Постанова № 14160603, 13.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.01.11Справа №2а-3765/10/2770 ,

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуДержавної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, буд. 74, м. Севастополь, 99001);

доОСОБА_1 (АДРЕСА_1;

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

09.12.2010 року Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості перед місцевим бюджетом Нахімовського району з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) у розмірі 1165,50 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.12.2010 року позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-3765/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.12.2010 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надав заяву про розгляд адміністративної справи у порядку письмового провадження, адміністративний позов підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 р., Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 ІV від 22.05.2003 р. (далі Закон України № 889), Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181), що діяли на момент виникнення правовідносин.

Відповідач у судове засідання не зявився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.12.2010 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, позивач є субєктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення правовідносин, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із Законом України покладений обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

Відповідно з п. 3 ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Статтею 18 Закону України № 889 встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) (далі - декларація) подається платником податку, який:

а) зобов'язаний подавати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інших законів;

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Судом встановлено, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, 27.03.2009 року подав до позивача декларацію про доходи (арк.с.9-10), одержані з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Відповідно до вказаної декларації відповідач звітує про доходи, що одержані від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) у сумі 7770,00 грн.

Згідно з п.7.1 ст.7 Закону України № 889 ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так, позивачем було прийнято податкове повідомлення № 0008501730/0 про визначення відповідачу податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) у сумі 1165,50 грн., яке було отримано ОСОБА_1 особисто 16.06.2009 року, про що свідчить лист Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» № 229 від 26.03.2010 року (арк.с.14).

Згідно з п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога від № 1/47 від 26.10.2009 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом 25.12.2009 року та отримана ним особисто 28.12.2009 року. Друга податкова вимога № 2/2 була направлена відповідачу рекомендованим листом 28.02.2010 року та повернута до позивача у звязку із закінченням терміну зберігання. Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя був складений акт від 04.06.2010 року № 24/24-0 про неможливість вручення податкової вимоги. Відповідно до вказаного акту податкова вимога була розміщена на дошці податкових повідомлень.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, відповідач має заборгованість перед позивачем з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) у сумі 1165,50 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181 встановлено, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість перед місцевим бюджетом Нахімовського району з податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна та надання рухомого майна в оренду (суборенду) у сумі 1165,50 грн. (одна тисяча сто шістдесят пять грн. 50 коп.) на р/р 33218845700008, МФО 824509, код ОКПО 24035606, код платежу 11011300, банк одержувача УДК у м. Севастополі.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЮ.В. Лотова

СуддяЮ.В. Лотова