Постанова № 14157164, 22.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 лютого 2011 р. № 2-а- 12027/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Кравчун А.С.,

представника відповідача Ламанова Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "777 Компані ЛТД"

доДержавної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання податкового повідомлення-рішення недійсним, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "777 Компані ЛТД" (далі - ТОВ "777 Компані ЛТД") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м.Харкова) про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова №0003512302/0 та №0003522302/0 від 17.09.2010 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "777 Компані ЛТД" посилається на те, що в акті перевірки зроблено висновок, що укладені між ТОВ "777 Компані ЛТД" та ТОВ "СК "Техспецбуд" договір субпідряду №25/5С від 25.05.2009 року, договір субпідряду 14/СШ від 15.05.2009 року, договір субпідряду №3/3С від 03.07.2009 року, договір субпідряду №1/7СБ від 01.07.2009 року, договір субпідряду №27/СШБ-09/07 від 15.05.2009 року, договір субпідряду №13/СШ-09/07 від 18.05.2009 року не спричиняють реального настання правових наслідків, порушують публічний порядок, а тому є нікчемними та не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток та податку на додану вартість. Позивач зазначив, що всі операції між ТОВ "777 Компані ЛТД" і ТОВ «СК "Техспецбуд»були здійснені на підставі відповідних первинних документів, витрати по вказаним договорам субпідряду дійсно та повністю повязані з придбанням послуг. Роботи за договорами виконані і прийняті в повному обсязі, що підтверджує їх дійсність і реальність. Враховуючи, що господарські операції підприємств підтверджено первинними документами, визначеними законодавством, підстав для виключення зі складу валових витрат суми 208331,00 грн. не має. З урахуванням наведеного, посилання податкового органу на ст.215 ЦК України та визначення нікчемними всіх правочинів, укладених з ТОВ "СК "Техспецбуд" безпідставне. Як випливає зі змісту акта перевірки, висновок про порушення позивачем ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України було зроблено з огляду на лист прокуратури Харківської області від 17.02.2010 року №45-09 в якому повідомлено, що директором ОСОБА_3 надані пояснення, щодо непричетності до фінансово-господарської діяльності ТОВ "СК "Техспецбуд". Проте зазначені пояснення не можуть бути підставою для визнання вказаних договорів субпідряду недійсними, а лист прокуратури відповідно до Цивільного кодексу України правовим документом для визнання даних договорів нікчемними.

Представник позивача в судове засідання прибув, дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задовлення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки. При цьому в запереченнях вказав, що перевіркою встановлено порушення: ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині одержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "777 Компані ЛТД" з підприємством ТОВ «СК Техспецбуд»; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №334/94-ВР), внаслідок чого ТОВ "777 Компані ЛТД" занизило податок на прибуток у сумі 52083,00 грн, у тому числі у 2 кварталі 2009 року на суму 9893,00 грн. та у 3 кварталі 2009 року на суму 42190,00 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР) внаслідок чого ТОВ "777 Компані ЛТД" занизило податок на додану вартість на суму 41667,00 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року встановлено їх завищення в сумі 208331,00 грн. у тому числі за 2 квартал 2009 року на суму 39573,00 грн. та за 3 квартал 2009 року на суму 168758,00 грн. Вказані порушення виникли внаслідок того, що угоди, укладені та такі, що виконувалися протягом перевіряємого періоду ТОВ «СК Техспецбуд»з покупцями товарів та послуг останнього, в тому числі й договори, укладені з позивачем по справі не спричиняють реального настання правових та порушують публічний порядок. Таким чином відповідач вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомленнярішення цілком законними та обґрунтованими.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ "777 Компані ЛТД" зареєстровано в якості юридичної особи 16.05.1996 року.

Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова з 16.08.2010 року по 13.09.2010 року проведена планова виїзна перевірка ТОВ "777 Компані ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатми якої складений акт перевірки від 14.09.10 року №5397/23-506/23909262.

На підставі акту перевірки №5397/23-506/23909262 від 14.09.2010 року, 17.09.2010 року ДПІ у Київському районі м.Харкова були прийняті податкові повідомленнярішення №0003512302/0 та №0003522302/0 про визначення сум податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 62501,00 грн.та по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 73906,00 грн, з урахуванням застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "777 Компані ЛТД" порушено ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині одержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "777 Компані ЛТД" з підприємством ТОВ «СК Техспецбуд»; п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР, внаслідок чого ТОВ "777 Компані ЛТД" занизило податок на прибуток у сумі 52083,00 грн, у тому числі у 2 кварталі 2009 року на суму 9893,00 грн. та у 3 кварталі 2009 року на суму 42190,00 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР внаслідок чого ТОВ "777 Компані ЛТД" занизило податок на додану вартість на суму 41667,00 грн.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ "777 Компані ЛТД" укладені з ТОВ «СК Техспецбуд»договори субпідряду від 25.05.2009 року №22/5С, від 15.05.2009 року №14/СШ, від 03.07.2009 року №3/ЗС, від 01.07.2009 року №1/7СБ, від 15.05.2009 року №27/СШБ-09/07, від 18.05.2009 року №13/СШ-09/07. Відповідно до положень вищезазначених договорів ТОВ «СК Техспецбуд»(субпідрядник) бере на себе зобов'язання на власний ризик за завданням ТОВ "777 Компані ЛТД" (генпідрядник) забезпечити виконання робіт з капітального та поточного ремонту обєктів. Відповідно до вищезазначених договорів ТОВ "777 Компані ЛТД" придбало у ТОВ «СК Техспецбуд»будівельно-ремонтні роботи на загальну суму 249996,79 грн. в тому числі ПДВ - 41666,13 грн. Вказані операції з придбання будівельно-ремонтних робіт відображені позивачем у декларації по податку на прибуток у складі валових витрат в сумі 208331,00 грн.

Договори субпідряду, укладені між ТОВ "777 Компані ЛТД" та ТОВ «СК Техспецбуд»підписані з боку позивача директором ОСОБА_4 та з боку ТОВ «СК Техспецбуд»директором ОСОБА_3

Під час проведення перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова встановлено, що відповідно до пояснень ОСОБА_3, наданого прокурору міста Харкова від 15.02.2010 року, встановлено, що ТОВ «СК Техспецбуд»зареєстрував за проханням знайомого чоловіка, що таке статутні документи та для чого вони необхідні йому невідомо, з директором підприємства ТОВ "777 Компані ЛТД" не зустрічався, нікого з представників даного підприємства не бачив, роботи для цього підприємства не виконував, грошових коштів за нібито виконані роботи не отримував.

Вищезазначені обставини свідчать про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «СК Техспецбуд»та ведення останнім господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України.

Таким чином ДПІ у Київському районі м. Харкова зроблено висновок про те, що договори, на підставі яких в подальшому було виписано податкові накладні та сформовано податковий кредит з податку на додану вартість є недійсними, оскільки підписані неповноважною особою, визнання таких правочинів недійсними в судовому порядку не вимагається. Укладаючи зазначені договори, позивач не мав на меті одержати реальний економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльність, натомість переслідував мету за рахунок таких операцій сформувати «штучний»податковий кредит, тим самим нанести шкоду інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України №168/97-ВР обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України з:

передачі права власності на обєкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

передачі обєкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.7.4.1 п.п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.«а»п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наявність у позивача виданих та отриманих податкових накладних, про що він зазначає в позовній заяві та які містяться в матеріалах справи, є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, проте не вичерпною. В даному випадку не було дотримано обовязкових умов для виникнення права на формування податкового кредиту виникнення обєкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Суд зазначає, що у даному випадку підстав для включення ТОВ "777 Компані ЛТД" до складу валових витрат суми 208331,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «СК Техспецбуд»не має, через недійсність договору, підписаного неповноважною особою.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

ТОВ "777 Компані ЛТД" не надано до суду вичерпних доказів, які б свідчили про реальність виконання укладених угод, в звязку з якими видано податкові накладні, на підставі яких в подальшому сформовано податковий кредит та сформовано валові витрати підприємства.

Щодо доводів позовної заяви про відсутність у податкового органу права визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку в податкових деклараціях, суд зазначає, що відповідач не визнавав правочини, укладені між ТОВ "777 Компані ЛТД" та ТОВ «СК Техспецбуд»нікчемними, а врахував, що вони є недійсними, оскільки суперечать моральним засадам суспільства, не мають на меті одержання реального економічного ефекту у результаті підприємницької або іншої економічної діяльність, натомість покликані за рахунок таких операцій сформувати «штучний»податковий кредит.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Згідно із ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Окрім цього, представником відповідача надано до суду та залучено до матеріалів справи постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15.10.2010 року по справі №4-688/10, відповідно до якої в судовому процесі був опитаний директор та засновник ТОВ "СК Техспецбуд", який надав пояснення, що ним були підписані у нотаріуса якісь документи, призначення яких йому не відоме, грошові кошти на підприємства-контрагенти ним, як директором ТОВ "СК Техспецбуд", не перераховувались та не отримувались, операції на розрахунковому рахунку ним не проводились, товарно-матеріальні цінності не отримувались, не відвантажувались, роботи та послуги не виконувалися та не надавались. Податковий кредит та податкові зобовязання по підприємствам-контагентам не підтверджує. Ні з якими посадовими особами підприємств-контагентів ніяких контактів не мав, на підприємство нікого не оформлював, заробітну плату не виплачував.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним директором та засновником ТОВ "СК Техспецбуд" був ОСОБА_3, таким чином суд приходить до висновку, що у справі Червонозаводського районного суду міста Харкова по справі №4-688/10 було допитано саме ОСОБА_3

Вказана постанова була роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень, та має реєстраційний номер 12007078. Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262-IV,суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Таким чином суд вважає постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова по справі №4-688/10 належним доказом та приймає викладені в ній факти до уваги.

Суд також зазначає, що відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинні документи, надані позивачем та знаходяться у матеріалах справи не можуть бути прийняті судом до уваги, через відсутність на документах підпису директора ТОВ "СК Техспецбуд" ОСОБА_3.

Таким чином, відповідачем, як субєктом владних повноважень в повній мірі доведено правомірність свого рішення, обґрунтовано доведено, що позивач та його контрагент, укладаючи зазначені угоди, заздалегідь не мали на меті досягнення реального економічного ефекту від таких угод, створення взаємних прав та обовязків.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "777 Компані ЛТД" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 28.02.2011 року.

Суддя Біленський О.О.