Рішення № 141557511, 17.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
629/7715/26
Номер документу
141557511
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Петренко Ю.С.,

Справа № 629/7715/26

Номер провадження 2/629/3026/26

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактум Партнерс»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, 25.07.2025 між ТОВ «Мілоан» на відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 10193027, відповідно до умов якого отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень, строком на 360 днів, з кінцевим терміном повернення 20.07.2026. 29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 10193027. У зв`язку порушеннями зобов`язань за кредитним договором № 10193027, заборгованість відповідача становить 25997,35 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3267,52 грн, заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4949,83 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами - 9000,00 грн., заборгованості за комісіями - 3780,00 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору, витрати на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Відповідач надав відзив у якому просив позовні вимоги задовольнити частково, посилаючись на те, що він є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу за призовом під час мобілізації з 2022 року по теперішній час та має статус учасника бойових дій. Вказує, що з 2022 року проходив військову службу безперервно у таких військових частинах як в/ч НОМЕР_1 , в/ч НОМЕР_2 , в/ч НОМЕР_3 . З вересня 2026 року і по теперішній час переведений та проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 . Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з початку і до закінчення особливого періоду, відсотки за користування кредитом не нараховано, а штрафні санкції, пеня чи неустойка за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та іншими фінансовими установами, не застосовуються. Зазначає, що кредитний договір № 102193027 було укладено 25.07.2025, тобто в період його безперервної військової служби під час дії воєнного стану (під час перебування у списках особового складу в/ч НОМЕР_3 ). Нарахування Позивачем (та первинним кредитором ТОВ «Мілоан») відсотків у розмірі 20 997,35 грн є прямим та грубим порушенням імперативних вимог чинного законодавства України, що захищає права військовослужбовців. Таким чином, вимога про стягнення відсотків є незаконною та не підлягає задоволенню. Відповідач визнає лише чисте тіло отриманого кредиту в розмірі 5 000,00 грн. Вказує, що заявлена сума правничої допомоги (13000 грн) майже втричі перевищує суму реального боргу (тіла кредиту 5000 грн). Зважаючи на часткове визнання позову та явну неспівмірність, керуючись ч. 5 ст. 137 ЦПК України, просить суд мінімізувати або повністю відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу. Також зазначає, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ, пов`язаних із захистом їхніх прав. Оскільки цей спір виник з приводу порушення фінансовою установою моїх прав як споживача та військовослужбовця, судові витрати позивача по сплаті судового збору не мають покладатися на відповідача.

Представник позивача у наданій відповіді на відзив просила позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування посилалася на те, що посилання відповідача на положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставними та не спростовують правомірності заявлених позовних вимог. Оскільки відповідачем не надано доказів звернення до кредитора із документами, визначеними листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142, що відповідно до висновків Верховного Суду виключає можливість застосування передбачених законом пільг. Заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу на користь позивача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, такі твердження є припущеннями. Зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

У наданих запереченнях відповідач просив задовольнити позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» частково - виключно в межах тіла кредиту в розмірі 5000,00 грн. В обґрунтування посилався на те, що позивач у своїй відповіді на відзив заперечує проти позиції відповідача, посилаючись на те, що відповідач нібито втратив право на пільги через ненадсилання окремого письмового повідомлення безпосередньо кредитору. Відповідач вважає такі доводи позивача безпідставними, суто формальними та такими, що не спростовують вимог закону, з огляду на наступне. Щодо нарахування процентів військовослужбовцю: відповідач є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_4 ), проходить службу за призовом під час мобілізації з 2022 року по теперішній час та має статус учасника бойових дій. Дані факти беззаперечно підтверджуються Довідкою № 1030 від 21.10.2026 року та копією військового квитка, які вже містяться в матеріалах справи та доступні Позивачу для ознайомлення. Відповідно до ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом не нараховуються. Ця норма закону є імперативною та захищає права військовослужбовців, які виконують службові обов`язки із захисту держави. Надання відповідних документів безпосередньо до матеріалів судової справи є офіційним та належним повідомленням позивача про наявність у відповідача статусу військовослужбовця в межах судового процесу. Жодні підзаконні акти чи внутрішні листи відомств не можуть обмежувати дію закону, який має вищу юридичну силу. Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що стягнення такої суми покладе надмірний та несправедливий фінансовий тягар на військовослужбовця

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за відсутності представника банку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у наданій заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.

Судом встановлено, що 25.07.2025 між ТОВ «Мілоан» на відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит № 10193027, у формі електронного документа, який було підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «222182», відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1 цього договору надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній в п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Згідно пункту 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 5000,00 грн.

Згідно п. 1.4. Договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 25.07.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п. 1.4. Договору повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 20.07.2026 (дата остаточного погашення заборгованості)..

Відповідно до п.п. 1.5.1. Договору комісія за надання кредиту: 450.00 грн., яка нараховується за ставкою 9.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 9.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Згідно з п.п. 1.5.2. та 1.5.4. Договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 8140 грн, що нараховується за ставкою 7.40 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору. 1.5.3. Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 36.00 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 8199,30 грн. 1.6. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування та сплати комісій та процентів, а також тіла кредиту встановлені п.п.2.2.2, 2.2.3 цього Договору.

Окрім того, 25.07.2025 відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, графік платежів до договору про надання споживчого кредиту та заяву на отримання кредиту №102193027 від 25.07.2025, які містять істотні умови договору про надання споживчого кредиту.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», відповідач ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , з яким укладено договір №102193027 від 25.07.2025 ідентифікований ТОВ «Мілоан» Акцепт договору позичальника: одноразовий ідентифікатор: 222182, дата відправки ідентифікатора позичальнику - 25.07.2025 13:02:53, номер телефону - НОМЕР_6 .

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 5000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, вказану останнім у договорі про надання споживчого кредиту НОМЕР_8, 25.07.2025 13:02, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Всупереч умов договору, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

29.12.2025 було укладено договір № 29-12/2025/Т відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102193027 від 25.07.2025.

Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 29-12/2025/Т від 29.12.2025 (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2025), ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 102193027 від 25.07.2025 в сумі 21047,52 грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами - 3267,52 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту - 450,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту - 3330,00 грн, заборгованість за неустойкою (штраф/пеня) - 9000,00 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість відповідача становить 25997,35 грн, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5000,00 грн, заборгованості за відсотками - 8217,35 грн, заборгованості за пенею та/або штрафами - 9000,00 грн., заборгованості за комісіями - 3780,00 грн.

Як вбачається Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 10.11.2026 відбулася державна реєстрація зміни назви ТОВ «Факторинг Партнерс» на ТОВ «Фактум Партнерс».

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Відповідно до вимог статті 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 102193027 від 25.07.2025 в частині заборгованості тіла кредиту.

Щодо посилань відповідача про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами на дату відступлення права вимоги - 3267,52 грн, заборгованості за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 4949,83 грн, суд зазначає на таке.

Положеннями статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований частиною 1 статті 1048 ЦК України.

Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вказаний вище пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі №521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед кредитодавцем, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність кредитодавця щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 21.10.2026 № 1030 вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 .

Згідно з записів з військового квитка встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 26.04.2022 по теперішній час.

Окрім того, статус ОСОБА_1 , як учасника бойових дій підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 від 02.04.2025.

Згідно до матеріалів справи кредитний договір № 102193027 був укладений 25.07.2025

Відповідно до розрахунку ТОВ «Мілоан» відсотки за користування кредитом нараховані за період з 25.07.2025 по 29.12.2025 у сумі 3267,52 грн.

Також, відповідно до розрахунку ТОВ «Факторинг Партнерс» відсотки за користування кредитом нараховані за період з 30.12.2025 по 19.07.2026 у сумі 4949,83 грн.

Таким чином, відсотки були нараховані в період проходження служби відповідачем, а тому суд вважає, що відповідач звільнений від сплати відсотків за даним кредитним договором.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею/штрафом у розмірі 9000 грн., суд зазначає на таке.

Як вбачається розрахунку заборгованості за кредитом, пеня/штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором № 102193027 від 25.07.2025 за період з 30.12.2025 по 25.08.2026 становить 9000 грн.

Згідно із п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, підстави для нарахування та стягнення з відповідача за пенею/штрафом відсутні.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що пеня/штраф за період включно із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нарахована позивачем пеня/ штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань за кредитним договором № 102193027 від 25.07.2025 за період з 30.12.2025 по 25.08.2026 стягненню із відповідача не підлягає.

Щодо вимог про стягнення заборгованості по комісією в розмірі 3780,00 грн, суд зазначає на таке.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215 ЦК України/.

За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.

Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.

Згідно із частинами першою, третьою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.

За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

З цих підстав, суд доходить висновку про те, що умова кредитного договору щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми комісії.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що представництво ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснюється адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі договору № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024.

Згідно витягу з акту № 40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026 адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надані послуги щодо надання усної консультації з вивченням документів 2 години - 4000 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 години - 9000 гривень.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі №178/1522/18.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, підлягає відшкодуванню у сумі 3000 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум Партнерс» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту № 102193027 від 25.07.2025 у розмірі 5000/п`ять тисяч / гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактум Партнерс» витрати по сплаті судового збору у розмірі 512 гривень 05 копійок, витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактум Партнерс», ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141557511 ?

Документ № 141557511 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141557511 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141557511 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141557511 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141557511, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Судове рішення № 141557511, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141557511 відноситься до справи № 629/7715/26

Це рішення відноситься до справи № 629/7715/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141557508
Наступний документ : 141557514