Рішення № 141524912, 16.11.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
949/1340/26
Номер документу
141524912
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа №949/1340/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

16 листопада 2026 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Катюхи К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» Шкапенко О.В. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 5 374,79 гривні, а також судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 гривні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського поточного рахунку. Того ж дня відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк», а також Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

На підставі зазначених документів відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку та встановлено кредитний ліміт. Вказані документи містять усі істотні умови кредитування, зокрема строк кредитування - 240 місяців, пільговий період до 62 днів за ставкою 0,000001 відсотка, базову процентну ставку поза пільговим періодом у розмірі 3,4 відсотка на місяць, а також порядок нарахування та сплати процентів і погашення заборгованості.

Підписанням Анкети-заяви та Заяви щодо встановлення кредитного ліміту відповідач підтвердив свою згоду з тим, що зазначені документи разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, розміщеними на офіційному вебсайті банку, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом приєднання відповідача до умов публічної пропозиції банку та підписано із застосуванням електронного підпису, використання якого погоджено сторонами. Також відповідач був ознайомлений із Паспортом споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», що підтверджується його підписом.

На виконання умов укладеного договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок. Водночас відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, своєчасно та в повному обсязі заборгованість за кредитом і процентами не погашав. Унаслідок цього станом на 09 липня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 5 374,79 гривні, яка складається з: 3 044,10 гривні - заборгованість за тілом кредиту; 1 580,69 гривні - заборгованість за відсотками; 750,00 гривні - пеня.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути зазначену суму заборгованості у повному обсязі, а також понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 гривні.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому він позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4, частиною 1 статті 5 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 76, 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження їх у сукупності.

Судом встановлено, що 20 листопада 2024 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акціонерному товаристві «Акцент-Банк» та Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Згідно з умовами даної Заяви сторони погодили істотні умови кредитування: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок; мета - споживчі цілі; сума кредиту (ліміту) - від 1 000,00 до 200 000,00 гривень з правом банку встановлювати, зменшувати або збільшувати його розмір; строк кредитування - 240 місяців; пільговий період користування лімітом - до 62 днів за ставкою 0,000001 відсотка; процентна ставка після виходу з пільгового періоду - 3,4 відсотка на місяць (40,8 відсотка річних); погашення - щомісяця до останнього дня поточного місяця включно обов`язковим щомісячним платежем. Заявою також визначено наслідки порушення грошових зобов`язань, у тому числі штраф у розмірі 50 гривень та 100 гривень за прострочення сплати обов`язкового щомісячного платежу.

У Анкеті-заяві відповідач зазначив свої персональні дані, реквізити електронного паспорта громадянина України, РНОКПП, номер телефону та адресу проживання, погодився з тим, що ця анкета разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг банку становлять договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі, та засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису, який визнав аналогом власноручного підпису.

Укладення договору відбулося з використанням електронного підпису, що підтверджується відмітками про накладення електронного підпису клієнтом 20 листопада 2024 року та кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи банку того ж дня.

Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». За змістом статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Крім того, судом досліджено Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена»», підписаний відповідачем електронним підписом 20 листопада 2024 року. Вказаний документ підтверджує факт виконання банком вимог Закону України «Про споживче кредитування» щодо розкриття інформації про умови кредиту та загальні витрати за кредитом до моменту укладення договору.

Факт надання банком кредитних коштів та фактичного користування ними відповідачем підтверджується Довідкою за лімітами, Довідкою за картами та випискою по картці.

З Довідки за лімітами встановлено, що кредитний ліміт на рахунку відповідача встановлено 20 листопада 2024 року та того ж дня збільшено до 3 100,00 гривень. З Довідки за картами вбачається, що відповідачу відкрито рахунок та видано три платіжні картки зі строком дії до грудня 2031 року.

З наданої позивачем виписки по картці за період з 20 листопада 2024 року по 09 липня 2026 року вбачається, що відповідач активно користувався встановленим кредитним лімітом: здійснював розрахунки в торговельній мережі, перекази на інші рахунки та часткові погашення; загальна сума витрат за період становить 35 306,98 гривні, зарахувань - 29 973,00 гривні. Останнє погашення заборгованості відповідач здійснив 16 жовтня 2025 року. Це підтверджує факт прийняття ним умов кредитування та фактичне споживання банківської послуги.

Таким чином, зібрані у справі письмові докази у їх сукупності підтверджують факт укладення між сторонами договору про надання банківських послуг, відкриття відповідачу поточного рахунку, встановлення кредитного ліміту, фактичне користування ним кредитними коштами, а також неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за його користування.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, поданого позивачем, станом на 09 липня 2026 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 5 374,79 гривні, яка складається з: 3 044,10 гривні - заборгованість за тілом кредиту; 1 580,69 гривні - заборгованість за відсотками; 750,00 гривні - пеня. Заборгованість за тілом кредиту не перевищує встановленого відповідачу кредитного ліміту.

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, жодних доказів належного виконання зобов`язань або погашення заборгованості у заявленому розмірі до суду не подано. Суд, перевіривши арифметичну правильність розрахунку та співставивши його з випискою по рахунку, не встановив підстав для сумніву у його достовірності. Контррозрахунку заборгованості чи доказів сплати боргу відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, а також інтересів держави.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилом частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а правочин вважається підписаним, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Разом з тим, щодо стягнення пені у розмірі 750,00 гривень суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Заявлена позивачем сума 750,00 гривень, яку в позові названо пенею, а в розрахунку та виписці - штрафом за прострочення, за своєю правовою природою є неустойкою, нарахованою за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період з липня 2025 року по липень 2026 року.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України № 1060/2026 - з 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року строком на 90 діб, і діє на час ухвалення рішення.

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23), тлумачачи пункт 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, вказав, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання певних грошових зобов`язань: в періоді дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; щодо договорів позики, кредитних договорів, у тому числі договорів про споживчий кредит; у вигляді звільнення позичальника від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки неустойку нараховано за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором, яке мало місце в період дії воєнного стану, на правовідносини сторін поширюється дія пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України.

Таким чином, 750,00 гривень пені підлягають списанню кредитодавцем (позивачем у справі), а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

Враховуючи, що відповідач, діючи всупереч умовам укладеного кредитного договору та імперативним нормам цивільного законодавства, порушив строки і порядок погашення заборгованості за кредитом, а розмір цієї заборгованості підтверджений належними, допустими та достовірними письмовими доказами і не спростований відповідачем, з урахуванням вимог пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості у розмірі 4 624,79 гривні, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 044,10 гривні та заборгованості за відсотками у розмірі 1 580,69 гривні.

У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 750,00 гривень слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 2 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 гривні, що підтверджується платіжним дорученням від 09 липня 2026 року № 6005315598124. Оскільки позовні вимоги задоволено частково на суму 4 624,79 гривні з заявлених 5 374,79 гривні, з відповідача на користь позивача пропорційно підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 290,89 гривні (2 662,40 ? 4 624,79 / 5 374,79).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 15, 16, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 598, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263265, 268, 274, 279, 280282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором без номера від 20 листопада 2024 року станом на 09 липня 2026 року у загальному розмірі 4 624,79 гривні (чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні 79 копійок), що складається із: 3 044,10 гривні (три тисячі сорок чотири гривні 10 копійок) - заборгованість за тілом кредиту; 1 580,69 гривні (одна тисяча п`ятсот вісімдесят гривень 69 копійок) - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 290,89 гривні (дві тисячі двісті дев`яносто гривень 89 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», юридична адреса: 49074, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ: 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор

Часті запитання

Який тип судового документу № 141524912 ?

Документ № 141524912 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141524912 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141524912 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141524912 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141524912, Дубровицький районний суд Рівненської області

Судове рішення № 141524912, Дубровицький районний суд Рівненської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141524912 відноситься до справи № 949/1340/26

Це рішення відноситься до справи № 949/1340/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141524911
Наступний документ : 141524913