Рішення № 141557508, 17.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
629/7806/26
Номер документу
141557508
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Петренко Ю.С.,

Справа № 629/7806/26

Номер провадження 2/629/3066/26

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором:

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 07.12.2025 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 07.12.2025-100001442, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 29400,00 грн строком на 140 днів шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 . Дата повернення (виплати) кредиту 25.04.2026. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1000 грн 00 коп. Відповідач свої зобов`язання не виконав, в результаті чого заборгованість за договором становить 53069,31 грн, яка складається з: тіла кредиту 22933,94 грн, процентів 15713,57 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 14421,80 грн. На підставі вищезазначеного просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву не визнає позовні вимоги у заявленому позивачем розмірі, оскільки до складу заборгованості включено платежі, правомірність нарахування яких викликає обґрунтовані заперечення, а окремі вимоги прямо суперечать положенням чинного законодавства України. В обґрунтування посилався на те, що суд повинен надати окрему правову оцінку кожній складовій заявленої заборгованості, перевірити законність відповідних нарахувань та встановити їх фактичний розмір з урахуванням здійснених мною платежів. Зазначає, що за кредитним договором № 07.12.2025-100001442 від 07.12.2025 йому було надано кредитні кошти на загальну суму 29400,00 грн. Водночас із доданих до позовної заяви квитанцій вбачається, що кошти надавалися не одноразово, а окремими траншами: 07.12.2025 - 5000,00 грн; 07.01.2026 - 7000,00 грн; 30.01.2026 - 6100,00 грн; 31.01.2026 - 3300,00 грн; 15.02.2026 - 5 000,00 грн; 27.02.2026 - 3000,00 грн. Загальна сума зазначених траншів становить 29400,00 грн. Отже, первісно 07.12.2025 було оформлено видачу 5000,00 грн, а в подальшому сума кредитування збільшувалася шляхом надання додаткових коштів. Таким чином, для встановлення обсягу його зобов`язань необхідно визначити, на яких саме умовах здійснювалося кожне додаткове кредитування, чи погоджувалися відповідні зміни суми кредиту, процентних зобов`язань і графіка платежів та якими документами підтверджено таке погодження. Не заперечуючи можливості укладення кредитного договору в електронній формі, вважає, що позивач повинен довести належне погодження умов кожного додаткового кредитування, які безпосередньо впливають на розмір заявленої заборгованості. Просить суд перевірити належність та достатність доказів погодження умов усіх додаткових траншів, у тому числі відповідних електронних заявок, підтверджень, графіків платежів та інших документів, що визначали обсяг моїх грошових зобов`язань. Крім того, зазначає, що ним було здійснено платежі за кредитним договором на загальну суму 14656,15 грн. Із наданого позивачем розрахунку вбачається, що частина здійснених платежів спрямовувалася на погашення процентів та комісій, а не безпосередньо основної суми кредиту. Саме тому визначення залишку основного боргу у розмірі 22 933,94 грн потребує перевірки законності всіх попередніх нарахувань та порядку зарахування здійснених платежів. Тому просить суд перевірити повноту врахування здійснених ним платежів у загальному розмірі 14656,15 грн, законність їх розподілу та правильність визначення залишку основної суми кредиту. Щодо необґрунтованості заявленої суми договірних процентів у розмірі 15713,57 грн зазначає, що відповідно до умов кредитування, наведених у позовній заяві, позивачем установлено фіксовану процентну ставку в розмірі 1% за один день користування кредитом. Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. При цьому законодавче поняття денної процентної ставки не є тотожним виключно номінальній процентній ставці, визначеній у кредитному договорі. Для цілей застосування відповідного обмеження необхідно враховувати загальні витрати споживача за кредитом, включно з передбаченими законом комісіями та іншими обов`язковими платежами. Отже, встановлення номінальної процентної ставки 1% на день одночасно з додатковою комісією потребує перевірки відповідності фактичної вартості кредиту законодавчому обмеженню. Крім того, у даній справі позивач визначає строк кредитування 140 днів, а кінцеву дату повернення кредиту - 25.04.2026. Із наданого розрахунку вбачається, що договірні проценти нараховувалися в межах зазначеного строку кредитування. Отже, основним предметом заперечень є правильність визначення відповідних процентів, а не саме по собі нарахування їх після закінчення строку кредитування. Вважає, що необхідно перевірити правильність застосування процентної ставки до фактичного залишку кредиту, дати надходження кожного траншу, порядок врахування здійснених платежів та відповідність загальної вартості кредиту законодавчим обмеженням. Особливої уваги потребує перевірка послідовності операцій, здійснених протягом одного дня, коли одночасно відбувалися додаткове кредитування, погашення заборгованості та нарахування процентів. Зокрема, у розрахунку за 31.01.2026 відображено додаткове кредитування у розмірі 3300,00 грн, платіж у розмірі 4972,60 грн та відповідні процентні нарахування. Правильність визначення процентів за такі періоди залежить від фактичної послідовності відповідних операцій та належного визначення бази нарахування. Крім того, у разі встановлення неправомірності окремих комісій або інших платежів необхідно врахувати їх вплив на розподіл здійснених платежів та відповідно на залишок основного боргу. Зміна такого залишку може впливати на розмір процентів, нарахованих у наступні періоди. Вважає, що сума 15713,57 грн договірних процентів підлягає перевірці, а у стягненні тієї її частини, законність та розмір якої позивачем не буде належним чином доведено, необхідно відмовити. Щодо неправомірності стягнення 14421,80 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України зазначає, що у даній справі кредитний договір укладено 07.12.2025, а спірні нарахування здійснювалися у 2026 році, тобто в період дії воєнного стану. Отже, відповідні правовідносини підпадають під дію пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» у частині стягнення 14421,80 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, є неправомірними та не підлягають задоволенню в повному обсязі. Щодо необхідності належного підтвердження електронного погодження умов кредитного договору вказує, що позивачем до матеріалів справи додано документи щодо укладення кредитного договору в електронній формі, ідентифікації позичальника та перерахування кредитних коштів. Водночас відповідні документи повинні підтверджувати не лише факт ідентифікації особи, а й погодження конкретних умов кредитування. Підписання електронного правочину може здійснюватися, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. При цьому для встановлення змісту зобов`язань необхідно визначити, які саме документи були погоджені позичальником та які умови вони містили на момент відповідного погодження. Особливого значення це набуває у зв`язку з тим, що загальна сума кредитування збільшувалася шляхом надання додаткових траншів. Вважає, що надані позивачем докази повинні дозволяти встановити умови кожного додаткового кредитування, порядок визначення процентів та інших платежів, а також підтверджувати відповідне волевиявлення позичальника. Вважає, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» у заявленому розмірі 53069,31 грн не можуть бути задоволені в повному обсязі. Насамперед вимога про стягнення 14421,80 грн процентів за статтею 625 ЦК України прямо суперечить пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та не підлягає задоволенню. Крім того, підлягають окремій перевірці законність нарахування комісії, правильність застосування денної процентної ставки, обґрунтованість договірних процентів, погодження додаткового кредитування та повнота врахування здійснених платежів. Сам позивач визнає, що відповідачем сплачено 14656,15 грн. Відтак визначення залишку основного боргу без перевірки законності розподілу цих платежів є передчасним. Вважає, що суд повинен надати окрему правову оцінку кожній складовій заборгованості, а не виходити виключно із загального підсумку, зазначеного у розрахунку кредитодавця. У разі встановлення неправомірності окремих нарахувань необхідно врахувати їх вплив на залишок основного боргу та подальші проценти. Таким чином, позовні вимоги підлягають відхиленню в частині, яка суперечить закону або не підтверджена належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Представник позивача у наданій відповіді на відзив просив задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування посилався на те, що загальні витрати за споживчим є співмірними, враховуючи строк кредитування. Жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось, а позовні вимоги не заявлялись. Крім того, Відповідач заперечує проти законності розміру процентів, нарахованих відповідно до умов кредитного договору. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, законом України «Про споживче кредитування», передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Розділ IV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17 згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, яким передбачено наступне: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Слід звернути увагу, що закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набув чинності 24.12.2023. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Як було зазначено у позовній заяві, Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: на суму 1111,37 грн від 20.12.2025, на суму 1111,37 грн від 03.01.2026, на суму 2799,59 грн від 17.01.2026, на суму 4972,60 грн від 31.01.2026, на суму 4661,22 грн від 15.02.2026. При цьому, під час формування розрахунку заборгованості та суми позовної вимоги було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. Також, повідомляє, що відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу. Оскільки ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Відповідач у наданих запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що позивач розмежовує звичайні проценти за користування кредитом та проценти, які нараховуються у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання. При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що сума 14421,80 грн сформувалася до 07.04.2026, тобто до завершення загального строку кредитування 25.04.2026. Отже, твердження Позивача про відсутність нарахувань за статтею 625 ЦК України поза межами строку кредитування саме по собі не спростовує факту нарахування відповідної відповідальності протягом строку кредитування. Питання полягає не лише в тому, коли саме здійснювалися нарахування, а насамперед у тому, чи мав позивач законне право нараховувати та стягувати відповідальність за статтею 625 ЦК України в період воєнного стану. Відповідь на відзив не містить належного пояснення цієї обставини. У даній справі кредитний договір укладено 07.12.2025, а нарахування за статтею 625 ЦК України здійснювалися протягом 2026 року, тобто під час дії воєнного стану. Таким чином, на спірні правовідносини поширюється пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Вважає, що вимога позивача про стягнення 14 421,80 грн за статтею 625 ЦК України суперечить прямій нормі закону та підлягає відхиленню в повному обсязі. Протягом перших 120 днів відповідного періоду максимальна ставка становила 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%. Водночас зазначені перехідні положення мали обмежений строк дії - 240 днів. Спірний кредитний договір укладено 07.12.2025, тобто після завершення зазначеного перехідного періоду. Таким чином, посилання Позивача на тимчасові ставки 2,5% та 1,5% не підтверджує правомірності умов кредитного договору, укладеного у грудні 2025 року. На дату укладення спірного договору застосовувалося загальне обмеження, передбачене частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до цієї норми максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої за встановленою законом формулою, не може перевищувати 1%. Вважає, що доводи позивача про відсутність власного розрахунку відповідача не спростовують правових заперечень, викладених у відзиві. Зауважує, що у даній справі необхідно перевірити, яка саме частина здійснених ним платежів була спрямована на погашення основного боргу, процентів та комісій. У разі встановлення неправомірності окремих нарахувань необхідно врахувати відповідні обставини при визначенні дійсного залишку заборгованості. Таким чином, здійснені платежі не є підставою для автоматичного задоволення позову в заявленому розмірі. Також зазначає, що відсутність у позивача статусу банку не означає, що складений ним в односторонньому порядку розрахунок заборгованості автоматично набуває достатньої доказової сили. У матеріалах справи містяться квитанції щодо перерахування кредитних коштів. Проте відповідні квитанції самі по собі не підтверджують правомірності всіх наступних нарахувань. Крім того, посилання на банківську таємницю не звільняє кредитодавця від обов`язку надати власні облікові документи та пояснення щодо формування заявленої заборгованості. Таким чином, наведені у відповіді на відзив доводи не є достатніми для задоволення позову в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, у наданій заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, доходить до такого.

Судом встановлено, що 07.12.2025 відповідач погодив пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферти), відповідно до пункту 3.1 якої, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Пунктом 3.3 договору визначено, що сума кредиту, строк користування кредитом, термін його повернення та проценти за користування кредитом, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Зазначений договір підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е514.

Згідно умов, викладених у заявці кредитного договору № 07.12.2025-100001442 від 07.12.2025, підписаній відповідачем: сума кредиту: 5000 грн 00 коп., строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання.; дата повернення (виплати) кредиту 25.04.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 1000 грн 00 коп. Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Згідно з відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.12.2025-100001442 (кредитної лінії) від 07.12.2025 реквізити належного відповідачу електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами є таким: 4323-34ХХ-ХХХХ-8200.

07.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), якими домовилися, що сума кредиту з дати укладання даного Додаткового договору становить 12000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові транші)

За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 7000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 07/01/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-8200. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця. Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4323-34XX-XXXX-8200. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 109 днів з дати його надання.

Відповідно до п.2 Додаткового договору процентна ставка, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим Договором.

30.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), якими домовилися, що сума кредиту з дати укладання даного Додаткового договору становить 18100,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові транші)

За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 3-й Транш у розмірі 6100 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (3-го Траншу) - 30/01/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-8200. Днем надання Кредиту (3-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4323-34XX-XXXX-8200. Строк, на який надається Кредит (а саме 3-й Транш) - 86 днів з дати його надання.

Відповідно до п.2 Додаткового договору процентна ставка, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим Договором.

30.01.2026 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), якими домовилися, що сума кредиту з дати укладання даного Додаткового договору становить 21400,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові транші).

За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 4-й Транш у розмірі 3300 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (4-го Траншу) - 31/01/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (4-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-8200. Днем надання Кредиту (4-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4323-34XX-XXXX-8200. Строк, на який надається Кредит (а саме 4-й Транш) - 85 днів з дати його надання.

Відповідно до п.2 Додаткового договору процентна ставка, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим Договором.

15.02.2026 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), якими домовилися, що сума кредиту з дати укладання даного Додаткового договору становить 26400,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові транші).

За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 5-й Транш у розмірі 5000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (5-го Траншу) - 15/02/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (5-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-8200. Днем надання Кредиту (5-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4323-34XX-XXXX-8200. Строк, на який надається Кредит (а саме 5-й Транш) - 70 днів з дати його надання.

В зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.65% (денна процентна ставка) = (9062.69/19933.94)/70 ? 100% . При цьому РРПС 3267.75%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 28 996 грн. 63 коп., загальні витрати за споживчим кредитом - 9062 грн. 69 коп.

27.02.2026 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписали пропозицію про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та відповідь кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії), якими домовилися, що сума кредиту з дати укладання даного Додаткового договору становить 29400,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові транші).

За даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 6-й Транш у розмірі 3000 грн. 00 коп. ; дата надання/видачі Кредиту (6-го Траншу) - 27/02/2026. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (6-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-34XX-XXXX-8200. Днем надання Кредиту (6-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4323-34XX-XXXX-8200. Строк, на який надається Кредит (а саме 6-й Транш) - 58 днів з дати його надання.

Відповідно до п.2 Додаткового договору процентна ставка, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даним Додатковим Договором.

Відповідно до листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-1804 від 18.04.2026 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта №4323345048638200: 07.12.2025 на суму 5000,00 грн за договором кредиту №07.12.2025-100001442, 07.01.2026 на суму 7000,00 грн за додатковим договором до кредитного договору №07.12.2025-100001442-2 до кредитного договору №07.12.2025-100001442, 31.01.2026 на суму 6100,00 грн за додатковим договором до кредитного договору №07.12.2025-100001442-3 до кредитного договору №07.12.2025-100001442, 31.01.2026 на суму 3300,00 грн за додатковим договором до кредитного договору №07.12.2025-100001442-4 до кредитного договору №07.12.2025-100001442, 15.02.2026 на суму 5000,00 грн за додатковим договором до кредитного договору №07.12.2025-100001442-5 до кредитного договору №07.12.2025-100001442, 27.02.2026 на суму 3000,00 грн за додатковим договором до кредитного договору №07.12.2025-100001442-6 до кредитного договору №07.12.2025-100001442,

З наданої позивачем довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № № 07.12.2025-100001442 від 07.12.2025 вбачається, що відповідачем було проведено часткову сплату по даному договору на суму 1111,37 грн від 20.12.2025, на суму 1111,37 грн від 03.01.2026, на суму 2799,59 грн від 17.01.2026, на суму 4972,60 грн від 31.01.2026, на суму 4661,22 грн від 15.02.2026. Таким чином, заборгованість відповідача становить 53069,31 грн, яка складається з: тіла кредиту 22933,94 грн, процентів 15713,57 грн, відсотків, нарахованих по ст. 625 ЦК України 14421,80 грн.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею /стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»/. Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст. 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Одноразовий ідентифікатор Е514 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на його мобільний номер, який вказувався при реєстрації.

Кредитний договір був підписаний відповідачем 07.12.2025 о 16:30 год. шляхом введення отриманого від позичальника одноразового ідентифікатора Е514.

Тому встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.

Отже, кредитний договір був укладений в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №07.12.2025-100001442 (кредитної лінії) від 07.12.2025 в електронній формі, шляхом накладення електронного підпису, відтвореного за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора Е514.

07.01.2026, 30.01.2026, 15.02.2026, 27.02.2026 ОСОБА_1 було укладено додаткові договори до Кредитного договору №07.12.2025-100001442 (кредитної лінії) від 07.12.2025, якими було збільшено суму кредиту.

У договорі №07.12.2025-100001442 (кредитної лінії) від 07.12.2025 сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Заявка споживача ОСОБА_1 , яка підписана одноразовим ідентифікатором, пропозиція про укладення договору (оферта) і відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів за даним договором - №4323-34ХХ-ХХХХ-8200, а також номер телефону - НОМЕР_2 , як погоджений канал комунікації. Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у загальній сумі 29400,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується листами ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Доказів того, що картка з номером 4323-34ХХ-ХХХХ-8200 не належить відповідачу та на неї не було перераховано кредитних коштів у загальній сумі 29400,00 грн, відповідачем не надано.

Суд зауважує, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, не відкриває фінансові рахунки, а тому здійснює перерахування кредитних коштів на вказаний позичальником картковий рахунок, до якого доступу немає, оскільки відомості такого становлять банківську таємницю.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Зокрема, банківською таємницею є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України та інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Тобто, ТОВ «Споживчий Центр» не може мати доступ до карткового рахунку відповідача та надати витяг з такого рахунку. В свою чергу відповідач виписку з карткового рахунку для спростування факту отримання кредитних коштів не надав, а тому слід вважати, що факт отримання кредитних коштів ОСОБА_1 є доведеним.

Щодо розміру заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає на таке.

У кредитному договорі сторони погодили, що строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 25.04.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.

Відповідно до п.2 Додаткових договорів до Договору кредиту процентна ставка, комісія за надання, встановлені договором, порядок їх нарахування не змінюються даними Додатковими Договорами.

З розрахунку заборгованості убачається, що проценти ОСОБА_1 за період з 07.12.2025 по 25.04.2026 нараховувалися за процентною ставкою 1% за кожен день, як це погоджено у п. 6 Заявки та п. 2 Додаткових Договорів.

Відтак, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком процентів за користування кредитними коштами, та приймає його.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано. Тому суд вважає, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору.

Отже, позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором № 07.12.2025-100001442 від 07.12.2025 в сумі 38647,51 грн, яка складається із: заборгованості по тілу в розмірі 22933,94 грн, заборгованості по процентам в розмірі 15713,57 грн.

Отже, враховуючи, що відповідач, взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості не надав, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних ним кредитних коштів та відсотків у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в цій частині, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 38647,51 грн, яка складається із: заборгованості по тілу в розмірі 22933,94 грн, заборгованості по процентам в розмірі 15713,57 грн.

Щодо вимог про стягнення відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України у розмірі 14421,80 грн, суд зазначає на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Отже, заборгованість за відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України у розмірі 14421,80 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

Відхиляючи аргументи відповідача щодо необхідності надання правової оцінки умовам кредитного договору в частині встановлення комісії, пов`язаної з наданням кредиту в розмірі 20% від суми кредиту та дорівнює 1000,00 грн, суд виходить із такого.

Згідно з ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

Оскільки позивач просить стягнути лише заборгованість за основним боргом (тілом кредиту), нарахованими процентами та відсотками, нарахованими за ст. 625 ЦК України, питання стягнення комісії не входить до предмета доказування у цій справі.

Водночас, відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Підписавши договір, відповідач вільно виявив свою волю та погодився на запропоновані умови кредитування. Зустрічних позовних вимог про визнання оспорюваної умови договору недійсною або застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відповідач не заявляв, у зв`язку з чим у суду відсутні правові підстави для надання оцінки вказаному пункту договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованості у розмірі 38647,51 грн, яка складається із: заборгованості по тілу в розмірі 22933,94 грн, заборгованості по процентам в розмірі 15713,57 грн.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції, позивач за подання даного позову до суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, які у зв`язку з частковим задоволенням підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1938,88 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача судові витрати на оплату послуг поштового зв`язку в сумі відповідно до квитанції про оплату послуг поштової служби.

Відповідно до квитанції № 2226611 від 27.08.2026, за якою на адресу відповідача позивачем направлено копію позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн.

Ці витрати на підставі ст. ст.ст. 133, 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача як витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.12.2025-100001442 від 07.12.2025 у розмірі 38647 /тридцять вісім тисяч шістсот сорок сім/гривень 51 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 1938 гривень 88 копійок, судові витрати у розмірі 150 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А.

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя: Карина ХАРАБАДЗЕ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141557508 ?

Документ № 141557508 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141557508 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141557508 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141557508 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141557508, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Судове рішення № 141557508, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141557508 відноситься до справи № 629/7806/26

Це рішення відноситься до справи № 629/7806/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141557505
Наступний документ : 141557511