Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №345/5239/26
Провадження № 2/345/3488/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.11.2026 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Сирка Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
04.08.2026 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.11.2025 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачем цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано після попереднього заповнення необхідних відомостей та проходження ідентифікації за допомогою мобільного застосунку кредитний договір із ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. Під час ідентифікації позичальника ним пройдено однозначне встановлення особи. Кредитні кошти за договором № 45719838 від 14.11.2025 надано строком на 30 календарних днів. Кінцева дата повернення кредиту з процентами 13.12.2025. Проте відповідачем не виконані кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальній сумі 16 499,00 грн, яка є документально підтвердженою та складається з різних платежів, що включають борг за основною сумою (тілом) кредиту - 5 000,00 грн, нараховані суми процентів 699,00 грн, несплачену комісію розміром 800,00 грн та неустойку, що складає 10 000,00 грн. В добровільному порядку відповідач не погашає вказану суму заборгованості, тому позивач як новий кредитор у зобов`язанні після набуття права вимоги просить позов задовольнити.
Крім того, 15.03.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24608-03/2023, який підписано позичальником у аналогічний до зазначеного вище спосіб цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором). Відповідачем отримано на свій банківський рахунок строком на 25 днів кредитні грошові кошти в сумі 4 000,00 грн зі сплатою процентів за фіксованою ставкою. Умови зазначеного договору відповідачем також не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість на загальну суму 15 590,00 грн, яка включає борг за основною сумою (тілом) кредиту розміром 4 000,00 грн та заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами, розмір якої становить 11 590,00 грн. Придбавши за плату в первісного кредитора право вимоги за цим кредитним договором у встановленому порядку на підставі укладеного договору факторингу, Товариство просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості в повному обсязі.
16.03.2023 між ОСОБА_1 і ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» також укладено кредитний договір № 310245048, за умовами якого позичальнику надано грошові кошти в користування розміром 4 800,00 грн зі сплатою процентів річних, обчислених за фіксованою ставкою. Товариство не зазначає на який строк позичальник отримав кредитні кошти, проте стверджує, що відповідач порушив взяті на себе грошові зобов`язання й за цим договором, допустивши виникнення заборгованості перед кредитодавцем в сумі 24 768,76 грн, з яких 4 800,00 грн неповернута сума кредиту та 19 968,76 грн несплачених процентів.
У прохальній частині позовної заяви Товариство як новий кредитор за всіма кредитними договорами, про які зазначене вище, просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача сумарно 56 857,76 грн боргу.
Товариством зазначено у позовній заяві про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача у разі постановлення судом ухвали про розгляд відповідної справи за правилами загального позовного провадження. У такому разі позивач також погоджується на можливість ухвалення заочного рішення суду.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторона позивача в судове засідання явку повноважного представника не забезпечила, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.
Відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки за адресою реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, що отримана з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. Про розгляд справи відповідача повідомлено шляхом надіслання копії ухвали про відкриття провадження на зазначену в кредитних договорах з його участю адресою електронної пошти.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 674-VIII від 03.09.2015, ч.12 ст.11 якого встановлює, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач уклав договір про надання коштів в кредит (з комісією за надання кредиту) № 45719838 від 14.11.2025 із ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора, відображеного в цифровій послідовності (08453). Грошові кошти в сумі 5 000,00 грн перераховані на банківську платіжну картку відповідача (маска картки № НОМЕР_1 ), що підтверджується копією довідки платіжного оператора ТзОВ «Європейська платіжна система» від 07.05.2026 № КД-000076802 (із зазначенням детального номера відповідного платежу).
Істотні умови кредитного договору: строк кредитування 30 календарних днів, останній день якого припадає на 13.12.2025; повернення кредиту (основної суми та нарахованих процентів) відбувається шляхом внесення 1-го платежу згідно з Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що виступає Додатком № 1 до відповідного кредитного договору. Розмір зазначеного платежу 6 499,00 грн, з яких 699,00 грн фіксовані проценти, нараховані відповідно до п. 2.2. кредитного договору за ставкою 0,466% від залишку неповернутої суми за один день користування грошовими коштами та комісія за надання кредиту розміром16% від суми кредиту або 800,00 грн у грошовому виразі.
Згідно з п.10.7. кредитного договору, якщо позичальник продовжує користуватися сумами кредиту після завершення погодженого між сторонами строку кредитування, а сума відповідного кредиту на день укладення договору не перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, з 31-го дня позичальнику нараховується пеня, розмір якої визначається п.2.2. договору (4% за один день від залишку неповернутої суми кредиту). При цьому розмір пені не може перебувати максимальні межі, встановлені нормами законодавства України про споживче кредитування.
Відповідно до розрахунку первісного кредитора у період з 14.11.2025 до 01.02.2026 позичальнику нараховано комісію за надання кредиту в сумі 800,00 грн, проценти в межах погодженого між сторонами строку кредитування розміром 699,00 грн та 10 000,00 грн пені.
Будь-яких грошових коштів на користь первісного кредитора відповідач не здійснював, допустивши виникнення заборгованості за неповернутим тілом кредиту та нарахованими процентами. Викладені у розрахунку дані є чіткими та зрозумілими і не викликають в суду обґрунтованих сумнів щодо їх правильності.
18.03.2026 між первісним кредитором і Товариством укладено договір факторингу №18/03/26 з реєстром боржників та актом приймання-передачі цього реєстру. Як випливає із витягу з реєстру боржників № 2 від 18.03.2026, вимоги первісного кредитора до відповідача у цій справі відступлені за плату на користь Товариства за плату (порядковий номер позичальника ОСОБА_1 в переліку боржників - 557, загальна сума відступленого боргу 16 499,00 грн).
Вирішуючи зазначений спір по суті суд керується тим, що відповідно до п.18 «Перехідних та прикінцевих положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У періоді нарахування відповідачу у справі процентів за понадстрокове користування кредитними коштами діяв воєнний стан, уперше введений з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану № 2102-ІХ від 24.02.2022», який неодноразово продовжувався й триває до сьогодні.
Тлумачення зазначеної вище норми матеріального закону свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.
Ця особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, який є обов`язковим для застосування.
Отже, у задоволенні позовних вимог Товариства про стягнення 10 000,00 грн нарахованих сум пені з відповідача необхідно відмовити.
Натомість, позовні вимоги Товариства про стягнення з відповідача неповернутої суми (тіла) кредиту і нарахованих процентів в межах установленого договором від 14.11.2025 строку кредитування є підставними та піддягають до задоволення.
Ухвалюючи рішення щодо позовних вимог Товариства до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту від 15.03.2023 №24608-03/2023 суд виходить із таких мотивів.
Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), про що зазначає ст. 610 ЦК України.
За умовами кредитного договору від 16.03.2023 позичальнику ОСОБА_1 первісним кредитором ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надано строком на 25 днів кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн (до 08.04.2023) зі сплатою процентів у фіксованій ставці, розмір якої становить 2,50% від залишку неповернутої суми за один добу користування кредитними коштами (п.1.2.-1.3.). Договір не передбачає сплату позичальником комісій або інших винагород кредитодавцю за надані додаткові і/або супутні послуги під час надання кредиту. Договір підписаний позичальником одноразовим підписом електронної форми (ідентифікатором), який виражений в алфавітно-цифровій послідовності W0709. Надана до матеріалів справи копія підписаного між сторонами Графіка платежів за кредитним договором передбачає внесення позичальником 2 500,00 грн процентів за весь строк користування грошовими коштами.
Водночас, п. 2.3.-2.4. кредитного договору визначено, що обчислення строку користування кредитом та процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти нараховуються від першого дня надання кредитних коштів до дня повного погашення позичальником заборгованості.
Згідно з розрахунком Товариства позичальником ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок взятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору від 15.03.2023 не вносилися. Суд зауважує, що в матеріалах справи немає розрахунків заборгованості позичальника, які б складалися первісним кредитором ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм». Проте за даними позивача на дату відступлення вимог за кредитним договором на користь Товариства від зміненого (другого) кредитора станом на 27.10.2023 відповідач заборгував 11 590,00 грн процентів, що дозволяє суду дійти висновку про продовження нарахування процентів позичальнику після закінчення встановленого у кредитному договорі 25-ти денного строку кредитування після 08.04.2023.
У цій справі суд вважає, що жоден з кредиторів не мав підстав здійснювати нарахування позичальнику процентів після закінчення строку кредитування.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12-ц (провадження № 14-10цс18) викладено висновок, що «після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».
Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.
Припис абз.2 ч.2 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.
Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, а регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
У ч.3 ст. 6 ЦК України зазначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Тобто ч.3 ст. 6 ЦК України не допускає встановлення договором умов, які не відповідають закону.
Зазначене не означає, що сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі ст. 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд. У такому разі, проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як ст. 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 в справі № 910/4518/16, який є обов`язковим до застосування.
Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, в т.ч. графіком платежів та умовами договору, а не завуальованими, неоднозначними умовами, які дозволили кредитодавцю нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом поза чітко визначеним у договорі строком кредитування.
Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Конституційний Суд України своєму рішенні (справа №1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відсутність позову про визнання недійсними умов кредитного договору як оспорюваного правочину чи заперечень щодо його умов не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом кредитора до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У цій справі суд окремо наголошує, шо відповідно п.4.3. дослідженого судом кредитного договору, в разі неповернення позичальником кредитних коштів до закінчення встановленого п. 1.2. 25-ти денного строку, передбачені цим договором проценти продовжують нараховуватися за кожен день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 180-ти днів, починаючи з першого дня прострочення виконання умов договору.
Відповідний пункт кредитного договору розміщено у розділі 4 «Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів».
Зважаючи на викладене, суд висновує, що передбачені п.2.3.-2.4. проценти за користування кредитними коштами після закінчення установленого в договорі строку кредитування в сумі 9 090,00 грн (11 590,00-2 500,00), є платою за неправомірну поведінку позичальника, який не повернувши кредит до 08.04.2023 включно вважається таким, що прострочив виконання взятих на себе грошових зобов`язань.
Проте Товариством вимог про стягнення з відповідача процентів на підставі положень ч.2 ст. 625 ЦК України до суду не заявлено.
Крім того, суд виходить із того, що відповідно до приписів п.6 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону України Про споживче кредитування від 15.11.2016 №1734-VIII (далі - Закон № 1734), доповнено Законом № 533-IX від 17.03.2020, із змінами, внесеними Законом № 591-IX від 13.05.2020 у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі Закон №3498), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498 (24.12.2023), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором від 15.03.2023 становитиме 6 500,00 грн (4 000,00+ 2 500,00) заміст протиправно заявлених Товариством до стягнення з ОСОБА_1 15 590,00 грн.
Судом також установлено, що між 16.03.2023 між ОСОБА_1 і ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір кредитної лінії № 310245048, за умовами якого відповідач отримав у користування 4 800,00 грн на споживчі потреби, які мав повернути разом з нарахованими процентами. Фактичне перерахування кредитних коштів позичальнику за реквізитами банківської картки останнього підтверджується копією наданого Товариством платіжного доручення первісного кредитора від 16.03.2023.
Для вирішення існуючого спору про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 16.03.2023 № 310245048 суду необхідно встановити усі погоджені сторонами договору його істотні умови, до яких належать, зокрема, розмір та строк кредитування, процентна ставка та порядок і умови нарахування процентів за користування кредитними коштами.
- за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді
кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 4 800,00 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (п.2.1.);
- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4 800,00 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 15.04.2023; другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п.2.3.-2.4.);
- позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник
може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту; на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу; у випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на таку кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору відносно дати надання першого траншу за договором (п.3.1.);
- сторони погодили, що встановлений п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та періоду пільгової реструктуризації оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду; кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за чітко визначеною формулою. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 480,00 грн; про суму нарахованих процентів, які позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій, позичальник інформується через Особистий кабінет (п.3.3.);
- позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання (п.6.1.);
- на момент укладення кредитного договору його сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 15.04.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п.7.1.);
- основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 5-ти
календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 цього договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору. Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п.7.2.,7.3.);
- протягом дисконтного періоду кредитування зобов`язання позичальника щодо сплати процентів за фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 15.04.2023 включно проценти нараховуються за процентною ставкою 748,25 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,05 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, тобто за дисконтною процентною ставкою (пп.8.3.1. п.8.3.);
- після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.4.);
- кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та/або отримання негативної інформації про позичальника в бюро кредитних історій, та / або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та /або у разі дострокового розірвання договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником (пп.9.1.1.2. п.9.1.); у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника (пп. 9.1.1.7. п.9.1.);
- позичальник має право згідно з вимогами пп.9.2.1.5. п. 9.2. договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від цього договору, розірвати чи припинити договір без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до кількості днів користування. Про намір відмовитися від договору, розірвати чи припинити кредитний договір, позичальник повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів у порядку, визначеному законодавством);
- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти)
років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання (п.11.1.).
До матеріалів справи Товариством надано письмові розрахунки суми заборгованості відповідача у справі, за змістом яких первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику ОСОБА_1 нараховано проценти за період з 16.03.2023 до 16.05.2023, новим кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - з 17.05.2023 до 12.08.2023. Інші розрахунки сум процентів зміненими кредиторами немає. Наявні розрахунки вказують, що відповідач 12.05.2023 вніс на рахунок первісного кредитора 5,00 грн процентів, тобто поза межами встановленого умовами договору дисконтного періоду, але жодних інших платежів під час дії кредитного договору не здійснював. Заборгованість відповідача за нарахованими процентами на дату відступлення прав кредитора до Товариства за договором факторингу від 27.02.2025 № 27/0225-1 становила 19 968,76 грн та залишається непогашеної сьогодні. Доказів, які б спростовували правильність відповідних розрахунків стороною відповідача не надано.
Водночас, суд не погоджується із правомірністю вимог Товариства про стягнення з відповідача основної суми (тіла) наданого кредиту, строк повернення якого лише настане в майбутньому згідно з п. 7.2.-7.3., 11.1. кредитного договору через 5 днів після 16.03.2028.
10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734 (далі Закон № 1734), який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.
Положеннями ч.4 ст.16 Закону № 1734 визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, строку, протягом якого вони мають бути здійснені та усунути такі порушення у визначений кредитодавцем строк, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.
Якщо кредитодавець не набув у встановленому порядку право на дострокове повернення кредиту з позичальника, вказане не позбавляє такого кредитодавця права на стягнення з позичальника заборгованості, яка існує на дату звернення з позовом до суду.
Відповідний правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 (справа № 539/402/24), який є обов`язковим для застосування.
Дійсно, первісний та змінені кредитори в цій справі наділені згідно з умовами кредитного договору правом вимоги дострокового повернення кредиту від позичальника ОСОБА_1 , строк повернення якого настане у майбутньому через 5 днів після 16.03.2028, проте у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували надіслання будь-яким із кредиторів вимоги позичальнику ОСОБА_1 про усунення порушень умов кредитного договору в частині сплати процентів згідно та не усунення відповідних порушень у межах визначеного законом і договором строку.
Варто також наголосити, що відомості про надіслання Товариством у встановленому кредитним договором порядку і спосіб ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень умов кредитного договору відсутні у тексті позовної заяви загалом.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 не може у межах заявленого предмета і підстав позову бути стягнута достроково основна сума (тіло) кредиту в сумі 4 800,00 грн, що не позбавляє Товариство як нового кредитора в майбутньому права на стягнення залишку боргу із неухильним додержанням вимог ч.4 ст.16 Закону № 1734.
Сукупно з відповідача за усіма вищенаведеними договорами необхідно стягнути на користь Товариства 32 967,76 грн заборгованості.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у рачі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, з відповідача на користь Товариства підлягають до стягнення витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 543,65 грн або 57,98 % від ціни заявленого позову.
Керуючись ст.258, 263-265, 280-284,354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова,2) заборгованість
- за договором про надання коштів в кредит № 45719838 від 14.11.2025 в розмірі 6 499,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням, 699,00 грн. - сума несплачених процентів та 800,00 грн заборгованої одноразової комісії за надання кредиту;
- за договором про надання фінансового кредиту № 24608-03/2023 від 15.03.2023 в розмірі 6 500,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 2 500,00 грн. сума заборгованості за несплаченими процентами;
- за договором кредитної лінії № 310245048 від 16.03.2023 в розмірі 19 968,76 грн нарахованих, але несплачених сум процентів.
Всього стягнути заборгованість за договорами в загальному розмірі 32 967,76 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір в розмірі 1 543,65 грн.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано 17.11.2026.
Суддя
Судове рішення № 141586722, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 12.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 345/5239/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: