Ухвала суду № 14152792, 01.03.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. Справа № 72614/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

при секретарі судового засідання Патлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року у справі за позовом приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» до державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2009 року приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» (далі ПТЕП «Автотрансекспедиція») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення свої вимог просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова (далі ДПІ у Франківському р-ні):

- № 16333/10/23-219/3 від 29.12.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 142003,56 грн., з яких 94669,04 грн. основний платіж, а 47334,52 грн. штрафні санкції;

- № 16334/10/23-219/3 від 29.12.2008 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 109582,83 грн., з яких 73055,22 грн. основний платіж, а 36527,61 грн. штрафні санкції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року у справі № 2а-863/09/1370 позов було задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ у Франківському р-ні м. Львова просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову ПТЕП «Аватотрансекспедиція». Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що під час перевірки позивача, результати якої оформлено актом від 27.06.2008 року №2247/23-2/25544907 про результати виїзної планової перевірки ПТЕП «Автотрансекспедиція» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2007 року, було встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що проявилося у безпідставному завищенні валових витрат на загальну суму 378 676,10 грн.

Так, позивачем для підтвердження витрат та їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства надано акти виконаних робіт. Інших документів, які підтверджують вартість наданих послуг, первинних документів, що підтверджують віднесення на витрати саме цих послуг і саме цих сум, що вказані в актах виконаних робіт, до перевірки не представлено. Документальне оформлення витрат наведених послуг відсутнє, для перевірки не представлено доказів доцільності оплати послуг.

У зв'язку з цим, на переконання апелянта, відсутнє підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок із господарською діяльністю та відсутня підстава для включення вартості наданих послуг до складу валових витрат без підтвердження первинними документами, складеними згідно з чинним законодавством.

При цьому апелянт покликається на приписи Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143, а також ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Щодо правильності визначення позивачем повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість ( далі ПДВ) та дотримання вимог Закону України «Про податок на додану вартість», апелянт звертає увагу апеляційного суду на заниження позивачем такого податку за період з 01.04.2005 року по 31.12.2007 року на загальну суму 75 735,22 грн. з огляду на порушення приписів пп. 7.4.1, 7.4.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відображатися у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, а господарські операції, які відображені позивачем в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, а отже така діяльність, на переконання апелянта, була спрямована лише на створення умов контрагентам-вигодонабувачам для отримання права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Представник апелянта ДПІ у Франківському р-ні вимоги, викладені у поданій апеляційній скарзі, підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Представник позивача ПТЕП «Автотрансекспедиція» на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» в частині завищення валових витрат за на загальну суму 378 676, 10 грн. в т.ч. за II квартал 2005 року на 22 500,00 гри.; за III квартал 2005 року на 18 873,80 грн.; за IV квартал 2005 року на 29 567,00 грн.; за І квартал 2006 року на 21 750,00 грн.; за II квартал 2006 року на 20 633,35 грн.; за III квартал 2006 року на 18 525,10 грн.; за IV квартал 2006 року на 15 933,35 грн.; за І квартал 2007 року на 61 587,70 грн.; за II квартал 2007 року на 45 511,65 грн.; за III квартал 2007 року на 123 793,15 грн. не відповідають дійсності.

При цьому судом було враховано, що значну частину витрат ПТЕП «Автотрансекспедиція» складають рекламні, консультаційно-інформаційні, маркетингові заходи, які підприємство повязує з наданням транспортно-експедиційних послуг, а також, юридичні послуги, які позивач повязує правовим забезпеченням власної господарської діяльності. Надання таких послуг документально було оформлено шляхом складання відповідних актів виконаних робіт. На підставі актів виконаних робіт за цими послугами ПТЕП «Автотрансекспедиція» було включено до складу валових витрат вартість оплати вищевказаних послуг.

Надання зазначених у актах виконаних робіт послуг, які пов'язані з просуванням на ринку власних транспортно-експедиційних послуг позивача та правовим забезпеченням господарської діяльності позивача, не суперечить чинному законодавству України, оскільки не існує нормативно-правового акту, який би забороняв або обмежував таку діяльність.

За результатами надання послуг ПТЕП «Автотрансекспедиція» підписані акти приймання-передачі послуг, що є достатньою підставою для віднесення витрат на ці послуги до складу валових.

Разом з тим факт оплати позивачем цих послуг підтверджується також дослідженими в судовому засіданні та наявними в матеріалах справи копіями виписок із банківських рахунків позивача.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до переконання, що витрати на маркетинг та рекламу (й відповідно споріднені із ними за своєю господарською сутністю витрати на інформаційно-консультаційні послуги), включаються до складу валових за умови наявності документів, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та звязок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Окрім того, з видаткової накладної від 21.03.2007 року № РН-3-21005 та податкової накладної від 21.03.2007 року № 32100002 суд першої інстанції зробив висновок про те, що відповідач помилково включив до складу завищених, на його думку, позивачем валових витрат по оплаті консультаційно-інформаційних, юридичних послуг грошові суми, які були сплачені позивачем у рахунок оплати придбаної ним оргтехніки у ПП «Норма-М», а саме компютер BRAIN Р 3,0/200/DVD-RW512, компютер DWL К8 ATHLON 64 3,0/512/250, компютер BRAIN CEL-3,0/160/512/FDD, компютер BRAIN Р 2,8*2/250/PVD-RW512, монітор 17" ACER AL 1716AS TFT, монітор 17" LG 1719S-BF TFT, ПК Athlon 3000/ ATX/K8N/512 DDR/HDD 160Gb/128Mb/FDD/Lan/SB/DVDRW, ПKPIV3,0/ ATX/2* 512Mb/ 160Gb/ DVDRW/SVGA /S6/Lan, на загальну суму 33219,82 грн. Факт отримання позивачем, зазначених у цих документах товарно-матеріальних цінностей підтверджується витягом з книги реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ПТЕП «Автотрансекспедиція».

На підставі приписів пп.7.4.1, 7.4.5 п 7.4, пп 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що ПТЕП «Автотрансекседиція» правомірно віднесло до складу податкового кредиту з ПДВ відповідні суми, сплачені за придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей на підставі отриманих податкових накладних.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи, під час проведення ДПІ у Франківському р-ні перевірки позивача, результати якої оформлено актом від 27.06.2008 року №2247/23-2/25544907 про результати виїзної планової перевірки ПТЕП «Автотрансекспедиція» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.12.2007 року, працівниками контролюючого органу було зроблено висновок про порушення підприємством п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що проявилося у безпідставному завищенні валових витрат на загальну суму 378 676,10 грн.

Висновки працівників ДПІ у Франківському р-ні вмотивовані тим, що надані позивачем для підтвердження витрат та їх зв'язку з господарською діяльністю підприємства акти виконаних робіт не є достатніми доказами для віднесення таких витрат до валових. Інших документів, які підтверджують вартість наданих послуг, первинних документів, що підтверджують віднесення на витрати саме цих послуг і саме цих сум, що вказані в актах виконаних робіт, до перевірки не представлено. Документальне оформлення витрат наведених послуг відсутнє, для перевірки не представлено доказів доцільності оплати таких послуг.

Виходячи із приписів п. 1.32 ст. 1 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою для віднесення витрат до валових є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, господарська діяльність платника податку являє собою сукупність господарських операцій, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначаються як дії і події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

При цьому пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Частиною 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, на переконання колегії суддів, первинні документи (у даному випадку акти приймання-передачі робіт), повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги пов'язані з веденням виробництва позивачем, оскільки до складу валових витрат можуть бути віднесені тільки витрати, які вказані у п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Окрім того, необхідною умовою для включення витрат валових, є отримання платником податків економічної вигоди від здійснення господарської операції, як складової господарської діяльності.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із приписами пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Разом із тим, з наявних у матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) та звіту про виконання консультаційно-інформаційних послуг неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, а отже виявити звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача, оскільки він містять загальні вказівки про надані послуги.

Інших доказів, які б підтверджували конкретний характер, вид, обсяг наданих контрагентами ПТЕП «Автотрансекспедиція» послуг позивачем у ході перевірки працівникам контролюючого органу не надано, а відтак слід погодитися із доводами апелянта про те, що у позивача відсутнє належне підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок із господарською діяльністю, а отже відсутня підстава для включення вартості наданих послуг до складу валових витрат без підтвердження первинними документами, складеними згідно з чинним законодавством.

Разом із тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про помилковість виключення працівниками контролюючого органу із складу валових витрат ПТЕП «Автотрансекспедиція» сум, які були сплачені позивачем у рахунок оплати придбаної ним оргтехніки у ПП «Норма-М» на загальну суму 33219,82 грн. (видаткова накладна від 21.03.2007 року № РН-3-21005 та податкова накладна від 21.03.2007 року № 32100002), а відтак у цій частині оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задовольнити частково.

Скасувати постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2009 року у справі № 2а-863/09/1370 та прийняти нову, якою позовні вимоги приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 16333/10/23-219/3 від 29 грудня 2008 року у частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 12457,43 грн., з яких 8304,95 грн. основний платіж, а 4152,48 грн. штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 16334/10/23-219/3 від 29 грудня 2008 року у частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 9965,94 грн., з яких 6643,96 грн. основний платіж, а 3321,98 грн. штрафні санкції.

У задоволенні решти позовних вимог приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція» 1 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 04 березня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко