Рішення № 141546285, 17.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
17.11.2026
Номер справи
320/5843/25
Номер документу
141546285
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2026 року м. Київ справа №320/5843/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВАБЕКС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ВАБЕКС» (далі - позивач, ТОВ «ВАБЕКС») з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2025 № UA500500/2025/000053/2 (далі - Рішення про коригування);

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/00081 (далі - Картка відмови).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 05.03.2025 за клопотанням представника позивача замінено неналежного відповідача - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на належного відповідача - Одеську митницю (далі - відповідач, Одеська митниця).

В якості підстав звернення до суду позивач вказує, що він, як дистриб`ютор, на підставі дистриб`юторського договору від 26.08.2019 № 26/08/2019, укладеного з виробником товару KORADO BULGARIA AD, ввіз на митну територію України сталеві радіатори для центрального опалення торговельної марки Korado та визначив їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). На думку позивача, для підтвердження митної вартості він подав митному органу всі необхідні документи, які не містять розбіжностей та підтверджують числові значення складових митної вартості, а витребуваних відповідачем додаткових документів у нього немає, про що він повідомив митний орган листом від 28.01.2025 № 28/01-1.

Щодо вартості перевезення позивач зазначає, що рахунок від 27.01.2025 № 108 та довідку від 27.01.2025 № 27/01-1 видано товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕКСПЕДИЦІЙНА ГРУПА» (далі - ТОВ «УЕГ»), яке залучене до перевезення товару товариством з обмеженою відповідальністю «Д-Транс» (далі - ТОВ «Д-Транс») - виконавцем за укладеним з позивачем договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.04.2019 № 22/04/19/1, що передбачає право виконавця залучати третіх осіб. Договори, якими оформлено такий ланцюг виконавців (від 07.08.2023 № 07/08-2023, від 26.05.2021 № 2605-1, від 01.05.2020 № 01/05/Е/20-1), подавались митному органу. Згідно з довідкою від 27.01.2025 № 27/01-1 транспортно-експедиційні витрати на доставку вантажу за маршрутом м. Стражиця (Болгарія) - м. Одеса становлять 70 266,88 грн, з яких 45 000,00 грн - витрати на перевезення до кордону України.

Щодо оплати товару позивач посилається на платіжний документ від 21.01.2025 № 250121/001526422 та на те, що умовою оплати за інвойсом від 23.01.2025 є попередня оплата. Прайс-лист постачальника, на думку позивача, адресовано йому як контрагенту за дистриб`юторським договором, з яким постачальника пов`язують тривалі господарські відносини, і ця обставина не може викликати обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості.

Крім того, позивач вважає, що Рішення про коригування не відповідає вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України та Правилам заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки не містить пояснень щодо зроблених коригувань, докладної інформації та джерел, використаних митним органом при застосуванні резервного методу. Картку відмови позивач вважає протиправною з тих самих підстав.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, зміст якого, однак, стосувався іншого рішення про коригування митної вартості товарів (від 28.11.2024 № UA500110/2024/000142/1), іншої митної декларації та іншого товару.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій звернув увагу на невідповідність змісту відзиву предмету спору та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких пояснив подання некоректного тексту відзиву технічним збоєм, додав уточнений відзив на позовну заяву та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач вказує, що за митною декларацією від 27.01.2025 № 25UA500500002356U3 автоматизованою системою управління ризиками сформовано обов`язкові форми митного контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів», а під час перевірки поданих документів встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, про що зазначено у графі 33 Рішення про коригування. Оскільки витребуваних додаткових документів декларант не подав, митну вартість визначено за резервним методом на підставі інформації, що міститься у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби (далі - ЄАІС).

На думку відповідача, Рішення про коригування містить достатнє обґрунтування причин, через які заявлену митну вартість не може бути визнано, та джерела інформації, використані для визначення митної вартості, а з посиланням на постанову Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16 відповідач зазначає, що формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Оскільки доводи уточненого відзиву по суті збігаються з доводами, викладеними у запереченнях на відповідь на відзив, суд надає їм оцінку в цьому рішенні.

Позивач також подав клопотання про долучення до матеріалів справи митної декларації від 28.01.2025 № 25UA500500002597U5 та аркуша коригування цієї митної декларації від 27.04.2025.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Між KORADO BULGARIA AD (Болгарія) та ТОВ «ВАБЕКС» укладено дистриб`юторський договір від 26.08.2019 № 26/08/2019, до якого сторони уклали доповнення від 26.08.2019 № 1 та від 12.10.2022 б/н.

27.01.2025 до Одеської митниці з метою митного оформлення у митному режимі імпорту подано митну декларацію № 25UA500500002356U3 на товар - радіатори сталеві неелектричні для центрального опалення в комплекті з кріпленням (виробник Korado Bulgaria AD, торговельна марка Korado, країна виробництва - Болгарія), всього 615 шт., що надійшов на умовах поставки FCA STRAZHITSA відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 23.01.2025 № 1000037287. Митну вартість товару декларантом визначено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією, як вбачається з уточненого відзиву, подано, зокрема: пакувальний лист від 23.01.2025 № 1000037287; рахунок-фактуру (інвойс) від 23.01.2025 № 1000037287; автотранспортну накладну від 23.01.2025; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 23.01.2025; банківський платіжний документ від 21.01.2025 № 250121/001526422; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2025 № 108; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, від 27.01.2025 № 27/01-1; прайс-лист від 01.01.2025 б/н; дистриб`юторський договір від 26.08.2019 № 26/08/2019 з доповненнями; договори від 07.08.2023 № 07/08-2023 та від 22.04.2019 № 22/04/19/1; договір про надання послуг митного брокера від 04.06.2021 № 04062021; договори від 01.05.2020 № 01/05/Е/20-1 та від 26.05.2021 № 2605-1; копію митної декларації країни відправлення від 23.01.2025 № 25BG004303A00282B3.

За результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками за вказаною митною декларацією сформовано форми митного контролю 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

Відповідач повідомив декларанта про необхідність надання протягом 10 календарних днів таких додаткових документів:

1) виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару.

Листом від 28.01.2025 № 28/01-1 декларант повідомив митний орган, що всі документи вже надані, а інших документів у нього немає.

28.01.2025 відповідачем прийнято Рішення про коригування, яким митну вартість товару визначено за резервним методом.

У графі 33 Рішення про коригування зазначено, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) банківський платіжний документ від 21.01.2025 № 250121/001526422 не є документом, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216;

2) прайс-лист від 01.01.2025 б/н призначений ТОВ «ВАБЕКС», тобто не призначений для необмеженого кола осіб, а також не містить строку дії та умов поставки товарів, відповідно до яких зазначені ціни товарів;

3) поставка товару здійснюється на умовах FCA STRAZHITSA, а надані до митного оформлення рахунок від 27.01.2025 № 108 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 27.01.2025 № 27/01-1 видано ТОВ «УЕГ», з яким, відповідно до поданих документів, ТОВ «ВАБЕКС» договірних відносин не має;

4) митна декларація країни відправлення від 23.01.2025 № 25BG004303A00282B3 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товару, через відсутність у ній відміток митних органів країни відправлення.

Також у графі 33 Рішення про коригування зазначено, що декларант не подав витребуваних додаткових документів і розбіжностей не спростував; методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані через відсутність у митного органу відповідної інформації; за результатом консультацій обрано резервний метод. За результатами аналізу баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим - 2,6238 EUR/кг (митна декларація від 13.12.2024 № 24UA500500042229U5), ніж заявлено декларантом (2,292 EUR/кг), і за основу для коригування митної вартості використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений час.

Того ж дня відповідачем оформлено Картку відмови, в якій зазначено, що для прийняття митної декларації необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням вимог Рішення про коригування.

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 28.01.2025 № 25UA500500002597U5 із заявленою декларантом митною вартістю 1 757 470,60 грн за умови забезпечення сплати різниці митних платежів фінансовою гарантією у розмірі 51 108, 75 грн.

27.04.2025 посадовою особою відповідача оформлено аркуш коригування митної декларації від 28.01.2025 № 25UA500500002597U5, яким митну вартість товару змінено з 1 757 470, 60 грн на 2 013 014, 35 грн та відображено доплату податку на додану вартість у сумі 51 108, 75 грн.

Не погоджуючись з Рішенням про коригування та Карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 3 Митного кодексу України (далі - МК України) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

З огляду на це, норми МК України наводяться судом у редакції, чинній станом на 27.01.2025.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною 5 статті 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до частини 6 цієї статті декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з частинами 1, 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Пунктами 1-4 частини 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частин 1-3 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Пунктом 5 частини 10 статті 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, якщо вони не включалися до такої ціни, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила № 598), передбачено, що у графі 33 рішення зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 розділу II Правил № 598).

З наведених вище норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору (контракту), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість, а якщо він не може аргументовано довести цю обставину, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

Право митного органу витребувати додаткові документи виникає лише у разі, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі № 814/2172/16 зазначив, що наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вже зазначалось, підставою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості відповідач у графі 33 Рішення про коригування визначив чотири обставини, правомірність посилання на кожну з яких підлягає перевірці.

Щодо банківського платіжного документа, суд зазначає таке.

Пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, віднесено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.

Відповідач у Рішенні про коригування не зазначив, які саме обов`язкові реквізити, передбачені постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216, відсутні у платіжному документі від 21.01.2025 № 250121/001526422, та яким чином їх відсутність вплинула на визначення митної вартості товару. Не конкретизовано таких обставин і у відзиві та запереченнях.

Розбіжностей між цим платіжним документом та іншими поданими документами (договором, інвойсом) щодо суми, валюти, отримувача платежу чи підстави його здійснення відповідач у Рішенні про коригування не встановив.

Верховний Суд у постанові від 29.12.2025 у справі № 300/6315/24, з посиланням на постанови від 04.09.2020 у справі № 826/26058/15 та від 15.04.2021 у справі № 804/7757/16, дійшов висновку, що чинним законодавством не встановлено обов`язку зазначати у банківському платіжному документі посилання на інвойс чи проформу-інвойс, а сама по собі відсутність такого посилання за умови наявності вказівки на контракт не є підставою для висновку про недостовірність заявленої митної вартості. Також Верховний Суд звернув увагу, що платіжні документи, складені до виставлення інвойсу, об`єктивно не можуть містити посилання на нього.

У даному випадку платіжний документ датований 21.01.2025, тобто складений до виставлення рахунку-фактури (інвойсу) від 23.01.2025 № 1000037287, що узгоджується з умовою про попередню оплату товару, на яку посилається позивач і яку відповідач не спростував.

Отже, посилання відповідача на невідповідність платіжного документа вимогам постанови Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 без конкретизації таких невідповідностей є формальним та не свідчить про наявність у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Щодо прайс-листа, суд зазначає таке.

Прайс-лист не належить до документів, які згідно з частиною 2 статті 53 МК України підтверджують митну вартість товарів, а прейскуранти (прайс-листи) виробника товару віднесено частиною 3 цієї статті до додаткових документів, що можуть бути витребувані митним органом.

Ні МК України, ні інші нормативно-правові акти не містять вимог про те, що прайс-лист має бути адресований необмеженому колу осіб, містити строк дії чи умови поставки. Відповідач не зазначив, якою нормою встановлено такі вимоги.

Водночас, ціна товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначається умовами зовнішньоекономічного договору та рахунку-фактури (інвойсу), а відповідач не вказав на розбіжності між цінами, зазначеними у прайс-листі від 01.01.2025, та цінами, зазначеними в інвойсі від 23.01.2025 № 1000037287.

Сам по собі факт адресування прайс-листа позивачу як дистриб`ютору, з яким постачальник перебуває у договірних відносинах з 2019 року, не свідчить про недостовірність заявленої ціни товару.

Отже, зазначена відповідачем обставина не є розбіжністю, яка має вплив на правильність визначення митної вартості.

Щодо витрат на транспортування, суд зазначає таке.

Оскільки товар поставлено на умовах FCA STRAZHITSA, витрати на його транспортування до місця ввезення на митну територію України відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України підлягають включенню до митної вартості, а декларант згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України зобов`язаний подати транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Єдиною обставиною, на яку відповідач послався у графі 33 Рішення про коригування щодо цієї складової митної вартості, є відсутність договірних відносин між ТОВ «ВАБЕКС» та ТОВ «УЕГ», яким видано рахунок від 27.01.2025 № 108 та довідку від 27.01.2025 № 27/01-1. При цьому відповідач не стверджує, що витрати на транспортування не включено до заявленої митної вартості чи що їх розмір визначено невірно.

Проте разом з митною декларацією декларант подав договір від 22.04.2019 № 22/04/19/1, укладений між позивачем та ТОВ «Д-Транс», договір від 07.08.2023 № 07/08-2023, яким, як зазначає позивач, ТОВ «Д-Транс» залучило до виконання перевезень ТОВ «УЕГ», а також договори від 26.05.2021 № 2605-1 та від 01.05.2020 № 01/05/Е/20-1, якими оформлено залучення подальших виконавців. Оцінки цим документам у Рішенні про коригування відповідач не надав і не пояснив, чому вони у сукупності з рахунком від 27.01.2025 № 108 та довідкою від 27.01.2025 № 27/01-1 не підтверджують вартість перевезення оцінюваного товару.

Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14 зазначив, що МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження таких витрат, а подані декларантом документи підлягають оцінці у сукупності.

Крім того, суд звертає увагу, що жодного документа, який стосувався б вартості перевезення товару, відповідач у декларанта не витребовував.

Отже, висновок відповідача про непідтвердження витрат на транспортування є необґрунтованим.

Щодо митної декларації країни відправлення, суд зазначає таке.

Копія митної декларації країни відправлення не входить до переліку документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, і може бути витребувана митним органом лише як додатковий документ на підставі пункту 7 частини 3 цієї статті.

Отже, відсутність у такому документі, поданому декларантом, відміток митних органів країни відправлення не свідчить ні про неподання документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, ні про відсутність у них відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Відповідач також не пояснив, яким чином ця обставина впливає на числове значення митної вартості товару, а сам факт ввезення товару з Болгарії на митну територію України відповідач не заперечує.

Щодо витребуваних додаткових документів, суд зазначає таке.

Як вже вказувалось, відповідач запропонував декларанту надати виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України. Такий документ передбачений пунктом 1 частини 4 статті 53 МК України і може бути витребуваний лише у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість.

Проте відповідач ні в Рішенні про коригування, ні під час розгляду справи не стверджував про пов`язаність продавця і покупця та її вплив на ціну товару.

Отже, витребування такого документа не відповідало умовам частини 4 статті 53 МК України, а з урахуванням заборони, встановленої частиною 5 цієї статті, його неподання не може мати для декларанта негативних наслідків.

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів та/або інформація біржових організацій (пункт 8 частини 3 статті 53 МК України) не стосуються жодної з обставин, зазначених відповідачем як розбіжності (оплати товару, прайс-листа, витрат на транспортування, митної декларації країни відправлення), а тому їх надання не могло усунути зазначені сумніви. До того ж, частиною 3 статті 53 МК України на декларанта покладено обов`язок надати додаткові документи «за наявності», а позивач повідомив відповідача про відсутність у нього таких документів.

Отже, неподання позивачем витребуваних документів не могло бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості.

Оскільки відповідач не довів наявності підстав для неприйняття заявленої митної вартості за основним методом, у нього були відсутні й підстави для застосування другорядних методів, зокрема резервного.

Водночас, і саме визначення митної вартості за резервним методом у Рішенні про коригування не відповідає вимогам пункту 4 частини 2 статті 55, статті 64 МК України та пункту 2.1 розділу II Правил № 598.

Так, графа 33 Рішення про коригування містить лише посилання на митну декларацію від 13.12.2024 № 24UA500500042229U5 та рівень митної вартості 2,6238 EUR/кг, без зазначення відомостей про товар за цією декларацією (найменування, виробника, торговельної марки, характеристик), обсягу партії, умов поставки та пояснень щодо зроблених коригувань. Це позбавляє можливості перевірити, чи є відповідний товар порівнянним з оцінюваним та чи обґрунтовано числове значення скоригованої митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі № 814/2172/16 зазначив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом.

Щодо інших доводів відповідача, суд зазначає, що сформовані автоматизованою системою управління ризиками форми митного контролю 105-2 та 106-2 зобов`язували посадових осіб відповідача здійснити перевірку правильності визначення митної вартості, однак самі по собі не є доказом недостовірності заявлених декларантом відомостей і не звільняють митний орган від обов`язку аргументовано довести наявність підстав, визначених частиною 6 статті 54 МК України.

Посилання відповідача на постанови Верховного Суду, в яких зазначено, що обов`язок доведення митної вартості товару покладено на декларанта, суд оцінює критично, оскільки у наведеній самим відповідачем постанові від 12.07.2022 у справі № 808/865/18 Верховний Суд також наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Таких обґрунтованих сумнівів у даному випадку відповідачем не доведено.

Не впливає на висновки суду і посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16, оскільки висновок суду про протиправність Рішення про коригування ґрунтується не на процедурних недоліках, а на недоведеності відповідачем наявності підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Отже, відповідач не довів наявності передбачених частиною 6 статті 54 МК України обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, тобто Рішення про коригування прийняте без достатніх правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Як вбачається з Картки відмови, єдиною підставою для відмови у прийнятті митної декларації стала необхідність подання нової митної декларації з урахуванням Рішення про коригування.

Отже, Картка відмови є похідною від Рішення про коригування, а тому з огляду на протиправність останнього також підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач не довів правомірності Рішення про коригування та Картки відмови.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які пов`язані з оплатою судового збору, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн (платіжна інструкція від 31.01.2025). Враховуючи задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВАБЕКС» (01133, місто Київ, бульвар Євгена Коновальця, будинок 31; код ЄДРПОУ 30572878) до Одеської митниці (65078, Одеська область, місто Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, будинок 21а; код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.01.2025 № UA500500/2025/000053/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/00081.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВАБЕКС» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судовий збір у розмірі 6 056, 00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141546285 ?

Документ № 141546285 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141546285 ?

Дата ухвалення - 17.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141546285 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141546285 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141546285, Київський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141546285, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141546285 відноситься до справи № 320/5843/25

Це рішення відноситься до справи № 320/5843/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141546283
Наступний документ : 141546287