Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/12060/25
Пр. № 2/333/1668/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопад 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Наумової І.Й.,
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.
розглянувши в судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 110 476,86 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн., посилаючись на наступне.
10 вересня 2018 р. ОСОБА_1 уклав із Акціонерним товариством "Ідея Банк" Кредитний договір №Р20.00405.004318965. Відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання внаслідок чого виникла кредитна заборгованість у розмірі 110 476,86 грн., з яких: 62 267,71 грн. - заборгованість за основним боргом; 19 580,13 грн. - заборгованість за відсотками; 28 629,02 грн. - заборгованість за комісіями.
17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 17112023, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором N° Р20.00405.004318965 від 10 вересня 2018 р., укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»
Відповідно до Реєстру боржників №1 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Р20.00405.004318965 від 10 вересня 2018р., в сумі 110 476,86 грн., з яких: 62 267,71 грн. - заборгованість за основним боргом; 19 580,13 грн. - заборгованість за відсотками; 28 629,02 грн. - заборгованість за комісіями. Всі нарахування, що відбувались до дати отримання ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги здійснювались безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги. ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.
Відповідачем не сплачена вищевказана кредитна заборгованість до теперішнього часу.
На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути на його користь вищевказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.12.2025 р. відкрито провадження по справі та призначений її розгляд в порядку загального позовного провадження, також встановлений строк для надання сторонами заяв по суті справи.
Відповідач скористався своїм процесуальним правом та надав відзив на позов, в якому не визнав позовні вимоги та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на наступне. Позивачем не надано доказів на підтвердження заявленої суми заборгованості. Надану позивачем Довідку-розрахунок, яка містить лише встановлений розмір заборгованості за основним боргом та за нарахованими несплаченими відсотками, неможливо встановити належним та допустимим доказом, оскільки вказана інформація не надає можливості перевірити дату виникнення заборгованості, відсотків на дату виникнення заборгованості та правильність нарахування заборгованості. Банк не мав права встановлювати до кредитного договору щомісячну комісію за обслуговування кредиту, за дії, які банк вчиняє на власну користь, з огляду на те, що отримує прибуток у вигляді відсотків за користування кредитними коштами, а також з метою встановлення правовідносин між ним та боржником. Така умова договору є нікчемною та не потребує визнанню недійсною.
Позивачем надана відповідь на відзив, в якому він наполягав на задоволенні позову та зазначив наступне. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на погоджених умовах шляхом особистого підписання Кредитного договору. Відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та, які б спростовували суму заборгованості. Відповідачем, у відзиві на позовну заяву, не заперечується належними та допустимими доказами факту укладення ним Кредитного договору. Обставини, на які посилається Відповідач у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів, нормам чинного законодавства, ряду правових позицій викладених у Постановах ВСУ, а отже є такими що не підлягають задоволенню та не повинні братися судом до уваги
Протокольною ухвалою суду від 14.05.2026 р. закрито підготовче провадження та призначений розгляд справи по суті.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений. Від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутності. В задоволенні позову просять відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позов.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
10 вересня 2018 р. ОСОБА_1 , як позичальник, та Акціонерне товариство "Ідея Банк", як кредитодавець, уклали кредитний договір №Р20.00405.004318965.
Відповідно до пункту 1 даного кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 70000.00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору (п.п.1.1.). Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 36 місяців для шляхом: оплати переказу коштів за реквізитами: МФО банку отримувача - 380418; ЄДРПОУ отримувача - 3189513915; Рахунок отримувача - 29092900013579; Залишок кредиту - 44900 грн; МФО банку отримувача - 300346; ЄДРПОУ отримувача -23494714; Рахунок отримувача - 2924701; Залишок кредиту -15125.34 грн; МФО банку отримувача - 334851; ЄДРПОУ отримувача - 3189513915; Рахунок отримувача - 26257122881096; Залишок кредиту - 8996.69 грн; та/або 1.2.2. зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника, вказаний в п. 1.13. Договору залишку коштів після виконання п. 1.2.1. Датою видачі кредиту, є остання дата списання коштів з позичкового рахунку Позичальника в Банку для переказу на вищевказані рахунки. За користування кредитом Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 5.5 % (Маржу Банку). Станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9.5 %, що разом з Маржею Банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 15 %. Змінна частина процентної ставки дорівнює потрійному значенню UIRD (Український індекс рітейлових депозитів) (далі - Індекс) за останній день попереднього місяця, надалі - «Індекс». Індекс використовується як база для визначення процентної ставки. Індекс переглядається та може змінюватись Банком щомісячно. Статистичні дані Національного банку України, які містять Індекс, розміщуються на офіційному сайті Національного Банку України за адресою: http://www.bank.gov.ua. Сторони домовились, що у випадку зміни назви Індексу чи посилання на Індекс, але без зміни його економічної суті, Сторони не вносять змін до Договору, і такі дані продовжують використовуватись у формулі визначення змінної частини ставки.. Банк може в будь-який момент за Рішенням Правління Банку визначити змінну частину процентної ставки нижчу ніж ставка, яка розрахована відповідно до п. 1.5. цього Договору на основі зміни ключових ринкових показників. Банк повідомляє Позичальника про зміну розміру процентної ставки та надсилає Позичальнику новий Графік:щомісячних платежів за кредитним договором листом без внесення змін (доповнень) до Договору не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої почне діяти нова ставка. Таке повідомлення вважається надісланим в день його відправлення на адресу Позичальника, що зазначена в цьому Договорі. До направлення повідомлення на адресу Позичальника поштою прирівнюється також і його вручення Позичальнику, члену його родини чи представнику Позичальника під розписку. Новий Графік щомісячних платежів стає невід`ємною частиною цього Договору. Позичальник стверджує, що розуміє суть і принципи визначення процентної ставки, усвідомлює ризики, які випливають із змінної частини ставки протягом всього строку кредитування, і погоджується на ці ризики.
Відповідно до п.п.1.10 кредитного договору, за обслуговування кредиту Банком, що включає в себе: - надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, а Контакт-центі, шляхом направлення CMC-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в Погашення заборгованості за кредитом тощо; - надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про Стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; - опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором (далі - «Графік щомісячних платежів»).
Відповідно до п. 2 кредитного договору, Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 36 щомісячних внесках включно до 10 дня/числа кожного місяця, згідно Графіку щомісячних платежів. Платежі здійснюються на транзитний рахунок № НОМЕР_1 в Банку, МФО 336310, з якого проводиться погашення заборгованості за Договором у такій черговості: 1) для оплати простроченої заборгованості кредиту за Договором; 2) для погашення нарахованої заборгованості за Договором, строк сплати якої не минув; 3) для сплати штрафних санкцій (пені) згідно л. 3.3.1. цього Договору, 4) для погашення іншої заборгованості (в т.ч. дострокове погашення заборгованості за кредитом).
В пункті 6 кредитного договору зазначений графік щомісячних платежів по сплаті тіла кредиту, процентної ставки, та комісії за обслуговування кредиту.
З ордеру-розпорядження від 10.09.2018 р., складеного первісним кредитодавцем та виписок з кредитних рахунків позичальника, відкритих на підставі даного кредитного договору, вбачається, що АТ «Ідея Банк» виконані зобов`язання за цим кредитним договором та надані позичальнику обумовлені кредитні кошти.
Відповідно до довідки-розрахунку, складеної первісним кредитором та наданої позивачем, заборгованість за даним кредитним договором, станом на 17.11.2023 р., становить 110 476,86 грн., з яких: 62 267,71 грн. - заборгованість за основним боргом; 19 580,13 грн. - заборгованість за відсотками; 28 629,02 грн. - заборгованість за комісіями.
17 листопада 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 17112023, за умовами якого, право грошової вимоги за кредитним договором N° Р20.00405.004318965 від 10 вересня 2018 р., укладеного між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Дані обставини підтверджується копією договору факторингу з відповідними додатками.
Відповідач не заперечував, що він неналежно виконував свої кредитні зобов`язання та не повернув в повному обсязі отримані кредитні кошти. Заявлена позивачем сума заборгованості за тілом кредиту у розмірі 62 267,71 грн. належними доказами відповідачем не спростована.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» статтю 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Законом України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З урахуванням викладеного комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) викладено висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 (провадження № 61-18751св21) вказано, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до даного кредитного договору, який є споживчим, укладеного після набрання чинності Закону України «Про споживче кредитування», в послугу з обслуговування кредиту входить:
- надання інформації по рахункам Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;
- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;
- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.
Також даним договором передбачена умова щодо безоплатного надання кредитором інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої Банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом.
В пункті 1.10. кредитного договору, не передбачено, що дана послуга полягає в наданні зазначеної інформації понад одного разу на місяць.
З урахуванням вищевказаних положень законодавства вбачається, що кредитором може встановлюватися плата за обслуговування кредиту, тобто надання інформації за запитом позичальника відносно кредиту більше одного разу на місяць. При цьому, в п.1.10 кредитного договору не обумовлено це, що створює суперечність пункту 3.2.4. цього ж договору, в якому передбачено право на отримання відповідної інформації безоплатно, та суперечить ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».
У пунктах 74, 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 сформульовано висновки про те, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона, за загальним правилом, може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину.
Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги і заперечення й вирішити спір по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, пунктах 33.4.-33.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №496/3134/19
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що положення кредитного договору щодо встановлення обов`язкової щомісячної сплати комісії за обслуговування кредиту, передбаченої п. 1.10, п. 6.1 (у графіку платежів), є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по несплаті комісії у розмірі 28529,02 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
З наявної в матеріалах справи виписки з розрахунків заборгованості вбачається, що кредитодавцем сплачені позичальником кошти при виконання кредитних зобов`язань по кредитному договору, які були зараховані кредитором на сплату комісії за обслуговування кредиту, зокрема: 1900,32 грн. та 814,42 грн. - 10.10.2018 р.; 1113,72 грн. 30.12.2020 р.; 767,83 грн., 166,31 грн., 763,19 грн. - 16.01.2021 р.; 1246,49 грн. - 27.10.2021 р.; 772,42 грн., 1777,56 грн., 728,18 грн., 389,52 грн. -05.11.2021 р.; 1727,88 грн. та 706,86 грн. - 23.12.2021 р.; 1628,53 грн., 760,09 грн. 1604,65 грн., 666,21 грн. - 10.02.2022 р.; 1557,32 грн., 171,33 грн., 625,57 грн., 1459,32 грн., 1529,17 грн. - 31.03.2022 р., всього на загальну суму 22876,89 грн.
З урахуванням того, що судом положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно вносити плату за обслуговування кредиту визнані нікчемними відповідно до частин 1.2 статті 11 та частини 5 статті 12 Закону України «про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що сплачену відповідачем суму коштів на погашення кредитної заборгованості за даним кредитним договором, яка зарахована на погашення комісії, слід зарахувати в погашення заборгованості по тілу кредиту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту на суму 39390.82 грн. = (62 267,71 грн. 22876,89 грн.) обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З умов кредитного договору вбачається, що сторони погодили, що процентна ставка за користування кредитними коштами була змінною та складалась з декількох складових. Сума сплачених позичальником відсотків та заявленої заборгованості по відсоткам перевищує суму відсотків, яку мав би сплатити відповідач відповідно до графіку платежів, передбаченого договором, при цьому належного розрахунку зазначеної в довідці-розрахунку суми боргу по відсоткам позивачем не надано, що унеможливило встановлення судом дійсного розміру боргу по відсоткам.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам у розмірі 19 580,13 грн.
З огляду на вказане вище, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту за даним кредитним договором у загальному розмірі 39390.82 грн., в іншій частині заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача понесених судових витрат на сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем за подання цього позову сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним документом.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог (35,66 %), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 1079,79 грн. В іншій частині заявлені вимоги про стягнення судових витрат не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 78, 81, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в AT «ТАСкомбанк») суму заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору №Р20.00405.004318965 від 10.09.2018 р. в розмірі 39390.82 грн. (тридцять дев`ять тисяч триста дев`яносто гривень 82 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний податковий номер: НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в AT «ТАСкомбанк») витрати на оплату судового збору у розмірі 1079,79 грн.
В іншій частині, заявлені вимоги, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя І.Й. Наумова
Судове рішення № 141551755, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/12060/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: