Єдиний державний реєстр судових рішень
Київський районний суд м. Полтави
Справа № 440/3982/26
Провадження 2-а/552/168/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17.11.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
секретаря судового засідання Руденької А.І.,
розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу № 440/3982/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 06.04.2026 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позовна заява обґрунтована тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 989 від 25 березня 2026 року позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500 грн.
Із зазначеною постановою позивач не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Позивач зазначає, що під час розгляду справи відповідач не взяв до уваги надані ним пояснення та не з`ясував всі обставини справи. Зокрема, позивач вказував, що на момент, коли працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки запропонували йому пройти військово-лікарську комісію, він не був належним чином підготовлений до її проходження, оскільки не мав при собі необхідних медичних документів, що підтверджують наявні в нього захворювання. У зв`язку із цим позивач був змушений відмовитися від проходження ВЛК у зазначений момент.
Позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову №989 від 25.03.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_3 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження по справі відносно нього, ОСОБА_1 , закрити.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 матеріали позовної заяви передані за підсудністю до Подільського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 14.05.2026 матеріали позовної заяви передані за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 16.06.2026 позовна заява залишена без руху.
На виконання ухвали суду 25.06.2026 ОСОБА_1 подано до суду заяву, в якій відповідачем зазначає ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 29.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 29.06.2026 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 07.10.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та залучено до участі в справі в якості другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 , витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_2 завірені копії матеріалів адміністративної справи, за результатами якої було складено постанову № 989 від 25.03.2026.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 було подано відзив на позовну заяву. З позовною заявою не погоджується , вважає аргументи позивача недоведеними , а вимоги безпідставними.
Зазначав, що під час перебування позивача у ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нього було сформовано направлення на проходження військово-лікарської комісії від 20.03.2026, однак, позивач відмовився від проходження медичного огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби, що підтверджується актом відмови від проходження ВЛК від 20.03.2026. Також ОСОБА_1 надав свої пояснення щодо підстав відмови проходження військово-лікарської комісії. За наслідком вчинення відповідного діяння стосовно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, у якому, зокрема, було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідач наголошує, що оскільки позивач відмовився від виконання покладеного на нього обов`язку щодо проходження медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби, існували обґрунтовані підстави для висновку про наявність у його діях ознак адміністративного правопорушення.
Просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 відзив надано не було.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 20.03.2026 було видано шостим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я ОСОБА_1 направлення №6897787 на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності його до військової служби.
20 березня 2026 року старший інструктор ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та начальником відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 складено акт відмови від проходження військово-лікарської комісії.
Також судом встановлено, що 20.03.2026 старшим інструктором ІНФОРМАЦІЯ_2 головним сержантом ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 складено протокол №989 про адміністративне правопорушення, в якому зазначалось , що 20 березня 2026 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням N?6897787 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів відповідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 N? 1487, абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Другий примірник протоколу позивач ОСОБА_1 під підпис отримав.
25 березня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № 989 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Згідно постанови 20 березня 2026 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії за направленням N?6897787 ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив п.п. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів відповідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, постановою КМУ від 30.12.2022 N? 1487, абз. 3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» та абз. 3 ч.1 ст.22 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Станом на 25.03.2026 встановлено, що військовозобов?язаний ОСОБА_1 військово-лікарську комісію не пройшов, чим скоїв правопорушення , передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 25500 грн.
Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 міститься відмітка про зняття 14.03.2019 ОСОБА_1 з військового обліку.
Відповідно до паспорту громадянина України ОСОБА_1 був знятий з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 в зв`язку з виїздом на постійне місце проживання в Грузію.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).
Частинами 1, 2 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
За приписами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України "Про оборону України", цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він в умовах особливого періоду, будучи військовозобов`язаним, відмовився від проходження військово-лікарської комісії.
Процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) визначено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800.
Пунктами 3.1. та 3.2. глави 3 розділу II Порядку № 402 визначено, що медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП. Повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до абзацу 3 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період визначено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
За приписами п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Судом встановлено, що 20.03.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 видане направлення №6897787 для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Факт отримання ОСОБА_1 направлення його на ВЛК підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №989, який був підписано ним особисто.
Також до суду надане пояснення позивача з приводу відмови у проходженні військово-лікарської комісії в зв`язку з необхідністю надати медичні документи.
Тобто наявні у матеріалах справи докази, свідчать про відмову позивача від проходження медичного огляду ВЛК за направленням територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тоді як доказів проходження ним ВЛК матеріали справи не містять.
Законодавством не передбачено законних підстав для військовозобов`язаних щодо відмови від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Отже, ОСОБА_1 мав своїм обов`язком пройти медичний огляд за направленням, виданим ТЦК та СП, проте відмовився у отриманні такого направлення та проходження ВЛК й відповідно доказів на спростування вказаного до суду не надав.
Щодо посилання позивача, що до видачі військовозобов`язаному направлення на проходження ВЛК передує складання та направлення такій особі повістки, мобілізаційного розпорядження, при отриманні яких у військовозобов`язаного виникає обов`язок прибуття до ТЦК та СП, то суд зазначає наступне.
Абз. 3 п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
В свою чергу, процедурі проходження військовозобов`язаними медичного огляду в обов`язковому порядку передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період від 16.05.2024 № 560.
Тобто, повістка для проходження медичного огляду може вручатись особам, які прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних.
Натомість, в інших випадках чинне законодавство не встановлює обов`язку посадових осіб органів ТЦК та СП направляти повістки для проходження медичного огляду, а підставою для проходження медичного огляду є направлення.
Матеріалами справи не підтверджено прибуття ОСОБА_1 до органу ТЦК та СП для уточнення своїх облікових даних, як наслідок, відповідач не мав обов`язку попередньо формувати повістку з викликом останнього для проходження ВЛК.
Щодо посилання позивача на відсутність у нього медичних документів для складання об`єктивного висновку про придатність чи не придатність до військової служби, суд зазначає, що відсутність медичних документів або їх не врахування під час ВЛК є підставою для оскарження результатів ВЛК, а не підстава для відмови від ВЛК та свідомого порушення законодавства про мобілізацію.
Крім того під час проходження ВЛК позивач не позбавлений можливості повідомити складу ВЛК про наявність певних медичних документів, які підтверджують його стан здоров`я .
Згідно абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення № 402 лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відповідно до абз. 1 пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення № 402 під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус- належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Отже у лікарів, які включені до складу ВЛК наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов`язаного, а необхідність надання військовозобов`язаним додаткових документів про стан його здоров`я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути достатньою підставою для відмови від проходження медичного огляду.
Крім того, позивач не був позбавлений можливості зібрати всі необхідні медичні документи та прибути до ТЦК та СП для проходження медичного огляду ВЛК.
Станом на час розгляду справи в суді відсутні докази проходження позивачем медичного огляду.
Щодо посилання позивача на те, що він має паспорт громадянина республіки Грузія, має там зареєстроване місце проживання та 14.03.2019 він знятий з військового обліку у зв`язку з виїздом в Грузію на постійне місце проживання і тому на нього не поширюються Правила військового обліку суд зазначає наступне.
Дослідженими матеріалами справи встановлено, що 18.03.2019 ОСОБА_1 виїхав на постійне місце проживання до Грузії, а 02.04.2019 був прийнятий на консульський облік у Посольстві України в Грузії , про що містяться відмітки в паспорті для виїзду за кордон ОСОБА_1 .
Також у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного міститься відмітка про зняття 14.03.2019 ОСОБА_1 з військового обліку.
За змістом ч. 1, 3 ст. 33 даного Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання.
Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 відповідно до частини п`ятої статті 33 вказаного Закону затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України.
Приписи ст. 37 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають порядок взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 37 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент проставлення у військовому квитку позивача відмітки «знятий з військового обліку»), зняттю з військового обліку призовників та військовозобов`язаних у військових комісаріатах підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов`язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції та в Державну кримінально-виконавчу службу України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.
З аналізу наведених норм права висновується, що для зняття військовозобов`язаного з військового обліку має існувати хоча б одна з підстав визначених п. 2 ч. 5 ст. 37 вказаного Закону, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
В той же час, суд звертає увагу, що частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, яка діяла на момент проставлення у військовому квитку позивача відмітки «знятий з військового обліку») визначено підстави для виключення осіб з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, а саме виключенню військового обліку підлягають громадяни, які: призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби; проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів; визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; досягли граничного віку перебування в запасі; припинили громадянство України; були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності; померли.
Відтак, вбачається, що підстави для «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» є різними за своєю правовою природою. Зняття з військового обліку є тимчасовою процедурою, яка не припиняє правового статусу особи як військовозобов`язаного. Метою зняття з обліку є забезпечення коректного ведення військово-облікових даних, а не припинення військового обов`язку, зокрема, у зв`язку із зміною місця проживання (переїзду до іншої адміністративно-територіальної одиниці), проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ. Натомість «виключення з військового обліку» означає остаточне припинення статусу особи як військовозобов`язаного, що підтверджується самими підставами для такого виключення, а зокрема у разі визнанні військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, у разі досягнення граничного віку перебування в запасі, припинення громадянства України або смерті особи.
Отже, з наведеного слідує, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а зокрема, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
З аналізу положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
Аналогічних висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 21.05.2025, справа №280/2880/24.
Так, як вбачається з військового квитка ОСОБА_1 у ньому міститься відмітка «знятий з військового обліку», а отже він є військовозобов`язаним, а відтак мав обов`язок стати на військовий облік та уточнити облікові дані, а також пройти військово-лікарську комісію на визначення придатності до військової служби. Жодних доказів того, що позивач був виключений з військового обліку суду не надано.
Відтак, враховуючи, що ОСОБА_1 був «знятий з військового обліку», однак продовжував перебувати у статусі військовозобов`язаного, він мав обов`язок після повернення на територію України стати на військовий облік та пройти військово-лікарську комісію на визначення придатності до військової служби. Однак зазначених обов`язків позивач не виконав, доказів протилежного суду не надав, чим допустив порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача, тому позовні вимоги є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , ЄРДПОУ НОМЕР_3 ;
-відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄРДПОУ НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 17.11.2026.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко
Судове рішення № 141547248, Київський районний суд м. Полтави було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/3982/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: