Постанова № 14156783, 03.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2011 р. Справа №2а-1141/11/1/0170 (12:06) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О.,

за участю представника позивача Решитова Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК про визнання протиправною постанови про застосування фінансових санкцій № 117644 від 21.12.2010 року та скасування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що 07.12.2010 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим була проведена перевірка за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення пасажирів ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія», яке здійснює відповідно до укладеного договору із замовником, перевезення пасажирів за маршрутом № 57 «Левадки Республіканський Військкомат» на транспортному засобі НОМЕР_1.

Представник позивача пояснив, що за результатами перевірки складено акт № 192195 від 07.12.2010 року, в якому зафіксовано порушенняст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність згідно ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: у висновках за результатами перевірки посадова особа вказує на те, що при наданні послуг не оформлені схема маршруту та розклад руху.

Представник позивача підкреслив, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності у звязку з тим, що схема маршруту та розклад руху є оформленими і є в наявності у водіїв при наданні послуг.

Представник позивача зазначив, що схема маршруту та розклад руху містяться у паспорті маршруту, який знаходився у водія під час перевірки. Згідно ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, режимів праці та відпочинку водіїв тощо.

У судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань на адресу суду не надіслав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника відповідача, повідомленого належним чином про дату час та місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України за № 1190 від 08 вересня 2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.

Відповідно до п. 8 положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.

Із аналізу положень Закону України "Про автомобільний транспорт", положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, суд приходить до висновку про наявність повноважень у начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Отже, враховуючи вищезазначене, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється субєктом владних повноважень.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» є юридичною особою, зареєстрованою 03.04.2009 року Сімферопольською районною державною адміністрацією в АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 116748.

Позивач надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», здійснює на підставі Ліцензії Міністерства транспорту та звязку України Серії АВ№ 477507.

Судом встановлено, що перевезення пасажирів на міському автомобільному транспорті загального користування на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат» Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» здійснюється на підставі укладеного з виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради договору № 598 від 22.02.2010 року.

Суд зазначає, що 07.12.2010 року посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим на підставі завдання на перевірку від 03.12.2010 року № 081752 була проведена перевірка додержання ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом: транспортним засобом Богдан А-06921 номерний знак АК 5168АА за маршрутом № 57 «Левадки Республіканський Військкомат».

Судом встановлено, що за результатами перевірки складено акт № 192195 від 07.12.2010 року, в якому зазначено, що транспортний засіб марки Богдан А-06921 номерний знак НОМЕР_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія».

З акту вбачається, що водієм, який керував транспортним засобом марки Богдан А-06921 номерний знак НОМЕР_1 07.12.2010 року був ОСОБА_2

В акті перевірки зазначено, що в дорожньому листі відсутній час проведення передрейсового медичного огляду.

Перевіркою встановлено надання послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: схеми маршруту, розкладу руху.

Судом встановлено, що водій з актом перевірки ознайомився, акт перевірки підписав.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки за наслідками розгляду справи про порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідачем винесено постанову від 21.12.2010 року про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» в сумі 1700 грн.

В постанові зазначено, що водієм ОСОБА_2 07.12.2010 року о 13:45 в Сімферопольському районі с.Левадки на транспортному засобі марки Богдан А 06921 р/н НОМЕР_1 допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 цього Закону, а саме: схеми маршруту та розкладу руху.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийняття відповідачем постанови про застосування фінансових санкцій № 117644 від 21.12.2010 року в розмірі 1700 грн. судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" ” (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин), автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 3 цього Закону” (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) встановлено, що цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Судом встановлено, що відповідачем застосовані штрафні санкції до автомобільного перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» у звязку з наданням послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: схеми маршруту, розкладу руху.

Щодо відсутності у водія схеми маршруту та розкладу руху на момент перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» ” ( в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Отже, судом встановлено, що ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що обовязковими документами для регулярних пасажирських перевезень, які повинні бути у водія автобуса, є, в т.ч., схема маршруту та розклад руху.

Відповідно до абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що на момент перевірки у водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» був наявний витяг з паспорту міського автобусного маршруту загального користування на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат».

Суд зазначає, що ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» ” (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) визначено, що паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо.

Отже, судом встановлено, що схема маршруту та розклад руху є складовими частинами паспорту маршруту, який був у водія на момент перевірки, так як в акті не зазначено про його відсутність.

Дослідивши витяг з паспорту міського автобусного маршруту загального користування на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат», суд встановив, що він містить схему міського автобусного маршруту № 57 «Левадки Республіканський Військкомат», розклад руху автобусів за маршрутом № 57, графіки режимів праці та відпочинку водіїв на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат», таблицю вартості проїзду на міському маршруті.

Таким чином, судом встановлено, що на момент проведення перевірки у водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_2 був в наявності витяг з паспорту міського автобусного маршруту загального користування на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат», який містив, в т.ч., схему міського автобусного маршруту № 57 «Левадки Республіканський Військкомат» та розклад руху автобусів за маршрутом № 57.

Суд зазначає, що наявність у водія, окрім паспорту маршруту, до складу яких вже входять схема маршруту та розкладу руху, додатково схеми маршруту та розкладу руху законом не передбачено.

Приймаючи до уваги, що у водія Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_2 на момент перевірки був в наявності витяг з паспорту міського автобусного маршруту загального користування на маршруті № 57 «Левадки Республіканський Військкомат», який містив, в т.ч., схему міського автобусного маршруту № 57 «Левадки Республіканський Військкомат» та розклад руху автобусів за маршрутом № 57, суд приходить до висновку, що застосування до позивача фінансових санкцій на підставі абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у звязку з наданням послуг з регулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: схеми маршруту та розкладу руху, суд вважає безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК про застосування фінансових санкцій № 117644 від 21.12.2010 року на суму 1700,00 гривень належить визнати протиправною та скасувати.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У звязку зі складністю справи судом 03.03.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 09.03.2011 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» фінансових санкцій № 117644 від 21.12.2010 року на суму 1700,00 гривень.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольська транспортна компанія» (ЄДРПОУ 30691999) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.