Рішення № 14158470, 10.03.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11                                                                                 Справа № 26/35/2011.

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач”, м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаселектроснаб”, м.Луганськ

про стягнення штрафу у сумі 42900 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –юрисконсульт Булій Т.В., довіреність №ЦХП-18/2370 від 31.12.2010;

від відповідача –представник за довіреністю Капітонов Є.М., довіреність б/н від 09.03.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 42900 грн. 00 коп.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, а подав заяву від 10.03.2011 б/н про застосування строку позовної давності, оскільки строк позовної давності сплинув 22.09.2010.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач” (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбаселеткроснаб” (відповідач, постачальник) 15.04.2009 був укладений договір поставки (далі-договір) №ЦХП-03-00809-01, за яким постачальник зобов”язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації, яка є невід”ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору якість продукції, яка поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним документам згідно специфікації договору.

Підтвердженням якості продукції з боку постачальника є паспорт якості заводу виробника, декларація про відповідність виробника (п.2.2).

Якщо на протязі гарантійного терміну експлуатації, зазначеного у паспорті якості, будуть виявлені дефекти продукції або якість продукції не буде відповідати умовам договору, постачальник за свій рахунок зобов”язується замінити дефектну продукцію на якісну або усунути виявлені недоліки в 20 денний термін (п.2.8 договору).

Згідно п.4.3 загальна сума договору склала 8580000 грн. 00 коп.

В п.5.2 договору сторони домовились, що поставка продукції проводиться партіями протягом 2009 року, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності замовника до прийому продукції. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе замовник. Кожна партія продукції постачається протягом 25 календарних днів з дати письмової рознарядки, якщо інше не вказано у рознарядці.

Датою поставки продукції вважається дата приймання продукції замовником на матеріальному складі ДП „Укрзалізничпостач” у м.Фастові, що підтверджується належно оформленою видатковою накладною або актом прийому-передачі (п.5.3 договору).

Згідно п.6.1 договору оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться замовником на протязі 75 банківських днів після дати поставки партії продукції, у відповідності з рахунком-фактурою на дану партію, обумовлену згідно з п.5.2.

Приймання продукції по кількості і якості проводиться замовником відповідно до Інструкції П-6 від 15.06.1965 „О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству” та Інструкції П-7 від 25.04.1966 „О порядке приёмки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству”, затверджених Держарбітражем (п.7.2).

У п.9.4 сторони обумовили, що у разі поставки продукції, що не відповідає по якості вимогам даного договору, постачальник зобов’язаний за свій рахунок замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.

На виконання умов договору та специфікації №1 постачальник поставив ролики УСО типу УКЕ 18-40-10-00 у кількості 65 штук.

При проведенні вхідного контролю якості продукції кінцевим одержувачем, було виявлено, що ролики непридатні для експлуатації, а саме: мають тріщини та викривлення поліуретану, що засвідчено Актом приймання від 22.09.2009 №4 (а.с.18).

З урахуванням п.2.8 договору продукція була замінена постачальником на якісну, про що складено Акт від 25.11.2009 №б/н (а.с.19).

Таким чином позивачем відповідно до положень ст.231 Господарського кодексу України та п.9.4 договору нарахований відповідачу штраф у сумі 42900 грн. 00 коп., за стягненням якого він і звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно до п.7 ст.269 Господарського кодексу України у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 2 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами п.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Пунктом 1 ст.261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку позивач дізнався про порушення свого права при прийманні продукції за якістю 22.09.2009, що підтверджується актом приймання від 22.09.2009 №4 (а.с.18). Таким чином, перебіг позовної давності з урахуванням вимог вказаної статті для звернення до суду про стягнення штрафу почався 22.09.2009, а закінчився відповідно 22.09.2010.

Позивач звернувся до суду з позовом 04.02.2011 згідно штемпеля на поштовому конверті про відправлення позовної заяви на адресу господарського суду Луганської області (а.с.43), тобто після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Така заява про застосування строку позовної давності надійшла від відповідача 10.03.2011.

Суд, з урахуванням вимог п.4 ст.267 Цивільного кодексу України, який передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, дійшов висновку про відмову у позові у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Судові витрати покладаються на позивача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зайве сплачені позивачем при поданні позовної заяви витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. підлягають поверненню з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 10.03.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 47, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України „Укрзалізничпостач”, Повітрофлотський пр-т, 11/15, м.Київ, код 19014832 зайве сплачені за платіжним дорученням №10-23850 від 11.11.2010 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі оригіналу платіжного доручення №10-23850 від 11.11.2010 та даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 14.03.2011.

Суддя                                                             С.С. Єжова

Помічник судді                                                                                С.І. Заєць

Надр. 3 прим.

1-до справи                                                                                                     вих.№

2- позивачу: Повітрофлотський пр-т, 11/15, м.Київ, 03049 (простою)                                         2          

3- відповідачу: вул.2-а Краснознамьонная, 16, м.Луганськ, 91000 (простою)                               14.03.2011