Рішення № 141537804, 17.08.2026, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення
17.08.2026
Номер справи
911/3848/25
Номер документу
141537804
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2026 р. Справа № 911/3848/25

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»

про стягнення 10426594,74 грн

за участю представників

позивача: Шпінь В.І. адвокат за довіреністю № 72 від 29.12.2025;

відповідача: Поцелов А.О. адвокат, ордер серії ВК № 1120156 від 16.02.2024,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та узагальнені аргументи сторін

Стислий виклад позиції позивача

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі позивач, ДП «Медзакупівлі України») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 19.12.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (далі відповідач, ТОВ «Автоспецпром») про стягнення неустойки за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 у розмірі 10426594,74 грн, з яких: 5838892,94 грн штрафу та 4587701,80 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Автоспецпром» зобов`язань за договором про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021, що полягало у порушенні строків поставки спеціалізованих автомобілів швидкої медичної допомоги (далі АШМД) у кількості 49 одиниць загальною вартістю 83412756,35 грн.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним 30.12.2021 здійснено 100% попередню оплату товару. Водночас відповідач у встановлений договором строк, а саме до 30.11.2022 включно, товар не поставив, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Посилаючись на положення пункту 9.2 договору, яким передбачено відповідальність постачальника за порушення строків поставки у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а також додаткового штрафу в розмірі 7% у разі прострочення понад 30 днів, позивач здійснив нарахування штрафних санкцій за період з 01.12.2022 по 24.01.2023 включно.

Позивач також вказує, що 24.01.2023 сторонами укладено додаткову угоду № 4 про дострокове розірвання договору, якою передбачено обов`язок відповідача повернути отриманий авансовий платіж протягом п`яти банківських днів. При цьому умовами зазначеної угоди прямо передбачено, що розірвання договору не звільняє постачальника від обов`язку сплатити пеню та штрафні санкції.

Крім того, позивач зазначає, що вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензії від 01.02.2023 № 05/652-02/2023, однак листом від 08.02.2023 № 18 відповідач просив звільнити його від сплати нарахованих штрафних санкцій.

Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що порушення строків поставки за договором № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 було зумовлено обставинами непереборної сили, які не залежали від волі ТОВ «Автоспецпром» та об`єктивно унеможливили виконання договірних зобов`язань.

Відповідач зазначає, що є національним виробником спеціалізованих автомобілів екстреної (швидкої) медичної допомоги. Окрім зазначеного договору, між сторонами було укладено ще 17 договорів про закупівлі загалом 815 спеціалізованих АШМД, виконання яких припало на один період та було взаємопов`язаним у частині закупівлі шасі, комплектуючих і обладнання.

За доводами відповідача, істотний вплив на виконання договору мала військова агресія Російської Федерації проти України та введення з 24.02.2022 воєнного стану. У зв`язку з цим діяльність підприємства була фактично призупинена: з 24.03.2022 призупинено дію трудових договорів з працівниками, а повноцінну роботу підприємство відновило лише 01.11.2022. Крім того, воєнні дії та пов`язані з ними обмеження унеможливили належне та своєчасне ввезення в Україну шасі, унаслідок чого їх поставки неодноразово відтерміновувалися, а частина вироблених для українського ринку автомобілів була реалізована на інших ринках.

Також відповідач посилається на тривалі затримки проведення органами Державної казначейської служби України платежів за придбані комплектуючі та медичне обладнання, що, на його думку, унеможливило своєчасне комплектування та виробництво автомобілів. На підтвердження зазначеного відповідач посилається на відповідні платіжні доручення та документи щодо їх несвоєчасного виконання або повернення без виконання.

Відповідач вказує, що вживав усіх залежних від нього заходів для належного виконання договору, зокрема закуповував комплектуючі, зберігав штат працівників, здійснював переговори з виробниками шасі та вживав заходів для якнайшвидшого відновлення виробництва і поставки автомобілів. При цьому обставини, пов`язані з воєнними діями, на його думку, є форс-мажорними, що підтверджується листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Крім того, відповідач посилається на преюдиціальність обставин, установлених у справі № 911/1578/24. Зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 02.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 та постановою Верховного Суду від 23.10.2025, у задоволенні позову до ТОВ «Автоспецпром» про стягнення неустойки за договором № 09/528-12/2021 від 28.12.2021, укладеним з ДП «Медзакупівлі України», відмовлено, а судом установлено наявність обставин непереборної сили, які об`єктивно вплинули на можливість своєчасного виконання відповідачем договірних зобов`язань.

На думку відповідача, оскільки договір № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 та договір № 09/528-12/2021 від 28.12.2021, а також інші договори між сторонами є взаємопов`язаними за часом укладення, строками поставки, джерелами придбання шасі та комплектуючих і порядком проведення оплат, установлені у справі № 911/1578/24 обставини непереборної сили мають преюдиціальне значення і не потребують повторного доказування у цій справі.

З огляду на викладене відповідач вважає, що неможливість виконання своїх зобов`язань було спричинене надзвичайними та невідворотними обставинами, які перебували поза межами його контролю, а тому підстави для стягнення пені та штрафу відсутні.

ІІ. Рух справи.

Заяви та клопотання учасників справи

Через підсистему «Електронний суд» 08.01.2026 від ТОВ «Автоспецпром» надійшов відзив.

Через підсистему «Електронний суд» 12.01.2026 від ДП «Медзакупівлі України» надійшла відповідь на відзив.

Через підсистему «Електронний суд» 06.03.2026 від ТОВ «Автоспецпром» надійшла зустрічна позовна заява № 06/03/2026-2 від 06.03.2026 до ДП «Медзакупівлі України» про визнання недійсним пункту 5 додаткової угоди № 3 від 23.08.2022 до договору про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021, укладеного між ДП «Медзакупівлі України» та ТОВ «Автоспецпром».

Через підсистему «Електронний суд» 09.03.2026 від ТОВ «Автоспецпром» надійшли заперечення на відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 06.03.2026).

Через підсистему «Електронний суд» 01.07.2026 від ДП «Медзакупівлі України» надійшло клопотання про долучення доказів.

Через підсистему «Електронний суд» 20.07.2026 від ТОВ «Автоспецпром» надійшли письмові пояснення (документ сформований в системі «Електронний суд» 17.07.2026).

Процесуальні дії у справі

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 ГПК України суд неодноразово відкладав підготовче засідання; ухвалами від 09.02.2026 та від 02.03.2026 строк підготовчого провадження продовжено до 02.03.2026 та до 09.03.2026 відповідно.

Ухвалою від 09.03.2026, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026, суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Автоспецпром» про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічної позовної заяви та повернув відповідачеві зустрічну позовну заяву № 06/03/2026-2 від 06.03.2026 разом із доданими до неї документами.

Ухвалою від 09.03.2026 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 23.03.2026.

Ухвалою від 23.03.2026 суд зупинив провадження у справі № 911/3848/25 до закінчення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Автоспецпром» на ухвалу Господарського суду Київської області від 09.03.2026.

Ухвалою від 29.06.2026 (у редакції ухвали від 07.07.2026) суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 20.07.2026.

У судовому засіданні 20.07.2026 представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду раніше поданого письмового клопотання про долучення доказів (документ сформований в системі «Електронний суд» 01.07.2026).

Розглянувши заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до принципу диспозитивності господарського судочинства учасники справи на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору.

Враховуючи, що представник позивача до початку розгляду справи по суті заявив про відсутність необхідності в подальшому розгляді раніше поданого клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що таке волевиявлення є правом позивача щодо розпорядження належними йому процесуальними правами та не суперечить вимогам господарського процесуального законодавства.

За таких обставин, суд задовольнив усне клопотання представника позивача та залишив без розгляду раніше подане письмове клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.07.2026 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні вступні слова представників сторін, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 17.08.2026.

У судовому засіданні 17.08.2026, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосив перерву в судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 17.08.2026.

Після перерви, 17.08.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. Факти та обставини встановлені судом

28.12.2021 ДП «Медзакупівлі України» (замовник) і ТОВ «Автоспецпром» (постачальник) уклали договір про закупівлю № 09/525-12/2021 (далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити замовнику Спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу С як систему медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування (Код згідно з УКТЗЕД 8703 32 19 00) ДК 021:2015 - 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога) (далі за текстом товар) (номер оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2021-12-06-017650-a), а замовник прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору.

Цей Договір виконується в рамках виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» (пункт 1.4 Договору).

Згідно з пунктами 2.1-2.3 Договору поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP. Адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару (у межах переліку центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф1 (далі кінцевий набувач)) визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеної замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору (далі за текстом заявка на поставку).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору загальна ціна товару складає 83412756,35 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору. У загальну ціну товару включені всі витрати постачальника, які він може понести у зв`язку із виконанням ним обов`язків за цим Договором (пункт).

Пунктом 3.3 Договору обумовлено, що розрахунок здійснюється в безготівковій формі, замовником коштів на розрахунковий банківський рахунок шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий банківський рахунок постачальника, а у випадку здійснення передоплати замовником на небюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», з подальшим використанням таких коштів на цілі, визначені Додатковою угодою до цього Договору.

Згідно з пунктом 4.1 Договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим Договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором.

Пунктом 4.6 Договору визначено, що датою поставки товару за Договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання товару.

Відповідно до підпункту 8.3.1 Договору постачальник зобов`язався забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

У разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) товару, прострочення усунення недоліків товару згідно з пунктами 6.3., 7.6., 7.9.3. цього Договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості (пункт 9.2 Договору).

Згідно з пунктом 11.1 Договору останній вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару до повного виконання.

Згідно з пунктом 11.2 Договору його дія може бути продовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

У Специфікації, яка є додатком № 1 до Договору сторони погодили обсяг партії товару, а саме: Спеціалізований автомобіль швидкої медичної допомоги на базі DANGEL Jumper 4х4, тип С (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип С 4х4)) у кількості 49 одиниць, ціна за одиницю 1702301,15 грн без ПДВ. Ціна товару складає загалом 83412756,35 грн без ПДВ.

Листом від 28.12.2021 № 430 ТОВ «Автоспецпром» звернулось із проханням до ДП «Медзакупівлі України» здійснити попередню оплату в розмірі 100% вартості договору для забезпечення можливості оплати базових автомобілів та обладнання, необхідних для виробництва автомобілів швидкої медичної допомоги.

У листі від 28.12.2021 № 431 ТОВ «Автоспецпром» просило ДП «Медзакупівлі України» продовжити дію, зокрема, договору № 09/525-12/2021 від 24.09.2021, враховуючи кількість та тривалий процес виготовлення товару, що є предметом Договору.

22.10.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, у якій обумовили, що відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням пункту 3.4.1. розділу 3 Договору та на підставі наданого постачальником вмотивованого звернення про проведення попередньої оплати від 28.12.2021 № 430 замовником проводиться попередня оплата в розмірі 100 (сто) відсотків від ціни товару, вказаної у Специфікації (Додаток № 1 до Договору), на підставі оригіналу рахунку на оплату.

Згідно з пунктом 1.1 зазначеної додаткової угоди постачальник може використовувати одержану попередню оплату для здійснення оплат, необхідних для виконання Договору (придбання і постачання необхідних матеріалів, виробів, сплату податків, зборів тощо).

Також, з урахуванням листа постачальника про продовження співпраці від 28.12.2021 за вих. № 431 та у зв`язку із продовженням співпраці сторони дійшли згоди продовжити дію договору до 30.06.2022 (пункт 2 додаткової угоди № 1 до Договору).

Згідно із платіжним дорученням № 68 від 29.12.2021 та відповідно до виписки з казначейського рахунку за 30.12.2021 ДП «Медзакупівлі України» перерахувало на рахунок ТОВ «Автоспецпром» 83412756,35 грн із призначенням платежу « 2301220:3210;; Передоплата за спец.саніт.трансп.екстр.мед.доп.по рах.№222 від 28.12.21р.зг.дог.№09/525-12/2021 від28.12.21р.№1від28.12.21р..БезПДВ.COVID-19».

У листі від 21.06.2022 № 20 ТОВ «Автоспецпром» просило ДП «Медзакупівлі України» продовжити термін дії, зокрема, договору № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 до 30.12.2022, що обґрунтовано з боку постачальника введенням військового стану з 24.02.2022, тривалим процесом виготовлення товару, а також блокуванням проведення платежів ТОВ «Автоспецпром» Державною казначейською службою України у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням пунктів 11.2., 11.3., 15.7. Договору, листа постачальника про продовження співпраці від 21.06.2022 № 20 та у зв`язку із продовженням співпраці сторони, уклавши 28.06.2022 додаткову угоду № 2 до Договору, дійшли згоди продовжити дію Договору до 23.08.2022.

У листі від 19.08.2022 № 46 ТОВ «Автоспецпром» повідомило ДП «Медзакупівлі України» про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Договором у зв`язку з блокуванням органами Державної казначейської служби України платіжних доручень на загальну суму 7907651,22 грн, що унеможливило розрахунки з постачальниками комплектуючих для переобладнання базових автомобілів. У зв`язку з цим постачальник просив змінити строки поставки товару та строк дії договору, зазначивши про готовність виконати договірні зобов`язання після розблокування відповідних платежів.

З урахуванням листа постачальника про продовження співпраці від 19.08.2022 № 46 додатковою угодою № 3 від 23.08.2022 сторони продовжили дію договору до 23.12.2022.

Крім того, у пункті 5 додаткової угоди № 3 від 23.08.2022 зафіксовано, що укладаючи цю угоду сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент її підписання відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 24.02.2022 введений воєнний стан (строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цієї додаткової угоди). Таким чином, сторони усвідомлюють, що Договір буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні Договору.

ДП «Медзакупівлі України» сформувало заявку № 1 (Уточнююча № 2) до договору про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 (вих. № 05/2337-08/2022 від 24.08.2022), відповідно до пункту 4 якої дата поставки обумовленого Договором товару у кількості 49 одиниць визначена до 30.11.2022 включно.

У листі від 18.01.2023 № 05 ТОВ «Автоспецпром», посилаючись на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, несвоєчасним отриманням коштів від Державної казначейської служби України та тривалим відтермінуванням поставки базових автомобілів виробником ТОВ «Пежо Сітроен Україна», повідомило про неможливість виконання в повному обсязі зобов`язань за укладеними договорами. З огляду на наведені обставини постачальник просив врахувати форс-мажорні обставини та укласти додаткові угоди про припинення дії восьми договорів щодо поставки 387 автомобілів, за якими він не міг гарантувати своєчасне отримання та виробництво транспортних засобів, у тому числі договору № 09/525-12/2021 від 28.12.2021.

Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, з урахуванням пункту 15.7 Договору про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021, та з урахуванням листа постачальника від 18.01.2023 вих. № 05 щодо неможливості поставки товару за Договором «Спеціалізований автомобіль швидкої медичної допомоги на базі DANGEL Jumper 4х4, тип С (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип С 4x4))» в кількості 49 одиниць, враховуючи форс-мажорні обставини, які склалися у зв`язку з військовою агресією з боку росії, невчасне отримання коштів від Державної казначейської служби України 24.01.2023, сторони уклали додаткову угоду № 4, у якій дійшли згоди припинити дію Договору з 24.01.2023.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди № 4 від 24.01.2023 з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов`язання сторін, що виникли, з Договору, припиняються і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із Договору, але при цьому, постачальник не звільняється від зобов`язань щодо повернення протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня набрання чинності цією угодою авансового платежу за непоставлений товар, сплати пені та штрафу, передбачених Договором, а також відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, непередачею (несвоєчасною передачею) продукції.

Відповідно до виписки з казначейського рахунку за 26.01.2023 ТОВ «Автоспецпром» повернуло на рахунок ДП «Медзакупівлі України» авансовий платіж в розмірі 83412756,35 грн.

ДП «Медзакупівлі України», посилаючись на невиконання зобов`язання з поставки товару, звернулось до ТОВ «Автоспецпром» із претензією № 05/652-02/2023 від 01.02.2023, в якій просило постачальника сплатити пеню та штраф відповідно до виставленого рахунку на загальну суму 10426594,74 грн.

У відповіді на претензію замовника ТОВ «Автоспецпром» у листі № 18 від 08.02.2023 заперечило проти застосування до нього штрафних санкцій, посилаючись на наявність обставин, які, на його думку, не залежали від товариства та мали характер непереборної сили.

Зокрема, постачальник зазначив, що після початку 24.02.2022 військової агресії Російської Федерації та введення в Україні воєнного стану поставка автомобілів від заводу-виробника Citroen неодноразово відтерміновувалася, що унеможливило їх поставку у строки, визначені договорами. На підтвердження форс-мажорних обставин, пов`язаних з веденням військових дій, ТОВ «Автоспецпром» послалося на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

Крім того, ТОВ «Автоспецпром» послалося на несвоєчасне проведення органами Державної казначейської служби України платежів за комплектуючі та медичне обладнання, зазначивши, що окремі платіжні доручення були повернуті без виконання, а платежі за іншими платіжними дорученнями проведені із затримкою до кількох місяців. За твердженням постачальника, така затримка у проведенні платежів позбавила його можливості своєчасно укомплектувати автомобілі швидкої медичної допомоги та виконати умови договорів.

Також ТОВ «Автоспецпром» повідомило про затримки поставки баз (шасі) для АШМД їх виробниками ТОВ «Пежо Сітроен Україна» та концерном STELLANTIS. При цьому, за твердженням товариства, виробники посилалися, зокрема, на ризики ввезення автомобілів в Україну в умовах воєнного стану, передачу наявних транспортних засобів для потреб Збройних Сил України, світову кризу у виробництві автомобілів та дефіцит напівпровідників, а також встановлені квоти на виробництво автомобілів для окремих країн.

Посилаючись на сукупність наведених обставин, ТОВ «Автоспецпром» зазначило, що на момент укладення договорів об`єктивно розраховувало на їх належне виконання, однак виникнення обставин, які товариство не могло передбачити та усунути, унеможливило своєчасну поставку автомобілів.

З огляду на викладене та посилаючись на частину першу статті 617 Цивільного кодексу України, ТОВ «Автоспецпром» вважало наявними підстави для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань та просило замовника врахувати наведені обставини і додані документи та звільнити товариство від сплати пені та штрафу, зокрема, за договором № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 у зв`язку з наявністю обставин непереборної сили.

Із долучених до відзиву доказів суд установив, зокрема, що у листі Вих. 001-22082022 від 22.08.2022, адресованому керівництву ТОВ «Автоспецпром», ТОВ «Пежо Сітроен Україна» повідомило про істотний вплив військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану на господарську діяльність підприємства і, зокрема, на можливість своєчасного постачання автомобілів.

ТОВ «Пежо Сітроен Україна» зазначило, що з перших днів війни представниками військових частин, прикордонної служби та військових адміністрацій у товариства було примусово відчужено понад 550 автомобілів, у тому числі весь склад автомобілів у с. Нові Петрівці (118 автомобілів) та Чорноморську (405 автомобілів).

Також товариство повідомило про істотні зміни логістики постачання автомобілів. До лютого 2022 року всі автомобілі CITROЛN JUMPER, що імпортувалися в Україну, доставлялися морським шляхом, однак у період з лютого по серпень 2022 року українські порти не прийняли жодного морського порома з автомобілями. Унаслідок цього постачання автомобілів морським шляхом стало неможливим, а їх транспортування наземним шляхом було значно складнішим та призводило до істотного збільшення витрат. При цьому обсяги ввезення автомобілів, за інформацією товариства, зменшилися приблизно у 13 разів.

Крім того, ТОВ «Пежо Сітроен Україна» послалося на триваючу світову кризу напівпровідників та інфляційні процеси в Європі, які, за його твердженням, призвели до значного збільшення собівартості виробництва автомобілів. Товариство також зазначило, що Торгово-промислова палата України довідкою від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 підтвердила наявність форс-мажорних обставин для суб`єктів господарювання України у зв`язку із воєнним станом.

Водночас ТОВ «Пежо Сітроен Україна» повідомило, що не відмовляється від виконання своїх договірних зобов`язань перед партнерами, однак на той момент об`єктивно не мало можливості ввезти та поставити ТОВ «Автоспецпром» автомобілі CITROЛN JUMPER за раніше погодженими цінами. Зазначило, що тривалий час намагалося зберегти погоджену вартість автомобілів, приймаючи на себе додаткові витрати, однак подальше зростання витрат унеможливило виконання поставок за попередніми цінами.

У зв`язку з цим ТОВ «Пежо Сітроен Україна» повідомило ТОВ «Автоспецпром» про необхідність перегляду вартості автомобілів та зазначило, що орієнтовна спеціальна вартість базового автомобіля JUMPER FG L2H2 BHDi у виконанні DANGEL 4x4 з опціональною підготовкою під переобладнання для ТОВ «Автоспецпром» становитиме 37700 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом на дату інвойсування. При цьому товариство гарантувало виконання договірних зобов`язань за умови перегляду ціни.

У листі вих. 822 від 15.08.2023, у відповідь на адвокатський запит адвоката ТОВ «Автоспецпром», ТОВ «Пежо Сітроен Україна» зазначило, що не є виробником автомобілів та не має можливості безпосередньо впливати на строки їх виробництва і поставки, які у 2021 2022 роках були істотно ускладнені сукупністю обставин, зокрема дефіцитом напівпровідників, поширенням COVID-19 та військовою агресією Російської Федерації проти України.

Товариство повідомило, що в перші дні повномасштабного вторгнення на потреби Збройних Сил України було примусово вилучено понад 520 нових автомобілів, призначених для поставки державним підприємствам, юридичним та фізичним особам, а ще 149 автомобілів вважалися викраденими. Серед вилучених автомобілів були, зокрема, транспортні засоби, призначені для використання як «карети швидкої допомоги».

Також у листі зазначено, що у зв`язку із закриттям морських портів, через які до війни здійснювалося близько 80% імпорту автомобілів, а також істотними логістичними ускладненнями, пов`язаними з пріоритетним переміщенням гуманітарної, медичної та військової допомоги, всі імпортери, у тому числі ТОВ «Пежо Сітроен Україна», фактично припинили ввезення нових автомобілів в Україну з 24.02.2022 до серпня-жовтня 2022 року. При цьому державними органами не надавалися гарантії щодо непроведення подальшого примусового вилучення нових автомобілів для військових потреб.

За інформацією ТОВ «Пежо Сітроен Україна», перші поставки нових автомобілів були відновлені лише у жовтні 2022 року, при цьому їх обсяг становив менше 300 автомобілів проти 900-1100 автомобілів на місяць у довоєнний період. Товариство вказало, що станом на час надання відповіді довоєнних обсягів імпорту не було відновлено, а неможливість здійснення поставок автомобілів у 2022 році не була зумовлена його виною.

ІV. Норми права, які застосував суд; оцінка та висновки суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, зобов`язання за яким регулюються статтею 712 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу 49 АШМД на базі DANGEL Jumper 4х4 типу С загальною вартістю 83412756,35 грн без ПДВ.

При цьому сторони погодили, що конкретний строк поставки товару визначається замовником у заявці на поставку, направленій постачальнику відповідно до умов Договору.

На виконання зазначеної умови позивач сформував та направив відповідачу заявку № 1 (Уточнююча № 2) від 24.08.2022, якою визначив кінцевий строк поставки всього обсягу товару до 30.11.2022 включно.

Відповідач не заперечив факту отримання зазначеної заявки, погодження визначених нею строків поставки та відсутності поставки товару у визначеній кількості.

Водночас установлено, що позивач належним чином виконав власне зобов`язання щодо попередньої оплати товару, перерахувавши відповідачу 30.12.2021 грошові кошти в сумі 83412756,35 грн, тобто в повному обсязі ціни Договору.

У подальшому, після припинення дії Договору на підставі додаткової угоди № 4 від 24.01.2023, відповідач повернув позивачу всю суму попередньої оплати, що підтверджується випискою з казначейського рахунку за 26.01.2023.

Однак повернення авансового платежу не усуває наслідків допущеного відповідачем порушення строку поставки, а тому наявні підстави для застосування передбачених Договором наслідків такого порушення, якщо відповідачем не доведено обставин, які відповідно до закону та умов Договору звільняють його від відповідальності.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому правове регулювання відповідальності за порушення строків виконання господарських зобов`язань у спірних правовідносинах визначається не лише загальними положеннями цивільного законодавства, а й спеціальними положеннями господарського законодавства, чинними на час виникнення та існування відповідних правовідносин.

Так, частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Суд установив, що договір про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 укладено в межах виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я», а його виконання фінансувалося за рахунок бюджетних коштів. Крім того, замовником за Договором є Державне підприємство «Медичні закупівлі України».

Отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 231 Господарського кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Також, пунктом 9.2 Договору сторони обумовили, що у разі порушення строку поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.

У цій справі сторони погодили поставку 49 АШМД загальною вартістю 83412756,35 грн без ПДВ. Відповідно до заявки № 1 (Уточнююча № 2) від 24.08.2022 кінцевим строком поставки всього обсягу товару визначено 30.11.2022 включно.

Отже, з 01.12.2022 відповідач перебував у простроченні виконання зобов`язання з поставки всього обсягу товару, а саме 49 АШМД загальною вартістю 83412756,35 грн.

Враховуючи, що прострочення виконання зобов`язання тривало понад тридцять днів, у позивача виникло право на застосування як пені за кожний день прострочення, так і додаткового штрафу в розмірі семи відсотків вартості непоставленого товару відповідно до пункту 9.2 Договору та частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

При цьому припинення Договору за взаємною згодою сторін 24.01.2023 не має наслідком автоматичного звільнення відповідача від відповідальності за порушення, допущені до моменту такого припинення. Навпаки, пунктом 2 додаткової угоди № 4 сторони прямо передбачили, що постачальник не звільняється від зобов`язань щодо сплати пені та штрафу, передбачених Договором.

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що несвоєчасна поставка товару була зумовлена обставинами непереборної сили, пов`язаними з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, запровадженням воєнного стану, зупиненням роботи підприємства, затримками поставки базових автомобілів виробниками, а також несвоєчасним проведенням платежів органами Державної казначейської служби України.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, контракту, угоди тощо.

Отже, необхідними ознаками обставин непереборної сили є їх надзвичайний та невідворотний характер, а також наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та об`єктивною неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Саме по собі існування надзвичайної події або обставини, навіть якщо така подія за своїм характером може бути віднесена до форс-мажорних, не є достатнім для звільнення особи від відповідальності.

Особа, яка посилається на форс-мажор, повинна довести, що відповідні обставини унеможливили виконання саме того зобов`язання, за порушення якого заявлено вимогу про застосування відповідальності, протягом конкретного періоду його виконання.

Тобто необхідно встановити не лише наявність обставини непереборної сили, а й те, яким саме чином вона вплинула на можливість виконання зобов`язання, коли виник такий вплив, як довго він тривав і чи охоплював він період прострочення.

Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 та від 04.09.2024 у справі № 910/5550/23.

У постанові від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22 Верховний Суд наголосив, що воєнний стан та військова агресія проти України самі по собі не означають автоматичного звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності за невиконання будь-яких договірних зобов`язань. Вирішальним є доведення того, що саме внаслідок відповідних обставин виконання конкретного зобов`язання стало об`єктивно неможливим.

Суд установив, що відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Суд не заперечує загальновідомого факту повномасштабного збройного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022 та запровадження в Україні воєнного стану.

Водночас суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 має загальний інформаційний характер, адресований невизначеному колу осіб та не містить відомостей про конкретного суб`єкта господарювання, конкретний договір, конкретне зобов`язання, строк виконання якого порушено, а також обставини, які унеможливили його виконання.

Зазначений документ підтверджує існування обставин збройної агресії проти України та пов`язаних із нею загальних обставин, однак не підтверджує автоматично наявності форс-мажору в межах кожного окремого договірного зобов`язання.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин здійснюється шляхом видачі відповідного сертифіката за зверненням суб`єкта господарювання.

Отже, загальний лист ТПП України від 28.02.2022 не є індивідуальним сертифікатом, який засвідчує неможливість виконання саме відповідачем конкретного зобов`язання за Договором № 09/525-12/2021 від 28.12.2021.

Водночас суд наголошує, що відсутність індивідуального сертифіката ТПП України сама по собі не є безумовною підставою для відмови у звільненні від відповідальності, оскільки обставини непереборної сили та їх вплив на виконання зобов`язання можуть підтверджуватися й іншими належними та допустимими доказами.

Однак у будь-якому випадку обов`язок доведення об`єктивної неможливості виконання конкретного договірного зобов`язання внаслідок відповідних обставин покладається на сторону, яка на такі обставини посилається.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 04.09.2024 у справі № 910/5550/23, згідно з яким наявність документа ТПП України про форс-мажор не має наперед установленого значення та підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі.

Отже лист ТПП України від 28.02.2022 не звільняє відповідача від обов`язку довести причинно-наслідковий зв`язок між військовою агресією та неможливістю поставити 49 автомобілів у строк до 30.11.2022.

Окремої оцінки суду потребує пункт 5 додаткової угоди № 3 від 23.08.2022, яким сторони прямо погодили, що на момент укладення цієї угоди в Україні діє воєнний стан, а виконання Договору відбуватиметься протягом строку дії такого воєнного стану, який не буде вважатися сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні Договору.

Зі змісту зазначеної умови вбачається, що на момент її погодження сторони були обізнані про існування воєнного стану, усвідомлювали його тривалий характер та погодили подальше виконання договірних зобов`язань у таких умовах.

При цьому зазначена додаткова угода укладена не на початку повномасштабного вторгнення, а 23.08.2022, тобто через шість місяців після запровадження воєнного стану.

Отже відповідач, як професійний учасник господарських відносин, маючи відомості про фактичний стан справ, логістичні труднощі, обмеження в роботі підприємства та проблеми із забезпеченням комплектуючими, погодив продовження дії Договору та прийняв на себе обов`язок виконати його в умовах воєнного стану.

Більше того, після укладення додаткової угоди № 3 позивач направив відповідачу заявку від 24.08.2022, якою встановив строк поставки товару до 30.11.2022 включно.

Таким чином, кінцевий строк виконання зобов`язання був погоджений сторонами вже після початку повномасштабної війни, з урахуванням відомих відповідачу обставин господарської діяльності та наявних труднощів із постачанням комплектуючих.

За таких обставин відповідач не може обґрунтовувати звільнення від відповідальності лише самим фактом існування воєнного стану, про який він достовірно знав та щодо якого сторони прямо погодили продовження виконання Договору.

При цьому суд не тлумачить пункт 5 додаткової угоди № 3 як безумовне виключення можливості посилання відповідача на будь-які конкретні та самостійні обставини непереборної сили, що могли виникнути внаслідок воєнних дій.

Водночас такі окремі обставини повинні бути конкретизовані та доведені відповідачем із підтвердженням їх безпосереднього впливу на виконання спірного зобов`язання.

Матеріали справи не містять належних доказів виникнення після укладення додаткової угоди № 3 таких нових, самостійних та невідворотних обставин, які б об`єктивно унеможливили поставку товару саме у погоджений сторонами строк до 30.11.2022.

Навпаки, укладення додаткової угоди № 3 та подальше погодження заявки на поставку свідчать про те, що відповідач підтвердив можливість виконання Договору в умовах уже наявного воєнного стану.

Щодо посилань відповідача на зупинення роботи підприємства та призупинення трудових договорів необхідно зазначити таке.

Зокрема, відповідач посилається на наказ від 28.02.2022 № 4а про запровадження дистанційної роботи та наказ від 24.03.2022 № 16-к про тимчасове призупинення дії трудових договорів із працівниками підприємства, стверджуючи, що повноцінну роботу підприємства було відновлено лише 01.11.2022.

Суд взяв до уваги, що запровадження воєнного стану, реальні загрози безпеці працівників, військові дії та інші пов`язані з ними обставини могли істотно вплинути на організацію роботи підприємства відповідача.

Разом із тим сам факт видання роботодавцем внутрішніх наказів про дистанційну роботу або призупинення дії трудових договорів не свідчить автоматично про наявність обставин непереборної сили щодо кожного господарського зобов`язання такого підприємства.

Внутрішні організаційні рішення суб`єкта господарювання самі по собі не є доказом об`єктивної неможливості виконання договірного зобов`язання.

Для підтвердження відповідних обставин відповідач мав довести, які саме виробничі процеси були зупинені, які технологічні операції не могли здійснюватися, які працівники та спеціалісти були необхідними для виготовлення саме 49 автомобілів за Договором № 09/525-12/2021, чи були відсутні можливості організувати альтернативний виробничий процес, а також яким чином ці обмеження унеможливили виконання зобов`язання до 30.11.2022.

Однак відповідних доказів суду не надано.

При цьому відповідач зазначає, що повноцінну роботу підприємства було відновлено 01.11.2022, тобто за місяць до закінчення погодженого сторонами строку поставки товару.

Отже, навіть якщо виходити з того, що зупинення виробничої діяльності підприємства в період із 24.03.2022 до 01.11.2022 було безпосередньо зумовлене воєнними діями, відповідач не довів, що відповідні обставини продовжували об`єктивно унеможливлювати поставку товару протягом усього періоду до 30.11.2022.

Крім того, відповідач не надав доказів того, що після відновлення роботи підприємства ним були вжиті всі об`єктивно можливі заходи для виготовлення та поставки саме спірної партії автомобілів до погодженої дати.

За таких обставин суд вважає, що накази відповідача про організацію роботи підприємства підтверджують особливості організації його діяльності в умовах воєнного стану, однак не доводять наявності обставин непереборної сили, які звільняють його від відповідальності за прострочення поставки за договором № 09/525-12/2021.

Відповідач також обґрунтовує неможливість виконання Договору затримками поставки базових автомобілів, посилаючись на лист ТОВ «Пежо Сітроен Україна» від 22.08.2022 та лист цього товариства від 15.08.2023.

Оцінюючи зазначені докази, суд виходить із такого.

Зі змісту листа від 22.08.2022 убачається, що ТОВ «Пежо Сітроен Україна» повідомляло відповідача про загальне погіршення умов імпорту автомобілів в Україну після початку повномасштабної збройної агресії, припинення морського сполучення, зміну логістичних маршрутів, збільшення витрат на доставку, світову кризу напівпровідників та необхідність перегляду вартості автомобілів.

Також у листі зазначено про вилучення військовими представниками значної кількості автомобілів, які перебували на території України, та про істотне скорочення обсягів імпорту.

Суд не заперечує, що наведені у листі обставини могли істотно ускладнити господарську діяльність імпортера та вплинути на строки постачання автомобілів в Україну.

Водночас зміст цього листа не підтверджує об`єктивної неможливості поставки саме тих базових автомобілів, які були необхідні відповідачу для виконання Договору № 09/525-12/2021.

Так, лист не містить конкретних відомостей про: замовлення відповідачем у ТОВ «Пежо Сітроен Україна» саме 49 базових автомобілів DANGEL Jumper 4х4 для виконання Договору № 09/525-12/2021; дати розміщення та підтвердження відповідних замовлень; погоджені виробником строки виготовлення та поставки кожного автомобіля; фактичний стан виконання таких замовлень на момент настання строку поставки; конкретні обставини, які унеможливили поставку відповідних автомобілів до 30.11.2022; дату, з якої виробник об`єктивно міг відновити поставки саме відповідної моделі автомобілів.

Крім того, зі змісту листа від 22.08.2022 вбачається, що ТОВ «Пежо Сітроен Україна» не відмовлялося від подальшого виконання договірних відносин, а повідомляло про готовність здійснювати поставку автомобілів за умови перегляду їх вартості.

Зокрема, виробник зазначав про можливість поставки базового автомобіля JUMPER FG L2H2 BHDi у виконанні DANGEL 4х4 за спеціальною ціною 37 700 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом на дату інвойсування.

Отже, цей лист свідчить не стільки про абсолютну та об`єктивну неможливість поставки відповідних автомобілів, скільки про зміну умов їх придбання, логістики та вартості.

Збільшення собівартості товару, зміна валютного курсу, ускладнення логістики та необхідність перегляду ціни договору самі по собі не свідчать про об`єктивну неможливість виконання зобов`язання.

При цьому суд враховує, що відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору його загальна ціна становила 83412756,35 грн, а до її складу були включені всі витрати постачальника, які він міг понести у зв`язку з виконанням своїх договірних обов`язків.

Таким чином, відповідач, як професійний учасник господарських відносин, прийняв на себе зобов`язання поставити товар за погодженою ціною та у встановлений строк.

Подальше збільшення витрат на придбання базових автомобілів або їх транспортування не є тотожним об`єктивній неможливості виконання зобов`язання та не може автоматично перекладатися на замовника.

Суд також враховує, що лист від 15.08.2023 складений уже після припинення договору № 09/525-12/2021 та після закінчення строку поставки товару.

У ньому ТОВ «Пежо Сітроен Україна» загалом описує ситуацію з імпортом автомобілів у 2022 році, зокрема примусове вилучення транспортних засобів, закриття морських портів, порушення логістичних маршрутів та відновлення імпорту лише восени 2022 року.

Разом із тим зазначений лист не містить конкретних відомостей про виконання або невиконання замовлення відповідача щодо 49 автомобілів, передбачених Договором № 09/525-12/2021.

Додані до нього знеособлені копії документів про примусове вилучення автомобілів підтверджують існування випадків вилучення транспортних засобів у ТОВ «Пежо Сітроен Україна» та інших власників, однак самі по собі не доводять, що саме ті автомобілі, які були призначені для виконання спірного Договору, були вилучені або що таке вилучення унеможливило їх поставку відповідачу.

Суд звертає увагу, що наведені документи не дають змоги ідентифікувати конкретні автомобілі, які мали бути використані для виконання Договору № 09/525-12/2021, встановити їх належність до відповідного замовлення, а також визначити, чи перебували вони взагалі у виробника або імпортера на момент відповідних подій.

Крім того, лист від 15.08.2023 містить загальну інформацію про діяльність імпортера та його оцінку обставин, що склалися у 2022 році, а не підтвердження об`єктивної неможливості виконання відповідачем конкретного договірного зобов`язання.

Таким чином, зазначені листи підтверджують наявність складнощів у сфері автомобільного імпорту та логістики, проте не доводять об`єктивної неможливості виконання відповідачем зобов`язання з поставки 49 автомобілів до 30.11.2022.

Відповідач також посилається на несвоєчасне проведення Державною казначейською службою України платежів за комплектуючі та медичне обладнання, необхідні для виробництва АШМД.

На підтвердження зазначених обставин відповідач надав відомості про платіжні доручення, які були повернуті без виконання або виконані із затримкою на декілька місяців.

Суд взяв до уваги, що затримка проведення платежів органами Державної казначейської служби України за певних обставин могла ускладнювати господарську діяльність відповідача та впливати на своєчасність розрахунків із його контрагентами.

Водночас сам факт затримки виконання платіжних доручень не свідчить автоматично про неможливість виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару за Договором № 09/525-12/2021.

Для підтвердження відповідного причинно-наслідкового зв`язку відповідач мав довести, що конкретні платежі стосувалися придбання матеріалів, комплектуючих або обладнання саме для виготовлення 49 автомобілів за договором № 09/525-12/2021, що їх несвоєчасне проведення унеможливило отримання відповідних матеріалів, а відсутність таких матеріалів об`єктивно перешкоджала виготовленню та поставці товару у встановлений строк.

Однак надані відповідачем відомості про платіжні доручення самі по собі не дають можливості встановити їх безпосередній зв`язок із виконанням саме спірного Договору.

Матеріали справи не містять належної деталізації щодо конкретних комплектуючих, для придбання яких здійснювалися відповідні платежі, їх кількості, призначення, належності до спірної партії автомобілів, строків їх необхідного отримання та впливу затримки оплати на виробничий процес.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач отримав від позивача попередню оплату в повному обсязі 83412756,35 грн ще 29.12.2021.

За умовами додаткової угоди № 1 до Договору відповідач мав право використовувати одержані кошти для здійснення оплат, необхідних для виконання Договору, зокрема для придбання і постачання необхідних матеріалів та виробів.

Отже відповідач мав у своєму розпорядженні попередню оплату, призначену саме для забезпечення виконання Договору.

За таких обставин посилання на затримки проведення окремих платежів потребувало від відповідача особливо переконливого обґрунтування того, чому за наявності отриманої попередньої оплати такі затримки об`єктивно унеможливили придбання необхідних комплектуючих та поставку товару.

Відповідач не надав суду належних доказів руху отриманих за Договором коштів, їх використання саме для придбання комплектуючих для спірної партії автомобілів, наявності залишку таких коштів, а також причин, з яких відповідні кошти не могли бути використані для виконання зобов`язання у погоджений строк.

При цьому суд не ототожнює отримання попередньої оплати з безумовною можливістю виконати Договір за будь-яких обставин, однак вважає, що зазначена обставина має істотне значення для оцінки доводів відповідача про об`єктивну неможливість фінансування виробництва.

Крім того, відповідно до абзацу другого частини першої статті 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, а також відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, навіть якщо затримки проведення казначейських платежів призвели до несвоєчасного розрахунку відповідача з його постачальниками, це саме по собі не звільняє відповідача від відповідальності перед позивачем за порушення строку поставки товару.

Суд також враховує, що відповідач є самостійним суб`єктом господарювання, який здійснює підприємницьку діяльність на власний ризик, а тому повинен належним чином організовувати фінансування та забезпечення виробничого процесу з урахуванням можливих ризиків діяльності своїх контрагентів.

Таким чином, надані відповідачем документи про затримки казначейських платежів підтверджують наявність окремих труднощів у здійсненні розрахунків, однак не доводять безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між такими затримками та неможливістю поставити товар за Договором № 09/525-12/2021 до 30.11.2022.

Відповідач також зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення частину транспортних засобів було передано для потреб Збройних Сил України, а також посилається на примусове вилучення автомобілів у ТОВ «Пежо Сітроен Україна».

Суд враховує, що відповідно до законодавства України примусове відчуження майна в умовах воєнного стану може здійснюватися для потреб держави та її оборони, а такі обставини за наявності відповідних умов можуть мати характер обставин непереборної сили.

Разом із тим суд розмежовує факт передачі відповідачем автомобілів для потреб Збройних Сил України та факт примусового відчуження автомобілів у його постачальника.

Сам по собі факт добровільної передачі відповідачем 33 АШМД для потреб Збройних Сил України не свідчить про об`єктивну неможливість виконання Договору № 09/525-12/2021, оскільки відповідач не довів, що такі автомобілі були виготовлені або придбані саме за рахунок ресурсів, призначених для виконання спірного Договору, та що їх передача безпосередньо унеможливила поставку передбачених ним 49 автомобілів.

Крім того, добровільне спрямування ресурсів підприємства на інші потреби, навіть якщо такі потреби мають суспільно важливий характер, саме по собі не припиняє раніше взятих на себе договірних зобов`язань.

Щодо примусового вилучення автомобілів у ТОВ «Пежо Сітроен Україна», суд зазначає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що вилучення стосувалося саме тих базових автомобілів, які мали бути використані для виконання договору № 09/525-12/2021.

Отже наведені обставини не спростовують установленого судом факту невиконання відповідачем зобов`язання з поставки товару та не є достатніми для звільнення його від відповідальності.

Суд наголошує, що наведені відповідачем обставини не можуть оцінюватися окремо одна від одної. Їх сукупність дійсно свідчить про істотне ускладнення господарської діяльності підприємства відповідача в умовах повномасштабної війни.

Водночас наявність декількох обставин, кожна з яких окремо або в сукупності могла ускладнити виконання господарського зобов`язання, не є тотожною доведеності об`єктивної неможливості його виконання.

Для звільнення від відповідальності необхідно встановити, що саме сукупність відповідних обставин позбавила відповідача реальної можливості поставити товар у погоджений строк, незважаючи на вжиття ним усіх залежних від нього заходів.

У цій справі відповідач не надав достатніх доказів того, що до 30.11.2022 існували об`єктивні та невідворотні перешкоди, які унеможливлювали виконання саме договору № 09/525-12/2021.

Варто також наголосити на тому, що кінцевий строк поставки товару був погоджений сторонами 24.08.2022, тобто після виникнення всіх основних обставин, на які відповідач посилається у відзиві.

Крім того, відповідно до власних пояснень відповідача, роботу підприємства було повністю відновлено 01.11.2022, тобто до закінчення строку поставки товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання ним зобов`язання з поставки 49 АШМД до 30.11.2022.

Відтак підстави для звільнення відповідача від відповідальності відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутні.

Щодо преюдиційного значення обставин, установлених у справі № 911/1578/24.

Відповідач, заперечуючи проти позову, також посилається на рішення Господарського суду Київської області від 02.10.2024 у справі № 911/1578/24, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 та постановою Верховного Суду від 23.10.2025.

На думку відповідача, зазначеним судовим рішенням уже встановлено наявність обставин непереборної сили, які унеможливили виконання договору № 09/528-12/2021 від 28.12.2021, а оскільки договір № 09/525-12/2021 від 28.12.2021 є взаємопов`язаним із договором № 09/528-12/2021 за періодом укладення, предметом закупівлі, строками поставки та джерелами забезпечення виробництва, такі обставини мають преюдиційне значення і для цієї справи.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Отже преюдиційне значення мають саме встановлені судом фактичні обставини, які безпосередньо досліджувалися під час розгляду попередньої справи, а не правові висновки щодо наявності або відсутності підстав для звільнення певної особи від відповідальності (див. правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20, а також у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 910/147/22).

Суд взяв до уваги, що у справі № 911/1578/24 брали участь ТОВ «Автоспецпром» та ДП «Медзакупівлі України» (останнє як третя особа на стороні позивача), а тому встановлені у тій справі фактичні обставини щодо діяльності ТОВ «Автоспецпром» можуть враховуватися при розгляді цієї справи в межах, визначених статтею 75 ГПК України.

Зокрема, суд ураховує встановлені в попередній справі факти: видання ТОВ «Автоспецпром» наказу від 24.03.2022 № 16-к про тимчасове призупинення дії трудових договорів; відновлення повноцінної роботи підприємства з 01.11.2022; направлення ТОВ «Пежо Сітроен Україна» листів від 22.08.2022 та 24.11.2022 щодо проблем із ввезенням автомобілів в Україну; наявність випадків несвоєчасного проведення органами Державної казначейської служби України окремих платежів відповідача.

Водночас суд зазначає, що встановлення у попередній справі факту існування певних обставин не означає автоматичного встановлення причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами та неможливістю виконання будь-якого іншого договору, укладеного тією самою особою.

У справі № 911/1578/24 предметом дослідження було виконання договору № 09/528-12/2021 від 28.12.2021, тоді як у цій справі предметом спору є відповідальність за невиконання договору № 09/525-12/2021 від 28.12.2021.

Незважаючи на те, що обидва договори укладені між тими самими сторонами в один день та передбачають поставку АШМД, вони є окремими договірними зобов`язаннями, кожне з яких має самостійні предмет, обсяг, ціну, умови виконання та відповідні строки поставки.

Сам факт укладення декількох договорів між тими самими суб`єктами господарювання не створює підстав для автоматичного поширення на всі такі договори правових наслідків, установлених судом щодо одного з них.

Зокрема, для встановлення наявності форс-мажору за договором № 09/525-12/2021 необхідно з`ясувати, чи вплинули обставини, установлені у справі № 911/1578/24, саме на можливість поставки 49 автомобілів, передбачених договором № 09/525-12/2021, у строк до 30.11.2022.

При цьому суд звертає увагу на те, що навіть якщо у попередній справі судом було зроблено висновок про існування обставин непереборної сили та їх вплив на виконання договору № 09/528-12/2021, такий висновок є правовою оцінкою обставин конкретного договірного зобов`язання.

Відповідно до частини сьомої статті 75 ГПК України така правова оцінка не має обов`язкового характеру для суду під час вирішення спору щодо іншого договору.

Відповідач не надав достатніх доказів того, що всі обставини, які впливали на виконання договору № 09/528-12/2021, у тотожному обсязі та протягом того самого періоду впливали на можливість виконання договору № 09/525-12/2021.

Також суд враховує, що за договором № 09/525-12/2021 сторони 23.08.2022 уклали додаткову угоду № 3, пунктом 5 якої прямо погодили, що виконання договору відбуватиметься в умовах воєнного стану, який не вважатиметься форс-мажорною обставиною у розумінні Договору.

Таким чином, навіть за наявності встановлених у попередній справі обставин щодо загального впливу воєнних дій на діяльність відповідача, суд повинен самостійно оцінити їх юридичне значення з урахуванням умов саме договору № 09/525-12/2021.

Отже, посилання відповідача на преюдиційність обставин, установлених у справі № 911/1578/24, не спростовує необхідності доведення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та неможливістю виконання зобов`язання за договором № 09/525-12/2021.

При цьому суд не заперечує преюдиційного значення конкретних фактичних обставин, установлених у попередній справі, а відхиляє доводи відповідача саме в частині поширення на цей спір правової оцінки щодо наявності форс-мажору за іншим договором та автоматичного звільнення від відповідальності за порушення договору № 09/525-12/2021.

За таких обставин доводи відповідача про те, що рішення у справі № 911/1578/24 саме по собі є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову, суд визнає необґрунтованими.

Суд також відхиляє посилання відповідача на рішення Господарського суду Київської області, ухвалене у справі № 911/3878/25 за участю тих самих сторін, щодо договору з тотожними умовами та за аналогічних обставин непереборної сили, на які відповідач посилається у цій справі, оскільки на момент ухвалення судового рішення у справі, що розглядається, зазначене рішення не набрало законної сили, а відтак не набуло обов`язковості та не може мати преюдиційного значення для встановлення обставин цієї справи. Сам по собі факт ухвалення судом першої інстанції рішення за подібних фактичних обставин не звільняє відповідача від обов`язку доведення відповідних обставин у межах цього спору.

Щодо правового значення додаткової угоди № 4 від 24.01.2023 про дострокове припинення Договору необхідно зазначити таке.

Суд установив, що 24.01.2023 сторони уклали додаткову угоду № 4, відповідно до якої дійшли згоди про дострокове припинення Договору.

При цьому пунктом 2 зазначеної додаткової угоди сторони прямо передбачили, що з моменту набрання нею чинності зобов`язання сторін, які виникли з Договору, припиняються, однак постачальник не звільняється від зобов`язань щодо повернення попередньої оплати за непоставлений товар, сплати пені та штрафу, передбачених Договором, а також відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки або непередачею товару.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Водночас відповідно до частини четвертої цієї статті сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені положення необхідно застосовувати у взаємозв`язку з положеннями статей 611, 614, 617 Цивільного кодексу України та умовами укладеного сторонами Договору.

Зі змісту додаткової угоди № 4 убачається, що сторони не обмежилися лише припиненням договірних відносин на майбутнє, а прямо визначили збереження обов`язку постачальника сплатити пеню та штраф за допущене до моменту припинення Договору порушення.

Отже сторони фактично погодили, що припинення Договору не усуває наслідків порушення відповідачем зобов`язання з поставки товару, яке вже настало.

Суд звертає увагу, що додаткова угода № 4 не містить положень про звільнення відповідача від відповідальності за попереднє прострочення, відмову позивача від права вимагати сплати неустойки або про прощення боргу.

Навпаки, зміст пункту 2 додаткової угоди прямо підтверджує намір сторін зберегти за позивачем право вимагати сплати договірних штрафних санкцій.

Таким чином, припинення Договору 24.01.2023 не є підставою для звільнення відповідача від сплати пені та штрафу, нарахованих за період порушення строку поставки до цієї дати.

При цьому суд зазначає, що підставою виникнення обов`язку зі сплати неустойки є саме порушення відповідачем договірного зобов`язання, яке відбулося до припинення Договору, а додаткова угода № 4 додатково підтверджує збереження такого обов`язку після припинення договірних відносин.

Отже позивач правомірно визначив період нарахування пені з 01.12.2022 до 24.01.2023, тобто з першого дня прострочення поставки до дня припинення Договору.

Згідно з пунктом 9.2 Договору за порушення строку поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7 відсотків зазначеної вартості.

Як установлено судом, загальна вартість непоставленого товару становить 83412756,35 грн.

Першим днем прострочення поставки є 01.12.2022, оскільки останнім днем виконання зобов`язання було 30.11.2022.

Перевіривши розрахунок позивача в межах визаченого ним періоду прострочення з 01.12.2022 до 24.01.2023, суд установив, що правильний розмір пені, обчислений відповідно до умов Договору та фактичної вартості непоставленого товару, становить 4587701,60 грн.

Отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково, у розмірі 4587701,60 грн, а в частині 0,20 грн відмові у зв`язку з арифметичною помилкою в розрахунку позивача.

Щодо штрафу суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 9.2 Договору у разі прострочення поставки товару понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 відсотків вартості товару, строк поставки якого порушено.

Як установлено судом, відповідач допустив прострочення поставки всього обсягу товару 49 одиниць на 55 календарних днів. Отже передбачена пунктом 9.2 Договору умова щодо прострочення понад 30 днів настала.

Розмір штрафу становить: 83412756,35 грн Ч 7% = 5838892,94 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 5838892,94 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, суд ухвалює рішення про задоволення позову ДП «Медзакупівлі України» до ТОВ «Автоспецпром» частково шляхом стягнення 5838892,94 грн штрафу та 4587701,60 грн пені за порушення строків поставки товару за договором про закупівлю № 09/525-12/2021 від 28.12.2021.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України, відповідно до якого у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9; код ЄДРПОУ 38183310) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; код ЄДРПОУ 42574629) 4587701 (чотири мільйони п`ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот одну) грн 60 коп. пені, 5838892 (п`ять мільйонів вісімсот тридцять вісім тисяч вісімсот дев`яносто дві) грн 94 коп. штрафу та 125119 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`ятнадцять) грн 14 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.11.2026.

Суддя О.В. Щоткін

Часті запитання

Який тип судового документу № 141537804 ?

Документ № 141537804 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141537804 ?

Дата ухвалення - 17.08.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141537804 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141537804 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141537804, Господарський суд Київської області

Судове рішення № 141537804, Господарський суд Київської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141537804 відноситься до справи № 911/3848/25

Це рішення відноситься до справи № 911/3848/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141537802
Наступний документ : 141537808