Постанова № 14159735, 14.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 грудня 2010 р. № 2-а- 14445/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.В.

при секретарі судового засідання Венглюк Т.В.

за участю:

представника позивача Наливайка Т.Л.

представника відповідача Павленка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга - Строй 1"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

проскасування податкового повідомлення рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Строй 1» (надалі позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (надалі відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010 року № 0000551800/0 та № 0000541800/0.

В обґрунтування позову ТОВ «Ліга Строй 1» вказало, що на підставі акту перевірки № 9710/1800/34754198 від 28.09.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були винесені податкові повідомлення - рішення №0000551800/0 від 11.10.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання на загальну суму 4308.9 грн. (у т.ч. за основним платежем з податку на прибуток у розмірі 2929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у poзмірі 1379,90 грн.) та №0000541800/0 від 11.10.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання на загальну суму 10000,50 грн. (у т. ч. за основним платежем з податку на додану вартість у poзмipi 6667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у poзмірі 3333,50 грн.).

Позивач не погоджується з висновками відповідача, викладеними у зазначеному акті перевірки, а також не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, прийнятими на підставі акту перевірки, та вважає такі повідомлення - рішення такими, що підлягають скасуванню.

Так, між ТОВ «Лiгa Строй 1» та ТОВ СК «Техспецбуд» було укладено договір підряду №3/тс від 21.04.2009 року, предметом якого було виконання ТОВ СК «Техспецбуд» будівельних poбiт в будівлі адміністративного комплексу по вул. Піонерській в селі Гайдари Зміївського району - фасадні роботи (договірна ціна без ПДВ 25000,00 грн., з ПДВ ціна складала 30000,00 грн.) та договір підряду №27/10тс від 27.10.2009 року, предметом якого було виконання ТОВ СК «Техспецбуд» po6iт з виготовлення та монтажу скління ескалатора в торгівельному комплексі «Ален» по вул. Вакуленчука, буд. 20 у місті Севастополі (договірна ціна без ПДВ 8333,33 грн., з ПДВ ціна складала 10000,00 грн.).

Позивач стверджує, що угоди, укладені між ТОВ «Ліга Строй 1» та ТОВ СК «Техспецбуд» підтверджуються договорами, податковими накладними, актами приймання передачі матеріалів, актами виконаних робіт i безпосередньо самими об'єктами, де були проведені роботи, визначені договорами. Bci документи мають підпис директора ТОВ СК «Техспецбуд» та скріплні печаткою цього ж підприємства. Не має жодного підтвердження того, що підписи на договорах, накладних, актах i інших документах належать ні директору ТОВ СК «Техспецбуд» ОСОБА_3. Усі копії підтверджуючих документів були представлені відповідачу за його запитом, аналіз яких підтверджує той факт, що ТОВ «Лiгa Строй 1» не було безпідставно завищено валові витрати та податковий кредит, в результаті чого могло б відбутися заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає надуманими зазначені в Акті перевірки порушення цивільного та податкового законодавства, нібито допущені ним, а дії відповідача щодо визначення податкових зобов'язань згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, позов не визнав. У письмових запереченнях на позов вказав, що ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова на підставі п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509 зі змінами та доповненнями, була проведена документальна невиїзна перевірка підприємства ТОВ «Лiгa Строй 1» з питань господарських відносин з платником податків ТОВ «СК Техспецбуд» за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року. Перевіркою були встановлені порушення: ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «СК «Техспецбуд» з ТОВ «Ліга Строй 1»; на порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями) ТОВ «Ліга Строй 1» занизило податок на прибуток усього у сумі 2929 грн.; та порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6667 грн. На підставі складеного акту перевірки (№ 9710/1800/34754198 від 28.09.2010р.) до підприємства позивача цілком обґрунтовано та правомірно були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.10.2010 року № 0000551800/0 та № 0000541800/0, якими визначені зобовязання та застосовані санкції.

У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності дійшов до наступних висновків:

Приписами ст. ст. 8, 9, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством фінансової санкції до субєктів підприємницької діяльності за порушення законодавства, тощо.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов"язкових платежів) встановлені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість упорядковані Законом України «Про податок на додану вартість». Вказаним Законом визначено платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Судом встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга Строй 1» пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержав свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 425041, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 34754198, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.06.2008року підприємство з 26.06.2008року зареєстровано платником податку на додану вартість.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

З 20.09.2010р. по 28.09.2010р. працівниками ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга Строй 1» з питань господарських відносин з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «СК» Техспецбуд» за період з 01.04.2009року по 31.12.2009року.

Результати перевірки оформлені актом від 28.09.2010р. № 9710/1800/34754198.

11.10.2010 року з посиланням на даний акт перевірки ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000551800/0 та № 0000541800/0.

Податковим повідомленням рішенням №0000541800/0 від 11.10.2010 року підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10000,50 грн., у т. ч. за основним платежем з податку на додану вартість у poзмipi 6667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у poзмірі 3333,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням №0000551800/0 від 11.10.2010 року підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 4308.9 грн., у т.ч. за основним платежем з податку на прибуток у розмірі 2929,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у poзмірі 1379,90 грн.

Як зясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в Акті від 28.09.2010р. № 9710/1800/34754198 висновки відповідача про порушення ТОВ «Ліга Строй 1»:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України;

-п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями);

-пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями.

Перевіряючи вказані висновки відповідача і винесені на їх підставі спірні правові акти індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини відбувались за договором підряду №3/тс від 21.04.2009 року, укладеним між ТОВ «Лiгa Строй 1» та ТОВ СК «Техспецбуд», предметом якого було виконання ТОВ СК «Техспецбуд» будівельних poбiт в будівлі адміністративного комплексу по вул. Піонерській в селі Гайдари Зміївського району - фасадні роботи (договірна ціна без ПДВ 25000,00 грн., з ПДВ ціна складала 30000,00 грн.), та договором підряду №27/10тс від 27.10.2009 року, предметом якого було виконання ТОВ СК «Техспецбуд» po6iт з виготовлення та монтажу скління ескалатора в торгівельному комплексі «Ален» по вул. Вакуленчука, буд. 20 у місті Севастополі (договірна ціна без ПДВ 8333,33 грн., з ПДВ ціна складала 10000,00 грн.).

Відповідно до укладених угод:

1)по договору №3/тс від 21.04.2009 року

-актом приймання - передачі (безоплатним) від 22.04.2009 року були передані матеріально - технічні ресурси для цільового призначення без передачі права власності, на будівничі роботи по договору підряду №3/тс від 21.04.2009 року.

-29.05.2009 року сторонами було підписано акт виконаних робіт №1/3/тс від 29.05.2009 року згідно з договором підряду №3/тс від 21.04.2009 року та у бік позивача була виписана ТОВ СК «Техспецбуд» податкова накладна №0421.001 від 21.04.2009 року.

2)по договору №27/10тс від 27.10.2009 року

-актом приймання - передачі (безоплатним) від 03.11.2009 року були передані матеріально технічні ресурси для цільового призначення без передачі права власності, на будівничі роботи по договору підряду №27/10тс від 27.10.2009 року.

-30.11.2009 року сторонами було підписано акт виконаних робіт №1/27/тс від 50.11.2009 року згідно з договором підряду №27/10тс від 27.10.2009 року та у бік позивача була виписана ТОВ СК «Техспецбуд» податкова накладна №1029.009 від 29.10.2009 року.

Оглянувши долучені до справи копії первинних документів, що були складені з посиланням на перелічені правочини, суд відзначає, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з п.п.7.2.1 і п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про ПДВ”, ч.2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Обставини понесення позивачем витрат за переліченими договорами підтверджені матеріалами справи та не спростовуються податковим органом.

Відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним, а згідно з ч.1 ст.228 згаданого кодексу правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідач не надав до суду жодних доказів прийняття компетентною особою за актом перевірки діяльності ТОВ «Ліга Строй 1» рішення про порушення кримінальної справи, наявність якого згідно зі ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України є обовязковою в разі вчинення посадовими особами позивача кримінально-караного діяння у сфері оподаткування.

Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад, то суд визнає помилковим судження відповідача, про безпідставне отримання ТОВ «Ліга Строй 1» у спірних правовідносинах податкової вигоди.

Доводи ДПІ про порушення вимог діючого законодавства обґрунтовуються лише тим, що громадянин ОСОБА_3 - директор ТОВ СК «Техспецбуд» надав пояснення про те, що він не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ СК «Техспецбуд», функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд не формував, угоди, податкові накладні та бухгалтерські документи від iмені підприємства не підписував, печаткою не розпоряджувався, пошуком постачальників не займався, податкові декларації не підписував, до ДПІ не надавав, місце знаходження ТОВ СК «Техспецбуд» не відоме, на посаду директора себе не призначав.

Разом з тим, доказів того, що позивач, отримуючи послугу від ТОВ СК «Техспецбуд», порушив конституційні права i свободи людини i громадянина, знищив, пошкодив майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, або незаконно заволодів ним, відповідачем не надано. Акт перевірки не містить будь-яких посилань на визнання недійсними угод позивача з постачальниками або документів, виданих на виконання цих угод.

Угоди, укладені між ТОВ «Ліга Строй 1» та ТОВ СК «Техспецбуд» підтверджуються договорами, податковими накладними, актами приймання передачі матеріалів, актами виконаних робіт i безпосередньо самими об'єктами, де були проведені роботи визначені договорами. Bci вищезазначені документи мають підпис директора ТОВ СК «Техспецбуд» та скріплені печаткою цього ж підприємства. Не має жодного підтвердження того, що підписи на договорах, накладних, актах i інших документах належать ні директору ТОВ СК «Техспецбуд» ОСОБА_3.

Обов'язку перевіряти повноваження ociб, які підписують податкові накладні діючим законодавством також не передбачені.

Проведення позивачем збиткових господарських операцій у спірних правовідносинах актом перевірки від 28.09.2010р. № 9710/1800/34754198 також не встановлено.

На противагу судженням відповідача, суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про виконання зобовязань між позивачем, ТОВ «Ліга Строй 1» та його контрагентом - ТОВ «СК Техспецбуд». Доказів того, що ці зобовязання залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач до суду не надав.

Таким чином, суд робить висновок, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, так як базується лише на особистих припущеннях фахівців податкового органу без урахування всіх обставин та документів, наданих для перевірки, що суперечить вимогам п.п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р.).

Відповідно до п.п. 5.2.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Достатніх та належних доказів на підтвердження судження про порушення ТОВ «Ліга Строй 1» наведених норм закону відповідач до суду в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено, що суми сплачені ТОВ «Лiгa Строй 1» на користь ТОВ СК «Техспецбуд» у розмірі 33333,00 грн. були правомірно включені останнім до валових витрат та відображені у деклараціях як витрати на придбання товарів (робіт, послуг), а саме: за II квартал 2009 року у сумі 8333,00 грн. (по договору №3/тс від 21.04.2009 року) та IV квартал 2009 року у cумі 25000,00 грн. (по договору №27/10тс від 27.10.2009 року). А суми податку на додану вартість сплачені позивачем на користь ТОВ СК Техспецбуд» та визначену у податкових накладних отриманих від ТОВ СК «Техспецбуд» (№0421.001 від 21.04.2009 року - сума ПДВ у poзмірі 1666,67 грн. та №1029.009 від 29.10.2009 року - сума ПДВ складала 5000,00 грн.), були правомірно включені до складу податкового кредиту.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, наявність у спірних правовідносинах правової підстави, з посиланням на яку субєктом владних повноважень було прийнято рішення чи вчинено діяння, а також обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Перевірка судом інших підстав чи обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та за ознаками ст. 3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що в спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, безпідставно покладаючи на нього обовязок здійснити додаткові платежі на користь Держави, а тому підлягають скасуванню.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки вимога про визнання правового акту індивідуальної дії недійсним спрямована на втрату таким актом юридичної сили, а отже, за своїми юридичними наслідками є тотожньою скасуванню правового акту індивідуальної дії, то з огляду на приписи абз.2 ч.2 ст.162 КАС України позов належить задовольнити у спосіб скасування спірних актів.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга - Строй 1" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 11.10.2010 року № 0000551800/0 та № 0000541800/0.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3 , ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2010 року.

Суддя О.В. Панченко