Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 187/1540/26
2/0187/892/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Караула О.А., за участю секретаря судового засідання Джунь І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
28.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 5 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2272694.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються ТОВ«ФК «Незалежні Фінанси» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
26 травня 2026р. між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26052026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 42 855,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 2835,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 17520,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7500,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Відповідно до матеріалів справи, згідно наданої первісним кредитором інформації, кредитні кошти в сумі 15000 грн. перераховано 05.01.2026 11:30:32 на карту Відповідача НОМЕР_1 емітовану банком Alfa-Bank, вказану особисто Відповідачем відповідно до умов Договору.
За наведеного позивач просить суд: прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження. Стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 2272694 в розмірі 42855,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 2835,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 17520,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7500,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати. Позивач просить суд витребувати докази у справі.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 05.08.2026 Позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду: доказу надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 , копій поданих до суду документів, за належною адресою.
12.08.2026 до суду надано заяву про усунення недоліків та доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 , копій поданих до суду документів за вірною адресою.
Ухвалами судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано докази у справі.
Витребувана інформація надійшла до суду 08.09.2026.
Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі, яка 02.09.2026 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, зокрема з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою (ч.1 ст. 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Згідно п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З аналізу пунктів 99, 99-1, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) слідує, що у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що відповідач вважається таким, що повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки розгляд справи проводиться у відсутності сторін по справі, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 створив 05.01.2026 анкету-заяву на кредит №2272694. Зазначив бажану суму кредиту 15000,00 грн., строк кредиту: 30 днів з 05.01.2026; дату повернення кредиту: 04.02.2026; суму до повернення: 66015,00 грн; комісію за надання кредиту: 51015,00 грн., яка нараховується одноразово за ставкою 27.00% від суми кредиту за договором; проценти за користування кредитом 0,00 грн. Після чого Товариством надано погодження на укладення кредитного договору.
Окрім того, 05.01.2026 позичальник ОСОБА_1 створив 05.01.2026 заяву на отримання кредиту №2272694. Зазначив бажану суму кредиту 15000.00 грн.; загальний строк кредитування: 360 днів; процентну ставку протягом першого розрахункового періоду : 0.0010 відсотків річних; процентну ставку протягом решти строку кредитування: 0.0010 відсотків річних; комісію за надання кредиту: 18.90% від суми кредиту; комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), яка нараховується за ставкою 14.60% від суми кредиту за кожний розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів; періодичність здійснення платежів: в перший період 30 днів, далі кожні 15 днів згідно Графіку платежів; розмір періодичного платежу: згідно Графіку платежів; платіжну картку на яку має бути перерахована сума кредиту: НОМЕР_1 .
05.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 2272694. Договір про споживчий кредит підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 114945.
Крім того відповідачем підписано електронним підписом, одноразовим ідентифікатором 387841 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені всі істотні умови кредитного договору.
Відповідно до п.п. 1.2. 1.4. п. 1 договору сторонами погоджено наступні істотні умови: сума (загальний розмір) кредиту складає: 15000,00 гривень. Тип кредиту кредит. Кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 05.01.2026 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 31.12.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).
Відповідно до п. 1.5.1., 1.5.2. договору комісія за надання кредиту: 2835.00 грн., яка нараховується за ставкою 18.90 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 48180.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до пункту 2.1 договору сторони домовились, що кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.
Відповідно до пункту 4.1 договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.
Факт зарахування коштів у загальній сумі 15000,00 грн на вказаний у договорі картковий рахунок позичальника підтверджується зокрема платіжним дорученням № 49201094 від 05.01.2026.
Крім того на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Сенс Банк» надано інформацію, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 в банку відкрито карту, маска якої № НОМЕР_1 . До відповіді долучено виписку по рахунку за період з 05.01.2026 по 10.01.2026 яка підтверджує факт зарахування зазначених коштів в сумі 15000,00 грн. 05.01.2026 року. У такий спосіб факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 15000,00 грн підтверджений незалежним джерелом банком-емітентом платіжної картки, на яку перераховувався кредит.
Отже, ТОВ «Фінансова Компанія «Незалежні Фінанси» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит у загальній сумі 15000,00 грн, шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача. Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти, на умовах та у строки, передбачені договором.
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення складеної первісним кредитором ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» заборгованість за кредитним договором нараховувалась за період з 05.01.2026 по 23.05.2026 року та склала: суму заборгованості за основним боргом - 15000,00 грн., суму заборгованості по комісії за надання кредиту 2835,00 грн., суму заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 17520,00 грн., суму заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) 7500,00 грн.
26 травня 2026 між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 26052026, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 42 855,00 грн., з яких: 15000,00 грн. сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00 грн. сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 2835,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту; 17520,00 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 7500,00 грн. сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Оплату за договором факторингу здійснено позивачем платіжною інструкцією № 117 від 29.05.2026 на суму 2 861 744,00 грн. Передачу прав вимоги підтверджено також актом приймання-передачі Реєстру боржників до договору факторингу № 26052026 від 26.05.2026 та витягом з Реєстру боржників, який містить відомості про кредитний договір № 2272694, укладений з відповідачем.
Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
За приписами п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.
Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит також прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.
Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після укладення договору факторингу.
Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» до ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відбувся на підставі закону та договору, оформлений належним правочином і підтверджений документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.
Щодо заборгованості за тілом кредиту
Пунктом 1.3 договору строк кредиту визначено 360 днів - з 05 січня 2026 року. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 31.12.2026 року (п.1.4).
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26.05.2026 року загальний залишок заборгованості за тілом кредиту становить 15000,00 грн, який складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту 105,00 грн., та суми заборгованості за основним зобовязанням за увесь строк кредитування в сумі 15000,00 грн., сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 17520,00 грн., сума простроченої заборгованості по комісії за обслуговування кредиту 15330,00 грн., сума простроченої заборгованості по комісії за надання кредиту 2835,00 грн. Загальна заборгованість складає: 42 855,00 грн. Позивач заявив до стягнення весь залишок, тобто фактично вимагає дострокового повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Водночас спірний кредит є споживчим, а тому до порядку реалізації цього права застосовується спеціальна норма. Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд виходить із такого.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як убачається з умов кредитного договору, зокрема пунком 2.4.3 передбачено, у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом 30 календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.
Отже, сторонами кредитного договору погоджено не лише право кредитора вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту в разі порушення позичальником строків виконання зобов`язань, а й відповідний порядок реалізації такого права, який передбачає письмове повідомлення позичальника про допущене порушення та необхідність його усунення.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк повернення якого ще не настав, у повному обсязі. При цьому кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого такі дії мають бути здійснені.
Таким чином, зазначений обов`язок кредитора щодо письмового повідомлення позичальника передбачений не лише умовами укладеного між сторонами договору, а й спеціальними нормами законодавства про споживче кредитування.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення позивачем відповідачу письмового повідомлення про необхідність дострокового повернення всієї суми кредиту, із зазначенням допущеного порушення та дій, необхідних для його усунення, як і доказів отримання відповідачем такого повідомлення.
Отже, позивачем не доведено дотримання передбаченої умовами кредитного договору та законом процедури реалізації права на дострокове повернення кредиту.
Аналогічний правовий підхід викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19), у якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в разі недотримання кредитодавцем установленого законом обов`язкового порядку дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту, зокрема ненаправлення позичальнику відповідного письмового повідомлення, у останнього відсутній обов`язок достроково повернути кошти за таким договором, а у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині дострокового стягнення коштів.
Крім того, у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 766/2926/23 (провадження № 61-2757св25) Верховний Суд виснував, що з 10 червня 2017 року праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за договором про споживчий кредит має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання зобов`язання відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». За відсутності доказів завчасного направлення позичальнику такої вимоги та її одержання ним обов`язок дострокового повернення всієї суми кредиту не виникає, а стягненню підлягає прострочена заборгованість. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 755/11307/17 (провадження № 61-14700св21).
У зазначеній постанові Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення поточної заборгованості за кредитом та процентами, водночас визнавши відсутність підстав для дострокового стягнення всієї суми кредитної заборгованості за відсутності належного підтвердження дотримання кредитором установленої процедури повідомлення позичальника.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що саме по собі порушення відповідачем строків внесення чергових платежів за кредитним договором не свідчить про настання строку виконання зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту, строк сплати якої відповідно до погодженого сторонами графіка ще не настав.
Оскільки позивачем не надано доказів належного письмового повідомлення відповідача про дострокове повернення кредиту, суд вважає недоведеним настання строку виконання зобов`язання щодо повернення тієї частини кредиту, строк сплати якої ще не настав.
При цьому відсутність доказів дострокового витребування всієї суми кредиту не звільняє відповідача від обов`язку повернути прострочені платежі, строк виконання яких уже настав відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з графіком платежів до кредитного договору та розрахунку заборгованості вбачається, що прострочена заборгованість за основним зобов`язанням станом на 26.05.2026 складає: 105,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне визначити розмір заборгованості за тілом кредиту з урахуванням виключно тих платежів, строк сплати яких настав станом на 26.05.2026 дату розрахунку заборгованості, наданого позивачем, в сумі 105,00 грн., відмовивши у задоволенні позовних вимог у частині дострокового стягнення залишку кредитної заборгованості, строк повернення якої не настав.
Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісіями суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 2 835,00 грн і нараховується за ставкою 18,90 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Відповідно до п. 1.5.2 договору комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) за весь строк кредитування становить 48 180,00 грн і нараховується за ставкою 14,60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), встановлений Графіком платежів. Перелік дій кредитодавця, які охоплюються комісією за обслуговування кредиту, визначено в розділі договору, що містить визначення термінів.
Згідно з п. 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом становлять 51 015,00 грн, денна процентна ставка 0,94 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 66 015,00 грн. Ці показники, а також розмір кожної з комісій зазначено в договорі, Графіку платежів і паспорті споживчого кредиту, підписаних відповідачем. Отже, комісії враховано в розрахунку денної процентної ставки, а її розмір не перевищує граничного розміру, встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) виснував, що оспорюваність умови договору про споживчий кредит або зміну такого договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Без такої вимоги суд враховує лише нікчемність умови договору, встановлену законом, зокрема нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після 10 червня 2017 року, про оплатність інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої, другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», водночас комісія за обслуговування кредиту може включати плату за інформацію, яку споживач запитує частіше ніж один раз на місяць.
Відповідач відзиву не подав, вимог про визнання умов договору несправедливими чи недійсними не заявляв. Закон прямо передбачає можливість включення комісій кредитодавця, пов`язаних з наданням і обслуговуванням кредиту, до загальних витрат за споживчим кредитом, а встановлене законом обмеження денної процентної ставки дотримано. За таких обставин суд не вбачає підстав для висновку про нікчемність умов п. 1.5.1, 1.5.2 договору в цілому.
Відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту в сумі 2 835,00 грн підлягала сплаті 04.02.2026, а комісія за обслуговування кредиту по 2 190,00 грн у кожну наступну дату платежу. Станом на 26.05.2026 настали строки сплати комісії за надання кредиту в сумі 2 835,00 грн та сімох платежів комісії за обслуговування кредиту за датами платежів з 19.02.2026 по 20.05.2026 на загальну суму 15 330,00 грн, що узгоджується з розрахунком заборгованості, в якому прострочену заборгованість за комісією за обслуговування кредиту визначено в сумі 15 330,00 грн. Доказів сплати цих сум матеріали справи не містять.
Решта заявленої комісії за обслуговування кредиту в сумі 2 190,00 грн (17 520,00 грн 15 330,00 грн) станом на 26.05.2026 не була простроченою, а її стягнення фактично є вимогою про дострокове виконання зобов`язання, щодо якої позивач, як зазначено вище, не довів дотримання порядку, встановленого частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування». Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за комісією за надання кредиту в сумі 2 835,00 грн та прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в сумі 15 330,00 грн, а у стягненні комісії за обслуговування кредиту в сумі 2 190,00 грн слід відмовити.
Щодо стягнення заборгованості з відповідача за неустойкою (штраф пеня) в розмірі 7500,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4.1 договору передбачено, що у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.
Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є самостійною чинною нормою, яка не скасовувалася та не зупинялася і не містить обмежень ані щодо дати укладення кредитного договору, ані щодо статусу позичальника, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин незалежно від меж дії пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».
Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки, пені та штрафів.
З огляду на викладене у стягненні пені, неустойки, штрафу, в розмірі 7500,00 грн слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості обґрунтовані та підлягають до часткового задоволення, а відтак, із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 18 270,00 грн, що складається із простроченої заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 105,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 2 835,00 грн та простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 15 330,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та належним чином документально підтверджені витрати на сплату судового збору у сумі пропорційно задоволеній частині позовних вимог 42,63 % (18 270,00 грн ? 100 / 42 855,00 грн), а саме у розмірі 1 135,03 грн (2 662,40 грн ? 18 270,00 грн / 42 855,00 грн).
Керуючись ст.ст. 11, 207, 512, 513, 514, 516, 517, 526, 549, 598, 599, 610, 612, 626, 628, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст. 8, 11, 12, 16, 18, 21 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2272694 від 05.01.2026 у розмірі 18 270 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) гривень 00 копійок, що складається із простроченої заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 105,00 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 2 835,00 грн та простроченої заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у розмірі 15 330,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 03 копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Позивач Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у AT «ТАСкомбанк»);
Відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Суддя О.А. Караул
Судове рішення № 141541717, Петриківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 187/1540/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: