Ухвала суду № 141532773, 16.11.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
462/2628/24
Номер документу
141532773
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 462/2628/24

провадження 1-кс/462/1744/26

У Х В А Л А

16 листопада 2026 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022142390000145 від 21.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України,

встановив:

В провадженні судді Залізничного районного суду м.Львова ОСОБА_5 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022142390000145 від 21.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 09.11.2026 року у вказаному судовому провадженні звернулася із заявою про відвід головуючого судді ОСОБА_5 . В обґрунтування заяви зазначає, що підставою для заявлення відводу є обставини, які в сукупності викликають обґрунтований сумнів в об`єктивній неупередженості судді, зокрема, попередня участь ОСОБА_5 у розгляді іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_3 (справа № 462/122/23), яке тісно пов`язане за своїми фактичними обставинами, подіями, особами та доказовими джерелами з кримінальним провадженням у справі № 462/2628/24, в межах якої заявляється даний відвід. Посилається на те, що суддя ОСОБА_5 раніше здійснював судовий розгляд кримінальної справи № 462/122/23 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Зазначена кримінальна справа стосувалася обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України та була тісно пов`язана з подіями, які виникли в контексті розслідування обставин щодо автомобіля BMW X5, VIN НОМЕР_1 , та діяльності осіб, причетних до відповідних подій в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12022142390000145 від 21.04.2022 року, яке також здійснюється суддею ОСОБА_5 (справа № 462/2628/24). За результатами судового розгляду кримінальної справи № 462/122/23 22.10.2025 року Залізничним районним судом м. Львова було ухвалено обвинувальний вирок. У подальшому даний вирок переглядався Львівським апеляційним судом та 30.09.2026 року судом постановлено рішення, яким вирок, ухвалений суддею ОСОБА_5 у кримінальній справі №462/122/23, було змінено з перекваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 на ч. 2 ст. 369-2 КК України. Відтак, вважає, що суддя ОСОБА_5 вже здійснював судовий розгляд щодо ОСОБА_3 у межах провадження, пов`язаного з обставинами розслідування подій щодо автомобіля BMW X5, а ухвалене ним судове рішення надалі було предметом апеляційного перегляду та за його результатами змінено, а тому ці обставини мають значення для оцінки об`єктивної неупередженості судді з огляду на зміст попереднього судового дослідження та зв`язок установлених у кримінальній справі № 462/122/23 обставин із предметом доказування у кримінальній справі № 462/2628/24. Крім того, зазначає, що значення має не лише факт попереднього розгляду справи щодо ОСОБА_3 , а й те, що суддя ОСОБА_5 досліджував під час попереднього провадження відомості, повідомлені цією особою ( ОСОБА_11 ), її показання, поведінку, мотиви звернення до правоохоронних органів, а також інші обставини, що характеризують її роль у подіях, які мають зв`язок із теперішнім кримінальним провадженням, що також повинно бути враховано під час оцінки наявності об`єктивно виправданих сумнівів у безсторонності судді при розгляді теперішнього кримінального провадження. Враховуючи наведене, просить заяву задовольнити.

У судове засідання захисники обвинуваченого ОСОБА_3 адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_13 , не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду по суті заяви про відвід судді, оскільки вони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про відвід.

Суддя ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, не надав суду пояснень у порядку ч.3 ст.81 КПК України.

Дослідивши заяву про відвід і додані документи, перевіривши матеріали справи №462/2628/24, вважаю, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.

Стаття 75 КПК України містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім?ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім?ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні передбачена у ст.76 КК України.

Відповідно до ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Положеннями КПК України регламентовано зміст поняття «упередженість», проте загалом під таким розуміють суб`єктивно-негативне ставлення особи до іншої особи чи явища, обумовлене процесом неусвідомленої або стереотипної попередньої їх оцінки без достатніх на те підстав. При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу.

При цьому, слід зауважити, що розгляд суддею заяви про відвід має на меті встановлення обставин, які б свідчили про неможливість учасника процесу, якому заявлено відвід, приймати участь та реалізувати права та обов`язки, встановленні процесуальним законодавством, проте не пов`язується із розглядом справи по суті.

При розгляді заяви про відвід суддя не досліджує матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

В даному випадку, обґрунтовуючи заяву про відвід головуючому судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акта у кримінальному провадженні №12022142390000145 від 21.04.2022 року захисник посилається на те, що суддя ОСОБА_5 брав попередню участь у розгляді іншого кримінального провадження щодо ОСОБА_3 (справа № 462/122/23), яке тісно пов`язане за своїми фактичними обставинами, подіями, особами та доказовими джерелами з кримінальним провадженням у справі № 462/2628/24, в межах якої заявляється даний відвід.

Так, 22.10.2025 року Залізничним районним судом м.Львова було ухвалено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України. У подальшому даний вирок переглядався Львівським апеляційним судом та 30.09.2026 року судом постановлено рішення, яким вирок, ухвалений суддею ОСОБА_5 у кримінальній справі № 462/122/23, було змінено з перекваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_3 з ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 на ч. 2 ст. 369-2 КК України /а.с.9-32/.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд звертає увагу на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) неупередженість суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) повинна визначатися на підставі суб`єктивного та об`єктивного критерію.

У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність (упередженість) суду (п. 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996).

У контексті суб`єктивного критерію слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість .

Особиста неупередженість судді презюмується, поки не доведено протилежного (п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У контексті об`єктивного критерію необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 (п.п. 27, 28, 30), «Ветштайн проти Швейцарії» (п. 42)).

Окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанджело проти Італії» від 07.08.1996).

На переконання суду, посилання сторони захисту на те, що 22.10.2025 суддею ОСОБА_5 ухвалено обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 не вказує на наявність обґрунтованого сумніву у неупередженості судді ОСОБА_5 за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, а також не свідчить про його повторну участь у кримінальному провадженні у розумінні ч. 1 ст. 76 КПК України.

Твердження сторони захисту про те, що ухвалення вироку Залізничного районного суду м.Львова від 22.10.2025 у справі № 462/122/23 сформувало у судді ОСОБА_5 попереднє судження щодо обставин причетності ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, є безпідставними і не ґрунтуються на фактичних даних.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 991/1710/22.

Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що правила, які виключають участь судді у розгляді того чи іншого кримінального провадження регламентовано ст. ст. 75, 76 КПК України, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він брав участь під час постановлення вироку в іншому кримінальному провадженні.

Таким чином, зазначені стороною захисту доводи не містять достатніх підстав для висновку про упередженість судді ОСОБА_5 або про наявність обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його об`єктивності та неупередженості.

Окрім того, у рішенні від 25.11.2021 у справі "Mucha v. Slovakia", заява № 63703/19, на яке посилається сторона захисту, мотивуючи заявлений відвід, ЄСПЛ зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушено, якщо судове рішення чи твердження посадової особи щодо обвинуваченого у кримінальному правопорушенні відображає думку про те, що він винний, до того, як вина цієї особи буде встановлена відповідно до закону. Необхідно принципово розрізняти твердження про те, що хтось лише підозрюється у скоєнні злочину, і чітку заяву, що особа вчинила відповідний злочин за відсутності остаточного обвинувального вироку.

Обставини, які стали предметом оцінки ЄСПЛ у вказаному рішенні, суттєво відрізняються від обставин цього провадження, тому остаточні висновки суду в цій справі є незастосовними в даній справі у наведеній справі суд Словаччини, ухвалюючи вирок щодо заявника, вважав вироки щодо співучасників, винесені за результатами розгляду угод про визнання винуватості, частиною кримінальної справи проти заявника.

Також суд зазначає, що вирок Залізничного районного суду м.Львова від 22.10.2025 року у справі № 462/122/23 щодо ОСОБА_3 не має преюдиціального значення у кримінальному провадженні №12022142390000145 від 21.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України.

Зазначена у вказаному вироку інформація не може мати доказового значення для розгляду будь-якого іншого кримінального провадження, зокрема й №12022142390000145 від 21.04.2022 року.

Відповідно до засад кримінального процесуального законодавства України, кожне кримінальне провадження розглядається судом окремо, на підставі доказів, які подані, досліджені та оцінені безпосередньо в межах відповідного судового розгляду. Висновки, зроблені судом в іншому кримінальному провадженні, не можуть мати наперед визначального впливу на оцінку доказів у новому провадженні та не свідчать про існування упередженості суддів.

У своїй усталеній практиці ЄСПЛ не вказує про те, що одночасна участь судді у справах спільників автоматично свідчить про упередженість чи необ`єктивність суду або ж безумовно порушуватиме гарантію права на справедливий суд, закріплену у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція).

Навпаки, ЄСПЛ наголошує на тому, що суд складається з професійних суддів, які спроможні відокремитися від своїх попередніх висновків, що у деяких справах важливо та необхідно посилатися на співучасників, на третіх осіб, оскільки будувати обвинувальний вирок на припущеннях є неприпустимим, що Конвенція не забороняє посилатися на викривальні показання співучасників.

Відтак, на переконання суду, у твердженнях сторони захисту про відвід судді ОСОБА_5 не наведено жодної підстави, із якою кримінальний процесуальний закон та Конвенція пов`язували б неможливість його участі у розгляді цього кримінального провадження.

Будь-яких інших, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України, обставин, які б унеможливлювали подальшу участь судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.

Додатково суд зауважує, що суддя ОСОБА_5 як професійний суддя має досвід і відповідну підготовку, що дозволяє йому зберігати об`єктивність і не піддаватися впливу будь-яких зовнішніх чинників при розгляді справ.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч.5 ст.80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, згідно з ч.4 ст.80 КПК заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Слід зазначити, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, водночас, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості існує необхідність доведення стороною наявності відповідних суб`єктивних та об`єктивних критеріїв.

Також згідно із ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

В п.66 рішення у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 р. (заява № 7577/02) ЄСПЛ зазначив, що «безсторонність, в сенсі п.1 ст.6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».

Аналогічна правова позиція закріплена також в п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р. (заява № 33949/02), п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 р. (заява № 16695/04).

В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 р. (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: «між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності».

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Разом з тим, наявність безсторонності для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за суб`єктивним критерієм, який передбачає оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно зі ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до п.1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.

Верховний Суд в ухвалі від 31.10.2023 року у справі № 990/278/23 зазначив, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Таким чином, слід враховувати, що особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи, адже відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Заявлений відвід судді ОСОБА_5 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені вказаними нормами КПК.

Таким чином, правила, які виключають участь судді у розгляді того чи іншого кримінального провадження регламентовано ст. ст. 75, 76 КПК, однак ці статті не виключають участь судді у розгляді кримінального провадження, якщо він брав участь під час постановлення вироку в іншому кримінальному провадженні щодо того самого обвинуваченого.

Враховуючи наведене, суд вважає, що наведені у заяві про відвід факти не є обставинами, які в розумінні ст.75 КПК України, виключають участь судді ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, а відтак заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.75, 80, 81 КПК України,

постановив:

В задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12022142390000145 від 21.04.2022 року про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст. 358, ч.2 ст.209 КК України, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.2 ст.209 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 141532773 ?

Документ № 141532773 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141532773 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141532773 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141532773 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141532773, Залізничний районний суд м. Львова

Судове рішення № 141532773, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141532773 відноситься до справи № 462/2628/24

Це рішення відноситься до справи № 462/2628/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141532772
Наступний документ : 141532775