Постанова № 14159953, 28.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2011 р. справа № 2-а- 13899/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

до Державного підприємства "Благодатне"

простягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив суд стягнути з відповідача, Державного підприємства "Благодатне" заборгованість у сумі 676.567,67 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Внаслідок не здійснення оплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а також внаслідок неоплати винесених податковим органом правових актів індивідуальної дії у ДП "Благодатне" виникла заборгованість по розрахункам з державним бюджетом України в сумі 676.567,67грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач, Державне підприємство "Благодатне" письмових заперечень проти позову не подав, до судового засідання уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав та мотивів.

Спір по справі виник з приводу неоплати платником податків як самостійно визначених ним податкових зобов'язань, так і зобов'язань, що були визначені за рішенням податкового органу.

Суд зазначає, що відповідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 15.2.1 п.15.2 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

З огляду на положення ч.7 ст.9 КАС України та положення наведених вище норм закону, суд доходить висновку, що позов про стягнення заборгованості по оплаті будь-яких податкових зобов'язань, а також штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом відповідно до ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», може бути поданий органом державної податкової служби України протягом 1095 днів від дати виникнення заборгованості.

За матеріалами справи заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: в сумі 12.510,75грн. виникла на підставі розрахунку № 4025 від 19.03.2007р., в сумі 170,00 грн. виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 0003721701 від 28.04.2007р., заборгованість по оплаті частини прибутку господарських організацій в сумі 11.150,00грн. виникла на підставі податкового повідомлення рішення №0000212600 від 13.06.2005р., заборгованість по оплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища: в сумі 1.089,37грн. виникла на підставі податкового повідомлення рішення № 0000232600 від 13.06.2005р., в сумі 117,62 грн. виникла на підставі розрахунку №11782 від 26.07.2005р., в сумі 1,33грн. виникла на підставі документу уточнюючої звітності № У 15995 від 09.02.2006р., в сумі 57,85грн. виникла на підставі розрахунку №24316 від 08.02.2006р., в сумі 70,00грн. виникла на підставі розрахунку № 6321 від 06.05.2006р., в сумі 83,88грн. виникла на підставі розрахунку № 9681 від 13.07.2006р., в сумі 202,40 грн. виникла на підставі розрахунку № 18433 від 25.10.2006р., в сумі 71,06 грн. виникла на підставі розрахунку № 28068 від 09.02.2007р., в сумі 85,21 грн. виникла на підставі розрахунку №9210 від 10.05.2007р., в сумі 82,50 грн. виникла на підставі розрахунку №17079 від 23.07.2007р., в сумі 82,50 грн. виникла на підставі розрахунку № 17079 від 23.07.2007р., заборгованість по оплаті фіксованого сільськогосподарського податку: в сумі 2.528,60грн. виникла на підставі розрахунку № 1489 від 31.01.2006р., в сумі 2.701,93грн. виникла на підставі розрахунку № 1489 від 31.01.2006р., в сумі 2.701,93грн. виникла на підставі розрахунку № 1489 від 31.01.2006р., заборгованість по оплаті штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 55.460,25грн. виникла на підставі повідомленнярішення № 0000512600 від 24.11.2003р., заборгованість по оплаті з адміністративних штрафних та інші санкції в сумі 214.816,85грн. виникла на підставі повідомленнярішення № 0000242600 від 13.06.2005р.

До суду позивач звернувся лише 04.11.2010р., тобто по минуванню 1095 днів від дати виникнення у відповідача обов'язку здійснити перелічені вище платежі.

За таких обставин, позов в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 308.351,84грн. задоволенню не підлягає, оскільки зазначені вимоги заявлені суб'єктом владних повноважень поза межами встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строку в 1095 днів.

Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 368.215,83грн., суд зазначає наступне.

Вказана сума заборгованості структурно складається з: заборгованості по податку на додану вартість всього в сумі 55.322,35грн., яка виникла на підставі податкових повідомленьрішень №0004351501/0 від 20.07.2009р., №0006331501/0 від 22.10.2009р., №0006661501/0 від 11.11.2009р., №0000031501/0 від 20.01.2010р., №0003891501/0 від 02.09.2010р. та декларацій з ПДВ № 15129 від 14.07.2009р., №19304 від 19.08.2009р., №27866 від 16.12.2009р.; заборгованості по податку на прибуток в сумі 157.641,67грн., яка виникла на підставі податкових повідомленьрішень №000302310/0 від 27.03.2008р., №0000671501/0 від 11.02.2009р., №0000711501/0 від 11.02.2009р., № 0004191501/0 від 13.07.2009р. та декларацій з податку на прибуток №18740 від 11.08.2008р., №35878 від 19.02.2009р., №10250 від 08.05.2009р., №18079 від 19.08.2009р., №5971 від 19.11.2009р., №33412 від 19.02.2010р.; заборгованості по податку з доходів найманих працівників всього в сумі 1.337,96грн., яка виникла на підставі податкового повідомленнярішення №0001131701 від 27.03.2008.; заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів всього в сумі 6.991,00грн., яка виникла на підставі розрахунків № 3585 від 27.02.2008р., №3755 від 27.02.2009р., №3246 від 18.02.2010р.; заборгованості по оплаті частини прибутку господарських організацій в сумі 73.820,00грн., яка виникла на підставі податкових повідомленьрішень № 0000661501/0 від 11.02.2009р., №0004201501/0 від 13.07.2009р та розрахунку №18192 від 07.08.2008р.; заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 1.336,10грн., яка виникла на підставі розрахунків № 25914 від 26.10.2007р., №32803 від 15.01.2008р., №7276 від 17.04.2008р., №15517 від 17.07.2008р., №25462 від 24.10.2008р., №35247 від 09.02.2009р., №10254 від 08.05.2009р., №18111 від 06.08.2009р., №25924 від 09.11.2009р., №32844 від 08.02.2010р., №9520 від 07.05.2010р., №16431 від 30.07.2010р. та податкового повідомлення рішення № 0001961501 від 01.06.2010р.; заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 70.951,67грн., яка виникла на підставі розрахунків № 1712 від 31.01.2008р., №2652 від 01.02.2010р. та податкових повідомлень - рішень № 000615501 від 03.10.2007р., №0006851501 від 16.11.2007р., №0000071501 від 10.01.2008р., №0001181501 від 14.03.2008р., №0002731501 від 21.05.2008р., №0003501501 від 19.06.2008р., №0004551501 від 26.08.2008р., №0001971501 від 01.06.2010р.

Оглянувши в судовому засіданні перелічені вище податкові повідомлення - рішення, суд відзначає, що за формою, змістом, підставами прийняття оглянуті рішення відповідають повноваженням органів державної податкової служби України та способу їх реалізації, які визначені п.11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а за процедурою ухвалення відповідають порядку дій, який визначений Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція) та Порядком направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок).

Відтак підстав для висновку про неправомірність оглянутих податкових повідомлень-рішень не вбачається.

З долученої до матеріалів справи картки особового рахунку відповідача слідує, що нараховані відповідно до вказаних податкових повідомлень - рішень суми податкових зобов'язань та штрафів відповідачем в повному обсязі не оплачені.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Оскільки перелічені вище податкові повідомлення - рішення винесені з посиланням на п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 та ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", то їх оплата має здійснюватись за правилами абз.3 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього закону, де вказано, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

За визначенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем передбаченої п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедури адміністративного оскарження рішення податкових органів щодо вказаних податкових повідомлень рішень, а також їх оскарження до суду. Судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено ознак існування таких доказів. Встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строки оплати перелічених податкових повідомлень-рішень у спірних правовідносинах збігли.

Таким чином, заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення штрафних (фінансових) санкцій визнається судом обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

З приводу вимоги ДПІ про стягнення з відповідача сум самостійно задекларованих податкових зобов'язань, судовим розглядом встановлено наступне.

Обставини самостійного декларування відповідачем перелічених вище податкових зобов'язань підтверджені витребуваними у податкового органу та приєднаними до справи документами обов'язкової податкової звітності.

За відомостями роздруківки долучених до справи карток особового рахунку відповідача по податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, фіксованого сільськогосподарського податку, вбачається, що відповідачем було задекларовано до оплати суми та не в повному обсязі здійснено оплату платежів по кожній з зазначених декларацій та розрахунку.

Підпунктом 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Існування передбачених ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) щодо спірної суми заборгованості, з матеріалів справи не вбачається.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

Заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України з податку на додану вартість, з податку на прибуток, по податку з доходів найманих працівників, по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, з частини прибутку господарських організацій, по збору за забруднення навколишнього природного середовища, з фіксованого сільськогосподарського податку в загальному розмірі 368.215,83 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена, що доведено відомостями карток особових рахунків.

За таких обставин, дослідивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги податкового органу в частині стягнення спірної суми заборгованості в розмірі 368.215,83грн. підлягає задоволенню, адже доведені наявними у справі документами.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області до Державного підприємства "Благодатне" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Благодатне" (місцезнаходження - Харківська область, Зміївський район, с. Благодатне, вул.Жовтнева, буд.16; ідентифікаційний код - 22994509) заборгованість у сумі 368.215,83 (триста шістдесят вісім тисяч двісті п'ятнадцять)грн. 83коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.