Постанова № 14160431, 11.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року Справа № 2а/2370/660/2011

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі –Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до державного підприємства «Рубін»про стягнення коштів з рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Уманська об’єднана державна податкова інспекція Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Рубін»на користь держави в особі Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області кошти на погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 281 грн. 64 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг по податку на прибуток в сумі 750109 грн. 95 коп.

22.02.2011 року на адресу суду від Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області надійшло клопотання, згідно якого позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Рубін»на користь держави в особі Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області кошти на погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 750109 грн. 95 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а. с. 54).

Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (витяг станом на 08.02.2011 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державне підприємство «Рубін» зареєстроване як юридична особа 08.02.1996 року, ідентифікаційний код 07665754 та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що на момент розгляду адміністративної справи у відповідача існує податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 750109 грн. 95 коп.

          Податковий борг по податку на додану вартість виник у зв’язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, визначеного деклараціями по податку на додану вартість №43391 від 14.10.2010 року в сумі 10476 грн., №50316 від 16.11.2010 року в сумі 10888 грн., №9005567648 від 16.12.2010 року в сумі 8341 грн., №9006251536 від 19.01.2011 року в сумі 225045 грн.

Згідно уточнюючого розрахунку №47265 від 29.10.2010 року відповідачем самостійно зменшено суму податку в розмірі 10476 грн.

Відповідно до акту про результати проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання податку на додану вартість за червень –грудень 2008 року, січень –грудень 2009 року, січень –серпень 2010 року від 24.12.2010 року №1830/1520-07665754 Уманською ОДПІ встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного акту позивачем визначено відповідачу суми штрафів, про що 20.01.2011 року Уманською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000101520/0 в сумі 380999 грн. 93 коп., №0000111520/0 в сумі 102598 грн. 21 коп., №0000121520/0 в сумі 16941 грн. 71 коп.

Вказані рішення згідно копій їх корінців були одержані відповідачем 21.01.2011 року.

Крім того, суд зазначає, що відомостей щодо оскарження та наступного скасування вказаних податкових повідомлень –рішень суду надано не було.

Заборгованість по пені в сумі 5296 грн. 10 коп. по податку на додану вартість виникла внаслідок нарахувань пені на основну суму недоїмки за кожен день прострочення її сплати згідно ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, узгоджена, проте не сплачена та складає 750109 грн. 95 коп. (10476 грн. + 10888 грн. + 8341 грн. + 225045 грн. –10476 грн. + 380999 грн. 93 коп. + 102598 грн. 21 коп. + 16941 грн. 71 коп. + 5296 грн. 10 коп.).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/243 від 04.10.2007 року та другу податкову вимогу № 2/267 від 08.11.2007 року.

Вказані податкові вимоги були одержані відповідачем 10.10.2007 року та 13.11.2007 року, відповідно, що підтверджується копіями корінців податкових вимог.

В зв’язку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була зареєстрована податкова застава №5908693 від 25.10.2007 року.

Проте зазначені дії не призвели до сплати відповідачем податкового боргу, тому 13.12.2007 року начальником Уманської ОДПІ було винесено рішення відносно відповідача про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №30324/24-017.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

Проте, у зв’язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.18. п. 20.1. ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно даних Уманської ОДПІ податковий борг у сумі 750109 грн. 95 коп. відповідачем на момент розгляду справи в суді не сплачено, а отже, позивач правомірно звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-72, 86, 94, 97, 122, 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих державне підприємство «Рубін»(20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код 07665754) на користь держави в особі Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна, 1а, ідентифікаційний код 21367259) кошти на погашення податкового боргу з податку на прибуток в сумі 750109 (сімсот п’ятдесят тисяч сто дев’ять) грн. 95 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 –187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький