Постанова № 14159756, 28.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2011 року Справа № 2-а-14053/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Супрун Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" (скорочена назва - ТОВ "ТАМ "Арді-Контур") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області № 0001781501/0 від 29.09.2010 року на суму 49707 грн., з яких по основному платежу ПДВ 38236 грн., штрафна (фінансова санкція) 11471 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проведеною Державною податковою інспекцією в Краснокутському районі Харківської області документальною невиїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" були встановлені порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та перевищений податковий кредит по декларації за червень 2010 року на суму 38235,84 грн.. За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Краснокутському районі Харківської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001781501/0 від 29.09.2010 року на суму 49707 грн., з яких по загальному платежу ПДВ - 38236 грн., штрафна (фінансова) санкція - 11471 грн..

Позивач вважає, що дане податкове повідомлення-рішення винесено незаконно та підлягає скасуванню.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" - в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області - у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника відповідача. Представник відповідача подав заперечення на позовну заяву, у яких зазначив, що позивачем були порушені вимоги п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме між задекларованою сумою податкового кредиту позивача та сумою податкових зобовязань його контрагента виявлена розбіжність. Податкова декларація контрагента не була визнана податковою інспекцією як податкова звітність, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту. Також в ході проведення перевірки встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, а саме: нікчемність укладених угод між Товариством з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур", Товариства з обмеженою відповідальністю "Євродез-2007", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донстройтранс". Представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду зазначеної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" зареєстровано Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області 23.09.2009 року за № 1 464 102 0000 000449 та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у Краснокутському районі Харківської області 24.09.2009 року за № 5551.

Судом встановлено, що за наслідками проведення документальної невиїзної перевірки податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2010 року Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області складено акт перевірки № 407/28/15-36325287 від 06.09.2010 року, яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного Кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001781501/0 від 29.09.2010 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" визначено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49707,00 грн., з яких за основним платежем у розмірі 38 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11471,00 грн..

Приймаючи податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість, відповідач посилався на п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та зробив висновок, що факт не подачі податкової декларації по податку на додану вартість контрагентом позивача свідчить про відсутність здійснення ними господарської діяльності та відповідно відсутності виникнення податкових зобовязань, звідси у позивача відсутні правові підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, визначених в податкових накладних виданих контрагентом позивача.

Позивачем податкове повідомлення-рішення № 0001781501/0 від 29.09.2010 року було оскаржено до Державної податкової інспекції в Краснокутському районі Харківської області 06.10.2010 року за вих. №06/10 та отримано податковою установою відповідача 07.10.2010 року, за результатами розгляду зазначеної скарги прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги до 01.12.2010 року, адміністративний позов подано до Харківського окружного адміністративного суду згідно штампу вхідної документації 08.11.2010 року за № 01-17/89822.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" та ТОВ "Донстройтранс" були укладені наступні договори підряду:

- договір № 249 від 14.04.2010 року на виконання проекту 16-ти поверхового житлового будинку в смт. Пісочин, квартал № 3, 2-га черга;

- договір № 256 від 19.04.2010 року на розробку робочої документації 16-ти поверхового житлового будинку в смт. Пісочин, квартал № 3, 2-га черга;

- договір № 333 від 25.05.2010 року по виконанню проекту реконструкції гольф-полу на території Супериор Гольф клуба по пр.Ак.Курчатова, 1-а в м. Харкові;

- договір № 348 від 07.06.2010 року на виконання оздоблення фасаду житлового будинку № 33 в с. Циркуни "МЖК "Інтернаціоналіст" в Харківській області;

- договір № 356 від 08.06.2010 року на виконання ремонту полу тарної частки на території ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка" в смт. Васищеве по вул. Промисловій,1 в Харківській області;

- договір № 347 від 08.06.2010 року на виконання робочих проектів базових станцій мобільного зв'язку ТОВ "Астелит";

- договір № 355 від 08.06.2010 року на ремонт міжпанельних швів центрального складу на території ТОВ "ТПК "Омега-Автопоставка" в смт. Васищеве по вул.Промисловій,1 в Харківській області;

- договір № 361 від 14.06.2010 року на виконання проектних робіт по електропостачанню провадження лікарських засобів на фармацевтичній компанії "Здоров'я" по вул. Шевченко, 22 у м. Харкові;

- договір № 393 від 21.06.2010 року на виконання робочого проекту по скатній крівлі будови по вул. Поштовій,34 в с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області;

- договір № 403 від 25.06.2010 року на розробку робочого проекту будівництва торгово-виставочного комплексу на території авторинку ЧПКФ "Лоск" в с. Пісочин Харківського району Харківської області.

Згідно з умовами зазначених договорів, ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" є замовником, а ТОВ "Донстройтранс" виконавцем проектних робіт, ціна яких була узгоджена сторонами протоколами про договірну ціну. Зазначені роботи були виконані в повному обсязі та передані замовнику, про що сторонами складено акти здачі - прийому виконаних робіт. На адресу позивача в червні 2010 року були виписані податкові накладні, роботи оплачені в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Донстройтранс".

Крім того, ТОВ "ТАМ "Арди-Контур" придбало у ТОВ "Євродез 2007" туалетні кабінки в кількості 6 штук на суму 15135,84 грн., що підтверджується рахунком фактурою, розхідною накладною, зазначена сума була виплачена по безготівковому рахунку. Придбаний товар був використаний в господарській діяльності підприємства шляхом використання його при проведенні робіт по обладнанню туалетних кабінок по вул. Сумській, 132 у м. Харкові, що підтверджується договором, довідкою КБ-3, актом прийому виконаних робіт, розрахунком прямих затрат та відомістю ресурсів.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх звязок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки субєкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлене, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Стаття 9 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає реєстрацію осіб як платників податку на додану вартість податковим органами.

Суд зазначає, що ТОВ "Євродез-2007" зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 26.01.2007 року, знаходиться на обліку як платник податку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська та зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100206456 від 09.03.2009 року.

ТОВ "Донстройтранс" зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.12.2008 року, знаходиться на обліку як платник податку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька та зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ серії НБ № 107866 від 02.04.2009 року.

Згідно п.п. 7.2.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-вр від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Згідно п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту у перевіряємий період суму податку на додану вартість:

по ТОВ "Євродез-2007" на загальну суму 18163,01 грн., у тому числі ПДВ 3027,17 грн., а саме:

- податкова накладна № 150627 від 15.06.2010 року на суму 18163,01 грн., у тому числі ПДВ 3027,17 грн.;

по ТОВ "Донстройтранс" на загальну суму 211252,00 грн., у тому числі ПДВ 35208,65 грн., а саме:

- податкова накладна № 230673 від 23.06.2010 року на суму 15902,00 грн., в тому числі ПДВ 2650,33 грн.;

- податкова накладна № 230674 від 23.06.2010 року на суму 10700,00 грн., в тому числі ПДВ 1783,33 грн.;

- податкова накладна № 230676 від 23.06.2010 року на суму 4600,00 грн., в тому числі ПДВ 766,67 грн.;

- податкова накладна № 240644 від 24.06.2010 року на суму 5700,00 грн., в тому числі ПДВ 950,00 грн.;

- податкова накладна № 240645 від 24.06.2010 року на суму 17600,00 грн., в тому числі ПДВ 2933,33 грн.;

- податкова накладна № 240646 від 24.06.2010 року на суму 5600,00 грн., в тому числі ПДВ 933,33 грн.;

- податкова накладна № 300624 від 30.06.2010 року на суму 7500,00 грн., в тому числі ПДВ 1250,00 грн.;

- податкова накладна № 300625 від 30.06.2010 року на суму 71250,00 грн., в тому числі ПДВ 11875,00 грн.;

- податкова накладна № 300626 від 30.06.2010 року на суму 10900,00 грн., в тому числі ПДВ 1816,67 грн.;

- податкова накладна № 300627 від 30.06.2010 року на суму 14300,00 грн., в тому числі ПДВ 2383,33 грн.;

- податкова накладна № 300632 від 30.06.2010 року на суму 2900,00 грн., в тому числі ПДВ 483,33 грн.;

- податкова накладна № 300633 від 30.06.2010 року на суму 44300,00 грн., в тому числі ПДВ 7383,33 грн..

Вказані податкові накладні не мають недоліків, які згідно з п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між ТОВ "ТАМ "Арді-Контур" та ТОВ "Євродез-2007", ТОВ "Донстройтранс" порушують вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодекс України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 205 Цивільного Кодексу України правочин може бути вчинитися усно або у письмовій формі.

У письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичним особами (п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Дослідивши в судовому засіданні вищезазначені договори купівлі-продажу, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, оскільки ці правочини були укладені право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками субєктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п. 3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на правте відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір зазагальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Доказів, які б підтверджували відсутності повноважень у посадових осіб позивача, ТОВ "Євродез-2007", ТОВ "Донстройтранс" на укладання вказаного договору відповідачем, доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача при укладанні договору з ТОВ "Євродез-2007", ТОВ "Донстройтранс" відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд відмічає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень по донарахуванню податкових зобов'язань ТОВ "ТАМ "Арді-Контур", суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області № 0001781501/0 від 29.09.2010 року порушує права і інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись 3, 8-14, 41, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення - рішення недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області № 0001781501/0 від 29.09.2010 року на суму 49 707,00 грн., у тому числі за основним платежем у розмірі 38 236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11 471,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "Арді-Контур" (код ЄДРПОУ 36325287, юридична адреса: 62002, Харківська область, Краснокутський район, смт. Краснокутськ, вул. Леніна, 152) витрати із сплати судового збору у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Супрун Ю.О.