Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 278/3724/26
Номер провадження 2/289/1592/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача АТ «ІДЕЯ БАНК» звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 178183,72 грн., а також судові витрати 2662,40 грн. сума сплаченого судового збору посилаючись на те, що 11.02.2025 між АТ «ІДЕЯ БАНК» та відповідачем було укладено Угоду № С-001-011253788-25-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (далі Кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді відновлювальної кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яку відповідачка підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 4552. Розмір кредитної лінії на дату укладення угоди становить 50000,00 грн. Максимальний кредитний ліміт становить 200000,00 грн. Процентна ставка за користування кредитом становить 70,8 % річних (протягом пільгового періоду 0,01% річних на заборгованість, що виникла внаслідок здійснення безготівкової оплати за допомогою БПК в торговельно-сервісній мережі і Інтернеті, зняття готівки, безготівкового переказу) яка є фіксованою протягом усього строку дії угоди та може бути змінена за умови погодження сторонами в порядку визначеною цією угодою.
Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, а відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, кредит не повернула, станом на 07.07.2026 її заборгованість за договором становить 178183,72 грн., з яких: 99983,40 грн. прострочений борг; 78200,32 грн. - заборгованість за простроченими процентами, яку в добровільному порядку не повернула, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою від 16.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 19.10.2026 (а.с.72), проведення якого по причині неявки відповідача було відкладено на 16.11.2026.
В судове засідання сторони не з`явились, позивач в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань повідомлялася належним чином, шляхом направлення на її адресу рекомендованим листом повісток про виклик до суду, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду неврученою адресату з поміткою «адресат відсутній» (а.с.76,83) що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22, від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.
Повідомити ОСОБА_1 про проведення судового засідання на зазначений в позовній заяві номер телефону не виявилося можливим, оскільки SMS-повідомлення не доставлено з причини «Некоректно вказано номер телефону» (а.с.74,79), крім того, відповідачу направлялася судова повістка на її електронну адресу, яку вказано в анкеті позичальника, однак не отримано результатів доставки листа учаснику процесу (а.с.75,80).
Таким чином судом застосовано всі передбачені ЦПК України заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце судового розгляду, однак ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, заяви про відкладення розгляду справи або про її розгляд за її відсутності відповідач не надала, відзив проти позову до суду не надходив.
За таких обставин, згідно ч. 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 280, 281 ЦПК України.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи, з урахуванням положень статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.02.2025 після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №2090797 про використання електронного підпису клієнта та акцепт публічної оферти АТ «Ідея Банк» про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки Банку. Даний договір було підписано Клієнтом ЦВП, шляхом відтворення власноручного підпису на екрані мобільного пристрою через мобільний додаток О.Bank 2.0 у відповідності до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію». Банком підписано Договір шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку, що також узгоджується з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Національного банку України (а.с.28-30).
Матеріалами справи підтверджується, що 11.02.2025 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування Кредитної картки №С-001-011253788-25-980, яку відповідач підписала електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора 4552 (а.с. 30-34).
Розмір кредитної лінії у дату укладення угоди становить 50000,00 грн. Максимальний кредитний ліміт становить 200000,00 грн. Строк кредитування 12 місяців з можливістю автоматичної пролонгації. Процентна ставка за користування кредитом становить 72% річних, є фіксованою протягом усього строку дії угоди (п. 3.1-3.3.2.)
З копії Паспорта споживчого кредиту видно, що він містить інформацію, яка надається споживачу щодо умов кредитування до укладення договору про споживчий кредит, з якою споживач ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її ЕП (а.с.34 на звороті-35).
Матеріали справи містять Протокол №С-001-011253788-25-980 від 11.02.2025 реєстрації/фіксації дій клієнта при реєстрації в програмному комплексі «Система дистанційного обслуговування O.Bank 2.0» (протокол підписання Кредитного договору), де зафіксовано етапи підписання договору, підтвердження отримання, ознайомлення клієнта з паспортом споживчого кредиту, з Угодою про відкриття кредитної лінії (а.с.36).
Відповідно до виписки з особового рахунка клієнта ОСОБА_1 від 08.07.2026, за період з 19.01.2023 по 07.07.2026, 11.02.1025 встановлено кредитний ліміт 50000,00 грн., дозволена перевитрата 100000,00 грн., клієнт ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами, погашала заборгованість за кредитом (а.с.39 на звороті-42).
Як убачається з довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №С-001-011253788-25-980 від 11.02.2025, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 складає 178183,72 грн., з яких: 99983,40 грн. - прострочений борг; 78200,32 грн. - заборгованість за простроченими процентами (а.с.42 на звороті).
Згідно вимоги про усунення порушення кредитних зобов'язань від 04.05.2026 №12.4.2/C-001-011253788-25-980, АТ «Ідея Банк» було надіслано вимогу ОСОБА_1 про погашення заборгованості за кредитним договором №С-001-011253788-25-980 від 11.02.2025 протягом 30 днів з дня отримання даної вимоги (а.с.43).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», «так і строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором чи спростувати розмір існуючої заборгованості.
Доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку, матеріали справи не містять.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.
На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, розмір якої ним не спростовано, контррозрахунок суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені платіжною інструкцією (а.с.6) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11, ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за кредитним договором в розмірі 178183,72 грн., а також судові витрати 2662,40 грн. сума сплаченого судового збору, а всього 180846,12 грн. (сто вісімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 12 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Наталія СІРЕНКО
Судове рішення № 141521057, Радомишльський районний суд Житомирської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 278/3724/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: