Постанова № 14157241, 03.03.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року Справа № 2а/2370/543/2011

13 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

секретар Кузнецов В.С.,

за участю представника позивача комунального підприємства «Чигиринське»Чигиринської міської ради Демиденка А.Г. за довіреністю № 22 від 17.01.2011р.,

представника відповідача управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області Татаровського В.В. за довіреністю № 2374/07 від 27.05.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Чигиринське»Чигиринської міської ради до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося комунальне підприємство «Чигиринське»Чигиринської міської ради, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області неправомірними та скасувати вимогу про сплату боргу № Ю-149 від 05.01.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що позивачем постійно проводяться грошові надходження не на сплату щомісячних страхових внесків, як вказано в платіжних дорученнях, а на погашення заборгованості та штрафних санкцій попередніх періодів, що призводить до нарахування чергових штрафних санкцій та негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Окрім того, представник позивача зазначає, що відповідачем не враховується також те, що комунальне підприємство «Чигиринське»Чигиринської міської ради не є прибутковою організацією і вся фінансова діяльність закладена в тарифи надання комунальних послуг населенню, які на сьогоднішній день є збитковими, нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Представник відповідача проти заявленого адміністративного позову заперечує, мотивуючи це тим, що у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003р. (далі по тексту Закон).

Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, зобовязані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду є:

роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 Закону, як то фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності та особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судом встановлено, що позивач комунальне підприємство «Чигиринське»Чигиринської міської ради зареєстрований як юридична особа Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.07.2007, ідентифікаційний код 35289128 (довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій АБ № 309378).

З огляду на викладені вище норми Закону позивач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером2324021896.

Обовязок страхувальника (платника страхових внесків) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, визначено, як зазначалось вище, статтею 17 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з ч. 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому базовим звітним періодом для страхувальників-роботодавців, зокрема підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб є календарний місяць;

а для страхувальників-застрахованих осіб, в тому числі фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з урахуванням тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності квартал.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Слід зазначити, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (стаття 20 Закону). Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, відповідно до ч. 2 статті 106 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

При цьому у разі якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки, яка надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом та формується на підставі даних особового рахунку платника на всю суму боргу (п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21 від 19.12.2003р.).

Згідно ч. 14 статті 106 Закону суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки. Разом з тим, як вбачається як з оскаржуваної в судовому порядку вимоги про сплату боргу, так і з наданої представником відповідача картки особового рахунку страхувальника комунального підприємства «Чигиринське»Чигиринської міської ради, а також не заперечується представником позивача, заявлена до сплати сума боргу складається виключно з суми недоїмки зі сплати страхових внесків, яка виникла з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., зобовязань щодо сплати фінансових санкцій оскаржувана в судовому порядку вимога не містить. Як зазначає представник відповідача, відповідні суми страхових внесків відповідачем розраховано самостійно в поданих останнім розрахунках суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-грудень 2010 року.

Щодо твердження позивача про неправомірний розподіл грошових надходжень від комунального підприємства «Чигиринське»Чигиринської міської ради не на сплату щомісячних страхових внесків, як це визначено в платіжних дорученнях, а на погашення штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 5 статті 106 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Посилання представника позивача на неврахування управлінням Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій того, що комунальне підприємство «Чигиринське» Чигиринської міської ради не є прибутковою організацією і вся фінансова діяльність закладена в тарифи надання комунальних послуг населенню, які на сьогодні є збитковими, нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, спростовується статтею 18 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватись пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вимога управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі Черкаської області про сплату боргу № Ю-149 від 05.01.2011р. прийнята на підставах та з дотриманням вимог чинного законодавства, а отже не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 09 березня 2011 року.