Постанова № 14160543, 24.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 лютого 2011 року № 2а-13423/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомУправління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова

до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик", Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту"

простягнення коштів у сумі 537 978,43 грн. за участю

представника позивача: не з'явився

представника відповідача 1 : Шкурат О.М. (довіреність № 1999 від 26.11.2010)

представника відповідача 2 : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.05.2008 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик", Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" про стягнення коштів у сумі 537 978,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" були видані кошти на виплату заробітної плати Закритому акціонерному товариству "Завод комунального транспорту" без перевірки повноти сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, чим було порушено частину дванадцяту статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та в результаті чого було не сплачено страхові внески у сумі 538 299,32 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2008 було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2009 позовну заяву залишено без розгляду.

24.09.2009 Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова було подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2009 по справі № 12/460.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 по справі № 12/460 (2-а-4761/08) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик", Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" про стягнення коштів, прийнято справу до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2009 скасовано та постановлено нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Супровідним листом від 08.09.2010 вих. №2.2-19/91679 адміністративну справу №12/460 (№12/460(2а-4761/08) направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва.

27.09.2010, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 2.5.15 Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 №129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за №1247/17263, справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи №2а - 13423/10/2670 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2010 справу було прийнято до провадження.

Судові засідання 25.10.2010 та 08.02.2011 були відкладені.

У судових засіданнях 11.11.2010 та 02.12.2010 оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 21.02.2011, у порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача у судове засідання 21.02.2011 не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 21.02.2011 заперечив проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач 1 обґрунтовує тим, що банк не несе обов'язку і не має права перевіряти правильність обчислення клієнтом сум страхових внесків, які сплачуються страхувальниками при отриманні коштів на виплату заробітної плати, а тому і не може нести відповідальность за їх не сплату у повному обсязі. Також відповідач 1 зазначив про те, що позивачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій, яким на нього накладено штраф за правопорушення за яке стягується штраф за даним позовом, яке передано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у 2007 році.

Представник відповідача 2 у судове засідання 21.02.2011 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача 2 .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 12.12.2006 по 12.01.2007 Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова було проведено перевірку своєчасності, достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" з вересня 2006 року по листопад 2006 року, якою було виявлено порушення порядку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду за період з вересня по грудень 2006 року, а саме, при одержанні 07.12.2006 через Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Хрещатик" коштів на виплату заробітної плати у сумі 2 661 339,16 грн. підлягало сплаті страхових внесків у сумі 991 377,27 грн., однак фактично підприємство подало банку платіжний документ на перерахування страхових внесків в сумі 453 077,85 грн., у зв'язку з чим не було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 538 299,32 грн.

За результатами перевірки складено акт № 8 від 12.01.2007 відповідно до якого загальна сума не сплачених внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Відкритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" при одержанні коштів на виплату заробітної плати через Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Хрещатик" за період з вересня по грудень 2006 становить 537 978,43 грн.

25.01.2007 Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова було винесено рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне перерахування до органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, № 126, яким на Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Хрещатик" накладено штраф у розмірі 537 978,43 грн.

Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" було подано позовну заяву до Господарського суд міста Києва про скасування рішення № 126 від 25.01.2007, у задоволенні якої було відмовлено постановою від 12.04.2007 по справі № 25/86-а за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова про скасування рішення, яку було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2007 у справі № 22а-1528/07.

20.08.2008 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова № 7793/06-19 від 11.07.2008 було відкрито виконавче провадження ВП № 8720130 по примусовому виконанню рішення № 126 виданого 25.01.2007 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова про стягнення з ВАТ КБ "Хрещатик" на користь правління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова штрафу у розмірі 537 378, 43 грн., яке було закінчено у зв'язку з винесенням державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу ВП № 8720130 від 11.11.2008.

07.05.2008 Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова звернулось з адміністративним позов до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просила стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Хрещатик" 537 978, 43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до акту перевірки своєчасності, достовірності повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" № 8 від 12.01.2007 Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Хрещатик" були видані кошти на виплату заробітної плати Закритому акціонерному товариству "Завод комунального транспорту" без перевірки повноти сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим не було сплачено внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня по грудень 2006 року на загальну суму 538 299,32 грн.

Відповідач не погоджуючись з зазначеною позицією позивача зазначає про те, що банк не несе обов'язку і не має права перевіряти правильність обчислення клієнтом сум страхових внесків, які сплачуються страхувальниками при отриманні коштів на виплату заробітної плати, а тому не може нести відповідальность за їх не сплату у повному обсязі. Також відповідач 1 зазначив про те, що позивачем було винесено рішення про застосування фінансових санкцій, яким на нього накладено штраф за правопорушення за яке стягується штраф за даним позовом, яке передано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у 2007 році.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, розрахункові банківські операції - рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Згідно із пунктом 32.3 статті 32 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - члену платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Пунктом 22.6 статті 22 зазначеного Заокону встановлено, що обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.. Вказана норма Закону відповідає також вимогам ст. 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, яка визначає порядок здійснення розрахункових банківських операцій.

Відповідно ло пункту 1.19 розділу 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обовязкових платежів). Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник.

Виходячи з положень наведених норм права, банківська установа не має права відмовити у прийнятті та виконанні платіжного доручення за умов, які не передбачені законодавством.

Відповідно до пункту 12 статті 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

З аналізу зазначеної норми права вбачається, що банкам надано дозвіл на видачу готівки з розрахункового рахунку підприємства виключно при одночасній подачі платіжного доручення на перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, а при відсутності даних обставин банкам забороняється приймати платіжні доручення на виплату заробітної плати до виконання, а у разі порушення даної вимоги на банки покладається відповідальність у вигляді обов`язку перерахування власних коштів для покриття даної недоїмки з внесків, які мали бути сплачені.

З огляду на вище викладене можна дійти висновку про суперечність норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та нормативно-правових актів, які регулюють банківську сферу відносин.

З урахуванням того, що спеціальний закон має перевагу перед загальним, а у даному випадку спеціальним законом є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки він визначає особливості прийняття від страхувальників платіжних доручень та інших платіжних документів на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати з метою забезпечення безперебійного наповнення Пенсійного фонду України у розмірах передбачених чинним законодавством та встановлює особливий режим відповідальності банківських установ, через які здійснюються грошові перекази та зняття готівки для виплати заробітної плати, то в даному випадку мають застосовуватись норми саме Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Отже посилання відповідача на те, що банк не несе обов'язку і не має права перевіряти правильність обчислення клієнтом сум страхових внесків, які сплачуються страхувальниками при отриманні коштів на виплату заробітної плати є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини десятої статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за порушення вимог, передбачених частиною 12 статті 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

З огляду на викладене позивачем було правомірно винесено рішення № 126 від 25.01.2007, яким на відповідача накладено штраф у розмірі 537 978,43 грн.

Посилання відповідача на те, що зазначене рішення було передано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у 2007, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог є необґрунтованим, оскільки виконавче провадження відкрите по примусовому стягненню за зазначеним рішенням було закінчено 11.11.2008 у зв'язку з винесенням держаним виконавцем постанови про повернення виконавчого документу ВП № 8720130 від 11.11.2008, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вище наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова до Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик", Закритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту" про стягнення коштів у сумі 537 978,43 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 8-а, код ЄДРПОУ 19364259) на користь Пенсійного фонду України в Галицькому районі міста Львова (79070, м. Львів, пр. Червоної Калини, 35, р/р 256083010816 ОПЕР в Львівського Облуправління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 325796) кошти в сумі 537 978, 43 грн. (п'ятсот тридцять сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім грн. 43 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 28.02.2011