Єдиний державний реєстр судових рішень 626/1800/26
2/465/4839/26
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
16.11.2026 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі головуючої судді Коліщук З.М., з участю секретаря Чабана Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" заборгованість за договором від 16.01.2023 в розмірі 37 926,96 грн., а також понесені судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 3328,00 грн.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
16.01.2023 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank». Для укладення договору відповідачка встановила мобільний додаток, пройшла ідентифікацію та підписала анкету-заяву шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Зазначена анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг. Підписанням запевнення клієнта відповідачка підтвердила ознайомлення з умовами договору, згоду з ними та зобов`язалася їх виконувати.
На підставі укладеного договору відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Кредитування здійснювалося у формі поновлюваного кредитного ліміту, в межах якого відповідачка могла отримувати готівкові кошти та здійснювати безготівкові розрахунки. Умовами договору передбачено право банку змінювати розмір доступного кредитного ліміту з повідомленням клієнта через мобільний додаток.
Умовами кредитування встановлено пільговий період до 62 днів із процентною ставкою 0,00001 % річних. У разі непогашення заборгованості в повному обсязі протягом пільгового періоду застосовується базова процентна ставка 3,1 % на місяць, яка нараховується на максимальну заборгованість за кожен день із моменту її виникнення. За наявності простроченої заборгованості передбачено застосування збільшеної процентної ставки в розмірі 6,2 % на місяць від суми загальної заборгованості.
Відповідачка зобов`язалася щомісяця вносити обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 4 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості, у строк, визначений договором і зазначений у мобільному додатку. Договором також передбачено можливість погашення нарахованих процентів за рахунок кредитного ліміту за відсутності на рахунку власних коштів клієнта.
Позивач зазначає, що свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість користуватися кредитними коштами. Натомість відповідачка належним чином зобов`язань не виконувала, своєчасно не вносила щомісячних мінімальних платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість.
За твердженням позивача, станом на 07.03.2026 прострочення сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів, у зв`язку із чим вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Того ж дня банк направив відповідачці через мобільний додаток повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості. Оскільки порушення не було усунуто, 29.03.2026 кредит набув форми «на вимогу».
Станом на 06.04.2026 заборгованість відповідачки становить 37 926,96 грн, яку банк визначає як загальний залишок заборгованості за тілом кредиту. Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання до стягнення не заявлена. Посилаючись на непогашення заборгованості в добровільному порядку, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму.
Позиція відповідача.
Відповідач обставин та підстав позову не спростував, відзиву на позовну заяву не подав.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав заяву у якій просив суд проводити розгляд справи без участі представника позивача та не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджуєтеся довідкою про доставку SMS повідомлення та судовою повісткою, проте про причини неявки суд не повідомив. Крім того, на його поштову адресу було направлено копію позовної заяви з додатками, однак до сьогоднішнього дня відзиву на позовну заяву подано не було, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надходило.
При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.
Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.
16.01.2023 між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви після проходження реєстрації та ідентифікації в мобільному додатку.
Відповідно до змісту анкети-заяви остання разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів «Monobank», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та тарифами становить договір про надання банківських послуг.
Підписавши 16.01.2023 у мобільному додатку запевнення клієнта, яке є невід`ємною частиною анкети-заяви, відповідачка підтвердила отримання примірника договору, ознайомлення та згоду з його умовами, а також зобов`язалася їх виконувати. Згідно з пунктом 5 анкети-заяви договір набуває чинності з моменту підписання зазначеного запевнення.
У пункті 2 анкети-заяви відповідачка просила встановити кредитний ліміт у сумі, зазначеній у мобільному додатку, та погодилася, що в разі виходу з пільгового періоду, який становить до 62 календарних днів, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 3,1 % на місяць із першого дня користування кредитними коштами.
На підставі укладеного договору відповідачці встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Відповідно до пунктів 5.25.5 Умов ліміт до використання розраховується та встановлюється банком, а інформація про його розмір доводиться до відома клієнта через мобільний додаток або інші канали дистанційного обслуговування. Банк має право переглядати доступний ліміт у межах ліміту кредитування з повідомленням клієнта. Форма надання кредиту - поновлюваний кредитний ліміт (кредитна лінія), який може використовуватися для отримання готівки та здійснення безготівкових розрахунків за товари і послуги.
Тарифами передбачено пільговий період користування кредитними коштами до 62 днів із застосуванням процентної ставки 0,00001 % річних. У разі непогашення заборгованості в повному обсязі протягом пільгового періоду встановлено базову процентну ставку 3,1 % на місяць, яка нараховується на максимальну заборгованість за кожен день із моменту її виникнення. За наявності простроченої заборгованості передбачено збільшену процентну ставку 6,2 % на місяць від суми загальної заборгованості.
Розмір обов`язкового щомісячного платежу становить 4 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше залишку заборгованості.
Згідно з пунктами 5.95.11 Умов проценти нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за ставками, визначеними тарифами. Щомісячний мінімальний платіж формується в перший день календарного місяця, наступного за звітним, та підлягає внесенню до 23:55 останнього дня такого місяця. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати зазначений платіж у розмірі та у строк, відображені в мобільному додатку.
Пунктом 5.10.1 Умов передбачено списання процентів за користування кредитом за рахунок власних коштів клієнта, а за їх відсутності - за рахунок невикористаного кредитного ліміту. Відповідно до пункту 5.22 Умов за недостатності власних коштів на рахунку передбачено надання кредитних коштів для погашення заборгованості за процентами та неустойкою, якщо інше не встановлено договором.
За змістом пункту 5.15 Умов у разі порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу передбачено нарахування процентів у подвійному розмірі базової процентної ставки. Після усунення відповідного порушення застосовується базова процентна ставка, визначена тарифами.
Відповідно до пункту 5.16 Умов у разі прострочення сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою, що визначено договором як істотне порушення клієнтом зобов`язань. При цьому передбачено застосування процентної ставки за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.
Пунктами 5.175.19 Умов передбачено повідомлення клієнта про істотне порушення зобов`язань із зазначенням дій, необхідних для його усунення. Якщо порушення не усунуто протягом установленого договором строку, кредит набуває форми «на вимогу», а банк направляє клієнту вимогу про повне повернення заборгованості. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється.
Згідно з викладеними в позові відомостями станом на 07.03.2026 прострочення відповідачкою сплати щомісячного мінімального платежу перевищило 90 днів. Позивач зазначає, що цього ж дня направив відповідачці через мобільний додаток повідомлення про істотне порушення умов договору та необхідність погашення заборгованості, а у зв`язку з неусуненням порушення 29.03.2026 кредит набув форми «на вимогу».
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку кредитний ліміт Боржника складає 15000 грн.
Відповідно до пункту З Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (додавалася до позову) підписанням договору Боржник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільшувати/зменшувати розмір дозволеного кредитного ліміту.
Відповідно до виписки про рух коштів на рахунку баланс складає (мінус) - 22926.96 грн. Себто заборгованість складає 37926.96 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником кредитного ліміту у сумі 15000 грн. та суми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 22926.96 грн.
Для користування банківськими послугами відповідачу видавалася банківська кредитна картка № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , строком дії до 06/30 року, що підтверджується довідкою АТ "Універсал банк" про наявність рахунку від 06.04.2026.
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту від 06.04.2026 ОСОБА_1 встановлений кредитний ліміт по поточному рахунку № НОМЕР_3 станом на 06.04.2026 в розмірі 15 000,00 грн.
Відповідо до довідки про відкриття рахунку для погашення заборгованості за Кредитним договором 11.05.2026 відкрито рахунок НОМЕР_4 .
За наведеним позивачем розрахунком станом на 06.04.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 37 926,96 грн, яку банк відносить до загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Заборгованість за пенею та за порушення грошового зобов`язання у розрахунку визначена в розмірі 0,00 грн.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до умов Правил відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту на сайті товариства, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення, в тому числі і реквізити банківської карти.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 Кодексу).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить Кредитний договір, адреса, реквізити та підпис сторін. Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Договором визначено, що він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно зі статтею 514, частиною 1 статті 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 статті 599 ЦК України).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)(стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором установлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору.
У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, надані позивачем розрахунки заборгованості за договорами, відповідачем жодним чином спростовано не було.
Крім цього, доказів на підтвердження чи спростування обставини щодо не укладення договорів матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Зважаючи на встановлену статтею 204 ЦК України і не спростовану при вирішенні цієї справи в порядку статті 215 ЦК України презумпцію правомірності укладення зазначених договорів, останні у розумінні статей 11, 509 ЦК України є належними підставами для виникнення та існування обумовлених такими договорами прав і обов`язків сторін.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання та використання кредитних коштів у межах банківського обслуговування «Monobank».
Укладення договору про надання банківських послуг від 16.01.2023 підтверджується анкетою-заявою, підписаною ОСОБА_1 із застосуванням цифрового власноручного підпису, та запевненням клієнта. Зі змісту зазначених документів вбачається, що відповідачка погодилася на отримання банківських послуг, встановлення кредитного ліміту, підтвердила ознайомлення з умовами договору та взяла на себе обов`язок їх виконувати.
Наведені документи свідчать про волевиявлення відповідачки на укладення договору та виникнення між сторонами взаємних прав і обов`язків.
На виконання договору банк відкрив відповідачці поточний рахунок та встановив кредитний ліміт у розмірі 15 000,00 грн. Надання банківських послуг і можливості користування кредитними коштами підтверджується довідками банку про наявність рахунку та розмір кредитного ліміту.
Досліджена судом виписка про рух коштів на рахунку підтверджує користування відповідачкою кредитними коштами та наявність непогашеної заборгованості. Таким чином, банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитування, а у відповідачки виник обов`язок повернути використані кошти та здійснювати передбачені договором платежі.
Підписаною анкетою-заявою та умовами кредитування передбачено пільговий період користування кредитом до 62 днів, а в разі непогашення заборгованості протягом цього періоду застосування базової процентної ставки 3,1 % на місяць. Відповідачка також зобов`язалася щомісяця вносити мінімальний платіж у розмірі 4 % від суми заборгованості, але не менше 100,00 грн та не більше її залишку.
Проте відповідачка належним чином зазначених зобов`язань не виконувала, своєчасно та в повному обсязі заборгованість не погашала, унаслідок чого утворився непогашений залишок за кредитним договором. Таке невиконання обов`язку з повернення кредитних коштів є порушенням договірного зобов`язання.
Оцінюючи розмір заявленої до стягнення суми, суд враховує, що за розрахунком позивача станом на 06.04.2026 заборгованість становить 37 926,96 грн. Банк визначає її як загальний залишок заборгованості за наданим кредитом, який складається з використаного кредитного ліміту в розмірі 15 000,00 грн та заборгованості понад зазначений ліміт у розмірі 22 926,96 грн.
Надані докази в сукупності підтверджують заборгованість відповідачки в заявленому розмірі 37 926,96 грн.
Відповідачка відзиву на позов не подала, доказів повернення кредитних коштів або іншого розміру непогашеної заборгованості суду не надала.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним догоровом від 16.01.2023 у розмірі 37 926,96 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у сумі 3288,00 грн.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3288,40 гривень, як передбачено статтею 4 Закону України «Про судовий збір».
Ціна позову визначена позивачем сумою стягнення 37926,96 гривень.
Оскільки рішення ухвалено на користь позивача, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позову судовий збір у розмірі 3288,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 55519949218 від 11.05.2026.
Частинами 4, 5 ст.268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки текст рішення складено 16.11.2026 то незважаючи на те, що судове засідання призначено на 10.11.2026, датою ухвалення рішення є саме 16.11.2026.
Керуючись статтями 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України,
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк" заборгованість за кредитним договором від 16.01.2023 у розмірі 37 926 (тридцять сім тисяч дев`яносто двадцять шість) грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Універсал банк"понесені судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір в розмірі 3288 (три тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
Найменування сторін:
Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», Код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16 листопада 2026 року.
Суддя Коліщук З.М.
Судове рішення № 141535104, Франківський районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 626/1800/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: