Постанова № 14159995, 03.03.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 березня 2011 р. № 2-а- 762/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Яуфман О.В., діє на підставі доручення від 08.11.2010р.

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариства «Новий стиль»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000330700/0 від 07.12.2010р. та № 0000330700/1 від 14.01.2011р., винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування якого посилався на протиправність висновків відповідача про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2010 року в розмірі 27581,0 грн., у звязку з чим просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.03.2011р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи (а.с. 141), до суду надав письмові заперечення, у яких проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи (а.с. 137-138).

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закрите акціонерне товариство «Новий стиль» зареєстроване як субєкт господарювання-юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено виїзну позапланову перевірку Закритого акціонерного товариства «Новий стиль» з питання нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2010р., за результатами якої був складений Акт перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010р. (а.с. 11-31).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010р. відповідачем встановлено, що в порушенням вимог п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ЗАТ «Новий стиль» завищений податковий кредит з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2010 року на суму 27581,00 грн., за серпень 2010 року на суму 59759,00 грн., що призвело завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціям за липень 2010 року на суму 27581,0 грн., за серпень 2010 року на суму 59759,0 грн., завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2010 року в розмірі 27581,00 грн. (а.с. 30).

На підставі Акту перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010р. ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.12.2010 року № 0000330700/0, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 27581,0 грн. (а.с. 9).

В судовому засіданні встановлено, що позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку, шляхом подання адміністративної скарги до ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова. Скарга позивача була залишена без задоволення у звязку з чим ДПІ у Жовтневого районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення № 0000330700/1 від 14.01.2011р. (а.с. 10) з ідентичним первинному розміром зменшеної суми бюджетного відшкодування.

З дослідженого судом акту перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував висновок відповідача про відсутність підстав для віднесення позивачем до складу податкового кредиту за липень 2010 року сум ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Алівія плюс», у звязку з тим, податкова декларація контрагента позивача - ПП «Алівія плюс» з ПДВ за липень 2010 року має статус «звіт визнано не дійсним». Вказане призвело, на думку відповідача, до завищення позивачем податкового кредиту за липень 2010 року на суму 27581,02грн., завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за липень 2010 року на суму 27581,02 грн., завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року на 27581,02 грн. (а.с. 19)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ПП «Алівія плюс» та ЗАТ «Новий стиль» був укладений Договір поставки товару № 2009/1037 від 19.05.2009р., відповідно до якого ПП «Алівія плюс» зобовязалось поставити позивачу ДСП, ДВП, фурнітуру меблеву, а позивач зобовязувався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість. Відповідно до п. 2.3 вказаного договору поставка товару здійснюється на умовах DDU за адресою: вїзд Достоєвського, 3, м. Харків. (а.с. 32-35).

Судом встановлено, що позивачем було придбано у ПП «Алівія плюс» у липні 2010 року плиту ДСП, що підтверджується копіями накладних 09.07.2010р. № 1827 (а.с. 36), від 12.07.2010р. № 1847 (а.с. 37), від 13.07.2010р. № 1864 (а.с. 38), від 12.07.2010р. № 1846 (а.с. 39), від 20.07.2010р. № 1952 (а.с. 40), від 29.07.2010р. № 2095 (а.с. 41), від 29.07.2010р. № 2094 (а.с. 42).

Позивачем було перераховано ПП «Алівія плюс» в повному обсязі вартість придбаних за вказаними вище накладними плит ДСП, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банківської установи про перерахування коштів від 15.07.2010р. № 11446 (а.с. 50), від 20.07.2010р. № 11692 (а.с. 51), від 21.07.2010р. № 11711 (а.с. 52), від 27.07.2010р. № 12040 (а.с. 53), від 04.08.2010р. № 12467 (а.с. 54), від 05.08.2010р. № 12555 (а.с. 55), від 05.08.2010р. № 12571 (а.с. 56).

Позивачем було отримано від ПП «Алівія плюс» на підтвердження факту перерахування у складі вартості придбаного товару ПДВ податкові накладні від 09.07.2010р. № 1827, від 12.07.2010р. № 1847, від 13.07.2010р. № 1864, від 12.07.2010р. № 1846, від 20.07.2010р. № 1952, від 29.07.2010р. № 2095, від 29.07.2010р. № 2094. Сплачений ПП «Алівія плюс» ПДВ у складі вартості придбаного товару було включено позивачем, у відповідності до вимог п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкового кредиту з ПДВ за липень 2010 року, що відображено в податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Судом встановлено, що за адресою доставки товару, зазначена в Договорі № 2009/1037 від 19.05.2009р. (вїзд Достоєвського, 3, м. Харків), знаходяться нежитлові приміщення, як перебувають у користуванні ЗАТ «Новий стиль» на підставі договорів оренди, укладених з ВАТ «Елеватормельмаш» № 2009/177/1 від 01.10.09, № 2009/32 від 01.04.09. (а.с. 68-79)

Відповідно до умов Договору № 2009/1037 від 19.05.2009р. придбані у ПП «Алівія плюс» плити ДСП були фактично доставлені за адресою, вказаною у договорі, а саме вїзд Достоєвського, 3, м. Харків, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 12.07.2010р. (а.с. 149), від 12.07.2010р. (а.с. 150), від 29.07.2010р. (а.с. 151).

Отриманий від ПП «Алівія плюс» товар був оприбуткований ЗАТ «Новий стиль» на склад, що підтверджується копіями приходних ордерів від 16.07.2010р. (а.с. 81), від 13.07.2010р. (а.с. 83), від 29.07.2010р. (а.с. 85), від 21.07.2010р. (а.с. 87), від 09.07.2010р. (а.с. 89), від 29.07.2010р. (а.с. 91), від 15.07.2010р. (а.с. 93).

Судом встановлено, що придбані позивачем плити ДСП використовувалися для виготовлення меблів. Позивачем надані документі внутрішнього переміщення придбаних у ПП «Алівія плюс» товарних цінностей, а саме плит ДСП. (а.с. 94-128)

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання плит ДСП були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності виготовлення меблів.

В ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ЗАТ «Новий стиль» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товару, придбаного у ПП «Алівія плюс», взаємоповязаності ЗАТ «Новий стиль» та ПП «Алівія плюс», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової). Складені при виконанні зазначених правочинів первинні документи, в тому числі і податкові накладні від 09.07.2010р. № 1827, від 12.07.2010р. № 1847, від 13.07.2010р. № 1864, від 12.07.2010р. № 1846, від 20.07.2010р. № 1952, від 29.07.2010р. № 2095, від 29.07.2010р. № 2094 за своєю формою та змістом відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ПП «Алівія плюс») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Крім того, суд бере до уваги, що відображаючи в акті перевірки № 3098/07-12/32565288 від 26.11.2010р. висновок відповідача про те, що податкова звітність контрагента позивача - ПП «Алівія плюс», яка у «Системі обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» має статус «звіт визнано не дійсним», у звязку з чим завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за серпень 2010 року в розмірі 27581,00 грн., відповідач не обґрунтовував цей висновок тим, що господарські операції позивача з ПП «Алівія плюс» є такими, що не відбулись, складені за цими операціями первинні документи є фальшивими або недостовірними, вартість товарів або послуг є завищеною порівняно зі звичайною ціною, самі товари або послуги не використовувались у власній господарській діяльності ЗАТ «Новий стиль».

Щодо посилання відповідача на відомості Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, суд вказує на неналежності такого доказу в силу ч. 4 ст. 70 КАС України, оскільки обставини декларування або недекларування податкових зобовязань з ПДВ відповідно до ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” можуть підтверджуватись виключно декларацією з податку на додану вартість.

Водночас з цим, суд не вбачає підстав для витребовування податкових декларацій з ПДВ поданих ПП «Алівія плюс» до податкових органів, оскільки висновок ДПІ про завищення позивачем податкового кредиту вмотивований посиланням на п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Аналізуючи зміст вказаної норми, суд приходить до висновку, що її приписи в частині встановлення порядку виконання обовязку складання податкової накладної спрямовані виключно на врегулювання дій платника податків, який видає податкову накладну.

Наявними у справі копіями податкових накладних від 09.07.2010р. № 1827, від 12.07.2010р. № 1847, від 13.07.2010р. № 1864, від 12.07.2010р. № 1846, від 20.07.2010р. № 1952, від 29.07.2010р. № 2095, від 29.07.2010р. № 2094 підтверджено, що контрагент позивача ПП «Алівія плюс» виконав обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобовязань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, включена до ціни робіт, є податковим зобов'язанням виконавця, і саме виконавець робіт (в нашому випадку - ПП «Алівія плюс») має сплачувати цей податок до бюджету.

Крім того, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ за підставі відомостей Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України, де передбачено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» від 10 серпня 2005 року N 327 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з ПП «Алівія плюс» та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку, а статус податкової звітності контрагента платника податків у «Системі обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» як «звіт визнано не дійсним» не забороняє платнику податків включати до податкового кредиту суму сплаченого (нарахованого) податку при придбанні товарів (робіт, послуг), та, відповідно, використовувати законне право на бюджетне відшкодування.

Під час процедури встановлення обставин діяльності ПП «Алівія плюс» відповідач діяв не в спосіб, який визначений законом. Таким чином, до добутих за наслідками такої процедури фактичних даних слід застосувати положення ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до якої докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за липень 2010 року 27581,00 грн., не встановлено порушення пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість за серпень 2010 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень № 0000330700/0 від 07.12.2010р. та № 0000330700/1 від 14.01.2011р., винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Новий стиль» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0000330700/0 від 07.12.2010р. та № 0000330700/1 від 14.01.2011р., винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Новий стиль» (ідентифікаційний код 32565288, місце знаходження: Комсомольське Шосе , 88, м. Харків, 61020) витрати по сплаті державного мита у сумі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.