Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/8950/26
Провадження № 2/357/6697/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
16 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Орєхова О.І.,
за участі секретаря Кича М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, викладені у письмових заявах.
У травні 2026 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвоката Колесник Тетяна Анатоліївна, через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин Оксаною Степанівною було відкрито виконавче провадження № 66258476 на підставі виконавчого напису № 41078, вчиненого 26.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною.
Зазначеним виконавчим написом передбачено стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 673626-А від 09.10.2019, укладеним із ТОВ «СС Лоун», правонаступником якого на підставі договору відступлення права вимоги № 40071779-32 від 09.01.2020 стало ТОВ «Фінфорс», а в подальшому, на підставі договору відступлення права вимоги № 28/1220-01 від 28.12.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Виконавчим написом визначено до стягнення заборгованість у розмірі 5 639,90 грн, з яких: 2 000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2 649,90 грн прострочена заборгованість за відсотками; 990,00 грн штрафи та пеня. Крім того, за вчинення виконавчого напису нотаріусом було стягнуто плату у розмірі 1 200,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума стягнення склала 6 839,90 гривень.
06.11.2024 постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Горелика Євгена Борисовича виконавче провадження № 66258476 було прийнято до виконання. З метою отримання документів, які стали підставою для відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчого напису, представником позивача були направлені відповідні адвокатські запити приватному виконавцю та приватному нотаріусу. Листом № 66258476/19615 від 23.04.2026 приватний виконавець Горелик Є.Б. повідомив, що матеріали виконавчого провадження, які перебували у приватного виконавця Микитин О.С., були знищені внаслідок пожежі під час військової агресії російської федерації, зокрема згоріли оригінали виконавчих документів та матеріали виконавчих проваджень. При цьому, станом на день подання даного позову, приватним нотаріусом Головкіною Я.В. відповіді на адвокатський запит не надано, а документи, які були підставою для вчинення виконавчого напису, не надані. Водночас ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у відповіді на адвокатський запит повідомило, що підставою для вчинення виконавчого напису був кредитний договір № 673626-А від 09.10.2019 з додатковою угодою, однак жодних належних доказів безспірності заборгованості та документів, на підставі яких нотаріусом було вчинено виконавчий напис, надано не було. Крім того, у провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 376/602/26 про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку з укладенням договору факторингу від 16.10.2025, відповідно до якого право вимоги за спірним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Позика».
Вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням установленого законодавством порядку, за відсутності належного підтвердження безспірності заборгованості. Кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений, позивач заперечує факт його укладення та отримання кредитних коштів, не була повідомлена про наявність заборгованості та відступлення права вимоги, а також не отримувала вимог щодо її погашення.
Посилаючи на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, просить визнати його таким, що не підлягає виконанню (а.с. 1-9). Одночасно з позовною заявою подано клопотання про витребування доказів.
12.09.2026 представник позивача адвокат Колесник Тетяна Анатоліївна через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, які зареєстровано судом 14.09.2026. У поясненнях зазначено, що з метою підтвердження обставин, які вже викладені та обґрунтовані у позовній заяві, до суду надано копію відповіді ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» від 27.04.2026 № 27/04/26-13 на адвокатський запит разом із наданими товариством копіями кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, додаткової угоди та додатків до нього.
Зазначено, що такий договір укладено в електронній формі та він не містить нотаріального посвідчення. На дату вчинення оспорюваного виконавчого напису положення Переліку документів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999, не передбачали можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений.
Таким чином, надана ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» копія кредитного договору не спростовує доводів позову, а, навпаки, підтверджує одну з основних підстав позовних вимог, а саме те, що договір, за яким заборгованість була предметом виконавчого напису, нотаріально не посвідчувався (а.с. 85-90).
02.10.2026 представник відповідача ТОВ «ФК «Позика» Кролевець Руслан Ігорович через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, які зареєстровано судом 05.10.2026. Зазначив, що первісним кредитором ТО «СС Лоун» перед погодженням заявки на кредитування було здійснено перевірку особистих даних позивача та належності позичальнику платіжної картки з метою ідентифікації. Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану позичальником у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту. Без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви позивач підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту.
Зазначив, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, кредитний договір сторонами не оспорювався, а отже кредитний договір № 673626 А від 09.10.2019 є чинним. Позивач підписавши кредитний договір взяв на себе зобов`язання повернути кредитні кошти. Тобто, поняття безпідставності недоречно використовувати до відповідача, оскільки останній мав підстави для стягнення боргу за кредитним договором.
Крім того зазначив, що вчинення виконавчого напису нотаріусом можливе на оригіналі чи належно засвідченій копії договору, що встановлює основне зобов`язання, а оскільки Кредитний договір № 673626-А від 09.10.2019 не визнаний судом нікчемним, то ТОВ «ФК «Позика» має право на повернення заборгованості. Оскільки факт заборгованості позивача за кредитним договором № 673626-А від 09.10.2019 є безспірним, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснив захист цивільних прав нового кредитора - ТОВ «ФК «ФК «Позика», шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі відповідно до порядку встановленого законом. Вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.
Посилаючись на те, що позивач мав довести відсутність правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису, тобто факт відсутності порушеного права відповідача та відсутність підстав для захисту відповідного права шляхом стягнення кредитної заборгованості на підставі спірного виконавчого напису, однак належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не надала, просить відмовити у задоволені позовних вимог до ТОВ «ФК «Позика» (а.с. 115-123).
04.11.2026 представник позивача адвокат Колесник Тетяна Анатоліївна через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, в яких підтримала позовні вимоги в повному обсязі та зазначила, що доводи відповідача не спростовують доводів позову, а саме того, що виконавчий напис вчинено за кредитним договором, який не був нотаріально посвідчений (а.с. 130-135).
Пояснень від третіх осіб до суду не надходило.
Заяви (клопотання) учасників справи. Процесуальні дії у справі.
28.05.2026 позовна заява через підсистему «Електронний суд» надійшла до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 була розподілена та передана для розгляду головуючому судді (судді-доповідачу) Орєхову О.І. (а.с. 59-60).
Позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та частині 12 ст. 28 ЦПК України, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2020 року у справі № 263/14171/19.
Відповідно до частини 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 03 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.07.2026. Сторонам роз`яснено порядок подачі відзиву, відповіді на відзив, зустрічного позову, доказів і клопотань, а третім особам письмових пояснень. Витребувано у приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни належним чином завірені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису № 41078 від 26.03.2021 (а.с. 64-66).
Копію зазначеної ухвали було надіслано представнику позивача, ТОВ «ФК «Позика», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та приватному виконавцю Горелику Є.Б. в електронній формі до їхніх електронних кабінетів, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала (одноособово)» від 03.06.26. Згідно із зазначеними довідками, ухвалу доставлено до електронних кабінетів 11.06.2026 (а.с. 70, 71,72, 73).
Крім того, копії ухвали були отримані ТОВ «ФК «Позика», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та приватним виконавцем Гореликом Є.Б. засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 75, 75, 76).
Приватному нотаріусу Головкіній Я.В. через відсутність відомостей про наявність у неї електронного кабінету копія ухвали була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак такий лист повернувся до суду без вручення (а.с. 77).
10.07.2026 представник позивача адвокат Колесник Т.А. подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
10.07.2026 підготовче засідання через неявку відповідачів та третіх осіб відкладено на 14.09.2026. Витребувані на підставі ухвали документи приватним нотаріусом не надано.
12.09.2026 представник позивача адвокат Колесник Т.А. через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі, які зареєстровано судом 14.09.2026 (а.с. 85-90). Додатком до додаткових пояснень долучено копії кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, додаткової угоди та додатків до нього (а.с. 91-101).
14.09.2026 представник позивача адвокат Колесник Т.А. через канцелярію суду подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності та за відсутності позивача, проти заочного рішення не заперечували.
У підготовче засідання, призначене на 14.09.2026, учасники справи не з`явились, хоча відповідно до вимог частини ст. 14, ст. 128 ЦПК України були своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 14 вересня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2026 (а.с. 108-110).
02.10.2026 представник відповідача ТОВ «ФК «Позика» Кролевець Р.І. через підсистему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі, які зареєстровано судом 05.10.2026 (а.с. 115-123).
04.11.2026 представник позивача адвокат Колесник Т.А. через підсистему «Електронний суд» подала додаткові пояснення у справі (а.с. 130-135).
Учасниками справи не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.
У судове засідання, призначене на 05.11.2026, учасники справи не з`явились. Сторона позивача скориставшись правом, передбаченим частиною 3 ст. 211 ЦПК України, подала заяву про розгляд справи у відсутність позивача та представника.
Відповідач ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», не забезпечив явку свого представника до суду, хоча відповідно до вимог ст. ст. 14, 128 ЦПК України був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала (в складі)» від 14.09.26, яка доставлена до електронного кабінету 16.09.2026 (а.с. 114). Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, клопотань і доказів не надав.
Відповідач ТОВ «ФК «Позика» не забезпечив явку свого представника до суду, хоча відповідно до вимог ст. ст. 14, 128 ЦПК України був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала (в складі)» від 14.09.26, яка доставлена до електронного кабінету 16.09.2026 (а.с. 113). Відповідач причини своєї неявки суду не повідомив, проте подав письмові пояснення, яких висловив свою позицію щодо позову.
Третя особа приватний виконавець Горелик Є.Б. відповідно до вимог ст. ст. 14, 128 ЦПК України був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу у вигляді «Ухвала (в складі)» від 14.09.26, яка доставлена до електронного кабінету 16.09.2026 (а.с. 112).
Третя особа приватний нотаріус Головкіна Я.В. повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Відтак, суд доходить висновку про належне вжиття всіх заходів щодо повідомлення відповідачів та третіх осіб про розгляд наданої справи.
Відповідно до частини 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, наявність клопотання сторони позивача про розгляд справи за їхньої відсутності, а також відсутність клопотань відповідачів, третіх осіб про відкладення судового розгляду, суд доходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Верховний Суд при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні». Такої позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц.
Оскільки усі учасники справи у судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до частини 2 ст. 247 ЦПК України.
Враховуючи, що завершення розгляду справи відбулося за відсутності учасників справи, датою ухвалення судового рішення у справі є дата складення повного судового рішення, що відповідає вимогам частин 4, 5 ст. 268 ЦПК України та не є порушенням прав сторін щодо участі у розгляді справи, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 та постанові від 30 вересня 2022 року у справі № 761/38266/14.
Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно із частиною 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до відповіді № 27/04/26-13 від 27.04.2026 на адвокатський запит адвоката Колесник Т.А., ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» надав інформацію, з якої вбачається, що 09.10.2019 між ТОВ «СС Лоун» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 673626-А (а.с. 91).
У матеріалах справи наявні копії кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, додаткової угоди № 1 від 06.11.2019 до кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019 та графіку платежів від 06.11.2019 до кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, які укладено в електронній формі (а.с. 92-101).
У відповіді ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» також повідомив, що 10.01.2020 між ТОВ «СС Лоун» та ТОВ «Фінфорс» укладено договір факторингу № 40071779-32, реєстр відступлення прав вимог б/н, відповідно до якого ТОВ «Фінфорс» набуто право вимоги за кредитним договором. 28.12.2020 між ТОВ «Фінфорс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/1220-01, реєстр прав вимог б/н, відповідно до якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуто право вимоги за кретини договором.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2025 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 161025-01-ОФ (а.с. 31-42). За доводами сторони позивача на розгляді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 376/602/26 про заміну сторони виконавчого провадження у зв`язку з укладенням договору факторингу, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 673626-А від 09.10.2019 перейшло до ТОВ «ФК «Позика».
Судом встановлено, що 24.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Микитин О.С. відкрито виконавче провадження № 66258476 на підставі виконавчого напису № 41078, вчиненого 26.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 16-17).
Як вбачається зі змісту постанови, виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 673626-А від 09.10.2019, укладеним з ТОВ «СС ЛОУН» (код 40071779), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-32 від 09.01.2020 є ТОВ «Фінфорс» (код 41717584), правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 28/1220-01 від 28.12.2020 є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (код 42254696). Сума заборгованості складає 5639,90 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 2649,90 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями 990,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 ЗУ «Про нотаріат» отримано плати із стягувача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» у розмірі 1200,00 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» складає 6839,90 гривень.
З інформації про виконавче провадження № 66258476, сформованої 01.05.2026 через Автоматизовану систему виконавчого провадження, вбачається, що 05.11.2024 на підставі постанови про передачу матеріалів виконавчого провадження, копія якого наявна матеріалах справи (а.с. 18-19), відповідне виконавче провадження було передано, а 06.11.2024 на підставі постанови про прийняття виконавчого провадження до виконання прийнято приватним виконавцем Гореликом Є.Б. (а.с.20-25).
У відповідь на адвокатський запит б/н від 13.04.2026 адвоката Колесник Т.А. щодо надання матеріалів виконавчого провадження № 66258476, приватний виконавець Горелик Є.Б. повідомив, що внаслідок військової агресії російської федерації, офіс приватного виконавця Микити О.С. повністю знищено, в тому числі згоріли всі оригінали виконавчих документів, матеріали виконавчих проваджень, архіви, номенклатури справ тощо (а.с. 26). На підтвердження надано копію акта про пожежу від 10.06.2022 та фотографії знищеного офісу (а.с. 27-30).
Позивач вважає, що заборгованість у розмірі 6839,90 грн не є безспірною, виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням установленого законодавством порядку, за відсутності належного підтвердження безспірності заборгованості. Кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений, позивач заперечує факт його укладення та отримання кредитних коштів, не була повідомлена про наявність заборгованості та відступлення права вимоги, а також не отримувала вимог щодо її погашення, тому звернулася до суду за захистом своїх прав шляхом визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач ТОВ «ФК «Позика» вважає, що кредитний договір № 673626-А від 09.10.2019 укладений позивачем в електронній формі з дотриманням вимог законодавства. На момент вчинення виконавчого напису кредитний договір був чинним, а тому нотаріус мав правові підстави для вчинення виконавчого напису.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У статтях 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
На підставі досліджених доказів встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун» в електронній формі, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 40071779-32 від 09.01.2020, є ТОВ «Фінфорс», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 28/1220-01 від 28.12.2020, є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Відтак доводи позивача щодо неукладення жодних кредитних договорів із ТОВ «СС Лоун» спростовуються вищезазначеними доказами.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення (ч.2 ст. 77 ЦПК України).
Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною 1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»).
Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»).
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Так, відповідно до п.1.1. Для стягнення грошових сум, витребування від боржника майна або про витребування об`єкта довірчої власності у довірчого власника, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п.1.2. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3.2. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому, судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року у справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (правова позиція Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.01.2018 року справа № 310/9293/15).
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком можуть бути підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 320/7932/16-ц (61-38989св18).
У постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 953/510/23 Верховний Суд зазначив, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, є підтвердженням безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору щодо розміру заборгованості.
Боржник може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса (постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 523/1585/17).
В статті 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивної цивільного судочинства, відповідно з яким суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених ним позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У часник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини 2 ст. 192 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідачем ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» не надано відзиву на позовну заяву, не спростовано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису було подано всі необхідні документи, які б підтверджували безспірність заборгованості.
Не було надано таких доказів та, відповідно, долучено до додаткових пояснень у справі, які були отримані судом від відповідача ТОВ «ФК «Позика».
Відповідно до частини 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ухвалою судді від 03 червня 2026 року було витребувано у приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни належним чином завірені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису № 41078 від 26.03.2021. Проте витребувані документи суду не надано, оскільки поштове відправлення повернуто до суду без вручення.
Отже, суд позбавлений можливості перевірити, які саме документи були подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Водночас, з огляду на засади змагальності цивільного судочинства, суд враховує, що ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика». не надано жодних належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача щодо відсутності безспірності заборгованості.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, зазначений у виконавчому написі нотаріуса, є безспірним.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.
Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №310/9293/15-ц від зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика палата Верховного суду у постанові від 29.03.2019 року у цивільній справі №137/1666/16-ц.
У постанові Верховного суду від 29 січня 2019 року у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Так, для вчинення напису обов`язковою умовою є лише надіслання вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань і наявність відмітки поштового зв`язку про її відправлення, а не одержання. Даний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 127/15911/17.
З боку відповідача не надано доказів направлення боржнику ОСОБА_1 письмової вимоги про усунення порушення.
Якщо боржника не було повідомлено про вимогу повернути заборгованість, це є самосійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса такими, що не підлягає виконанню. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц.
Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Отже, наявність між сторонами спору щодо заборгованості за кредитним, порушення порядку повідомлення позивача про вимогу про усунення порушення є підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (постанова Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20).
Суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 , перед вчиненням оспорюваного виконавчого напису, була належним чином обізнана про порушення нею грошового зобов`язання та можливі наслідки неусунення вказаних порушень.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про порушення кредитних зобов`язань.
Так, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (пп.3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, не знайшовши підстав для такого перегляду.
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 Розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18, провадження № 61-16749св19.
Таким чином, вчинення виконавчого напису можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору за наявності безспірності заборгованості перед стягувачем.
З боку відповідача не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що під час звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису стягувачем було подано оригінал нотаріально посвідченого договору, за яким стягнення заборгованості може провадитися в безспірному порядку.
Навпаки, у матеріалах справи наявний кредитний договір № 673626-А від 09.10.2019, на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, однак зазначений договір укладений в електронній формі та не був нотаріально посвідчений.
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17, від 19 березня 2021 року у справі № 750/3781/20).
Крім того, судом враховується, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Таким чином, слід встановити, чи були надані банком нотаріусу всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 травня 2015 року № 6-158цс15.
Разом з тим, відповідач ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не надав до суду доказів подання приватному нотаріусу усіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, а позивач оспорює заборгованість.
Постанова Верховного Суду у справі № 463/1135/21 від 06 липня 2022 року прямо зазначає, що у разі наявності спору між сторонами або відсутності підтверджених розрахунків боргу виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
За встановлених судом обставин суд визнає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства. Водночас суд зазначає, що визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не позбавляє права, за наявності відповідних правових підстав, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Відповідно до частини 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За наведених обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Слід визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрованим в реєстрі за № 41078 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 6 839,90 гривень.
Щодо позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» суд зазначає наступне.
Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача (постанова Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 187/1718/20).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 ст. 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі кредитного договору № 673626-А від 09.10.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СС Лоун», правонаступником якого був ТОВ «Фінфорс», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». Саме ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» виступає стягувачем за виконавчим написом у виконавчому провадженні № 66258476.
Постанов про заміну стягувача у даному виконавчому провадженні до матеріалів справи не долучено. Також відсутні будь-які судові рішення про зміну стягувача у даному виконавчому провадженні.
Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «Позика» не є стороною кредитного договору, а також не є стороною виконавчого провадження з виконання виконавчого напису, відтак позивач у цій справі не має спільних чи однорідних прав та обов`язків із зазначеним відповідачем, тобто особою, яка зверталася за вчиненням виконавчого напису та на користь якої його було вчинено.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Позика» є неналежним відповідачем у цій справі.
За таких обставин у задоволенні позовних вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Питання про розподіл між сторонами судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи, суд вирішує під час ухвалення рішення (ст. 264 ЦПК України).
Відповідно до частини 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки позовні вимоги до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 14, 19, 28, 43, 44, 76, 77, 81, 128, 130, 131, 133, 141, 187, 211, 247, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 26.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, зареєстрованим в реєстрі за № 41078 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості у розмірі 6 839,90 гривень.
У задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ: 42254696, адреса місцезнаходження юридичної особи: 02094, місто Київ, бульв. Верховної Ради, буд. 34, офіс 511.
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», код ЄДРПОУ: 39493634, адреса місцезнаходження юридичної особи: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 Б.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: 08292, Київська обл., Бучанський р-н, м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 3, офіс 73.
Третя особа: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, РНОКПП: невідомо, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 16 листопада 2026 року, з урахуванням вимог частини 5 ст. 268 ЦПК України.
СуддяО. І. Орєхов
Судове рішення № 141533474, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/8950/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: