Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________
У Х В А Л А
"18" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/906/25Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засідання Кочуровської К.О., розглянувши у відкритому засіданні справу
за позовом виконувача обов`язків Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО"
відповідача-2- Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача- Управління капітального будівництва Одеської міської ради
про солідарне стягнення 11379556,7 грн
за участю представників:
від прокуратури - Кривельова Т.
від позивача - Явченко Д.
від відповідача-1 - Панчошак О.
встановив:
Виконувач обов`язків Київської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО", в якому просить суд стягнути з відповідачів до місцевого бюджету кошти у сумі 11379556,70грн з яких 10127304,96 грн. заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, 204207,31грн 3 % річних та 1048044,39грн інфляційні нарахування.
Рішенням від 25.06.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 рішення скасовано. Позов задоволено:
- Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто та Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Пространство на користь Одеської міської ради 11 379 556,70 грн.
- Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто на користь Одеської обласної прокуратури 68 277,35 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 102 416,01 грн за подання апеляційної скарги.
- Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Пространство на користь Одеської обласної прокуратури 68 277,35 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 102 416,01 грн за подання апеляційної скарги.
11.02.2026 судом видано 4 накази на виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду.
09.11.2026 до суду надійшла заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО" (відповідач-2) вх. 2-2133/26 від 09.11.2026 про визнання 4 наказів від 11.02.2026 такими, що не підлягають виконанню, та до розгляду даної заяви зупинити виконання за наказами.
Ухвалою від 09.11.2026 суд призначив розгляд заяви відповідача-2 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, на 18.11.2026 о 15:30 та відмовив в задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення виконання за виконавчими документами.
09.11.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО" (відповідача-1) вх. № 2-2134/26 від 09.11.2026 про визнання усіх наказів від 11.02.2026 такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою від 09.11.2026 суд призначив розгляд заяви відповідача-1 в засіданні 18.11.2026 о 15-45.
Учасники справи отримали ухвали в електронних кабінетах.
Прокурор та позивач подали заперечення, в яких посилаються зокрема на невідповідність Конституції України Закону № 5018-ІХ.
В засіданні 18.11.2026 суд ухвалив об`єднати розгляд двох заяв.
Розглянувши заяви відповідачів про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, суд дійшов наступних висновків.
Позов мотивований тим, що у 2020 році відповідачами розпочато будівництво об`єкта «Нове будівництво пансіонату за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Дачна, 28, зі знесенням існуючих на ділянці будівель і споруд (ІІ черга будівництва). Коригування» (двох пускових комплексів), однак ними не було укладено з Радою відповідний договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об`єктів містобудування у місті Одесі, як і не було сплачено відповідну суму до місцевого бюджету до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. суд ухвалює рішення іменем.
Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України України (далі - ГПК ) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально правові. Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України . Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.
Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 Господарського процесуального кодексу України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.
Отже, до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018, у межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Суд враховує, що правовою підставою для прийняття постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2026 у справі № 916/906/25 був, зокрема, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ. Зазначена постанова стала підставою для видачі 11.02.2026 Господарським судом Одеської області чотирьох наказів такого змісту:
1) Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто на користь Одеської міської ради 11 379 556,70 грн.
2) Стягнути солідарно з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Пространство на користь Одеської міської ради 11 379 556,70 грн.
3) Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Пространство на користь Одеської обласної прокуратури 68 277,35 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 102 416,01 грн за подання апеляційної скарги.
4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто на користь Одеської обласної прокуратури 68 277,35 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 102 416,01 грн за подання апеляційної скарги.
В подальшому, 22 жовтня 2026 року набрав чинності Закон України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" (№5018-ІХ від 13.10.2026, опубліковано 21.10.2026 Голос України №204).
Приписами пункту 3 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону №5018-ІХ законодавцем визначено внести зміни до таких законодавчих актів України, зокрема, у пп.5) серед іншого встановлено, що розділі V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, стаття 343 із наступними змінами) доповнити пунктом 6 11 такого змісту:
"6-11. Установити, що не нараховуються та не стягуються із замовників будівництва кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі кошти пайової участі), що виникли на підставі абзаців другого двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства":
припиняються зобов`язання замовників будівництва зі сплати коштів пайової участі, що виникли на підставі абзаців другого двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні";
визнаються судом такими, що не підлягають виконанню, виконавчі документи, які видані на підставі судових рішень про стягнення коштів пайової участі на підставі абзаців другого двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".
Положення абзаців першого четвертого цього пункту поширюються на відносини, що виникли у зв`язку з нарахуванням та стягненням у судовому порядку коштів пайової участі на підставі абзаців другого двадцять третього пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" до набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" та які тривають станом на дату набрання чинності Законом України "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства", у тому числі на стадії судового розгляду або виконавчих проваджень.".
Відповідно до статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Оскільки відповідачі не надали доказів виконання постанови Південно-західного апеляційного господарського суду в даній справі, то правовідносини щодо стягнення зазначених коштів є триваючими. Таким чином, в силу прямої імперативної вказівки закону, матеріальне зобов`язання відповідачів зі сплати коштів пайової участі, інфляційних та 3% річних є припиненим, і накази про їх стягнення підлягають визнанню такими, що не підлягають виконанню.
При цьому, суд врахував, що Конституційний Суд України не ухвалював рішення про невідповідність Закону №5018-ІХ Конституції України.
Щодо наказів про стягнення з відповідачів судового збору, то суд вважає, що положення пункту 6-11 прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не можуть бути застосовані, оскільки судовий збір є судовими витратами, а не зобов`язанням зі сплати пайової участі.
Керуючись ст. 234, 235, 328 ГПК України, суд,
ухвалив:
1. Об`єднати розгляд заяв Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО" (відповідач-2) вх. 2-2133/26 від 09.11.2026 та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО" (відповідача-1) вх. № 2-2134/26 від 09.11.2026.
2. Заяви Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПРОСТРАНСТВО" (відповідач-2) вх. 2-2133/26 від 09.11.2026 та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРУХТО" (відповідача-1) вх. № 2-2134/26 від 09.11.2026 задовольнити частково.
3. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/906/25 наступного змісту: «Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Брухто на користь Одеської міської ради 11 379 556,70 грн».
4. Визнати таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Одеської області від 11.02.2026 у справі № 916/906/25 наступного змісту: «Стягнути солідарно з Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Пространство на користь Одеської міської ради 11 379 556,70 грн»
5. В решті заяв - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 18.11.2026 та може бути оскаржена протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2026.
Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна
Судове рішення № 141581779, Господарський суд Одеської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/906/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: