Рішення № 141538862, 05.11.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
922/2683/26
Номер документу
141538862
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2683/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Божко Є.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (61007, м. Харків, вул. Біблика, буд. 26)до про та за зустрічним позовом доФізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 ) стягнення коштів, розірвання договору Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 ) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (61007, м. Харків, вул. Біблика, буд. 26)прозміну пункту 3.2 Договору оренди № 7477 від 31.01.2020 та викладення його у відповідній редакціїза участю представників:

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - Батіг В.В. (ордер серія АХ № 1316678 від 05.01.2026),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - не з`явився,

відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним - Коваль Ф.Ф. (в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни, в якій просить суд:

1. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) 55 787,74 грн за Договором оренди № 7477 від 31.01.2020, з яких: 36 154,75 грн - орендна плата за період з лютого 2022 року до травня 2026 року; 19 632,99 грн - пеня за період з 21.03.2022 до 02.07.2026 (включно).

2. Розірвати Договір оренди № 7477 від 31.01.2020, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) та Фізичною особою підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

3. Зобов`язати Фізичну особу - підприємця Чернявську Олену Валеріївну (РНОКПП: НОМЕР_1 ) повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 загальною площею 109,9 кв.м у нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 14095412) судові витрати.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов Договору оренди № 7477 від 31.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2026 позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни (вх.№ 2683/26) залишено без руху. Встановлено Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради спосіб усунення недоліків позовної заяви.

30.07.2026 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 18692/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2683/26. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 25 серпня 2026 року о 11:30.

24.08.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 20733/26), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач наголошує на неправомірності застосування орендної ставки 2% та наявності суттєвої переплати за період до 01.03.2022 року.

За затвердженою рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №755/17 Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Харкова (надалі - Методика, на яку міститься пряме посилання в п. 3.2 Договору), а також діючою Методикою (рішення ХМР від 03.12.2024 №704/24), для суб`єктів господарювання, які провадять освітню діяльність за наявності відповідної ліцензії, встановлено імперативну орендну ставку в розмірі 1%. Проте позивач у п. 3.2 Договору № 7477 протиправно та в супереч Методиці визначив ставку у розмірі 2%, що прямо суперечить приписам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та в силу ст. 215, 217, ч. 2 ст.651 ЦК України є підставою для зміни цієї умови з моменту укладення.

Відповідач стверджує, що, враховуючи імперативну законну ставку 1 %, повний розмір орендної плати за цим Договором за вказаний період мав становити 7 376,36 грн (або 5 163,45 грн у частці 70% позивача). Отже, на боці позивача виникла та безпідставно утримується переплата в розмірі 10 591,84 грн або в частці 70% позивача 7 414,28 грн. Зазначена сума переплати є безпідставно набутими коштами Орендодавця та повністю перекриває будь-які можливі нарахування, що виключає наявність заборгованості чи підстав для нарахування пені та штрафів.

Відповідач повідомляє, що згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач (орендар) повністю звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло використовуватися ним через обставини, за які він не відповідає, що підтверджують прямі докази та усталена судова практика (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у Рішенні Господарського суду Харківської області у справі №922/2003/23).

Крім того, згідно з Протоколом засідання Ради оборони Харківської області ХДА № 10 від 15.08.2022 і наступних прийнятих документах (протоколах) визначено питання організації освітнього процесу в закладах освіти Харківської області у 2024/2025 та 2025/2026 роках. Вирішено, що на період дії воєнного стану освіта здійснюється дистанційно, змішано за наявності спеціального укриття. Тобто ухвалено запровадження з початку навчальних років на території Харківської області дистанційної форми здобуття освіти у закладах освіти всіх рівнів та всіх форм власності на період дії воєнного стану, в очному режимі заклади освіти не здійснюють освітню діяльність, якщо в закладі відсутні спеціалізовані укриття. Також, заборона про ведення діяльності на період військового стану міститься у розпорядних листах особисто ФОП Чернявської О.В. Укриття за адресою будинку по АДРЕСА_2, цільове призначення якого - дитячий садок і сфера дошкільної освіти - відсутнє через бездіяльність позивача. Таким чином, будь-які нарахування позивача за період з 01.03.2022 року по теперішній час відповідач вважає юридично та фактично безпідставними. Відсутність заборгованості при цьому виключає підстави для застосування штрафних санкцій, а також для розірвання Договору оренди № 7477 на підставі ст. 782, 783 ЦК України.

24.08.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (вх.№ 20740/26), в якому відповідач просить залучити до участі у справі №922/2683/26 Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ: 02146328; 61007, м. Харків, вул. Біблика, буд. 26) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

24.08.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшла зустрічна позовна заява до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зміну пункту 3.2 Договору оренди № 7477 від 31.01.2020 та викладення його у відповідній редакції (вх.№ 20743/26), в якій заявник просить суд:

1. Прийняти зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни до спільного розгляду з первинним позовом у справі №922/2683/26.

2. Змінити пункт 3.2 Договору оренди № 7477 від 31 січня 2020 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною, виклавши його у наступній редакції:

"3.2. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) / Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м.Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/, або протоколу конкурсної комісії. Базова орендна плата становить 348,39 грн. (триста сорок вісім гривень 39 копійок) без ПДВ за грудень 2019 року. Ставка орендної плати становить 1 % (один відсоток)".

3. Покласти судові витрати, у тому числі по сплаті судового збору, на Відповідача за зустрічним позовом.

У підготовчому засіданні 25.08.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання на 29.09.2026 на 11:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 25.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зміну пункту 3.2 Договору оренди № 7477 від 31.01.2020 та викладення його у відповідній редакції (вх.№ 20743/26 від 24.08.2026) залишено без руху.

01.09.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив (вх.№ 21393/26).

11.09.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшла заява про усунення недоліків зустрічної позовної заяви (вх.№ 22425/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2026 прийнято зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про зміну пункту 3.2 Договору оренди № 7477 від 31.01.2020 та викладення його у відповідній редакції до розгляду та об`єднано в одне провадження із первісним позовом у справі №922/2683/26. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні, яке відбудеться 29 вересня 2026 року об 11:30. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

15.09.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшла заява про виконання ухвали суду (вх.№ 22673/26).

25.09.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№ 23669/26 від 25.09.2026), в якому заявник просить витребувати у позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (або у Адвокатського бюро "Антона Новакова" / адвоката Батіга В.В.) належним чином засвідчену копію Договору про надання послуг з адвокатської діяльності № 49 від 31.12.2025 (з усіма додатками, угодами, актами та розрахунками до нього), укладеного між Позивачем та Адвокатським бюро "Антона Новакова".

25.09.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 23670/26), в якому заявник просить суд:

1. Залишити без розгляду відповідь на відзив Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР від 31.08.2026 у справі №922/2683/26 у зв`язку з пропуском процесуального строку та неподанням клопотання про його поновлення.

2. Відмовити Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради у задоволенні позовних вимог до Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни у повному обсязі.

29.09.2026 від представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх.№ 23916/26).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про залишення без розгляду відповіді на відзив Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено. Відповідь на відзив Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх.№ 21393/26 від 01.09.2026) повернуто заявнику без розгляду. Клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про витребування доказів (вх.№ 23669/26 від 25.09.2026) постановлено задовольнити. Витребуванор в Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) належним чином засвідчену копію Договору про надання правничої допомоги №49 від 31.12.2025 з усіма додатками, угодами, актами та розрахунками до нього, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Адвокатським бюро "Антона Новакова". Клопотання представника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх.№ 23916/26 від 29.09.2026) постановлено задовольнити частково. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2026 року об 11:30.

30.09.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшло відзив на зустрічну позовну заяву (вх.№ 24047/26), в якому відповідач за зустрічним позовом звертає увагу на те, що позивач за зустрічним позовом дійшов помилкових висновків про невідповідність п. 3.2 Договору Методиці розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженій рішенням Харківської міської ради № 755/17 від 20.09.2017, оскільки відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що надає освітні послуги та має відповідну ліцензію.

При цьому, пунктом 23 додатку 2 до Методики передбачено орендну ставку за використання нерухомого майна територіальної громади м. Харкова за розміщення інших суб`єктів господарювання, що надають освітні послуги та мають відповідні ліцензії у розмірі 2%. Посилання позивача за зустрічним позовом на п. 24 додатку 2 до Методики, якою передбачено орендну ставку у розмірі 1%, на переконання відповідача за зустрічним позовом, не заслуговує на увагу, оскільки умовами Договору не передбачено розміщення приватних дошкільних навчальних закладів або дошкільних навчальних закладів, що частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що позивач фактично не посилається на порушення відповідачем зобов`язання за Договором, зокрема невиконання відповідачем обов`язків, передбачених п. 6 Договору. Визначений на розсуд сторін і погоджений ними пункт 3.2 Договору, на який посилається позивач, не утворює між сторонами зобов`язання, яке могло б бути порушене відповідачем.

Щодо клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про залишення без розгляду відзиву на зустрічну позовну заяву (вх.№ 25913/26 від 20.10.2026) суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач за зустрічним позовом зазначає, що подання вказаного процесуального документу після закриття підготовчого провадження є порушенням норм ГПК України.

Відповідно до ч. 8, 9 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2026 встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк - протягом 15-ти днів з дня вручення даної ухвали - для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України: обґрунтованого письмового відзиву на зустрічну позовну заяву, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача за зустрічним позовом з посиланням на діюче законодавство; доказів його направлення на адресу інших учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.09.2026 отримано відповідачем за зустрічним позовом 14.09.2026.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

У статті 116 Господарського процесуального кодексу України визначено початок і закінчення процесуальних строків.

Так, згідно з частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто відзив Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради був поданий у строк, визначений судом.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 201 ГПК України з оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про залишення без розгляду відзиву на зустрічну позовну заяву (вх.№ 25913/26 від 20.10.2026).

01.10.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх.№ 24149/26), в яких позивач за первісним позовом наголошує, що відповідач дійшов помилкових висновків про наявність підстав для звільнення від сплати орендної плати за Договором, виходячи з наступного.

По-перше, правова оцінка, надана Господарським судом Харківської області певному факту при розгляді справи №922/2003/23, не є обов`язковою для господарського суду. При цьому, у справі №922/2003/23 спір стосувався іншого майна за іншим договором оренди, а позиція відповідача у цій справі зводилась до обставин руйнувань та пошкоджень орендованих будівель внаслідок збройної агресії російської федерації, що не має місце у даній справі.

По-друге, зі змісту сертифікату Харківської Торгово-промислової палати №6300-24-1124 лише вбачається посилання на ряд нормативно-правових актів та документів, які в підсумку нібито «унеможливили виконання Договору в зазначений термі». Натомість, ані в зазначеному сертифікаті, ані у відзиві на позовну заяву, відповідачем не наведено будь-яких обставин об`єктивної неможливості використання орендованого приміщення (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які відповідач не відповідає. Крім того, у наданому сертифікаті зазначено про наявність форс-мажорних обставин за період з 24.02.2022 до 05.06.2024, що не спростовує вимоги позивача за період до травня 2026 року.

По-третє, саме по собі самостійне рішення відповідач про припинення користування орендованим майном не свідчить про наявність підстав для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України, яка передбачає об`єктивність неможливості використання такого майна. Надані разом з відзивом на позовну заяву докази не підтверджують обставин того, що відповідач був позбавлений доступу до орендованого приміщення, що приміщення було знищене, пошкоджене, зайняте іншими особами, або що існували інші об`єктивні перешкоди, які б унеможливлювали перебування у ньому, зберігання майна чи інше користування за цільовим призначенням. Водночас, не заслуговують на увагу доводи відповідача про бездіяльність позивача із облаштування спеціалізованого укриття в орендованому приміщенні з огляду на відсутність такого обов`язку в Договорі.

19.10.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшла заява про виконання ухвали суду (вх.№ 25704/26).

20.10.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшла заява-заперечення про протиправні дії відповідача за зустрічним позовом щодо штучного створення доказів, їх недопустимість та залишення без розгляду (вх.№ 25911/26), в якому заявник просить суд:

1. Визнати недопустимими докази у справі № 922/2683/26, створені Позивачем (Орендодавцем) в односторонньому порядку після закриття підготовчого провадження (зокрема документи, докази від 09.10.2026 р.).

2. Залишити без розгляду будь-які докази та документи, подані Позивачем з порушенням встановлених судом строків та після закриття підготовчого провадження 29.09.2026 р.

3. Надати правову оцінку недобросовісним діям Позивача щодо штучного створення доказів поза межами процесуального порядку.

20.10.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про долучення відомостей про кримінальне провадження БЕБ та заперечення щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 922/2683/26 (вх.№ 25912/26), в якому заявник просить суд:

1. Прийняти та долучити до матеріалів справи №922/2683/26 інформацію та матеріали щодо кримінального провадження БЕБ № 72024000420000011 від 01.03.2024 р., а також копію ухвали Верховного Суду від 06.07.2026 року у справі № 761/13007/26.

2. Надати оцінку системній картельній змові пов`язаних адвокатських бюро під керівництвом АО "Шкребець і партнери", які через спільні адреси, телефони та бенефіціарів освоюють мільйонні бюджети міськради всупереч наявності власних штатних юристів (відділів).

3. Відмовити Позивачу (Управлінню комунального майна та приватизації ДЕКМ ХМР) у задоволенні вимоги про стягнення з Відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

20.10.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву на зустрічну позовну заяву (вх.№ 25913/26).

У судовому засіданні 20.10.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про перерву в судовому засіданні до 04 листопада 2026 року до 12:30.

В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 20.10.2026.

20.10.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про долучення доказу (вх.№ 25975/26), в якому заявник просить визнати поважними причини неподання доказу до закриття підготовчого провадження та долучити до матеріалів справи сертифікат Торгово-промислової палати України №5300-26-2568 від 09.10.2026.

В обґрунтування клопотання про визнання поважними причин неподання доказу Фізична особа-підприємець Чернявська Олена Валеріївна зазначає, що до закриття підготовчого провадження заявником було подано заяву до Торгово-промислової палати про видачу сертифіката на підтвердження відповідних обставин, однак зазначений сертифікат було видано та фактично отримано лише 09.10.2026, тобто після закриття підготовчого провадження.

20.10.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшла відповідь на відзив відповідача за зустрічним позовом (вх.№ 25978/26).

У вказаній відповіді на відзив позивач за зустрічним позовом звертає увагу на застосування принципу Lex Specialis Derogat Legi Generali (спеціальний закон скасовує дую загального закону). Спеціальне законодавство у сфері освіти та оренди комунального майна встановлює імперативні гарантії та пільги для суб`єктів, які провадять освітню діяльність. Орендодавець - суб`єкт владних повноважень - не має права укладати договори чи визначати ставку оренди з порушенням спеціальних імперативних норм. Спеціальна норма законодавства має безумовний пріоритет над загальними диспозитивними положеннями ЦК України.

Крім того, позивач за зустрічним позовом наголошує на застосування принципу Contra Proferentem. Проект Договору оренди № 7477 був повністю розроблений та наданий Орендарю Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (суб`єктом владних повноважень). Якщо Орендодавець при підготовці тексту Договору включив до п. 3.2 завідомо некоректну ставку 2% замість імперативно передбаченої пільгової ставки 1% для закладів дошкільної освіти, всі негативні юридичні наслідки та ризики таких дій покладаються виключно на відповідача за зустрічним позовом (Управління) як розробника проекту договору.

26.10.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 26325/26).

Відповідач за зустрічним позовом вважає, що позивач дійшов помилкових висновків про нібито неправильне застосування норма матеріального права в частині, що стосується предмета спору. Посилання Позивача на п. 24 додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням Харківської міської ради № 755/17 від 20.09.2017, враховуючи погоджені між Сторонами умови Договору, є безпідставними. При цьому, відповідач (який не є органом місцевого самоврядування, як вважає позивач) не здійснював будь-яких дискреційних повноважень, як стверджує позивач, під час укладання та виконання Договору.

Крім того, позивачем не спростовано відсутність підстав для зміни умов Договору. Позивачем не спростовано відсутність посилань на порушення відповідачем зобов`язань за Договором, зокрема на невиконання відповідачем обов`язків, передбачених п. 6 Договору. Визначений на розсуд сторін і погоджений ними п. 3.2 Договору, на який посилається позивач, не утворює між сторонами зобов`язання, яке могло б бути порушене відповідачем.

26.10.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення (вх.№ 26326/26), в яких заявник просить суд:

1. Прийняти додаткові пояснення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та приєднати їх до матеріалів справи № 922/2683/26.

2. Залишити без розгляду клопотання Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни від 10.10.2026 про долучення доказу у справу та не приймати докази, подані разом з цим клопотанням.

3. Залишити без розгляду клопотання Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни від 20.10.2026 про долучення відомостей про кримінальне провадження БЕБ та заперечення щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу та не приймати докази, подані разом з цим клопотанням.

4. Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни від 20.10.2026 про залишення без розгляду відзиву відповідача за зустрічним позовом.

5. Залишити без розгляду заяву-заперечення Фізичної особи - підприємця Чернявської Олени Валеріївни від 20.10.2026 про протиправні дії відповідача за зустрічним позовом щодо штучного створення доказів, їх недопустимість та залишення без розгляду.

04.11.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшла заява про намір подати докази фактичного розміру судових витрат (вх.№ 27342/26).

04.11.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшли заперечення та пояснення щодо додаткових пояснень позивача (вх.№ 27388/26).

04.11.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшли пояснення (вх.№ 27389/26).

04.11.2026 від Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судового рішення у подібній справі (вх.№ 27390/26).

У судовому засіданні 04.11.2026 визнано поважними причини неподання Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною доказу - сертифікату Торгово-промислової палати України №5300-26-2568 від 09.10.2026, поновлено строк на подання доказу та долучено вказаний доказ до матеріалів справи. У зв`язку з відключенням електропостачання в суді слухання справи відкладено на 05.11.2026 на 11:00.

05.11.2026 від Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№ 27439/26), в якому представник Управління просить суд витребувати у Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни оригінали: заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. № 21/09- 26_ від 16.09.2026 разом з доказами надіслання до Полтавської регіональної Торгово-промислової палати, ордера на надання правничої допомоги серія АХ № 1130858 від 12.05.2023, сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5300-26-2568 від 09.10.2026. Керуючись ч. 6 ст. 91 ГПК України, позивач за первісним позовом ставить під сумнів відповідність поданих відповідачем копій письмових доказів оригіналу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.11.2026 заяву-заперечення Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про протиправні дії відповідача за зустрічним позовом щодо штучного створення доказів, їх недопустимість та залишення без розгляду (вх.№ 25911/26 від 20.10.2026) залишено без розгляду. Клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про долучення відомостей про кримінальне провадження БЕБ та заперечення щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 922/2683/26 (вх.№ 25912/26 від 20.10.2026) залишено без розгляду. Клопотання Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни про долучення до матеріалів справи судового рішення у подібній справі (вх.№ 27390/26 від 04.11.2026) залишено без розгляду.

У судовому засіданні 05.11.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про витребування доказів (вх.№ 27439/26 від 05.11.2026), оголошено перерву у судовому засіданні до 05.11.2026 до 14:00.

У судовому засіданні 05.11.2026 представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним підтримав позовні вимоги за первісним позовом та просив відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав, викладених у відзиві на зустрічний позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним свого повноважного представника у судове засідання 05.11.2026 не направила.

Присутній у судовому засіданні 05.11.2026 представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним заперечував проти задоволення первісного позову та просив суд задовольнити зустрічний позов.

В ході розгляду справи Господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Крім того, судом оглянуто надані представником Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни оригінали заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. № 21/09-26_ від 16.09.2026, ордера на надання правничої допомоги серія АХ №1381916 від 16.09.2026, сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 5300-26-2568 від 09.10.2026.

У судовому засіданні 05.11.2026 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною (Орендар) укладено Договір оренди № 7477 від 31.01.2020 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 загальною площею 109,9 кв.м у нежитловій будівлі літ «А-2» за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26 (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (Балансоутримувач).

Згідно з п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що надає освітні послуги та має відповідну ліцензію.

Згідно з п. 2.1 Договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна, що підписується одночасно.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/, або протоколу конкурсної комісії.

Базова орендна плата становить 696,77 грн без ПДВ за грудень 2019 року.

Ставка орендної плати становить 2%.

Нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі (п. 3.3 Договору).

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі Майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6 (п. 3.4 Договору).

Орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця (п. 3.5 Договору).

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п. 3.6 Договору).

При цьому, орендна плата відповідно до п. 3.7 Договору перераховується:

- 30% на поточний рахунок Балансоутримувача;

- 70% до бюджету.

Згідно з п. 3.8 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати.

У разі внесення орендної плати в розмірі, що перевищує розмір орендної плати визначений цим Договором, переплата може бути зарахована до рахунку наступних платежів або за бажанням Орендаря повернена йому на підставі акту звірки взаєморозрахунків (п. 3.9 Договору).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати) (п. 3.10 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

За положеннями п. 7.2 Договору Орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, у разі, зокрема, внесення Орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.3 Договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Договір діє з 30.01.2020 до 31.01.2030 (п. 10.1 Договору).

Зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, розглядаються сторонами протягом 20 днів та оформлюються додатковими угодами або договорами про внесення змін, які є невід`ємними частинами цього Договору.

При цьому, пунктом 10.3 Договору передбачено, що Договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами Договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору дія Договору оренди припиняться внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі чи знищення об`єкта оренди; достроково чи за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду); банкрутства Орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем; скасування (припинення) державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності; смерті Орендаря; інших причин, передбачених чинним законодавством.

31.01.2020 Орендар набув право користування Майном після підписання Сторонами Договору та Акта приймання-передачі Майна.

Рішенням Харківської міської ради № 496/23 від 01.12.2023 за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 звільнено від орендної плати орендарів, які використовують нерухоме майно, що належать до комунальної власності Харківської міської територіальної громади.

Однак, як стверджує позивач за первісним позовом, всупереч п. 3.5, 3.6, 4.4 Договору відповідач за первісним позовом не виконав зобов`язання зі сплати орендної плати (у грошовій формі) своєчасної і в повному обсязі за період з лютого 2022 року до травня 2026 року (крім періоду з 24.02.2022 до 30.09.2022) у сумі 36 154,74 грн.

Керуючись п. 3.10 та 7.3 Договору, у зв`язку із несплатою відповідачем за первісним позовом орендної плати, позивачем нарахована пеня у сумі 19 632,99 грн за період з 21.03.2022 до 02.07.2026.

За розрахунком позивача за первісним позовом загальна сума заборгованості Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни зі сплати орендної плати та пені за Договором становить 55 787,74 грн.

Крім того, у зв`язку із несплатою Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною 45 орендних платежів у повному обсязі та невиконанням п. 3.5, 3.6, 4.4 Договору, керуючись ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пп. 4, 5 п. 7.2 Договору, позивач за первісним позовом просить розірвати Договір оренди № 7477 від 31.01.2020 та зобов`язати Фізичну особу-підприємця Чернявську Олену Валеріївну повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 загальною площею 109,9 кв.м у нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26.

В свою чергу, обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Харкова, затвердженою рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 755/17 (діючою на момент укладення Договору), а також згідно з чинною Методикою (рішення ХМР від 03.12.2024 № 704/24), для суб`єктів господарювання, які провадять освітню діяльність за наявності відповідної ліцензії, встановлено імперативну та максимально допустиму орендну ставку в розмірі 1%.

ФОП Чернявська О.В. провадить освітню діяльність у сфері дошкільної освіти за ліцензією серії АА № 214729 «Надання освітніх послуг (дошкільна освіта)» від 16.12.2010 (рішення РЕР від 16.12.2010, наказ ГУОН від 16.12.2010 № 676), яку Департамент науки і освіти Харківської ОДА листом від 11.12.2015 № 03-32/4933 визнав безстроковою.

Додаток 2 до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 755/17 (діючої на момент укладення Договору), а саме пункт 24 встановлює орендну ставку 1% для розміщення «приватних дошкільних навчальних закладів; дошкільних навчальних закладів, що частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів».

Рішенням 33 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 03.12.2024 № 704/24 затверджено нову Методику й визнано таким, що втратило чинність, рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 755/17; у додатку 1 (п. 18) і додатку 2 (п. 2.20) до нової Методики для закладів освіти будь-якої форми власності та суб`єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти на площі, що використовується для ліцензійних послуг, встановлено ставку 1%.

Листом від 24.09.2025 вх. № 4743 Управління повідомило ФОП Чернявську О.В. про необхідність підписати додаткові угоди до договорів оренди, у тому числі № 7477, у зв`язку зі зміною Методики.

Заявою від 29.10.2025 та повторною заявою від 13.04.2026 ФОП Чернявська О.В. на підставі п. 3.8 Договору просила привести розмір орендної плати у відповідність до Методики.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що орендоване приміщення в період воєнного стану об`єктивно не могло використовуватися та не використовувалося за цільовим призначенням для надання освітніх послуг з обставин, за які ФОП Чернявська О.В. не відповідає.

Рішеннями Ради оборони Харківської області від 15.08.2022 № 10 на території області визначено форму здобуття освіти на 2022/2023 навчальний рік - дистанційна форма у закладах освіти всіх рівнів і форм власності.

Рішеннями Ради оборони Харківської області від 07.07.2023 № 7, від 28.08.2024 № 24 та від 01.07.2025 № 13 на 2023/2024, 2024/2025 та 2025/2026 навчальні роки очна форма навчання передбачена лише за наявності у закладі захисної споруди цивільного захисту, що відповідає вимогам будівельних норм.

Зміст цих рішень і їх обов`язковість підтверджуються листами Харківської ОВА від 11.05.2023 № 01-35/1968, від 11.08.2023 № 15.01-12/1941, від 13.08.2026 № 01-24/2100, листами Департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 і 15.08.2023.

Згідно з листом Департаменту стратегічних комунікацій Харківської ОВА від 13.08.2026 № 01-24/2003 за інформацією Департаменту цивільного захисту ХОД(В)А за адресою вул. Северина Потоцького, 26 об`єкти фонду захисних споруд цивільного захисту відсутні.

Сертифікат Харківської Торгово-промислової палати № 6300-24-1124 засвідчує форс-мажорні обставини щодо обов`язку використовувати за цільовим призначенням орендоване за Договором оренди №7477 від 31.01.2020 майно у термін з 24.02.2022 до 05.06.2024. Станом на 05.06.2024 форс-мажорні обставини тривають.

Сертифікат Полтавської Торгово-промислової палати № 5300-26-2568 від 09.10.2026 засвідчує ті самі обставини з 24.02.2022 по 09.10.2026. Станом на 09.10.2026 форс-мажорні обставини тривають.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом стверджує, що встановлення в Договорі орендної ставки 2% замість імперативної 1% є порушенням регульованого порядку ціноутворення в сфері оренди комунального майна, що є беззаперечною підставою для внесення змін до п. 3.2 Договору в судовому порядку шляхом викладення його у редакції, яка відповідає акту органу місцевого самоврядування та закону.

У зв`язку з тим, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним здійснював нарахування за ставкою 2% замість імперативної ставки 1%, за розрахунком позивача за зустрічним позовом сума нарахувань за період з 31.01.2020 по 28.02.2022 року зменшується рівно удвічі. З урахуванням, за даними відповідача за зустрічним позовом, здійснених Орендарем платежів за Договором у загальному розмірі 17 968,20 грн (що відповідає 12 577,73 грн у 70% частці позивача за первісним позовом), на боці Орендодавця виникла та безпідставно утримується переплата: за 100% розрахунком за Договором - 17 968,20 грн сплачено, 7 376,36 грн належить до сплати за ставкою 1% = 10 591,84 грн переплати; у розрахунку 70% частки: 12 577,73 грн нараховано за 2% - 5 163,45 грн належить за 1% = 7 414,28 грн переплати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних та зустрічних позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинний у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 2 та ч. 3 ст. 6 та ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено право сторін врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною (Орендар) укладено Договір оренди № 7477 від 31.01.2020, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 загальною площею 109,9 кв.м у нежитловій будівлі літ «А-2» за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26, яке належить до комунальної власності територіальної громади м.Харкова та знаходиться на балансі Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 286 ЦК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Щодо вимог зустрічного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору у відповідності до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Отже, на розгляд суду можуть передаватися вимоги про внесення змін до договору не з будь-яких підстав, а у випадках, передбачених законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятись обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватись будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №910/13557/21).

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.

Як вже зазначалося, пунктом 3.2 Договору сторони закріпили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/, або протоколу конкурсної комісії.

Базова орендна плата становить 696,77 грн без ПДВ за грудень 2019 року.

Ставка орендної плати становить 2%.

Встановлення ставки орендної плати у розмірі 2% та її подальше щомісячне кумулятивне індексування на показники інфляції позбавило Орендаря того пільгового режиму сприяння освітній діяльності, на який він правомірно розраховував при укладенні Договору відповідно до ст. 80 Закону України "Про освіту".

При цьому, згідно з п. 3.8 Договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики її розрахунку, централізованих цін і тарифів, затверджених у встановленому порядку, які безпосередньо впливають на розрахунок орендної плати.

Отже, пункт 3.8 Договору передбачає, що розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики, а п. 10.2 - що зміни розглядаються протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Закону України «Про освіту» та ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» державна політика гарантує пільгові умови оренди для суб`єктів, що здійснюють освітню діяльність.

Відповідно до пункту 24 Додатку 2 до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням ХМР від 20.09.2017 № 755/17 (чинної на момент укладення Договору), для розміщення приватних дошкільних навчальних закладів, дошкільних навчальних закладів, що частково фінансуються з державного та місцевого бюджетів, передбачена орендна ставка у розмірі 1%.

Пункт 23 Додатку 2, на який посилається Орендодавець, стосується "приватних навчальних закладів та інших суб`єктів господарювання, що надають освітні послуги та мають відповідні ліцензії" (ставка 2%).

Суд зазначає, що додаток 2 до Методики містить спеціальну норму (п. 24) для приватних дошкільних навчальних закладів зі ставкою 1% і загальну норму (п. 23) для інших суб`єктів господарювання, що надають освітні послуги та мають відповідні ліцензії, зі ставкою 2%. При цьому, формулювання "інших" у п. 23 означає, що категорії, окремо передбачені п. 24, до нього не належать.

В подальшому, як уже зазначалося, рішенням 33 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 03.12.2024 № 704/24 затверджено нову Методику й визнано таким, що втратило чинність, рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 755/17; у додатку 1 (п. 18) і додатку 2 (п. 2.20) до нової Методики для закладів освіти, заснованих на будь-якій формі власності, суб`єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти на площі, що використовується для надання ліцензійних послуг, встановлено ставку 1%.

Суд враховує, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним застосування нової методики до Договору не заперечує й сам листом від 24.09.2025 наполягав на підписанні додаткових угод у зв`язку з її прийняттям.

Суд відхиляє доводи Орендодавця про правомірність застосування ставки 2%, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Судом встановлено, що ФОП Чернявська О.В. надає послуги дошкільної освіти за ліцензією в цій сфері та діє як приватний заклад дошкільної освіти, це підтверджено ліцензією серії АА № 214729 «Надання освітніх послуг (дошкільна освіта)» від 16.12.2010 (рішення РЕР від 16.12.2010, наказ ГУОН від 16.12.2010 № 676), листом Департаменту науки і освіти Харківської ОДА від 11.12.2015 № 03-32/4933.

Суд зауважує, що формулювання у п. 1.2 Договору мети передачі майна в оренду як "розміщення суб`єкта господарювання, що надає освітні послуги та має відповідну ліцензію» категорії Орендаря не змінює: формулювання охоплює і "приватний дошкільний навчальний заклад", а ліцензія ФОП Чернявської О.В. - саме на дошкільну освіту. Отже, встановлення в Договорі загальної мети "надання освітніх послуг" не змінює статусу Орендаря як ліцензованого суб`єкта дошкільної освіти, для якого органом місцевого самоврядування імперативно визначено ставку 1%.

Суд погоджується з доводами ФОП Чернявської О.В. щодо застосування принципу Contra proferentem (тлумачення умов договору проти того, хто їх запропонував). Проєкт оговору був розроблений Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Включення до нього некоректної, економічно обтяжливої для Орендаря ставки у 2% є істотним порушенням порядку ціноутворення у сфері оренди комунального майна та позбавляє Орендаря державних гарантій, передбачених Законом України "Про освіту".

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті).

Отже, усунення незаконності умови договору та приведення її у відповідність до імперативних вимог нормативних актів місцевого самоврядування є правомірним способом захисту порушеного права Орендаря.

Справа №914/2811/25, на яку посилаються сторони, стосувалася зміни ціни договору, який орендар повністю виконав наперед за весь строк, тож за обставинами вказана справа не є релевантною даній.

Враховуючи викладене, беручи до уваги статус ФОП Чернявської О.В. як ліцензованого суб`єкта дошкільної освіти, суд дійшов висновку про неправомірність застосування у Договорі оренди № 7477 від 31 січня 2020 року ставки орендної плати 2%, відтак, зустрічний позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимог первісного позову.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

При цьому під штрафними санкціями слід розуміти господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо періоду до 01.03.2022, враховуючи висновок суду про незаконність застосування ставки 2% з моменту укладення Договору, сума правомірних нарахувань за період з 31.01.2020 по 28.02.2022 зменшується вдвічі. Орендарем за вказаний період було сплачено орендну плату із розрахунку ставки 2% (всього 17 968,20 грн, з яких 12 577,73 грн - 70% частка позивача за первісним позовом). За ставкою 1% належало сплатити 5 163,45 грн (70% частка). Отже, станом на 01.03.2022 заборгованість Орендаря була відсутня, натомість виникла переплата у розмірі 7 414,28 грн (щодо 70% частки позивача за первісним позовом). Зазначене спростовує твердження Орендодавця про наявність боргу та підстав для нарахування пені.

Щодо періоду з 01.03.2022 по теперішній час суд зазначає наступне.

Частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, наведена норма права визначає як підставу для звільнення від обов`язку сплачувати орендну плату та нести витрати на утримання орендованого майна, об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначила, що відсутність у частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Крім того, обставини, зазначені в частині 6 статті 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно із частиною 6 статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Верховний Суд у постанові від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20 зауважив, що для застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини. Отже, підставою для звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він має право порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в України" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 5 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого продовжено.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховним Судом в частині застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», викладені наступні висновки:

- ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» шляхом видачі сертифіката (постанова Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин;

- форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 викладено наступні висновки:

- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист Торгово-промислової палати України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/ неналежне виконання договірних зобов`язань.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2023 у справі № 910/7352/22 зазначено про те, що застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» мають загальний характер та підлягають застосуванню, у тому числі до орендних правовідносин (у питанні звільнення від сплати орендної плати на підставі форс-мажорних обставин, з огляду на введення воєнного стану), що підтверджується також і висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі № 916/1788/22.

При цьому, із наведеного вище вбачається, що застосовним законодавством та сталими висновками Верховного Суду, у розумінні приписів частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, унормовано те, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови можливості звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до п. 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 р. №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно п. 6.1, 6.2 Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже, з наведених норм вбачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Як вже встановлено судом, згідно з умовами Договору майно передано в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що надає освітні послуги та має відповідну ліцензію.

Судом встановлено, що згідно з Рішенням Ради оборони Харківської області від 15.08.2022 № 10 на території області визначено форму здобуття освіти на 2022/2023 навчальний рік - дистанційна форма у закладах освіти всіх рівнів і форм власності. Згідно з Рішеннями Ради оборони Харківської області від 07.07.2023 № 7, від 28.08.2024 № 24 та від 01.07.2025 № 13 на 2023/2024, 2024/2025 та 2025/2026 навчальні роки очна форма навчання передбачена лише за наявності у закладі захисної споруди цивільного захисту, що відповідає вимогам будівельних норм. Зміст цих рішень і їх обов`язковість підтверджуються листами Харківської ОВА від 11.05.2023 № 01-35/1968, від 11.08.2023 № 15.01-12/1941, від 13.08.2026 № 01-24/2100, листами Департаменту освіти Харківської міської ради від 21.03.2023 і 15.08.2023.

Укриття за адресою м. Харків, вул. Потоцького Северина, 26 відсутнє, що підтверджується листом Департаменту стратегічних комунікацій Харківської ОВА від 13.08.2026 № 01-24/2003. Вказане унеможливлює надання освітніх послуг у цьому приміщенні.

Крім того, наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання Орендарем зобов`язань щодо використання майна за цільовим призначенням саме за Договором № 7477 від 31.01.2020, з 24.02.2022, підтверджена Сертифікатом Харківської Торгово-промислової палати № 6300-24-1124 від 05.06.2024, Сертифікатом Полтавської Торгово-промислової палати № 5300-26-2568 від 09.10.2026. Станом на 09.10.2026 форс-мажорні обставини тривають.

Оскільки майно не могло бути використане Орендарем за його єдиним цільовим призначенням через незалежні від нього обставини непереборної сили та заборони очної форми навчання, ФОП Чернявська О.В. в силу ч. 6 ст. 762 ЦК України звільняється від плати за користування майном на весь зазначений період. Оскільки суд не встановив заборгованості з орендної плати ані за лютий 2022 року, ані за період з 01.10.2022, підстав для нарахування пені немає, а вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає як похідна від вимоги про стягнення основного боргу.

Пунктом 10.3 Договору передбачено, що Договір може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами Договору.

Відповідно до п. 10.6 Договору дія Договору оренди припиняться внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі чи знищення об`єкта оренди; достроково чи за згодою сторін або за рішенням господарського суду (суду); банкрутства Орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була Орендарем або Орендодавцем; скасування (припинення) державної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності; смерті Орендаря; інших причин, передбачених чинним законодавством.

Згідно частини 1 статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 1. ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 цього Кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

У пунктах 88-93 вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено таке:

"88. Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

89. Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

90. Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

91. Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

92. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

93. Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 виснувала, що у контексті частини другої статті 651 Цивільного кодексу України систематична несплата може підтверджувати ненадійність контрагента і те, що кредитор не може бути впевнений у належному виконанні договору в майбутньому, і такий висновок не спростовується подальшим погашенням заборгованості (пункт 102).

За наведених обставин, враховуючи, що відповідач за первісним позовом в порядку ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України довів неможливість використання приміщення, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26, через обставини, за які він не відповідає, є звільненим від сплати орендної плати за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача за первісним позовом істотних порушень умов Договору, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині розірвання Договору оренди № 7477 від 31.01.2020, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною, та зобов`язання повернути нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8 загальною площею 109,9 кв.м у нежитловій будівлі літ "А-2" за адресою: м. Харків, вул. Потоцького Северина, буд. 26.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального України передбачено, що одним з основних принципів господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з перебуванням судді Присяжнюка О.О. у щорічні основній відпустці з 09.11.2026 по 13.11.2026, а також 16.11.2026, повне рішення підписується в перший робочий день судді після виходу з відпустки.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Змінити пункт 3.2 Договору оренди № 7477 від 31 січня 2020 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 14095412) та Фізичною особою-підприємцем Чернявською Оленою Валеріївною (РНОКПП НОМЕР_1 ), виклавши його у наступній редакції:

"3.2. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) / Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м.Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/, або протоколу конкурсної комісії. Базова орендна плата становить 348,39 грн. (триста сорок вісім гривень 39 копійок) без ПДВ за грудень 2019 року. Ставка орендної плати становить 1 % (один відсоток)".

Стягнути з Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412) на користь Фізичної особи-підприємця Чернявської Олени Валеріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним: Управління освіти адміністрації Індустріального району Харківської міської ради (61007, м. Харків, вул. Біблика, буд. 26, код ЄДРПОУ 02146328).

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним: Фізична особа-підприємець Чернявська Олена Валеріївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено "17" листопада 2026 р.

СуддяО.О. Присяжнюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141538862 ?

Документ № 141538862 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141538862 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141538862 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141538862 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141538862, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 141538862, Господарський суд Харківської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141538862 відноситься до справи № 922/2683/26

Це рішення відноситься до справи № 922/2683/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141538860
Наступний документ : 141538863