Рішення № 141529047, 09.11.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
438/1409/26
Номер документу
141529047
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 438/1409/26

Провадження 2/438/777/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

09 листопада 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представником ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Паладич А.О. через систему «Електронний суд» подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №1935697 від 12.01.2025 в розмірі 27600 грн та за договором №1935697 від 04.12.2024 в розмірі 35233,10 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12.01.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №1935697, на підставі якого відповідачу надано кредит у сумі 10000 грн. Кредит надається строком на 345 днів. 27.06.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-16/25, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1935697 перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Відповідно до Додатку 1 (Рестру боржників) до договору факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27600 грн, з яких: 10000 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 12600 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн - заборгованість за штрафом, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

04.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір №1935697 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідачу надано кредит у сумі 35000 грн. Між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» 30.09.2025 укладено договір факторингу №01.02-39/25, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №1935697 перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до договору факторингу позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 35233,10 грн, з яких: 7957,94 грн заборгованість по тілу кредиту, 16075,16 грн заборгованість за відсотками, 11200 грн заборгованість за пенею, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою судді від 13.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів для усунення недоліків.

На виконання ухвали позивачем 19.08.2026 через систему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків та квитанцію про сплату судового збору в повному обсязі відповідно до заявлених позовних вимог.

Ухвалою судді від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20.10.2026 року судове засідання у розгляді справи відкладено на 09 листопада 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві представник позивача Паладич А.О. просила проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені відповідачу рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживання. Конверт з рекомендованими повідомленнями з ухвалою суду повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до положень ст.131 ЦПК України та правових висновків Верховного Суду відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи повторну неявку відповідача в судові засідання та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 639 ЦК України визначено що у випадку, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, Законом України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що кредитний договір №1935697 від 12.01.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , а також кредитний договір №1935697 від 04.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем укладені з використанням інформаційно телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказані договори електронним підписом відповідач ОСОБА_1 добровільно погодився у письмовому вигляді на умови кредитування. Таким чином, матеріалами справи підтверджується укладання між сторонами кредитних договорів, які підписані відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19.

Судом встановлено, що 12.01.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №1935697, відповідно до умов якого кредитодавець надає відповідачу кредит у сумі 10000 грн строком дії на 345 днів, що підтверджується копією цього договору, паспортом споживчого кредиту.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. договору у кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі плата) відповідно до Графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником Графіку платежів, з 12.01.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 23.12.2025 (п.1.2 - 1.4).

Відповідно до пункту 1.5 Загальні витрати позичальника за кредитом складають 33300.00 грн. Денна процентна ставка складає: (33300.00 грн. / 10000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 0.97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3257.21 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 43300.00 грн.

Комісія за надання кредиту: 2500.00 грн., яка нараховується за ставкою 25.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1).

Відповідно до пункту 2.1 кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3.3.2. позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів.

Детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії, визначені графіком платежів, що є Додатком №1 до договору про споживчий кредит №1935697 та паспортом споживчого кредиту.

ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором, надавши йому кредит безготівково на рахунок з використанням карти відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №146064380 від 12.01.2025.

Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 10000 грн відповідач не надав.

Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором не виконав, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість.

На підтвердження заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №1935697 від 12.01.2025, згідно якого сума боргу відповідача станом на дату складання розрахунку становить 27600 грн, з яких: 10000 грн заборгованість за сумою кредиту, 12600 грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн - заборгованість за штрафом.

Заборгованість по кредиту нарахована за період з 12.10.2025 по 27.06.2025, в межах строку кредитування згідно договору (п.1.3 договору).

З розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитом, здійснював часткове погашення заборгованості за карткою, що також підтверджує факт укладення кредитного договору.

27.06.2025 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-16/25, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь позивача право вимоги за кредитними договорами до позичальників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до Додатку №1 (Реєстру боржників) до договору факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 27600 грн.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до умов договору факторингу №01.02-16/25 від 27.06.2025 та відповідно до вимог ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, тому ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора.

04.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №1935697, за умовами якого кредитодавець надає відповідачу кредит у сумі 35000 грн строком дії на 360 днів, що підтверджується копією цього договору, паспортом споживчого кредиту.

Пункт 1.1 договору передбачає, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 35 000,00 гривень. Строк кредиту - 360 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору (п.1.2 1.4).

Відповідно до п.1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 161000 грн (п.1.10).

Відповідно до п.2.1 кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.4.4 споживач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів та комісії, визначені графіком платежів, що є Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №1935697 та паспортом споживчого кредиту.

Виконання ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» обов`язку щодо надання грошових коштів відповідачеві ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 30.09.2025, з якого вбачається, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» здійснено переказ коштів 04.12.2025 на електронний платіжний засіб (карту) ОСОБА_1 в сумі 35000 грн.

Доказів того, що на картку відповідача ОСОБА_1 не було перераховано суму у розмірі 35000 грн. відповідач не надав.

Згідно розрахунку заборгованості, який виконано первісним кредитором «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1935697 за станом на 30.09.2025 становить 35233,1 грн, а саме: 7957,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 16075,16 грн заборгованість по відсотках, 11200 - пеня.

Заборгованість по кредиту нарахована в межах строку кредитування, встановленого п.1.3 договору, а саме: з 04.12.2024 по 29.09.2025.

Відповідач ОСОБА_1 здійснював часткове погашення заборгованості за карткою, що передбачено розрахунком.

30.09.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.02-39/25. Відповідно до Додатку №1 (Реєстр боржників) до договору факторингу позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набув статус нового кредитора та право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту №1935697 в сумі 35233,1 грн.

Спірні правовідносини між сторонами за двома кредитними договорами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк (статті 526, 530 ЦК України).

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що первинні кредитори умови укладеного договору про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 та договору про надання споживчого кредиту №1935697 від 04.12.2024 виконали, надавши відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами в безготівковій формі в установлених договорами розмірах, шляхом їх перерахування на рахунок відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами та договору позики, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за цими договорами. Доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором відповідачем суду не надано, як і не надано доказів на спростування розрахунку заборгованості, поданого позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки у встановлений договором строк відповідач ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування кредитом, суд вважає, що у позивача ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 за основним зобов`язанням в розмірі 10000 грн, та за договором про надання споживчого кредиту №1935697 від 04.12.2024 в розмірі 24033,1 грн, зокрема: 7957,94 грн заборгованість за тілом, 16075,16 грн заборгованість за відсотками, тому позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредиту згідно договору про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 в розмірі 12600 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.5.2 договору, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 30800.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа №202/5330/19) у кредитному договір не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Суд звертає увагу, що у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію. Умови самих договорів не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, а тому обов`язок позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи те, що позивачем не подано доказів, які б підтверджували, які саме послуги надаються відповідачеві ОСОБА_1 за котрі необхідно здійснювати сплату комісії, тому у задоволенні вимоги щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту згідно договору про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 в розмірі 12600 грн необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафом за договором про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 у розмірі 5000 грн та пенею за договором про надання споживчого кредиту №1935697 від 04.12.2024 у розмірі 11200 грн суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитні відносини між сторонами за кредитними договорами №7209454 та №1935697 виникли 12 січня 2025 року та 04 грудня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) за договором про споживчий кредит №7209454 від 12.01.2025 у розмірі 5000 грн та договором про надання споживчого кредиту №1935697 від 04.12.2024 у розмірі 11200 грн є безпідставними у зв`язку зі звільненням позичальника від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки у період дії воєнного стану, тому задоволенню не підлягають.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 5324,8 грн за дві позовні вимоги майнового характеру (позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд ухвалив рішення про часткове задоволення позову, тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача оплачений судовий збір в сумі 2780,1 грн (34033,1 грн х 5324,8 грн /62833,1 грн).

Керуючись статтями 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 280-283, 289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №7209454 від 12.01.2025 в розмірі 10000 грн та заборгованість за договором №1935697 від 04.12.2024 в розмірі 24033,1 грн. Всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 34033,1 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2780,71 грн.

В задоволенні решти частини позовних вимог та судових витрат відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 листопада 2026 року.

Повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса: 04070, м.Київ, вул. Іллінська, будинок, 8, код ЄДРПОУ: 37616221, р/р НОМЕР_3 в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Григорій РАДАНОВИЧ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141529047 ?

Документ № 141529047 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141529047 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141529047 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141529047 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141529047, Бориславський міський суд Львівської області

Судове рішення № 141529047, Бориславський міський суд Львівської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 141529047 відноситься до справи № 438/1409/26

Це рішення відноситься до справи № 438/1409/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141512046
Наступний документ : 141529048