Рішення № 141521382, 16.11.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Дата ухвалення
16.11.2026
Номер справи
357/4446/26
Номер документу
141521382
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 357/4446/26

Провадження № 2-о/357/154/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16 листопада 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О.І.,

за участю секретаря Кича М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за правилами окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району, Білоцерківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району, Білоцерківська міська рада, обґрунтовуючи тим, що 17.07.2025 державним нотаріусом Юрченко І.О. винесена постанова про відмову заявнику у вчиненні нотаріальних дій, оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надала документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою ОСОБА_3 . Померла ОСОБА_4 є рідною тіткою ОСОБА_1 по лінії матері. ОСОБА_3 до шлюбу мала прізвище ОСОБА_5 , а мати заявника, ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою ОСОБА_4 . У свідоцтві про одруження НОМЕР_1 , видане 01 січня 1968 року вказано про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Згідно архівної довідки з погосподарської книги за 1947-1949 роки є інформація про те, що ОСОБА_9 1900 року народження значиться голова двору, члені сім`ї: ОСОБА_10 , 1901 року народження, жінка, ОСОБА_8 , 1940 року народження, дочка та ОСОБА_10 . Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є рідними сестрами. Встановлення родинних відносин заявнику потрібно для спадкування, оскільки після смерті ОСОБА_3 залишилось майно. Просила встановити факт родинних відносин, що померла ОСОБА_3 , 1944 року народження є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по лінії матері ( а. с. 1-4 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2026 ( а. с. 16-17 ) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. (суддю-доповідача) та матеріали передані для розгляду, які отримані 23.03.2026.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Ухвалою судді від 23 березня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району, Білоцерківська міська рада про встановлення факту родинних відносин. Постановлено проводити розгляд справи в порядку окремого провадження. Призначено справу до судового розгляду в судове засідання на 14 травня 2026 року ( а. с. 21 ).

Ухвалою суду від 14.05.2026 витребувано у Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( а. с. 35-36 ).

24.06.2026 судом отримано на виконання ухвали суду від Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ( а. с. 56-157).

Ухвалою суду від 26.08.2026 залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 ( а. с. 216-218 ).

В судовому засіданні 28.09.2026 заявник та її представник ОСОБА_13 , кожний окремо підтримали заяву, надали пояснення аналогічні викладеним в заяві та просили її задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти заяви заявника, підтвердила, що дійсно померла ОСОБА_3 була тіткою ОСОБА_1 .

Допитаний свідок в даному судовому засіданні ОСОБА_14 пояснила, що вона є тіткою заявника, рідна тітка по лінії батька. Заявник є донькою її брата ОСОБА_7 . Вона добре знала і дружину її брата і померлу ОСОБА_15 , з якою її познайомила дружина її брата. Підтвердила, що дружина її брата ОСОБА_16 і померла ОСОБА_17 були рідними сестрами.

За клопотанням представника заявника, в даному судовому засіданні була оголошена перерва до 13.10.2026 (а. с. 223-228).

В судовому засіданні 13.10.2026 суд перейшов до дослідження матеріалів справи, але була оголошена перерва до 09.11.2026 у зв`язку із закінченням робочого часу в суді ( а. с. 236-238).

09.11.2026 учасники не з`явились, отримано заяву від заявника ОСОБА_1 , в якій остання просила закінчити розгляд справи без її участі, надані пояснення та докази підтримує в повному обсязі, заяву просить задовольнити ( а. с. 248 ).

Крім того, 09.11.2026 отримано заяву від заінтересованої особи ОСОБА_2 в якій остання також просила закінчити розгляд справи без її участі, надані пояснення та докази підтримує в повному обсязі, заяву просить задовольнити ( а. с. 249 ).

Заінтересовані особи Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району, Білоцерківська міська рада повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчать Довідки про доставку електронного документу у вигляді «Довідка про відкладення с-з» від 13.102026, доставлені15.10.2026, що узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21).

До того ж, в матеріалах справи містяться заяви від представників заінтересованих осіб Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району та Білоцерківської міської ради в яких останні просили слухати справу без їх представників ( а. с. 25-26, 40-42).

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Учасники справи скористувались вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Тому, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.

В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих пояснень з боку заявника та його представника, заінтересованої особи ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_14 , наданих в попередніх судових засіданнях, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України - суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить наявне в матеріалах справи свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ ) ( а. с. 58 на звороті ), яка була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру Білоцерківської міської територіальної громади, який сформований 12.12.2024 ( а. с. 60 ).

Так, після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відкрилась спадщина, про що свідчить спадкова справа № 13/2025 до майна померлої ОСОБА_3 , отримана судом з Другої Білоцерківської державної нотаріальної контри на виконання ухвали суду від 26.05.2026 ( а. с. 55, 56-157 ).

Відповідно до спадкової справи № 13/2025 до майна померлої ОСОБА_3 , з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_2 ( а. с. 57) та заявник ОСОБА_1 ( а. с. 58 ).

Постановою державного нотаріуса Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко Інни Олександрівни від 17.07.2025, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, яке належало ОСОБА_3 , яка померла приблизно ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки остання не надала документів, що підтверджують родинні стосунки з померлою ОСОБА_3 ( а. с. 8-9 ).

Звертаючись до суду з даною заявою про встановлення факту родинних відносин, що померла ОСОБА_3 , 1944 року народження є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по лінії матері, останньою додано до заяви в якості доказів наступні документи.

Так, згідно повторного свідоцтва про народження заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія НОМЕР_3 від 09.08.2022, батьками останньої вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_18 ( а. с. 187 ).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 01.01.1968, шлюб укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де після реєстрації одруження присвоєно прізвище чоловіку та дружині « ОСОБА_19 » ( а. с. 5 ).

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 09.10.2019, виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_17 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Потіївка Білоцерківського району Київської області, батьками зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( а. с. 6 ).

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, сформованого 09.10.2019 ( а. с. 165-166 ) та свідоцтва про укладення шлюбу ( а. с. 167), 14.04.1978 року було укладено шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , після укладання шлюбу, прізвище чоловіка ОСОБА_21 , дружини ОСОБА_21 .

З Архівної довідки з погосподарської книги від 03.03.2026, виданої архівним відділом Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області зазначено про те, що у документах архівного фонду № 24 (55) «Потіївська сільська рада та її виконавчий комітет с. Потіївка Білоцерківський район», які зберігаються в архівному відділі Маловільшанської сільської ради, в погосподарській книзі Потіївської сільської ради № 3 за 1947-1949 роки є інформація про те, що гр. ОСОБА_9 , 1900 року народження, значиться, як голова двору, за адресою: с. Потіївка Бліоцерківського району. Також, за вказаною адресою, значаться: ОСОБА_10 , 1901 р.н., ж.; Осовська Василина Гр., 1940 р.н., доч.; ОСОБА_10 , 1945 р.н. /так в документі/ ( а. с. 7 ).

Згідно повторного свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 14.12.1979, ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а. с. 172 ).

Додана книга обліку членів колгоспу та їх сімей за 1957 рік, в якій вказано членів сім`ї: ОСОБА_10 , 1901 року, ОСОБА_22 , 1933 року, ОСОБА_23 , 1936 року, Осовська Василина Григор., 1941 року, ОСОБА_17 , 1944 року народження ( а. с. 168-171 ).

З запису Акту про народження № 71 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_8 народилась ОСОБА_24 , батьками якої зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ( а. с. 183-184 ).

Вказані інформація міститься і в Архівній довідці від 13.08.2026, яка видана Державним архівом Київської області ( а. с. 203 ).

Відповідно ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 76, 89, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У постанові Верховного Суду від 14.04.2021 року у справі N 205/2102/19-ц (провадження № 61 - 872св21) встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору розглядається в порядку окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст. ст. 1216, 1217, 1258, 1262 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її ( ч. 1 ст. 1268 ЦК України ).

Згідно ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 квітня 2020 року справі № 302/991/19, провадження № 61-1128св20.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

У справі № 947/22756/19 визнаючи подані позивачем письмові докази (свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину після смерті, фотографії, на яких зображені члени родини позивача декількох поколінь, відеозаписи зі святкування сімейних подій, показання свідків достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу "балансу вірогідностей" підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

В своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, який просить установити заявник, суду не надано і такі не встановлено.

Юридичні факти це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника тощо. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом, і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі N 320/948/18, Верховного Суду у постановах від 08 грудня 2021 року по справі N 543/271/20, від 24 грудня 2021 року по справі N 935/1386/20, від 26 січня 2022 року по справі N 568/310/21, від 26 січня 2022 року по справі N 282/976/20, п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року N 5, листом Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України - у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (суд ураховує роз`яснення Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»: "суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії свідоцтва про право на спадщину").

Виникнення особистих, майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами, які підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо), тому допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника.

Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.

При вирішенні питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з фактичних, встановлених в судовому засіданні обставин. Суд враховує, що законодавчо питання врегульовано положеннями Цивільного кодексу України щодо сприяння у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для підтвердження такого факту.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернулась в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Як встановлено судом на час розгляду даної цивільної справи, окрім заявника, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернулась і ОСОБА_25 , вказану особу було залучено судом в якості заінтересованої особи.

Так, справа може бути розглянута в порядку окремого провадження, якщо між спадкоємцями відсутній реальний спір про право. Сам по собі факт наявності іншого спадкоємця, який уже подав заяву про прийняття спадщини, не є автоматичною перешкодою для окремого провадження.

Вирішальне значення для суду має не кількість спадкоємців, а наявність або відсутність конфлікту інтересів щодо спадкового майна.

Інший спадкоємець обов`язково залучається до участі у справі як заінтересована особа, оскільки встановлення родинних стосунків впливає на обсяг його спадкових прав та розмір частки у спадщині.

Водночас під час розгляду справи, ОСОБА_25 не заперечувала проти заяви заявника, навпаки, підтвердила той факт, що мати заявника і померла ОСОБА_3 були рідними сестрами, відповідно, померла була тіткою заявника ОСОБА_1 .

Вказані обставини підтвердила і допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що вона є тіткою заявника, рідна тітка по лінії батька. Заявник є донькою її брата ОСОБА_7 . Вона добре знала і дружину її брата і померлу ОСОБА_15 , з якою її познайомила дружина її брата. Підтвердила, що дружина її брата ОСОБА_16 і померла ОСОБА_17 були рідними сестрами.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування ( ч. 1 ст. 80 ЦПК України ).

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Хоча і в доданих доказах з боку заявника містяться деякі розбіжності, в датах народження та по батькові осіб, які видавалися в різні часи, водночас, з наданих доказів стороною заявника, прослідковується родинний зв`язок між заявником та померлою ОСОБА_3 , що також підтверджується і поясненнями заінтересованої особи ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_14 .

Крім того, з урахуванням принципу "балансу вірогідностей", що підтверджують правдивість обставин, на які посилався заявник на обґрунтування своїх вимог, суд приходить до висновку про доведеність родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_4 .

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи, що Законом не передбачено порядку встановлення факту родинних відносин та іншого способу у заявника немає, зважаючи на неможливість оформлення заявником спадщини після смерті її тітки без встановлення факту родинних відносин, суд вважає заяву обґрунтованою та доведеною.

Статтею 129 1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 18 ЦПК України - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (суд ураховує також роз`яснення Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" - рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання).

При вирішенні питання розподілу між сторонами судових витрат, суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 297 ЦПК України при ухваленні судом рішення в справах окремого провадження - судові витрати не відшкодовуються.

До того ж, звертаючись з даною заявою, ОСОБА_1 була звільнена від їх сплати, оскільки є учасником бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_6 , видане 06.01.2016 ( а. с. 13 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 4, 10-13, 18, 19, 76, 77, 81, 89, 211, 247, 256, 259, 263-265, 268, 293, 294, 297, 315, 316, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, постановою Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району, Білоцерківська міська рада, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що померла ОСОБА_4 , 1944 року народження, є тіткою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по лінії матері.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 22.06.1996, РНОКПП: НОМЕР_8 );

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ( адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 );

Заінтересована особа: Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району ( адреса місцезнаходження: 09175, Київська область, Білоцерківський район, с. Мала Вільшанка, вул. Перемоги, буд. 24, ЄДРПОУ: 04359610 );

Заінтересована особа: Білоцерківська міська рада ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 2637630 ).

Повне судове рішення складено 16 листопада 2026 року з урахуванням вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суддя О. І. Орєхов

Часті запитання

Який тип судового документу № 141521382 ?

Документ № 141521382 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141521382 ?

Дата ухвалення - 16.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141521382 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141521382 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141521382, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Судове рішення № 141521382, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141521382 відноситься до справи № 357/4446/26

Це рішення відноситься до справи № 357/4446/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141521380
Наступний документ : 141530880