Постанова № 14157161, 28.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28.02.2011 р. справа № 2а- 948/11/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі :

секретаря судового засідання Алексєєнко О.В.,

представників

позивача - не прибув,

відповідача - Лінник І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи СТК"

до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення - рішення, - встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи СТК" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 03.09.2010р. №0000371504/0, від 04.10.2010р. № 0000371504/1, від 11.11.2010р. № 0000371504/2, від 04.02.2011р. № 0000371504/3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. Відображені в акті перевірки від 25.08.2010р. №8279/15-407/33122117 висновки податкового органу про вчинення ТОВ порушень є помилковими. Позивач стверджував, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ "Білстройд" обчислював правильно, господарські операції з даним контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі міста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. Згідно з висновками акту перевірки від 25.08.2010р. №8279/15-407/33122117 внаслідок віднесення ТОВ "Інженерні системи СТК" до складу податкового кредиту сум податку по операціям з контрагентом: ТОВ "Білстройд", позивачем допущені порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позаяк даний контрагент не задекларував податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Інженерні системи СТК" за травень 2010р. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

25.08.2010р. ДПІ Московського району м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Інженерні системи СТК" (ідентифікаційний код 33122117) з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Білстройд".

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 25.08.2010р. №8279/15-407/33122117.

03.09.2010р. з посиланням на зазначений акт ДПІ Московського району м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000371504/0, про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальному розмірі 48.416,20грн. (основний платіж 34.583 грн.; штраф 13.833,20 грн.).

З приводу названого податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато передбачену ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедуру оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками такої процедури сума податкового зобовязання, визначеного первісними податковими повідомленнями-рішеннями, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означених податкових зобовязань ДПІ було складено та направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010р. № 0000371504/1, від 11.11.2010р. № 0000371504/2, від 04.02.2011р. № 0000371504/3.

Проаналізувавши норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в кореспонденції з нормами Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України" (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом Інструкція), суд вважає, що при розвязанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісних податкових повідомлень-рішень, позаяк саме ці правові акти індивідуальної дії створили для позивача обовязок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкових повідомлень-рішень, що були складені в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення рішення визначили строк виконання обовязку, а отже і первісні, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обовязки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 25.08.2010р. №8279/15-407/33122117 висновки ДПІ Московського району м. Харкова про порушення ТОВ "Інженерні системи СТК" вимог пп.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення суми податкового кредиту з ПДВ за травень 2010р. за рахунок включення виписаних ТОВ " Білстройд" податкових накладних за правочином, який є нікчемним, так як ТОВ " Білстройд" не задекларувало податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Інженерні системи СТК" , що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 34.583,33 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За матеріалами справи 01.07.2010р. між позивачем, ТОВ "Інженерні системи СТК" (в якості покупця) та ТОВ "Білстройд" (в якості постачальника) були укладені договори поставки №1, №2, №3, предметом яких є поставка збірних дерев'яних будинків для відпочинку в комплексі з збірною дерев'яною банею, згідно ескизного проекту № 1.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, реальності господарських операцій за цими правочинами, відповідності правочинів вимогам закону, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій субєкта владних повноважень, а правовим мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити виключно обґрунтованість судження ДПІ про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»з мотивів неможливості включення до складу податкового кредиту сум податку по господарським операціям з ТОВ "Білстройд", позаяк ці господарські операції відбувались в межах нікчемного правочину, бо ТОВ "Білстройд" не задекларувало податкових зобов'язань з ПДВ.

З приєднаних до справи документів вбачається, що з посиланням на договори поставки від 01.07.2010р. №1, №2, №3 ТОВ "Білстройд" були складені: податкова накладна № 190503 від 19.05.2010р. на суму ПДВ - 12.833,33грн., податкова накладна №19501 від 19.05.2010р. на суму ПДВ - 10.500,00грн., податкова накладна №190502 від 19.05.2010р. на суму ПДВ - 11.250,00 грн.. Загальна сума ПДВ за переліченими податковими накладними склала - 34.583,33 грн.

Недоліків в оформленні перелічених податкових накладних згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" відповідачем в ході перевірки виявлено не було, в акті перевірки від 21.10.2010р. №1255/15-32184900 відповідачем не викладено фактів оформлення перелічених податкових накладних з дефектами форми, змісту або походження, які б силу вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняли втрату оглянутими документами юридичного статусу податкових накладних, існування цих обставин не покладено відповідачем в основу винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робі, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стосовно судження податкового органу про порушення ТОВ "Інженерні системи СТК" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»суд зазначає таке.

Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товару на користь ТОВ "Білстройд" в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагенту - ТОВ "Білстройд" спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

З наявних у справі доказів вбачається фактичне виконання господарських операцій між позивачем, ТОВ "Інженерні системи СТК" та ТОВ "Білстройд", понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємоповязаності перелічених суб'єктів господарювання між собою, використання отриманих товарів у власній господарській діяльності ТОВ "Інженерні системи СТК" , що зумовлює відсутність підстав для висновку про нікчемність зазначеного договору або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Білстройд" взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення ТОВ "Інженерні системи СТК" п.п.7.2.3, п.7.2. п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» за взаємовідносинами з ТОВ "Білстройд".

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення додаткових податкових зобовязань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "Інженерні системи СТК" , то поданий позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі проводиться за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи СТК" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 03.09.2010р. №0000371504/0, від 04.10.2010р. № 0000371504/1, від 11.11.2010р. № 0000371504/2, від 04.02.2011р. № 0000371504/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерні системи СТК" (місцезнаходження 61121, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 19-Г, кв. 149; ідентифікаційний код 33122117) витрати по оплаті судового збору (державного мита) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 04.03.2011р.

Суддя Сліденко А.В.