Постанова № 14151870, 24.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.01.11 місто СевастопольСправа №2а-3079/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача Марчук Михайло Михайлович, довіреність б/н від 16.11.2010,

відповідача Дерябкіна Вікторія Любомирівна, довіреність № 9485/10 від 22.12.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя до Приватного підприємства «Віата»про стягнення заборгованості у розмірі 125444,24 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Віата»про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати орендної плати за землю у розмірі 125444,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства, що виразилося у порушенні порядку та строків сплати орендної плати за землю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 03.11.2010 відкрито провадження в адміністративній справі.

Іншою ухвалою від 03.11.2010 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає, що до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення Податкового кодексу України. Також вказує не неправомірність дій податкового органу при самостійному здійсненні розподілу коштів платника податків без врахування цільового призначення поточних платежів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.

Приватне підприємство «Віата»зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією 03.12.2003 за № 10001473112.

Відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя як платник окремих видів податків, а саме орендної плати за землю.

12.11.2004 між Севастопольською міською державною адміністрацією та Приватним підприємством «Віата»укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,3451 га, яка розташована за адресою: Севастопольська зона ПБК, 27-А (у районі урочища «Батіліман»), для будівництва та обслуговування бази відпочинку. Вказаний договір укладено строком на 50 років, встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про плату за землю” № 2535-ХІІ від 03.07.1992 (який діяв на час виникнення спірних відносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України № 2535-ХІІ від 03.07.1992 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 17 Закону України № 2535-ХІІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

30.01.2009 Приватне підприємство «Віата»подало до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік, згідно з якою податкове зобовязання з орендної плати за землю за рік складає 16211,44 грн.: за січень-листопад 1350,95 грн. щомісячно, за грудень 1350,99 грн.

01.02.2010 Приватне підприємство «Віата»подало до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, згідно з якою податкове зобовязання з орендної плати за землю за рік складає 24035,47 грн.: за січень-листопад 2002,96 грн. щомісячно, за грудень 2002,91 грн.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (який діяв на час виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Віата»сплачено:

- платіжним дорученням № 754 від 25.02.2009 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за січень 2009 року по терміну 28.02.2009”;

- платіжним дорученням № 765 від 20.03.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за лютий 2009 року, по терміну 30.03.2009”;

- платіжним дорученням № 771 від 23.04.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за березень 2009 року, по терміну 30.04.2009”;

- платіжним дорученням № 793 від 21.05.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за квітень 2009 року, по терміну 30.05.2009”;

- платіжним дорученням № 798 від 19.06.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за травень 2009 року, по терміну 30.06.2009”;

- платіжним дорученням № 806 від 23.06.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за червень 2009 року, по терміну 30.07.2009”;

- платіжним дорученням № 821 від 21.08.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за липень 2009 року, по терміну 30.08.2009”;

- платіжним дорученням № 834 від 17.09.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за серпень 2009 року, по терміну 30.09.2009”;

- платіжним дорученням № 849 від 21.10.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за вересень 2009 року, по терміну 30.10.2009”;

- платіжним дорученням № 858 від 18.11.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за жовтень 2009 року, по терміну 30.11.2009”;

- платіжним дорученням № 870 від 23.12.2009 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за листопад 2009 року, по терміну 30.12.2009”;

- квитанцією № ПН313633 від 29.01.2010 - 1350,95 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за грудень 2009 року”.

Також, матеріалами справи підтверджується своєчасна сплата Приватним підприємством «Віата»орендної плати за землю у 2010 році:

- квитанцією № ПН316867 від 23.02.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за січень 2010”;

- квитанцією № ПН320396 від 24.03.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за лютий 2010”;

- квитанцією № ПН325560 від 07.05.2010 - 2203,25 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за березень 2010”;

- квитанцією № ПН327345 від 21.05.2010 - 2223,26 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за квітень 2010”;

- квитанцією від 30.06.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за травень 2010”;

- квитанцією № ПН335261 від 30.07.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за червень 2010”;

- квитанцією № ПН3923232 від 26.08.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за липень 2010”;

- квитанцією № ПН2990311 від 26.10.2010 - 2002,96 грн., призначення платежу - “орендна плата за землю за вересень 2010”.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості за несвоєчасну сплату податкових зобовязань у період з вересня 2009 року по липень 2010 року у розмірі 15606,43 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя 08.07.2009 проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Віата" з питання повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за квітень 2009 року. Під час перевірки встановлено порушення статті 7 Закону України "Про плату за землю", статті 21 Закону України „Про оренду землі", що полягає у заниженні орендної плати за земельну ділянку у сумі 5403,80 грн.

За результатами перевірки відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.07.2009 № 0000601503/0/166 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 5403,80 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1621,14грн.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідач 24.07.2009 звернувся до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя з первинною скаргою, за результатами розгляду якої рішенням інспекції від 16.09.2009 № 7169/10/25-020 повідомлення-рішення від 15.07.2009 № 0000601503/0/166 залишено без змін.

02.10.2009 відповідач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у місті Севастополі, рішенням якої від 19.10.2009 № 3610/7/25-030 зазначену скаргу залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку на оскарження.

Згідно з підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу.

Таким чином, у відповідності до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначене податковим повідомленням-рішенням від 15.07.2009 № 0000601503/0/166 податкове зобов'язання узгоджено 21.09.2009 та мало бути сплачене до 01.10.2009.

Разом з тим, донарахована сума сплачена Приватним підприємством «Віата» після закінченні встановленого строку, у зв'язку з чим позивачем була нарахована пеня у розмірі 200,87 грн., з яких сплачено 169,16 грн. Отже, залишок несплаченої пені складає 31,71 грн.

27.03.2009 працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Віата" з питання повноти нарахування сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за листопад-грудень 2008 року. Під час перевірки встановлено порушення статті 7 Закону Україні "Про плату за землю", що полягає у заниженні орендної плати за земельну ділянку у сумі 9381,58 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 0000291503/1/101 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 9381,58 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4690,79 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, відповідач також почав процедуру адміністративного оскарження, звернувшись 05.05.2009 до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя з первинною скаргою. За результатами розгляду первинної скарги рішенням позивача від 24.06.2009 № 4894/10/25-020, яке отримане відповідачем 02.07.2009, податкове повідомлення-рішення від 26.06.2009 № 0000291503/0/101 залишено без змін.

06.07.2009 відповідач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової інспекції у місті Севастополі, рішенням якої від 27.08.2009 № 2992/7/25-030 зазначену скаргу залишено без розгляду у зв'язку зі зверненням платника до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.10.2009 у справі № 2а-1418/09/2770 позов залишено без розгляду у звязку з повторною неявкою позивача.

Таким чином, у відповідності до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначене податковим повідомленням-рішенням від 26.06.2009 № 0000291503/0/101 податкове зобов'язання узгодилося 25.10.2009 та мало бути сплачене до 04.11.2009.

Разом з тим, донарахована сума сплачена Приватним підприємством «Віата»після закінчення встановленого строку, у зв'язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 791,81 грн., яка на час подачі позову до суду не сплачена у повному обсязі.

17.11.2009 працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Віата" з питання повноти нарахування і сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у період з травня по вересень 2009 року. Під час перевірки встановлено порушення статті 7 Закону України "Про плату за землю", що полягає у заниженні орендної плати за земельну ділянку у сумі 2702,10 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0001431503/0 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 2702,10 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1080,80 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідач почав процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої скарга Приватного підприємства "Віата" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0001431503/0 - без змін. Проте, зазначена сума була сплачена несвоєчасно та частково у розмірі 686,26 грн. З урахуванням донарахованої пені сума заборгованості складає 3149,14 грн. (основний платіж - 2015,84 грн., штрафні санкції - 1080,80 грн., пеня - 52,50 грн.).

02.12.2008 працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 12.11.2006 по 12.11.2008. Під час перевірки встановлено порушення статті 7 Закони України "Про плату за землю", що виразилася у заниженні орендної плати за земельну ділянку у сумі 109117,01 грн.

За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.12.2008 № 0001601503/0/315 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 109117,01 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 54558,51 грн.

Не погодившись з вказаним повідомлення-рішенням, відповідач почав процедуру адміністративного оскарження та за результатами розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією у місті Севастополі прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.05.2009 № 0000351503/2/110, сума донарахованого податкового зобовязання зменшена з орендної плати за землю до 64247,27 грн., за штрафними санкціями до 32123,64 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої від 09.07.2009 № 14353/7/25-0215 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 02.10.2009 у справі № 2а-1199/09/2770 у задоволенні позову Приватного підприємства «Віата»до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.12.2008 № 0001601503/0/315 відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2010 зазначена постанова суду залишена без змін.

Таким чином, визначене податковим повідомленням-рішенням від 06.05.2009 № 0000351503/2/110 податкове зобовязання узгоджено 10.03.2010 та мало бути сплачене відповідачем 22.03.2010. Проте, донарахована сума не сплачена у встановлений строк у повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 96370,91 грн., з яких основній податок - 64247,27 грн., штрафні санкції - 32123,64 грн.

06.04.2010 працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Віата" з питання повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з жовтня по грудень 2009 року. Під час перевірки встановлено заниження орендної плати за земельну ділянку у сумі 1621,16 грн.

За результатами перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.04.2010 № 0000851503/0 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 1621,16 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 810,56 грн., яке отримане відповідачем 20.04.2010.

Зазначене податкове повідомлення-рішення ані в адміністративному, ані в судовому порядку не оскаржувалось.

Таким чином, податкове зобов'язання мало бути сплачене у строк до 30.04.2010, але у добровільному порядку відповідачем не сплачено, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 2431,72 грн.

01.06.2009 працівниками Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Віата" з питання повноти нарахування та сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за березень 2009 року. Під час перевірки встановлено порушення статті 7 Закону України "Про плату за землю", що виразилось у заниженні орендної плати за земельну ділянку у сумі 5403,80 грн.

За результатами перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009 № 0000491503/0/146 про донарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 5403,80 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1621,14 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення скарги Приватного підприємства "Віата" залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2009 № 0000491503/0/146 - без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.02.2010 у справі № 2а-2689/09/2770 у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Віата»про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2009 № 0000491503/0/146 відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Таким чином, донараховане податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2009 № 0000491503/0/146 податкове зобовязання мало бути сплаченим 14.06.2010, але у добровільному порядку відповідачем не сплачено, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 7024,94 грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашенню зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»Приватному підприємству «Віата»були виставлені вимоги: перша № 1/128 від 05.08.2009 надіслана рекомендованим листом та отримана відповідачем 10.08.2009, друга № 2/148 від 09.09.2009 отримана відповідачем 17.09.2009.

Заходи примусового стягнення, вжиті позивачем відповідно до Закону України «Про порядок погашенню зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», до погашення заборгованості не призвели.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 зазначеного Закону України у разі коли податкове зобовязання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобовязання.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства «Віата»такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 109837,81 грн.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Віата»(99040, місто Севастополь, вул.Ген.Коломийця, 2, ЄДРПОУ 32789318, р/р 26008733894001 у Севастопольській філії КБ «Приватбанк», м.Севастополь, МФО 324935) в доход місцевого бюджету Балаклавського району міста Севастополя (р/р 33214812700002, одержувач Балаклавський місцевий бюджет міста Севастополя, код платежу 13050200, ЄДРПОУ 24035629, банк ГУДК у місті Севастополі, МФО 824509) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 109837,81 грн. (сто девять тисяч вісімсот тридцять сім гривень 81 копійка).

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року.