Постанова № 14151838, 02.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.11Справа №2а-3466/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів: головуючого судді - Гавури О.В.;

суддів -Кравченко М.М.;Куімова М.В.

при секретарі - Плаксіній О.С.

з участю представників сторін:

позивача Дун Єлизавети Анатоліївни, довіреність б/н від 20.12.2010,

відповідача Феодосійська МДПІ АР Крим, Антілогової Наталії Вікторівни, довіреність № 78 від 01.11.2010, Любімцевої Ганни Валеріївни, довіреність № 95 від 17.12.2010,

відповідача ДПА України, Павлюкової Олени Валеріївни, довіреність №10-6018/1877 від 27.05.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ариол"доФеодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР КримДержавної податкової адміністрації України про визнання дій протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ариол» звернулось до суду з позовною заявою до Феодосійської Міжрайонної Державної податкової інспекції Автономної республіки Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення. Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у м.Феодосії відповідно складеного Акту перевірки за №770/15-3/31338910 від 30.04.2010 за невнесення плати за користування ТОВ «Ариол» земельною ділянкою, відповідно до чого нараховані податкові зобов»язання на загальну суму 14396,83 грн., за основним платежем 11365,92 грн., за штрафними санкціями 3030,91 грн. Крім того, просив скасувати Рішення ДПА України «Про результати розгляду повторної скарги» №11263/6/25-0215 від 27.10.2010.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачами вимог Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про державну податкову службу».

Ухвалою від 22 листопада 2010 року відкрито провадження у справі, ухвалою суду від 22 листопада 2010 року закінчене підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії АР Крим за №0003611503/0 від 19.05.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/1 від 29.07.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/2 від 03.09.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/3 від 05.11.2010 та просив скасувати вищезазначене рішення ДПА України «Про результати розгляду повторної скарги». Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав викладених у позові та у письмових поясненнях наданих суду.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали.

Представник відповідача ДПА України просив закрити провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог до ДПА України, оскільки вважає вимогу позивача стосовно скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги такою, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Рішення ДПА України за результатами повторної скарги не породжує для ТОВ «Ариол» настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов»язки, а також не є обов»язковим для виконання (а.с. ).

Представники відповідача Феодосійської МДПІ АР Крим на задоволенні позовних вимог заперечували з підстав, викладених у запереченні за вих..№3020/9/10-0 від 17.12.2010 (а.с. ). Пояснили, що за даними Феодосійської МДПІ АР Крим не встановлено відомостей щодо змін та доповнень до договору оренди землі від 02.11.2007 про зменшення площі орендованої ТОВ «Ариол» земельної ділянки на 0,2838 га у зв»язку з відчуженням права власності на нерухоме майно, та про повернення (акт приймання-передачі) вказаної земельної ділянки Феодосійській міській раді. Також немає відомостей щодо розірвання договору суборенди від 31.07.2008 №1. Інформація про укладення договору оренди між Феодосійською міською радою та ТОВ «Арсенал» на земельну ділянку площею 0,2838 га до Феодосійською МДПІ АРК не надходила. Тому вважають, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ДПІ в м. Феодосії АР Крим 30.04.2010 проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ариол» з питань дотримання вимог податкового законодавства по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 01.01.2010 по 31.03.2010, за результатами якої складений акт № 770/15-3/31338910 від 30.04.2010.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «Ариол» в порушення ст.21 Закону України «Про оренду землі» занижено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 11365, 92 грн.: у тому числі за січень 2010 на 3788,64 грн., за лютий 2010 на 3788,64 грн., за березень 2010 на 3788,64 грн. Відповідач вважає, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності занижений всупереч п.9 договору оренди землі від 03.07.2008 та відповідно до п.10 цього договору позивачем не застосовано коефіцієнт індексації.

На підставі зазначеного акту ДПІ в м. Феодосії АР Крим, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00003611503/0 від 19.06.2010 про сплату 14396,83 грн. орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності: у т.ч. за основним платежем 11365, 92 грн., за штрафними санкціями 3030,91 грн.

Вказане рішення було оскаржено позивачем у адміністративному порядку до ДПІ в м.Феодосії АР Крим, ДПА в АР Крим та ДПА України. За результатами розгляду скарг рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 27.10.2010 №11263/6/25-0215 (22996/7) залишено без змін рішення Феодосійської МДПІ від 26.07.2010 №873/10/25-010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 26.08.2010 №1988/10/25-023, прийнятого за розглядом повторної скарги ТОВ «Ариол», а скаргу без задоволення

податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим № 00003611503/0 від 19.06.2010, Феодосійської МДПІ в АР Крим № 00003611503/1 від 29.07.2010, № 00003611503/2 від 03.09.2010, № 00003611503/3 від 05.11.2010 залишено без змін.

Згідно з наказом ДПА у АР Крим №111 від 05.03.2010 «Про реорганізацію ДПІ в в м.Феодосії, ДПІ в Кіровському районі та ДПІ в Совєтському районі» Державну податкову інспекцію в м.Феодосії перейменовано в Феодосійську Міжрайонну Державну податкову інспекцію.

Судом встановлено, що договором оренди землі від 02.11.2007, укладеним орендодавцем Феодосійською міською радою з орендарем ТОВ «Ариол», на підставі рішення 22 сесії 5-го скликання Феодосійської міської ради від 31.08.2007 №1040, позивачу надано у строкове платне користування земельну ділянку за адресою: АР Крим, м.Феодосія, Керченський проїзд, 2, кадастровий номер ділянки 01116000001200 25, площею 1,3475 га. Зазначений договір оренди землі зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.07.2008 за №040801900170.

26.01.2010 позивач ТОВ «Ариол» надало ДПІ в м.Феодосії АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік. Згідно з наданою декларацією сума податкового зобов'язання з орендної плати за 2010 рік склала 170531, 58 грн., за січень листопад 2010 по 14210,96 грн. щомісяця, за грудень 2010 -14211, 02 грн.

Відповідно до п.2.2.1 Рішення Феодосійської міської ради 45 сесії 5 скликання №1981 від 30.01.2009 площа користування ТОВ «Ариол» земельною ділянкою за адресою: АР Крим, м.Феодосія, Керченський проїзд, 2 була змінена з «1,3475 га» на «1,0637 га». Право користування позивача на 0,2838 га земельної ділянки було припинено.

Зазначеній ділянці місцевою радою була присвоєна нова адреса: АР Крим, м.Феодосія, Керченський проїзд, 2-а та присвоєно кадастровий номер 01116000000101 20 38. Підставою рішення Феодосійської міської ради є перехід права власності у зв'язку з відчуженням об'єкта нерухомості модуля складу ТОВ «Арсенал» та отриманої добровільної відмови ТОВ «Ариол» від права користування на частину земельної ділянки у розмірі 0,2838 га.

ТОВ «Арсенал» на підставі акту приймання-передачі від 31.08.2008 та угоди про узгодження меж землекористування від 23.03.2009 є фактичним землекористувачем та самостійно вносить плату за користування земельною ділянкою площею 0,2838 га, що підтверджується податковою декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с. ).

Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998, № 161-XIV визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України право користування на земельну ділянку припиняється у разі: добровільної відмови від права користування земельною ділянкою; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з п. 4 ст.142 Земельного кодексу України власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. При цьому право користування припиняється з моменту прийняття рішення про припинення права користування.

Стаття друга Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992, № 2535-XII, який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення, передбачає, що використання землі в Україні є платним. Даний Закон визначав розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Частина друга статті 15 того ж Закону, визначала, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна платня за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін в договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються Законом України «Про плату за землю». Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Ариол» з 01.01.2010 до 01.04.2010 була нарахована орендна плата за земельну ділянку, яка перебувала в користуванні позивача фактично з урахуванням індексації.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 1,0637 га став договір оренди від 02.11.2007 з врахуванням добровільної відмови ТОВ «Ариол», рішення сесії Феодосійської міської ради від 30.01.2009 №1981 та довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що видана відділом Держкомзему м.Феодосії від 09.02.2009 та складеною на підставі рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 №1698.

Згідно зазначених документів площа землекористування ТОВ «Ариол» за адресою: АР Крим, м.Феодосія, Керченський проїзд, 2 складає 1,0637 га, при цьому нормативно грошова оцінка ділянки без індексації складала 3399407,82 грн. ТОВ «Ариол» вносив орендну плату за фактичне використання земельної ділянки, а не з моменту виникнення права на оренду. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивач вносив орендну плату за 2009 рік виходячи з фактично займає мої площі. До відповідальності за неправильне нарахування податкових зобов'язань не притягувався.

На земельну ділянку, право користування на яку позивача було припинено, відділом Держкомзему м.Феодосії була надана довідка про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за №1233/03-08 від 09.02.2009 ТОВ «Арсенал».

В судовому засіданні встановлено, що довідки про нормативні грошові оцінки земельних ділянок, якими користуються ТОВ «Ариол» та ТОВ «Арсенал», відділом Держкомзему м.Феодосії в установленому законом порядку відкликані не були. Про їх нелігітимність позивач також повідомлений не був.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Арсенал» є фактичним землекористувачем та самостійно вносить плату за користування земельною ділянкою площею 0,2838 га, що підтверджується платіжними документами ТОВ «Арсенал» та податковою декларацією за 2010 рік.

Що стосується доводів відповідача ДПА України, що вимога позивача щодо скасування рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 27.10.2010 №11263/6/25-0215 (22996/7) не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які їхні рішення, дії та бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Винятки з цього правила встановлено Конституцією та законами України, які можуть визначати інший порядок судового провадження для таких рішень, дій чи бездіяльності. Тут враховано принцип, за яким жоден правовий акт (нормативний чи індивідуальний) не може бути виведено з-під контролю судової влади на предмет конституційності, законності цього акта чи його відповідності правовому акту вищої сили.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи позивача не спростовані відповідачем, як того прямо вимагає частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що п.2, п.3 ст.21 Закону України «Про оренду землі» позивачем порушені не були, оскільки ТОВ «Ариол» вносило орендну плату за землю за фактичне використання земельної ділянки. Відповідачі, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятих ними рішень.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи з даної норми Закону, судова колегія вважає необхідним вийти за межі позовних вимог щодо визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та визнання рішення Рішення ДПА України «Про результати розгляду повторної скарги» №11263/6/25-0215 від 27.10.2010.

З рахуванням зазначеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Постанова складена та підписана в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Феодосії АР Крим за №0003611503/0 від 19.05.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/1 від 29.07.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/2 від 03.09.2010, податкове повідомлення-рішення Феодосійської МДПІ АР Крим за №0003611503/3 від 05.11.2010.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Рішення ДПА України «Про результати розгляду повторної скарги» №11263/6/25-0215 від 27.10.2010 .

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий суддяО.В. Гавура

Судді:М.М. Кравченко

М.В. Куімов