Постанова № 14157222, 04.03.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2011 р.

16 год.00 хв.Справа № 2-а-3318/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Гричановська А.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі позивач, ФОП) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.06.2010р. № 0001871702/0, яким позивачеві збільшено зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на 25318,47 грн., у тому числі за основним платежем - на 25318,47 грн.

Позивач просить скасувати спірне податкове повідомлення-рішення, посилаючись на те, що воно складене на підставі незаконних висновків акту перевірки від 31.05.2010р. Зокрема позивач вважає безпідставним виключення із складу валових витрат вартості придбаного ним товару у ПП ІБФ «Теза-А». Позивач, посилаючись на законодавство України з питань оподаткування, вважає, що до скалу валових витрат відносяться будь-які витрати, підтверджені документально та призначені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Позивач вважає неправомірним визнання податковим органом нікчемними правочинів, укладених із ПП ІБФ «Теза-А», оскільки дані угоди носять товарний характер, були реально виконані, що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що податковий орган вважає нікчемними угоди позивача із ПП ІБФ «Теза-А», оскільки вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків. У постачальника відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби для виконання зазначених угод.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірне податкове повідомлення-рішення від 11.06.2010р. № 0001871702/0, яким позивачеві збільшено зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, складене на підставі висновків акту про результати планової, виїзної перевірки позивача від 31.05.2010р. № 2505/17-2/2436205827.

За актом перевірки від 31.05.2010р. позивачеві зменшено задекларовані витрати від ведення підприємницької діяльності на 168783,16 грн. внаслідок включення до їх складу витрат за 2009 рік за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, чим позивач, на думку відповідача, порушив вимоги ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 та пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР.

За діючим законодавством України фізичні особи, які отримують доходи від ведення підприємницької діяльності сплачують податок з доходів фізичних осіб передбачений Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІУ. У перехідний період оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців провадиться за нормами, передбаченими Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. №13-92.

За ст. 13 розділу ІУ Декрету № 13-92 для громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно зЗаконом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, зменшення за результати перевірки від 31.05.2010р. задекларованих витрат за 2009рік на 168783,16 грн. мало наслідком збільшення оподатковуваного доходу на цю ж суму.

За актом перевірки позивач зменшив позивачеві задекларовані витрати від здійснення підприємницької діяльності у звязку із визнанням нікчемними правочинів позивача з контрагентом ПП ІБФ «Теза-А».

Протягом вересня 2009 року позивач уклав із приватним підприємством «Інженерно-будівельна фірма «Теза -А» угоди купівлі-продажу сільської продукції (плоди томатів свіжі).

Позиція податкового органу щодо нікчемності зазначених угод ґрунтується на інформації, що міститься в акті перевірки від 25.02.10 № 308/23-300/35513096 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП ІБФ «Теза-А», щодо дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 01.02.2009р. по 28.02.2009р., з 01.04.2009р. по 31.12.2009р.», проведеної ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.

Згідно інформації, наведеної ПП ІБФ «Теза-А», в податкових звітностях не виявлено власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність. Декларацій з податку на прибуток за перевіряємий період не надані. За інші податкові періоди надавалися прокреслені. Додаток К1/1 до декларацій з податку на прибуток не наданий, що свідчить про відсутність на підприємстві основних фондів. Крім того, підприємством ПП ІБФ «Теза-А» не надано до перевірки будь-яких бухгалтерських та податкових документів у підтвердження взаємовідносин з контрагентами - покупцями, а саме: договори, товарно-транспортні накладні з відмітками про місце навантаження та розвантаження ТМЦ, передачу та отримання ТМЦ від контрагентів - покупців, податкові та видаткові накладні, подорожні листи та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ. ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою про припинення юридичної особи ПП ІБФ «Теза- А» у зв'язку з внесенням до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням. Згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, керівник підприємства ОСОБА_5 в адресному бюро м. Миколаєва та Миколаївській області не зареєстрований. У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.10.2010р. до ЄДР внесено запис про відсутність юридичної особи ПП ІБФ «Теза-А» за вказаною у її статутних документах адресою. Даний запис внесено 08.10.2009р. Суд встановив, що суть спору між сторонами заключається у встановленні факту чи був реально виконаний правочин по поставці товару (томатів) ПП ІБФ «Теза-А» позивачу. Із досліджених у судовому засіданні наданих договорів від 05 та 07 вересня 2009 року вбачається, що "Продавець" (ПП ІБФ «Теза- А») зобов'язується передати у власність „Покупця" (ФОП ОСОБА_4) товар, доставка товару здійснюється „Продавцем" за його рахунок (пункт 2.2 договору). Оплата за поставлений товар проведена у безготівковому порядку через банківську установу, дана інформація відображена у акті перевірки на ст. 12 та не оспорюється сторонами. Поставка томатів здійснювалась на підставі накладних, перелік та реквізити яких відображені у акті перевірки на ст. 11.

У судовому засіданні були досліджені товарно-транспортні накладні на поставку товару.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене наступним транспортом:

водієм ОСОБА_6 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_2. Замовник і вантажовідправник - ПП ІБФ «Теза-А», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_4;

водієм ОСОБА_7 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_3. Замовник і вантажовідправник - ПП ІБФ «Теза-А», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_4;

водієм ОСОБА_8 автомобілем ГАЗ держ. номер НОМЕР_4. Замовник і вантажовідправник - ПП ІБФ «Теза-А», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_4;

водієм ОСОБА_9 автомобілем ЗИЛ держ. номер НОМЕР_5. Замовник і вантажовідправник - ПП ІБФ «Теза-А», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_4;

водієм ОСОБА_10 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_6. Замовник і вантажовідправник - ПП ІБФ «Теза-А», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_4;

Поставлений товар був реалізований позивачем ТОВ «ТрейдКепітал-Груп» на підставі договору від 03.09.2009р. та ПВКФ «Пані Крістіна» на підставі договору від 03.09.2009р., тобто позивач використав поставлений товар для ведення власної господарської діяльності.

З точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є використання придбаних товарів (робіт, послуг у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування валових витрат.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV ) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку суду, головним у складанні бухгалтерських та податкових документів є повне відображення здійсненої господарської операції та наявність на цих документах реквізитів достатніх для ідентифікації юридичної особи при цьому реквізити безпосереднього складача цих документів мають допоміжний характер та не можуть свідчити або спростовувати відомості про здійснення господарських операцій. При огляді документів, що підтверджують спірні валові витрати позивача по операціям з ПП ІБФ «Теза-А» суд приходить до висновку що реквізити цих документів повністю відповідають вимогам Закону України № 996 і дозволяють ідентифікувати проведені операції на предмет їх приналежності до складу валових витрат для складання податкової звітності позивача.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, відповідач не зміг закріпити висновок щодо безпідставного формування валових витрат позивача відповідними положеннями законодавства. Оплата за товар проведена через банківську установу, що сторонами не заперечується, постачальник товарів склав та належним чином оформив видаткові та товарно-транспортні накладні, придбаний товар призначався для використання у господарській діяльності позивача, тобто проведена операція була підкріплена відповідними бухгалтерськими та податковими документами.

У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ПП ІБФ «Теза-А» фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

Дане твердження відповідача спростовано у судовому засіданні наданими документами, що підтверджують факт поставки товару позивачу ПП ІБФ «Теза-А».

Крім цього суд звертає увагу, що за дослідженими договорами поставки, укладеними між позивачем та ПП ІБФ «Теза-А», останнім здійснювались поставки протягом вересня 2009 року, а акт перевірки ПП ІБФ «Теза-А», що покладено в основу позиції податкового органу щодо нікчемності правочинів був складений ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 25.02.2010, тобто після виконання сторонами своїх зобовязань.

Також суд не погоджується із податковим органом, що внесення запису до ЄДРПОУ про відсутність підприємства за місцезнаходженням може слугувати підставою для визнання безтоварними операцій даного підприємства, оскільки даний запис до ЄДРПОУ був внесений після укладення та виконання угод. Сам факт внесення запису до ЄДРПОУ про відсутність ПП ІБФ «Теза-А» за місцезнаходженням не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій даного підприємства з іншими субєктами господарювання та не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту включення до державного реєстру відповідного запису, а також не позбавляє правового значення складених за такими господарськими операціями первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Податковий орган не надав суду доказів, які підтверджували б відсутність ПП ІБФ «Теза-А» за юридичною адресою на час укладення ним договорів із позивачем та оформлення ним документів про їх виконання.

Відповідач не спростував факт постачання товарів і тому суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо включення до валових витрат спірних сум.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по визначенню зобовязань позивачу.

За таких обставин, позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 11.06.2010р. № 0001871702/0.

Стягнути із Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 березня 2011 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.8