Єдиний державний реєстр судових рішень
№ справи687/1247/26
№2/687/983/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2026 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Борсука В.О., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІЗІ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу. Позов мотивований тим, що 12.11.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № FSС757465169 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 3371,00 грн. Таким чином, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
13.01.2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») було укладено договір факторингу № МВ-ТП/85, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
08.05.2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 08/0526-01, відповідно до якого ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9302,67 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
05.10.2026 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.11.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису договір кредитної лінії № FSC757465169.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Загальний розмір кредиту за цим договором становить 3371,00 грн.
Згідно з п. п. 2.3, 2.4 договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 12.11.2025 року (що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором.
Строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. п. 8.2, 8.3, 8.7.1 проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання). Базова процентна ставка складає 1,00% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00% річних. За період від 12.11.2025 року до 12.12.2025 року (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 1,00% від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 365,00% річних.
Згідно з п. 8.5 договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 0,00 грн.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 12.12.2030 року (п. 7.3 договору).
Відповідно до даного договору кредитної лінії первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти на його банківську карту № НОМЕР_1 в сумі 3371,00 грн, що підтверджується довідкою про ініціювання платіжної операції, а також випискою про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , витребуваної судом з АТ «Універсал Банк».
13.01.2026 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/85, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за переліком у реєстрі прав вимоги.
Так, відповідно до реєстру прав вимоги від 13.01.2026 року до вказаного договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 7111,52 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 3371,00 грн, заборгованість по відсотках 2055,02 грн, заборгованість по неустойці 1685,50 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
08.05.2026 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 08/0526-01, відповідно до якого ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.
Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 08.05.2026 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором на загальну суму 10988,17 грн, з яких: заборгованість по основному боргу 3371,00 грн, заборгованість по відсотках 5931,67 грн, заборгованість по неустойці 1685,50 грн, що також підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» та випискою з особового рахунку за кредитним договором ТОВ «ІЗІ ФІНАНС».
Водночас слід звернути увагу на те, що розмір штрафних санкцій у загальному розрахунку заборгованості вказаний, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9302,67 грн, яка складається з заборгованості по основному боргу у розмірі 3371,00 грн та заборгованості по відсотках у розмірі 5931,67 грн.
15.06.2026 позивачем, на виконання вимог п. 9.1.1.7 кредитного договору та ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» надіслано відповідачеві повідомлення про те, що відповідно до п. 7.2.2 кредитного договору достроково розірвано кредитний договір № FSC757465169 від 12.11.2025 року у зв`язку із затриманням оплати процентів за кредитним договором, а також зазначено про необхідність оплати всієї суми заборгованості.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в частині перші статті 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дослідивши матеріали цивільної справи, зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Відповідач порушила умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв`язку з чим за цим договором виникла прострочена заборгованість. Таким чином, свої зобов`язання відповідач по договору не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.
Сукупність наведених доказів, наданих позивачем та їх належна оцінка дають суду підстави для задоволення заявлених позивачем вимог повністю.
Щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Так, у відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн.
Окрім того, позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених ТОВ «ІЗІ ФІНАНС» витрат на правничу допомогу до матеріалів справи долучено: копію договору про надання правничої допомоги № 06/07/26-01 від 06.07.2026 року, додаткову угоду від 06.07.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 06/07/26-01 від 06.07.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2026 року та платіжну інструкцію від 07.07.2026 року, згідно з якими загальна вартість наданих послуг становить 5000,00 грн.
Дослідивши зазначені документи, суд встановив, що між позивачем та адвокатським об`єднанням існують договірні відносини щодо надання правничої допомоги, а акт прийому-передачі наданих послуг стосується надання юридичних послуг у межах цієї справи. Водночас погоджений сторонами розмір гонорару сам по собі не є безумовною підставою для покладення на іншу сторону обов`язку з відшкодування всієї зазначеної суми.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 зазначила, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування в заявленому розмірі, оскільки такі витрати мають відповідати критеріям реальності (дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
При цьому Велика Палата Верховного Суду розмежувала зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. ч. 4 6 ст. 137 ЦПК України, яке можливе лише за клопотанням іншої сторони, та вирішення питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, за якою суд за наявності заперечень іншої сторони або з власної ініціативи може не присуджувати стороні всі заявлені витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що предметом спору є стягнення заборгованості за одним кредитним договором, загальна ціна позову становить 9302,67 грн, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Суд бере до уваги, що дана категорія справ є поширеною у судовій практиці, правовідносини між сторонами мають типовий характер, а підготовка позовної заяви у справах цієї категорії здебільшого не потребує вирішення складних питань права. Крім того, матеріали справи не свідчать про необхідність проведення експертиз, допиту свідків чи вчинення інших процесуальних дій, які б вимагали значного обсягу додаткової правничої допомоги.
За таких обставин суд доходить висновку, що покладення на відповідачку всієї заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу не відповідатиме критеріям розумності та пропорційності судових витрат.
З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, категорію та складність справи, обсяг матеріалів, необхідність підготовки позовної заяви та опрацювання документів за одним кредитним договором, суд вважає за необхідне визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки, у сумі 3000,00 грн.
Такий розмір витрат суд вважає розумним, співмірним та справедливим з огляду на виконану адвокатом роботу, обсяг наданих послуг, складність справи та її значення для сторін.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн, у решті вимог про відшкодування таких витрат у розмірі 2000,00 грн слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 81, 88, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № FSС757465169 від 12.11.2025 року у розмірі 9302,67 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС» судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
У відшкодуванні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗІ ФІНАНС», місцезнаходження: просп. Степана Бандери, буд. 1, корпус В, офіс 1 м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 40224607.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Суддя Борсук В.О.
Судове рішення № 141559852, Чемеровецький районний суд Хмельницької області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 687/1247/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: