Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2026 р. м. Київ
Справа № 911/1686/26
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» до Малого приватного підприємства «Діліжанс» про стягнення 52 697,36грн, без виклику представників сторін,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» (далі - позивач, ТОВ «Твій Газ») звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Малого приватного підприємства «Діліжанс» (далі - відповідач, МПП «Діліжанс») про стягнення 52 697,36грн штрафу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань за договором від 27.08.2025 №41АР300-14816-25 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів - споживання природного газу за період з грудня 2025 року по лютий 2026 року з перевищенням підтвердженого обсягу (а.с.1-4).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2026: відкрито провадження у даній справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено строки для подання учасниками заяв по суті (а.с.50-51).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 10.06.2026 о 14:41 - позивачу; 10.06.2026 о 15:11 - відповідачу (а.с.52-53).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, відповідна ухвала вважається врученою сторонам - 10.06.2026.
В силу ч.1 ст.251 ГПК України у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
23.06.2026 (сформовано в системі «Електронний суду» 22.06.2026) у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с.54-58).
Заперечуючи щодо задоволення заявлених вимог, МПП «Діліжанс» вказує, що:
- позивач не направляв відповідачу вимоги про оплату поставленого в лютому та березні 2026 року природного газу, а також про сплату штрафних санкцій, у зв`язку із чим, строк оплати штрафних санкцій не настав;
- під час нарахування штрафу позивачем застосований коефіцієнт, який перевищує граничний його розмір, визначений законодавством;
- сторонами в договорі передбачено право відхилення споживання обсягу природного газу до 5% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду з дотриманням встановленого судом строку - 30.06.2026 (сформовано в системі «Електронний суду» 29.06.2026), позивач підтримує заявлені вимоги та вказує (а.с.63-67), що:
- підтвердженим обсягом природного газу є планові об`єми замовленого природного газу, які відповідач у спірному періоді не просив змінити;
- контроль обсягу споживання природного газу покладений виключно на споживача;
- положення щодо граничного розміру коефіцієнту застосуванню не підлягають, оскільки заявлені вимоги про стягнення штрафу, а не збитків;
- споживач має право самостійно отримувати дані про фактичний обсяг спожитого газу у Оператора ГРМ;
- відповідач не надає контррозрахунку відхилення природного газу.
У встановлений судом строк від відповідача заперечення не надходили; клопотань про продовження строку, який встановлений судом, для подання такої заяви по суті, відповідач не подавав.
Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Граничний строк розгляду відповідної справи, визначений ч.1 ст.248 ГПК України, сплив.
Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.
27.08.2025 між ТОВ «Твій Газ» (далі - постачальник) та МПП «Діліжанс» укладено договір №41АР300-14816-25 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір; а.с.10-14; 18).
Відповідно до п.п.1.1-1.3 договору: постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2025 році природний газ (далі - газ), а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором; річний плановий обсяг постачання газу - 80куб.м; планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід`ємною частиною договору.
Згідно п.2.3 договору: обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п.4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ; постачання та споживання підтверджених обсягів природного газу здійснюється, як правило, виходячи із середньодобової норми, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно; у разі нерівномірного щодобового споживання газу, який підлягає постачанню у місяці постачання, споживач зобов`язаний до 10:00год дня, що передує дню, з якого змінюється плановий обсяг газу, надати постачальнику заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу із зазначенням планованих щодобових обсягів споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання, зразок якої наведений у додатку 3 до договору; у разі необхідності коригування обсягів планованого споживання природного газу у газовій добі споживання споживач зобов`язаний надіслати скориговану заявку про збільшення/зменшення планового обсягу газу на добу постачання не пізніше ніж 17.00 газової доби постачання природного газу; заявка також має містити плановані щодобові обсяги споживання газу на наступний (залишковий) період місяця постачання; заявки надаються споживачем на електронну адресу постачальника info@tviygas.com.ua, з наступним направленням заявок у письмовому вигляді на адресу постачальника або через особистий кабінет з обов`язковим наступним підтвердження постачальника; не підлягають зміні обсяги газу, що вже фактично поставлені споживачу.
Обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу; допускається відхилення споживання обсягу природного газу в розмірі до ± 5% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу (п.2.4 договору).
В силу п.2.5 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ; якщо споживачем не було надано копії такого акту, фактичний об`єм (обсяг) природного газу розраховується постачальником відповідно даних Оператора ГТС, отриманих з 09 числа місяця наступного за розрахунковим (пп.2.5.1); на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника у письмовій формі або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (пп.2.5.2); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (пп.2.5.4); сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 11 або п.2.3 договору, мають силу оригіналу (пп.2.5.6).
Ціна, за умовами п.3.2 договору, за один кубічний метр з урахуванням ПДВ становить 52,66260040грн.
Пунктами 4.1-4.3 договору установлено, що: розрахунковий період за договором становить один календарний місяць; оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% (сто відсотків) здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки; у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу.
Сторони, в силу п.5.1 договору, підтверджують, що ознайомлені з правами та обов`язками для постачальника та споживача, визначеними Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2493; Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.15 №2494; Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.15 № 2496 та гарантують їх безумовне дотримання.
Згідно п.5.5 договору на споживача покладені наступні обов`язки, зокрема, дотримуватися дисципліни споживання газу, визначеної розділом 2 договору, а також Правилами постачання природного газу (пп.5.5.1).
Відповідно до пп.6.2.2 п.6.2 договору: якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, споживач сплачує постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу, що розраховується за формулою: В = (Vф - Vп) х Ц х К, де: Vф - обсяг фактично поставленого газу споживачу протягом розрахункового періоду за договором; Vп - підтверджений обсяг газу на розрахунковий період; Ц- вартість газу за договором; К- коефіцієнт, який дорівнює.
Договір, як визначено його п.10.1, набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до реєстру споживачів ТОВ «Твій Газ» в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Крім того, в силу п.10.14 договору, такий договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих же самих умовах, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку його дії жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії; кількість пролонгацій необмежена; при цьому, плановими обсягами постачання природного газу по місяцях на кожен наступний календарний рік, визнаватимуться обсяги, погоджені сторонами у додатку 1 до договору, з урахуванням їх коригування на підставі заявки споживача.
Згідно додатку №1 «планові обсяги постачання природного газу по місяцях, куб.м. на 2025 рік» визначений загальний об`єм планового постачання у розмірі 80м3, зокрема по 20м3 щомісячно на період з вересня по грудень 2025 року (а.с.15).
Відповідно до переліку ЕІС-код точок комерційного обліку споживача, що є додатком №2 до договору, точка комерційного обліку відповідача - 56ХО0000КН4ОЕ00К, що розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. Гагаріна, 10 (а.с.16).
Згідно заяви від 15.12.2025 відповідач просив позивача внести зміни в додаток №1 до договору щодо визначення планового обсягу споживання природного газу за період з: січня по квітень 2026 року - в обсязі по 20м3 за кожен місяць; жовтня по грудень 2026 - в обсязі по 20м3 кожного місяця (а.с.34-35).
За інформацією про попередні/остаточні відбори ПГ відповідачем спожито природного газу з: 01.12.2025 по 31.12.2025 - 47,41м3; 01.01.2026 по 31.01.2026 - 331,92м3; 01.02.2026 по 28.02.2026 -181м3 (а.с.25-33).
На підтвердження виконання зобов`язань з постачання природного газу позивач надав акти приймання-передачі природного газу за період з грудня по лютий 2026 року, які підписані сторонами в електронній формі, на загальну суму 29 508,45грн, відповідно до яких відповідачем прийнято природний газ у обсязі:
31.12.2025 №ТГ850071684 за грудень 2025 року - 47,41м3 на суму 2496,73грн (а.с.19-20);
31.01.2026 №ТГ860010791 за січень 2026 року - 331,92м3 на суму 17 479,78грн (а.с.21-22);
28.02.2026 №ТГ860027714 за лютий 2026 року - 181м3 на суму 9 531,94грн (а.с.23-24).
Вирішуючи спір у даній справі суд дійшов висновку про те, що поставка газу у період з січня по лютий 2026 року відбулась на умовах договору від 27.08.2025 №41АР300-14816-25 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, оскільки не встановлено фактів направлення повідомлення про його розірвання за 30 календарних днів до закінчення строку його дії - 31.12.2025, отже, такий договір продовжив свою дію ще на один календарний рік, як узгоджено сторонами п.10.14 договору, тобто до 31.12.2026.
Відповідач не заперечує щодо обсягів природного газу, спожитого у відповідному періоду, як вказано на сторінці 5 його відзиву; поставлений за договором природний газ відповідачем повністю оплачений.
Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, за перевищення узгодженого обсягу споживання природного газу.
Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.
Так, укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст.ст.173, 174, ч.1 ст.175 ГК України (тут і надалі у редакції, що діяла на момент укладення договору та виникнення у сторін прав та обов`язків, визначених таким договором).
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ч.1 ст.175 ГК України.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як установлено ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зміст зобов`язань сторін за відповідним договором, суб`єктний склад його сторін, специфічний товар, який є предметом поставки за договором, укладений сторонами договір є договором постачання природного газу через приєднану мережу.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як установлено ч.ч.2,3 ст.714 ЦК України: до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін; Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Так, відповідно до п.28 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п.п.1, 10 ч.1 ст.3 зазначеного Закону ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та за принципами: забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу; відповідальності суб`єктів ринку природного газу за порушення правил діяльності на ринку природного газу та умов договорів.
В силу ч.ч.1-3 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу»: постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором; якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами; права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Також, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 затверджено Правила постачання природного газу (далі - Правила №2496).
Пункт 2 розд.І Правил №2496 передбачає, що дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб-підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи; постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем (п.3 розд.І Правил №2496).
Споживач зобов`язаний, зокрема, не допускати несанкціонованого відбору природного газу (п.3 ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу»).
Так, п.11 розд.II Правил №2496 визначає, що споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання.
Цим пунктом також установлено, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об`ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу; при цьому постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VII цих Правил.
При цьому, у відповідності з п.5 розд.І Правил, підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.
Порядок відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) споживання природного газу визначений розділом VIІ Правил №2496.
У зазначеному розділі наведені випадки відшкодування споживачем, який не є побутовим, постачальникові (у разі споживання об`єму природного газу у меншому/перевищеному об`ємі від підтвердженого обсягу газу), а також розмір збитків у разі споживання у меншому або більшому об`ємах (обсягах) газу, що в першому випадку має становити не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період, а в другому - розраховується за формулою, наведеною у пп.2 п.1 розд.VIІ Правил №2496.
Так відповідно до пп.2 п.1 розд.VII Правил №2496, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K, де: Vф - об`єм (обсяг) природного газу, який фактично поставлений постачальником споживачу протягом розрахункового періоду за договором на постачання природного газу; Vп - підтверджений обсяг природного газу на розрахунковий період; Ц - ціна природного газу за договором постачання природного газу; K - коефіцієнт, який визначається постачальником та не може перевищувати 0,5.
З вищевикладеного вбачається, що п.1 розд.VII Правил №2496 закріплює заздалегідь погоджені збитки, що нараховуються споживачу у встановленому порядку при виявлені факту перевищення об`єму (обсягу) природного газу.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється на підставі Кодексу газорозподільних систем, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно до п.1 гл.1 розд.ІХ Кодексу ГРМ комерційний облік природного газу в газорозподільній системі організовується та здійснюється з метою визначення повної та достовірної інформації про об`єми (обсяги) природного газу, які надійшли до ГРМ від суміжних суб`єктів ринку природного газу (ГДП, ВБМ, Оператора ГТС), та об`єми (обсяги) природного газу, які розподілені (передані) з ГРМ підключеним до неї споживачам і суміжним Операторам ГРМ, та подальшого використання інформації у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними.
В силу п.2 гл.1 розділу ІХ Кодексу ГРМ порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.
Отже, на підставі визначення, у т.ч. за даними оператора ГТС, як вбачається з наданих витягів з даних інформаційної платформи оператора ГТС (а.с.25-33), на підставі яких визначено фактичний обсяг відібрання природного газу відповідачем, а також підтвердженого договором обсягу споживання позивачем встановлені факти перевищення споживання (відібрання) природного газу у грудні 2025 року та січні-лютому 2026 року відповідачем, що є підставою для застосування відповідальності, встановленої договором у вигляді штрафу.
Як встановлено судом, позивач за період грудень 2025 року-по лютий 2026 року замовив щомісячний обсяг газу у розмірі 20м3, однак, в грудні 2025 року спожив його у розмірі 47,41м3, що на 137,5% більше від замовленого, в січні 2026 року спожив його у розмірі 331,92м3, що на 1 559,6% більше від замовленого, а в лютому 2026 року спожив його у розмірі 181м3, що на 805% більше від замовленого.
Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з дотримання в межах 5% підтвердженого обсягу споживання природного газу, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.
В силу ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України (в редакції, чинній на момент укладення вищевказаного договору сторонами та встановлення відповідальності відповідного виду таким договором) підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч. 2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесений, у т.ч. штраф (ч.1 ст.230 ГК України).
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Як установлено п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Враховуючи, що сторони узгодили застосування до споживача відповідальності за порушення зобов`язання, визначеного п.2.4 договору у вигляді не перевищення підтвердженого обсягу споживання в розмірі до 5%, заявлені вимоги є обгрунтованими.
Так, як визначено ч.4 ст.179 ГК України (в редакції, чинній на момент укладення договору), при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати можливість укласти договір (або утриматися від укладення договору), визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи при цьому зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Отже, необхідним є встановлення змісту умови договору та справжнього волевиявлення сторін. Якщо у договорі сторони заздалегідь узгодили вид та розмір санкції (її конкретний грошовий вираз), зокрема шляхом встановлення порядку розрахунку, така умова є обов`язковою для сторін такого договору.
Відповідно до ч.7 ст.180 ГК України: господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Доказів визнання недійсним пп.6.2.2 п.6.2 договору або його оспорення в частині встановлення такої відповідальності - сторонами не надано.
Зважаючи на узгодження сторонами санкції саме у вигляді штрафу, а також враховуючи, що визначення у договорі відповідає правовій природі такої санкції, підстав вважати, що сторонами визначена таким пунктом договору відповідальність саме за збитки відсутня. Так, неустойка, видом якої є штраф, сплачується за умови допущення порушення, що передбачає його застосування, без необхідності додатково встановлювати, до яких негативних наслідків призвело вчинення такого порушення (додаткових витрат, неотриманого доходу), а застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків завжди передбачає таку умову. Сторони у п.6.2 пп.6.2.2 договору не встановили, що нарахування відповідної санкції можливо лише у випадку наявності негативних наслідків у вигляді втрат чи необхідності понесення додаткових витрат для усунення таких наслідків. Отже, відповідним підпунктом договору сторони передбачили саме відповідальність у вигляді неустойки, а не передбачили порядок відшкодування збитків.
Перекваліфікація судом платежу на випадок невиконання, який сторони дійсно чітко та недвозначно позначили в договорі як штраф, на збитки або на заздалегідь визначені збитки (і навпаки) не може вважатися припустимим, що вказано у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.11.2024 у справі №904/1553/23, що суд враховує в силу ч.4 ст.236 ГПК України, суд враховує при виборі і застосуванні відповідної норми права до спірних правовідносин.
При цьому, у даній справі заявлені вимоги щодо застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором, а не відшкодування збитків, розмір яких визначається у відповідності з розділом VIІ Правил №2496, на який посилається відповідач.
Так, норми Правил №2496 самі по собі не змінюють правову природу санкції, встановленої за згодою сторін пп.6.2.2 п.6.2 договору та не надають підстав для іншого тлумачення чи перекваліфікації спірної санкції. Висновок щодо відсутності у даному випадку підстав для перекваліфікації наданий Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.11.2024 у справі №904/1553/23, яка відступила від ряду інших постанов суду касаційної інстанції (зокрема, від 01.11.2023 у справі №911/1893/22), що містили висновки про те, що для стягнення санкцій постачальник природного газу для потреб непобутових споживачів має довести факт понесення збитків та їх розмір; вину заподіювача шкоди та причинного зв`язку між діями заподіювача та настанням збитків.
Отже, враховуючи узгоджені обсяги постачання газу у кожному місяці спірного періоду, встановлення фактів перевищення такого обсягу, вимоги про стягнення з відповідача штрафу, передбаченого пп.6.2.2 п.6.2 договору, є обґрунтованим.
Суд відхиляє аргументи відповідача щодо обмеження коефіцієнта граничною межею 0,5 згідно з пп.2 п.1 розд.VII Правил №2496, оскільки відповідна норма не підлягає застосуванню до відносин сторін, оскілки у справі заявлені вимоги про стягнення штрафу, а не відшкодування збитків.
Посилання відповідача на не направлення йому вимоги про оплату штрафу як на підставу вважати, що строк для оплати штрафу не настав помилкові, оскільки право на нарахування штрафу виникає за фактом порушення зобов`язання, що прямо визначено ч.1 ст.611 ЦК України. Направлення вимоги про сплату штрафу є способом досудового врегулювання спору, а не умовою виникнення відповідного права у позивача. При цьому, слід зазначити, що вимоги позивача під час розгляду справи також не були задоволені відповідачем.
Враховуючи, що розрахунок штрафу за перевищення обсягу споживання здійснено позивачем вірно, з урахуванням вартості за один кубічний метр природного газу, визначеного пп.3.3.1 п.3.1 договору, перевищеного об`єму спожитого природного газу, визначеного договором розміру штрафу, вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 697,36грн штрафу є мотивованими. При цьому, доказів наявності обставин, що є підставою для зменшення розміру штрафу відповідачем не надано.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 52 697,36грн штрафу.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки заявлені вимоги задоволено повністю, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача судовий збір.
При цьому, фактично у відповідній справі позивач сплатив судовий збір без врахування ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в силу якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, як установлено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026, в силу ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», становить 3328грн.
Отже, враховуючи ціну позову у даній справі - 52 697,36грн, а також подання позивачем позовної заяви в електронній формі, при поданні позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40грн (52 697,36:100*1,5<1*3328, тому 1*3328*0,8), однак, сплатив у розмірі більше ніж встановлено на 665,60грн, а саме - 3328грн (а.с.8-9).
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40грн.
В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Однак, до прийняття рішення у справі клопотань про повернення судового збору позивач не подавав, тому відповідне питання судом не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Діліжанс» (ідентифікаційний код 20616878; 9100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Театральна, буд. 12/14, кв.3,4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» (ідентифікаційний код 45589926; 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 36 літ. Д, оф. 22а) 52 697,36грн - штрафу, а також 2 662,40грн - в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова
Судове рішення № 141537811, Господарський суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 911/1686/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: