Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 367/9499/26
Провадження №2/367/8115/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2026 року? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання ? ? ? ? ? ? ? ? Бобриш М.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу № 367/9499/26? ? за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №584638001 від 27.02.2026 у розмірі 30 823,20 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? 43,20 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 9 000,00 грн? ? та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 780,00 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування позову зазначало, що 27.02.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №584638001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». 27.02.2026 року? ? ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №584638001 про надання кредиту. 27.02.2026 ОСОБА_1 прийняв пропозицію щодо укладення договору №584638001 про надання кредиту. Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону, вказаний в анкеті особистого кабінету, котрий відповідачем було введено. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, перерахувавши на банківську картку відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 18 000,00 грн. Відповідач станом на 09.07.2026 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у відповідача за договором №584638001 утворилася заборгованість на суму 30 823,20 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 43,20 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 9 000,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 780,00 грн.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 серпня 2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача в позовній заяві просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, за відсутності позивача, та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання, відомості про яке надано ЦМУ ДМС (ч. 6 ст. 187 ЦПК України) Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Олексія Завадського, буд. 21 (а.с.85), про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України така обставина свідчить про належне повідомлення відповідача.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмових відзивів на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 27.02.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5543 (27.02.2026 о 19:11:02) договір про надання кредиту № 584638001.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.32.5, 2.8, 2.11, 2.14 Договору № 584638001 договір укладено на умовах строковості, зворотності, платності у безготівковій формі на суму 18 000,00 грн. строком на 24 дні, з процентною ставкою в день 0,01% (фіксована), термін дії договору 22.03.2026. Комісія за надання кредиту становить 3 780,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка становить 2255,47 процентів,орієнтовна загальна вартість надано кредиту: 21 965,05 грн.
Денна процентна ставка за Договором становить 0,92 % (п. 2.12 Договору), що не перевищує максимального розміру денної процентної ставки, встановленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (1 % на день).
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти на банківську картку НОМЕР_1 , випущену на ім`я ОСОБА_1 в розмірі 18 000,00 грн , що підтверджується підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» (платіжного провайдера) про здійснення переказу від 27.02.2026 о 19:11 (маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 641140) (а.с. 48).
Із листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 06.08.2026 № БТ/Е-34206, наданого на виконання ухвали суду від 05 серпня 2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) Банком емітовано карту НОМЕР_1 та відкрито відповідний банківський рахунок.
Із виписки про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 )? ? за період 27.02.2026-22.03.2026 було зараховано 18 000,00? ? грн від «Business Pozyka LIc».
Згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем ТОВ «Бізнес Позика» відповідач станом на 09.07.2026 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим у відповідача за договором №584638001 від 27.02.2026 року утворилася заборгованість на суму 30 823,20 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у? ? розмірі 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 43,20 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 9 000,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 780,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
На підтвердження укладення договору №584638001 від 27.02.2026 року позивачем надано послідовність укладення цього договору, з якої вбачається, що 27.02.2026 року клієнт ОСОБА_1 використовуючи власний номер телефону, зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, підтвердив номер мобільного телефону, умови надання кредиту, умови кредитного договору, ознайомився з паспортом споживчого кредиту, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Одноразовий ідентифікатор UA-5543 направлявся відповідачу шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який вказувався ним при реєстрації на сайті та кредитний договір був підписаний ОСОБА_1 27.02.2026 шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-5543 в особистому кабінеті на сайті в мережі Інтернет. Також, одноразовим ідентифікатором UA-6382 був підписаний? ? паспорт споживчого кредиту.
Таким чином встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про надання кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними.
Відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за Договором про надання кредиту №584638001 від 27.02.2026, у зв`язку з чим у нього станом на 09.07.2026 року утворилася заборгованість на суму 30 823,20 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у? ? розмірі 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам у розмірі 43,20 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 9 000,00 грн. та суми прострочених платежів за комісією у розмірі? ? 3 780,00 грн.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних та допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявності заборгованості та її розміру суду не надано. Матеріали справи не містять даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.
Перевіривши розрахунок позивача в частині кредиту та процентів, суд вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам Договору: проценти за користування кредитом за ставкою 0,01 % на день (п. 2.4 Договору) від суми 18 000,00 грн за 24 дні (з 27.02.2026 по 22.03.2026 включно, п. 2.8, 2.14 Договору) становлять 43,20 грн (18 000,00 ? 0,01 % ? 24). Після 22.03.2026 проценти за користування кредитом не нараховувалися, платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтований та підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 000,00 грн та заборгованості по прострочених процентах у розмірі 43,20 грн.
Також, відповідно до частин 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Частиною 5 статті 12 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону. Зокрема, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Отже, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога в частині стягнення комісії в сумі 3 780,00 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим суд зазначає, що у період, за який позивачем заявлено вимоги про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, на території України діє воєнний стан.
Згідно з п.18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022)
У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про стягнення нарахувань за ст. 625 ЦК України у сумі 9 000,00 грн за зазначений період задоволенню не підлягають.
Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином стягненню із відповідача на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 662,40 грн ? 18 043,20 грн / 30 823,20 грн) у розмірі 1 558,51 грн. Інших судових витрат позивач не заявляв.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 43, 7683, 128, 133, 141, 178, 187, 247, 265, 274, 279282 ЦПК України, ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 610612, 625, 626, 628, 629, 638, 10481050, 1054 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до? ? ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути? ? з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Кредитним договором №584638001 від 27.02.2026 в загальній сумі 18 043 (вісімнадцять тисяч сорок три) гривні 20 копійок, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту 18 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентам 43,20 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 1 558 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 51 копійку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на заочне рішення подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення: позивачем у загальному порядку, відповідачем після розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення і залишення її без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф.411)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М.П. Одарюк
Судове рішення № 141546184, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 17.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 367/9499/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: