Рішення № 14158794, 24.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р. Справа № 5023/314/11

вх. № 314/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Шило В.Г. (дов. № б/н від 01.11.10 р.);

відповідача - не прибув;

розглянувши справу за позовом Приватної фірми "Дельта", м. Харків

до Приватного підприємства "Нафтапостач" м. Харків

про стягнення 2143,31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватна фірма "ДЕЛЬТА", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ", збитків від інфляції у розмірі 830,29 грн., 3% річних в сумі 313,02 грн., що виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором №10/07 від 25.07.2008 р., а також просить покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн., згідно договору б/н від 01.12.2010 р. про надання послуг адвоката та просить суд стягнути з відповідача судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконує належним чином рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2009 р. по справі № 21/268-08, рішення господарського суду Харківської області від 16.06.2009 р. по справі № 60/111-09, рішення господарського суду Харківської області від 10.12.2009 р. по справі № 16/141-09, рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2010 р. по справі № 64/19-10.

17 січня 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14 лютого 2011 року на 11:40 год.

10 лютого 2011 року позивач надав уточнення та доповнення до позовної заяви (вих. №3811), в яких просить суд стягнути з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" збитки від інфляції у розмірі 1073,85 грн., 3% річних у розмірі 298,48 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1000,00 грн. та судові витрати. Крім того, надав документи в обґрунтування обставин, викладених безпосередньо в уточненнях, які долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

14 лютого 2011 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи відкладено на 24.02.11 р. на 11:15 год.

24 лютого 2011 року у судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.59 ГПК України, відзив на позов не надав, в призначене судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві ( Роз*яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р.. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами, без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

25.07.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір за 10/07 (далі - договір), згідно з умовами п.1.1 якого відповідач доручив а, позивач прийняв на себе зобов'язання по монтажу залізобетонної огорожі території відповідача в строк до 30.08.2008 р., а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої обов*язки за договором в повному обсязі.

Згідно актів -приймання виконаних підрядних робіт № 1 та № 2 та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за липень та серпень 2008 р. загальна вартість складає 67 033,00 грн.

Однак відповідач свої зобов*язання за договором щодо оплати вартості послуг виконував не в повному обсязі., сплативши частково позивачу 55 033,00 грн.

Зобов*язання відповідача по оплаті за виконані роботи настало з 12.11.2008 р.

13.01.2009 року господарським судом Харківської області по справі № 21/268-08 було прийнято рішення, яким позов Приватної фірми "Дельта" до Приватного підприємства "Нафтапостач" про стягнення суми заборгованості та штрафних санкцій за вищезазначеним договором задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного підприємства "Нафтапостач" на користь Приватної фірми "Дельта" 12000,00 грн. основного боргу, інфляційних в сумі 180,00 грн., 3% річних в сумі 24,65 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн., витрати на державне мито в сумі 122,04 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118,00 грн.

Рішення господарського суду Харківської області від 13.01.2009 року по справі № 21/268-08 набрало законної сили 27.01.2009 року. У зв*язку з не виконанням рішення по справі № 21/268-08 відповідачем, рішенням господарського суду Харківської області по справі № 60/111-09 від 02.06.2009 р. позовні вимоги задоволенні повністю, стягнуто з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА" - збитки від інфляції у розмірі 804,00 грн., 3% річних в сумі 94,70 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн., витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118, 00 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.12.2009 р. по справі 16/141-09, на виконання якого, після набрання ним законної сили, 25.12.2009 року був виданий наказ, вирішено позов задовольнити частково, стягнути з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА" інфляційних у сумі 692,20 грн., 231,00 грн. 3% річних, 722,48 грн. пені та 200,00 грн. плати за послуги адвоката, витрати на державне мито в сумі 102,00 грн., 181,92 грн. понесених витрат повязаних з розглядом справи та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відмовлено у стягненні 800,00 грн. плати за послуги адвоката.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16 лютого 2010 р. по справі № 64/19-10, на виконання якого, після набрання ним законної сили, 02 березня 2010 року був виданий наказ, позов задовольнити повністю, стягнуто з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА" - 722,48 грн. пені, збитки від інфляції у розмірі 487,10 грн., 3% річних у розмірі 83,72 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн., витрати пов"язані з розглядом цієї справи у розмірі 58,88 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи банківських виписок на розрахунковий рахунок позивача надійшли наступні кошти: 19.03.2009 р. -92,84 грн., 16.06.2009 р. - 2 450,00 грн. та 31.07.2009 р. - 2450,00 грн., 25.01.2011 р. - 9626,33 грн., 26.01.2011 р. - 6000,00 грн., загальна сума отриманих позивачем від відповідача коштів становить 20619,17 грн.

Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до статті 11 Закону України ”Про судоустрій” судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

У відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнень до позовної заяви від 11.02.2010 року, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних у сумі 1073,85 грн., 298,48 грн. 3% річних (нарахування станом на 09.02.2011р.) належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача адвокатських послуг суд зазначає наступне.

За приписами частини третьої статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до статті 2 Законом України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити \, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Згідно із ст. 12 Законом України "Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю за № 311 від 30.11.2006 р. укладено договір про надання адвокатських послуг № б/н від 01.12.2010 р. та довіреність від 20.12.2010 р. на здійснення представництва в господарському суді всіх рівнів та інших установах. На час розгляду даної справи договір про надання адвокатських послуг № б/н від 01.12.2010 р. не визнаний недійсним у встановленому законом порядку, не розірваний і не змінений сторонами.

Згідно акту здачі - приймання виконаних робіт від 28.12.2010 р. адвокатський гонорар виконавця за ведення справи клієнта складає 1 000,00 грн.

Частина п'ята статті 49 ГПК України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. за № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежувати цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено) вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послу адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таки: витрат.

З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, складності справи, обсягу часу і роботи, що виконані виконавцем, наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про те, що розмір відшкодування витрат за надання юридичної допомоги є завищеним та не відповідає принципу співрозмірності і підлягає зменшенню до 500,00 грн.

В розумінні статті 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті та при задоволені позову покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України, тому вимоги позивача про стягнення витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 500,00 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11, 509, 525, 526, 530, 534, 610, 625, 629, Цивільного кодексу України, статтями 193, Господарського кодексу України та статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "НАФТАПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 30754461 (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд.14, р/р 260091581 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589) на користь Приватної фірми "ДЕЛЬТА" (код ЄДРПОУ 30991030) 61058, м. Харків, вул. Данилевського, б.22, кв.80, р/р 26001013803 в ПАТ "Банк "Грант" м. Харкова, МФО 351607) - збитки від інфляції у розмірі 1073,85 грн., 3% річних у розмірі 298,48 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 500,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 28 лютого 2011 року

/справа 5023/314/11