Постанова № 14157166, 28.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Харків

28.02.2011 р. справа № 2а- 1119/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі

секретаря судового засідання Алексеєнко О.В.,

представників:

позивача - Уваров В.М.,

відповідача - не прибув,

прокурора - Семенець Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Прокурора Золочівського району Харківської областІ в інтересах Держави в особі Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

до Закритого акціонерного товариства "Золочівський молзавод"

простягнення заборгованості, - встановив:

Прокурор Золочівського району Харківської області в інтересах Держави в особі Дергачівської МДПІ Харківської області звернувся до суду із позовом, у якому (з урахуванням уточнень) просив стягнути з відповідача, Закритого акціонерного товариства "Золочівський молзавод" заборгованість зі сплати податкового боргу в розмірі 22.806,86 грн.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що згідно з складеною декларацією по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідач самостійно задекларував суму орендної плати на 2010 рік в загальному розмірі 38.806,14 грн. У встановлені чинним законодавством строки Закрите акціонерне товариство "Золочівський молзавод" вказану суму самостійно задекларованих податкових зобов'язань в повному обсязі не сплатив. З урахуванням часткової сплати податкових зобовязань у Закритого акціонерного товариства "Золочівський молзавод" по розрахунках з бюджетом за даним видом податковоог зобов'язання склалась заборгованість в сумі 22.806,86 грн. В судовому засіданні прокурор підтримав доводи і вимоги поданого прокурором позову, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач, Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція у Харківській області поданий прокурором позов підтримав в повному обсязі, повністю погоджуючись з мотивами та доводами заявленого позову, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, ЗАТ "Золочівський молзавод" до судового засідання не прибув, уповноваженого представника до суду не направив, причини неявки у судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином в порядку ч.3 ст.33 КАС України.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи відповідач, ЗАТ "Золочівський молзавод" пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 32680863, а, отже, є юридичною особою, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Дергачівській МДПІ у Харківській області.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач самостійно склав і 05.03.2010р. подав до Дергачівської МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, де визначив суму податкового зобов'язання на 2010 рік в загальному розмірі 38.806,14 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, тобто 3.233,85 грн. щомісячно.

Такий порядок дій відповідача узгоджується з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про плату за землю", згідно з якою платники з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю", норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі даних облікової картки з земельного податку ЗАТ "Золочівський молзавод", яка ведеться Дергачівською МДПІ у Харківській області, судом з'ясовано, що з урахуванням часткової сплати відповідачем самостійно обчислених та задекларованих сум податкового зобов'язання з земельного податку заборгованість відповідача по оплаті основного платежу склала 22.806,14грн. (а.с. 9).

Оскільки згідно з ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків, то суд відзначає, що на правовідносини з приводу оплати та погашення заборгованості з оплати означеного виду податкового зобов'язання поширюються норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобовязання, яка не сплачена платником податків у строки визначені Законом визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 зазначеного Закону, у разі несплати у встановлений термін узгодженої суми податкового боргу, податковий орган надсилає такому платнику податкові вимоги.

Матеріали справи містять фактичні дані про направлення позивачем першої податкової вимоги "Ю1" № 1/8 від 07.04.2009 р. (а.с. 15) на загальну суму 3.053,68 грн. та другої податкової вимоги "Ю2" № 2/16 на загальну суму 6.107,36 грн. (а.с. 16). Зазначені вимоги відповідачем були отримані, доказів їх оскарження у порядку, передбаченому законодавством України, суду не надано, а судом самостійно при виконанні приписів ст.11 КАС України не встановлено.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Вирішуючи спір, суд відзначає, що положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, а відтак суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми податкового боргу підлягає задоволенню, бо доведена матеріалами справи.

Додатково суд відзначає, що оскільки правовідносини з приводу оплати спірної суми заборгованості склались до 01.01.2011р., то суд не знаходить правових підстав для застосування при вирішенні спору норм Податкового кодексу України, позаяк приписи означеного акту законодавства не містять положень, в силу яких органи державної податкової служби України повинні стягувати заборгованість, яка виникла до 01.01.2011р., виключно за правилами цього кодексу. При вирішенні спору суд зважає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкові органи не наділені правом на заявлення в судовому порядку вимог про стягнення заборгованості платників податків перед бюджетом. Однак, разом з цим таке право наявне у податкових органів згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де указано, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують таку функцію як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Наявність у особи, в тому числі і у субєкта владних повноважень, наданого законом права на звернення до суду з певною вимогою з огляду на приписи ст.124 Конституції України зумовлює виникнення у суду повноваження на вирішення такої вимоги по суті. За таких обставин, слід дійти висновку, що органи державної податкової служби України повноважні на власний розсуд обирати напрямок реалізації владних управлінських функцій у правовідносинах щодо погашення заборгованості платників податків перед бюджетом або у спосіб, що визначений п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», або у способи, що визначені Податковим кодексом України.

При цьому, суд погоджується з тим, що наведені прокурором у позові мотиви представництва інтересів Держави узгоджуються зі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»і є достатніми для захисту її інтересів шляхом вчинення процесуальної дії по зверненню до суду.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 94, 104, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

постановив:

Адміністративний позов Прокурора Золочівського району Харківської області в інтересах Держави в особі Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Закритого акціонерного товариства "Золочівський молзавод" про стягнення податкової заборгованості задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Золочівський молзавод" (місцезнаходження - Україна, Харківська область, Золочівський район, смт.Золочів, вул.Б. Хмельницького, буд.148; ідентифікаційний код - 32680863) на користь Державного бюджету України заборгованість у сумі 22806 (двадцять дві тисячі вісімсот шість) грн. 86коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 04.03.2011р.

Суддя Сліденко А.В.