Постанова № 14151879, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.01.11 місто СевастопольСправа №2а-3236/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача Смирнова Наталя Романівна, довіреність б/н від 16.11.2010,

відповідача Летюча Діана Геннадіївна, довіреність № 344/10-004 від 22.06.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2010: № 0000180231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн. та від 01.06.2010: № 0000180231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вторинним водокористувачем, не здійснював спеціальне використання водних ресурсів, а тому не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.11.2010 відкрито провадження у справі.

Іншою ухвалою від 05.11.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважає податкові повідомлення-рішення такими, що відповідають вимогам Закону, оскільки збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється саме за використання природного ресурсу всіма водокористувачами, окрім громадян при здійсненні ними загального водокористування. Відповідні обсяги спожитої позивачем води використовуються для виготовлення власної продукції та входять до складу готового продукту, який реалізується споживачам, що, в свою чергу, призводить до отримання підприємством прибутку від господарської діяльності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 20.05.2002 в якості юридичної особи за № 10771070013000595.

Згідно з довідкою Управління статистики у місті Севастополі АА № 337350 від 13.07.2010 видами діяльності позивача за КВЕД є: здавання в оренду власного нерухомого майна, виробництво рибних продуктів, виробництво паковань з легких металів, оброблення металевих відходів та брухту, оброблення неметалевих відходів та брухту, збирання та знищення інших відходів.

12.02.2010 працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2009.

За результатами перевірки складений акт № 9/23-1/32009234/957/10 від 12.02.2010.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем пункту 5 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1494 від 16.08.1999, підпунктів 4.5, 4.8 пункту 4 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 № 231/539/118/219 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за № 711/4004, а саме - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»для розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів не врахувало обєми води, використаної на санітарно-гігієнічні потреби, внаслідок чого за період з 01.01.2009 по 30.09.2009 занижений даний збір у розмірі 54399,89 грн.

Також у ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- позивач не надавав до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики.

На підставі акту перевірки № 9/23-1/32009234/957/10 від 12.02.2010, згідно з підпунктами «а», «б»підпункту 4.2.2 статті 4, підпунктами 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем прийняти податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010: № 0000180231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя, рішенням якої від 01.06.2010 скарга залишена без задоволення, прийняти податкові повідомлення-рішення від 01.06.2010: № 0000180231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, в ході перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»використовує водні ресурси при здійсненні своєї господарської діяльності, повязаної з наданням в суборенду виробничих площ, обладнання, виготовлення жерстебанки з подальшою реалізацією, а також на умовах переробки давальницької сировини (жерсть), наданням послуг з переробки рибної сировини (криль), виробництвом рибних консервів з купувальної сировини, реалізацією ТМЦ.

На думку податкового органу, оскільки позивач використовує у своїй діяльності воду одночасно як для питних і санітарно-гігієнічних, так і для господарських, побутових та інших потреб, він є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів та повинен сплачувати збір за спеціальне використання водних ресурсів на загальних підставах. У 2009 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий» не нараховувало, не сплачувало і не надавало до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики.

Згідно зі статтею 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Частиною 1 статті 48 цього Кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно зі статтею 30 Водного кодексу України платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 3 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1999 № 1494 та пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999 № 231/539/118/219, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

Статтею 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Встановлюючи, що водокористування може бути загальним та спеціальним, названий Кодекс визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів, а спеціальне - юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб та є платним.

Судом встановлено, що 01.01.2009 між позивачем та Державним комунальним підприємством «Севміськводоканал»був укладений договір № 0154 на водопостачання та водовідведення з комунального водопроводу і відведення стоків у комунальну каналізацію.

Згідно з пунктом 15 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту водокористувачі, які використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, справляють збір до відповідних бюджетів за обсяги фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання відповідно до встановлених нормативів.

Перелік обставин, за наявності яких збір за використання водних ресурсів не справляється, наведений в пункті 16 Порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що платниками збору за використання водних ресурсів є водокористувачі, як первинні так і вторинні, які здійснюють спеціальне водокористування.

Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється саме за використання природного ресурсу всіма водокористувачами, окрім громадян при здійсненні ними загального водокористування.

Але, пункт 4.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту передбачає, що збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, яка використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та громадян субєктів підприємницької діяльності.

Позивачем на запит суду надано відповідь від 21.01.2011 за вих.№ 22/6, з якої вбачається, що у період з 01.01.2009 по 30.09.2009 Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»рибна продукція (консерви рибні) не вироблялась.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 79 цього Кодексу визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, вказана норма встановлює презумпцію вини субєкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується. Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача субєкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Така презумпція вини покладає на субєкта владних повноважень обовязок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростовувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Крім того, презумпція вини позбавляє адміністративний суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Всупереч вказаній вимозі Закону відповідачем не доведено, що позивач використовував у перевіряємий період відповідні обсяги спожитої води для виготовлення власного продукту та ця вода входила до складу готового продукту, який реалізовувався споживачам.

Судом не приймаються до уваги (в обґрунтування заперечень на відповідь позивача від 21.01.2011 за вих.№ 22/6 на запит суду) доводи представника відповідача про здійснення позивачем у період з 01.01.2009 по 30.09.2009 господарської діяльності, оскільки цей факт не заперечується самим позивачем, підтверджується актом перевірки, але ця діяльність не була повязана з використанням води у власному виробництві.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у період І-ІІІ квартали 2009 року не здійснював спеціальне використання водних ресурсів, а тому не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів, що свідчить про протиправність нарахування податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів та застосування штрафних санкцій, а також за неподачу до податкового органу розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики.

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення від 01.06.2010: № 0000180231/1, № 0000350231/1, № 0000190231/1, № 0000360231/1 є протиправним та підлягають скасуванню.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2010: № 0000180231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/0 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн., суд відмовляє в їх задоволенні з наступних підстав.

Підпунктом 5.3. пункту 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 за № 467/7788, встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010 № 0000180231/0, № 0000350231/0, № 0000190231/0, № 0000360231/0 не породжують будь-яких правових наслідків для Tовариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий», а отже, не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 01.06.2010: № 0000180231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 10831,00 грн.; № 0000350231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 68,00 грн.; № 0000190231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 70768,84 грн.; № 0000360231/1 про визначення податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування місцевого значення у розмірі 442,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України в доход Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибоконсервний комбінат «Новий»(99014, місто Севастополь, Камишове шосе, 55) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року.