Рішення № 141547252, 16.11.2026, Київський районний суд м. Полтави

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
552/4489/26
Номер документу
141547252
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4489/26

Провадження № 2/552/3013/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.11.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Кузіної Ж.В.

при секретарі судового засідання Гасанова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «ФінтрастКапітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 12.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5455677 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 35 000 грн., строк кредиту 360 днів, з 12.04.2025 року, дата повернення 07.04.2026 року. ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконав та надав кредит у розмірі 35 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картку відповідача. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. 28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом та позивачем, як фактором укладено договір факторингу №28/11/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 5455677. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 158 532 грн. 40 коп. та судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 червня 2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився надав суду заяву де просив розгляд справи провести без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справі, надали до суду відзив на позовну заяву на підставі якого просили відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які надають можливість верифікації (перевірки) інформацію про отримання відповідачем електронного підпису, факт його накладення. Реєстр права вимоги не є документом, який підтверджує факт передачі кредитних коштів і не може бути доказом в справі на підтвердження доводів позивача про існування будь-яких кредитних зобов`язань перед позивачем. Позивачем безпідставно включено до складу заборгованості проценти за користування кредитом нараховані за період з 12.04.2025 року по 07.04.2026 року, без урахування встановленої законом пільги для військовослужбовців. Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України. У разі задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов до наступних висновків.

Судом установлено, що 12.04.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5455677 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 35 000 грн., строк кредиту 360 днів, з 12.04.2025 року, дата повернення 07.04.2026 року.

Пунктом 1.4.1. стандартна процентна ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Пунктом 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 01.05.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

28 листопада 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором укладено договір факторингу №28/11/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 5455677.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Фінтраст Капітал» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання виконало належним чином, надало відповідачу кредитні кошти.

У порушення умов кредитного договору свої зобов`язання відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором № 5455677 від 12.04.2025 року своєчасно не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 158 532 грн. 40 коп., з яких: 35 000 грн. 00 коп. - сума заборгованості за тілом кредиту; 76 807 грн. 40 коп. сума нарахованих процентів первісним кредитором; 43 225грн. - нараховані проценти позивачем за 132 дні, комісія 3 500 грн.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідач посилався на відсутність обов`язку щодо сплати відсотків за користування кредитом на підставі п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців».

Відповідно до пункту 15 статті 14 вказаного Закону передбачено що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами,а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до абз. 5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні`у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із тривалою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

При цьому, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15, від 14.05.2021 у справі № 502/1438/18, від 24.02.2022 у справі № 591/4698/20, від 12.05.2022 у справі № 336/512/18, від 18.01.2023 у справі № 642/548/21.

Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п. 15 ст. 14 вказаного Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Як вбачається з записів військового квитка серії НОМЕР_1 згідно наказу № 47 від 04.03.2022року проходить військову службу у Військові частині НОМЕР_2 на посаді машиніста.

В подальшому, з 31.05.2026 року на підставі контракту та по теперішній час перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_3 , а отже виконує військовий обов`язок у особливий період воєнного стану.

Статтю 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено підп. 3 п. 4 ч. 15 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» від 20.05.2014 року № 1275-VІІ. Пункт 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону передбачено поширення дії, зокрема, підп. 3 п. 4 розділу І цього Закону на військовослужбовців із початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.

Оцінюючи надані відповідачем докази, зокрема військовий квиток, судом встановлено, що вказаний документ підтверджує той факт, що відповідач перебуває на військовій службі. Таким чином, на військовій службі відповідач перебуває з 04.03.2022 року, а тому заборгованість за відсотками, комісіє та неустойкою, які нараховані за період з 12.04.2025 (дата укладення першого кредитного договору) по день закінчення строку дії останнього договору, оскільки відповідач продовжує виконувати військовий обов`язок, тому на відповідача поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в частині тіла кредиту за кредитним договором № 5455677 від 12.04.2025 року в сумі 35 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ЦПК України визначено види судових витрат.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 року, акт № 20220 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 19 листопада 2025 року, заявка № 20220 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, рахунок на оплату №20220-26/05-2026 від 26 травня 2026 року.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат має враховуватися принцип пропорційності задоволених вимог, що вказано у додатковій постанові Велика палата ВС у справі № 206/4841/20.

Суд, враховуючи клопотання відповідача, обґрунтованість розміру понесених витрат, межі задоволення позовних вимог, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 2300 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позовні вимоги задоволено на 23 %, тому судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 612 грн. 35 коп.

Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 10,12, 81, 141, 259, 263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5455677 від 12.04.2025 року в розмірі 35000 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 612 грн. 35 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 2300 грн., а всього 37912 грн. 35 коп.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», (місцезнаходження: м. Київ, вул. Загородня,15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822);

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Головуючий Ж.В.Кузіна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141547252 ?

Документ № 141547252 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141547252 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141547252 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141547252 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141547252, Київський районний суд м. Полтави

Судове рішення № 141547252, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141547252 відноситься до справи № 552/4489/26

Це рішення відноситься до справи № 552/4489/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141547248
Наступний документ : 141571695