Ухвала суду № 141581690, 18.11.2026, Господарський суд Одеської області

Дата ухвалення
18.11.2026
Номер справи
916/3797/26
Номер документу
141581690
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"18" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3797/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору вх.№4779/26 від 13.11.2026р. Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ (01135, місто Київ, вул.Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 71, офіс 403/1, код ЄДРПОУ 45318956) до відповідачів: Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) та Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28, код ЄДРПОУ 21650966)

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню

у справі №916/3797/26

за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, пр-т Миру, 28, код ЄДРПОУ 21650966)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ (01135, місто Київ, вул.Дмитрівська (Шевченківський р-н), будинок 71, офіс 403/1, код ЄДРПОУ 45318956).

про стягнення 16 487 244грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/3797/26 за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця до Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ про стягнення 16 487 244грн. за Банківською гарантією від 17.11.2025 за № 0GO25B520/D.

13.11.2026р. за вх.№4779/26 від Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору в рамках позову Акціонерного товариства Українська залізниця до Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ про стягнення 16 487 244грн., предметом якого є визнання Банківської гарантії від 17.11.2025 за № 0GO25B520/D такою, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ посилається на те, що предметом спору за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця є право останнього вимагати від ПАТ «МТБ БАНК» сплати коштів за Банківською гарантією № 0GO25B520/D від 17.11.2025р. В свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ звертається до суду з даним позовом про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню та відповідні вимоги спрямовані на встановлення фактів відсутності правових підстав для виконання відповідної Банківської гарантії.

Розглянувши матеріали позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми господарського процесуального законодавства закріплюють право фізичних осіб звертатися до господарського суду з позовами саме у випадку, коли їх справа віднесена до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 49 ГПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу.

Так, позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення ч.5 ст. 49 та ч.4 ст. 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення ст. 180 цього Кодексу щодо правил подання до суду зустрічної позовної заяви, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, і повинна відповідати вимогам ст.ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, з певними особливостями.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Натомість третя особа у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, з метою захисту свого права, може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст. 49 ГПК України, має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Таким чином, на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, подання третьою особою позовної заяви відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, має більші обмеження, встановлені господарським процесуальним законодавством - для того, щоб вступити у справу, яка вже розглядається господарським судом, з метою захисту свого права третя особа має заявити самостійні вимоги саме на той матеріально-правовий об`єкт, який визначений первісним позивачем в якості предмета позову.

Відтак позовна вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові. Аналогічну правову позицію викладено у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.

Тобто, за змістом процесуального законодавства треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, - це ймовірні суб`єкти спірних матеріальних правовідносин, які вступають у чужий процес із метою захисту своїх суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів.

Самостійна вимога таких осіб повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що перебуває поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути заявлена через подання самостійного позову. Обов`язковою умовою спільного розгляду вимог позивача і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору є єдиний предмет спору.

Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом, позов третьої особи може бути повернуто, оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

В цьому полягає процесуальна відмінність позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору від зустрічного позову у справі, до якого таких обмежень господарським процесуальним законодавством не встановлено.

В постанові від 30.08.2023 у справі № 910/12744/22 Верховний Суд досліджував наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та зазначив таке:

8.7. Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що передбачене статтею 49 ГПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або декількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства.

8.8. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

8.9. Слід акцентувати, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

8.10. Водночас підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

8.11. Отже, враховуючи вищенаведене, а також приписи частини першої статті 49 ГПК України колегія суддів висновує, що позовна заява третьої особи має містити саме самостійні вимоги заявника щодо предмета спору у справі.

У постановах від 05.04.2024 у справі № 910/10699/21 та від 02.04.2018 у справі № 905/121/15 Верховний Суд зазначив, що: 1) самостійність вимог полягає в тому, що саме третя особа перебуває у правовідносинах із відповідачем, і що саме її право порушене. Тобто третя особа із самостійними вимогами заперечує/частково заперечує вимогу(ги) позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь; 2) самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що третя особа вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Така особа заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь. Третя особа із самостійними вимогами процесуально протиставляє себе не лише відповідачу, а й позивачу, а її вимоги до відповідача є конкуруючими із вимогами позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 вказала, що позовна заява третьої особи відповідно до положень частини першої статті 49 ГПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

При цьому суд звертає увагу на те, що поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція)). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Необхідно розрізняти поняття "предмет спору" і "предмет позову". Так, предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (пункт 8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 904/2181/22).

Як вбачається з обставин справи №916/3797/26, матеріально-правовим об`єктом, з приводу якого виник правовий конфлікт між Акціонерним товариством Українська залізниця та Публічним акціонерним товариством МТБ БАНК є стягнення грошових коштів в сумі 16 487 244грн. за Банківською гарантією від 17.11.2025 за № 0GO25B520/D

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ звернулося з позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, в якій просить визнати банківську гарантію такою, що не підлягає виконанню.

Господарський суд зазначає, що виходячи з предмету за первісним позовом та предмету за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ці позови є різними за своєю правовою природою, заявлені вимоги не є однорідними, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що вимога третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ не спрямована на предмет спору між позивачем та відповідачем за первісним позовом, а отже не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Отже, враховуючи положення ч.5 ст. 49 ГПК України, які визначають, що до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі застосовуються процесуальні положення статті 180 ГПК України, в якій передбачено право суду на повернення зустрічного позову, суд застосовує такі положення до позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ за вх.№4779/26 від 13.11.2026р. та повертає подану позовну заяву заявнику.

Разом з тим суд вважає за необхідне зауважити, що повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору не позбавляє права звернутись до господарського суду з окремим позовом в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю АДІЛЬ ОІЛ за вх.№4779/26 від 13.11.2026р. з доданими до неї документами - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України року та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суд протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвалою господарського суду Одеської області.

Суддя К.Ф. Погребна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141581690 ?

Документ № 141581690 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141581690 ?

Дата ухвалення - 18.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141581690 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141581690 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141581690, Господарський суд Одеської області

Судове рішення № 141581690, Господарський суд Одеської області було прийнято 18.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141581690 відноситься до справи № 916/3797/26

Це рішення відноситься до справи № 916/3797/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141581688
Наступний документ : 141581693