Постанова № 14151839, 02.02.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.02.11Справа №2а-3077/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Плаксіній О.С.,

з участю представників:

позивача: Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9" - Соколовський В'ячеслава Вікторовича, довіреність від 01.10.2010 р., Пурас Олександра Володимировича, довіреність від 01.10.2010 р.,

відповідача: Севастопольської міської державної адміністрації - Барташа Андрія Валерійовича, довіреність від 30.12.2010 року № 13195/24/1-10,

відповідача: Прокуратури м. Севастополя - не з'явився, повідомлений належним чином,

третьої особи: Головного управління Держкомзему м. Севастополя - не з'явився, повідомлений належним чином,

третьої особи: Севастопольської міської Ради - Сирського Сергія Валентиновича, довіреність від 10.01.2011 року № 03-15/28,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОбслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9" доПрокуратури міста Севастополя, Севастопольської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб: Головного управління Держкомзему м.Севастополя, Севастопольської міської Ради, про визнання незаконними та скасування протесту та розпорядження,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОбслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9"доПрокуратури міста СевастополяСевастопольської міської державної адміністрації, за участю третіх осіб: Головного управління Держкомзему м.Севастополя, Севастопольської міської Радипро визнання незаконними та скасування протесту та розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9" звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя,Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: Головне управління Держкомзему в м.Севастополі Севастопольської міської Ради про визнання незаконним та скасування Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1659-р від 03.08.2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог діючого законодавства при прийнятті спірного розпорядження, оскільки Севастопольська міська державна адміністрація діяла з перевищенням повноважень та у спосіб, який не передбачений законом, зокрема, із порушенням приписів статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.10.2010 року відкрите провадження у адміністративній справі № 2а-3077/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 21.10.2010 року закінчено підготовче провадження та призначено справу № 2а-3077/10/2770 до судового розгляду.

Позивач збільшив позовні вимоги, надавши до суду письмову заяву, відповідно до якої, просив суд визнати незаконним та скасувати протест прокурора м. Севастополя в порядку нагляду від 20.07.2010 за вих. № 07-902-10.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 26.11.2010 року адміністративний позов у частині позовних вимог до прокуратури м.Севастополя про визнання незаконним і скасування протесту від 20.07.2010 за вих. № 07-902-10 був залишений без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з мотивів, наведених в адміністративному позові, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача Севастопольської міської державної адміністрації проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача Прокуратури м. Севастополя в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Головного управління Держкомзему в м.Севастополі в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином.

Представник третьої особи Севастопольської міської Ради проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача Прокуратури м.Севастополя та третьої особи Головного управління Держкомзему в м.Севастополі, оскільки відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання відповідача та третьої особи повідомлених належним чином не є перешкодою для розгляду справи.

Суд заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, зясувавши обставини у справі, перевіривши докази та вивчивши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Обслуговуючий кооператив "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9" (далі - ОК "ДБК "Дружба-9") 20.03.2009 року зареєстрований Балаклавською районною державною адміністрацією м.Севастополя, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 297143, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 10751020000000969, ідентифікаційний код юридичної особи 36461002.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1252-р від 07.04.2010 року був наданий ОК "ДБК "Дружба-9" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у районі урочища Аязьма, орієнтованою площею 24 гектари; зобов'язано позивача:

- виконати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у районі урочища Аязьма, орієнтованою площею 24,0 га, в організації, що має ліцензію на здійснення відповідної діяльності;

- протягом року з дня видання розпорядження надати до Севастопольської міської державної адміністрації для затвердження та погодження у встановленому законом порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у районі урочища Аязьма, орієнтованою площею 24 гектари;

- разом з проектом землеустрою до Севастопольської міської державної адміністрації надати список осіб, що є членами кооперативу та отримують земельні ділянки у порядку безоплатної приватизації з визначенням номера і площі земельної ділянки кожної особи.

Прокурором міста Севастополя 20.07.2010 за № 07-902-вих.10 до Севастопольської міської державної адміністрації було принесено протест з вимогою скасувати вказане розпорядження як таке, що суперечить чинному законодавству України, а саме, всупереч статтям 41, 80, 82, 93, ч. 2 ст. 127, ст. 134 Земельного Кодексу України розпорядження міською державною адміністрацією видано стосовно земельної ділянки, яка може бути передана у власність юридичній особі виключно шляхом продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та укладення відповідного договору купівлі-продажу.

На підставі протесту прокурора м. Севастополя головою Севастопольської міської державної адміністрації було прийнято розпорядження № 1659-р від 03.04.2010 "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 07.04.2010 № 1252-р".

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України. Згідно з цією статтею, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд і вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, у яких вони вважають, що субєкт владних повноважень своїм рішенням, діями чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи інтереси.

Індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

У даній справі предметом оскарження є правовий акт індивідуальної дії, дію якого поширено, зокрема на ОК "ДБК "Дружба-9".

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 7 ст. 118 Конституції України, Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.

Преамбулою Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року № 586-XIV(далі - Закон № 586-XIV) встановлено, що відповідно до Конституції України цей Закон визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 586-XIV, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Статтею 3 Закону № 586-XIV закріплені принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до яких вони діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону № 586-XIV, на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 41 Закону № 586-XIV, Голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Статтею 39 Закону № 586-XIV визначений перелік повноважень голів місцевих державних адміністрацій, до якого не входить скасування власних попередніх розпоряджень.

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Конституції України, рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Крім того, частинами першою та третьою статті 43 Закону № 586-XIV передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 16.05.2008 року № 279-VI, якій діяв на час прийняття оскаржуємого розпорядження, Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо: подання Президенту України пропозицій щодо скасування актів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, з одночасним зупиненням їх дії.

Таким чином, законодавством чітко визначено коло субєктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, а саме, такими суб'єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня, суд.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що скасування власного розпорядження головою місцевої державної адміністрації свідчить про вихід ним за межі власних повноважень та суперечить вимогам Закону та Конституції України.

Посилання представника відповідача Севастопольської міської державної адміністрації на те, що розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 03.08.2010 № 1659-р було прийнято на підставі протесту прокурора, а тому є правомірним не можуть бути прийняте судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, в тому числі, і нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Статтями 1, 19 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів місцевими радами, їх виконавчими органами, здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, також і відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Тобто, відповідно до зазначеної норми права, протест прокурора не є рішенням субєкта владних повноважень, обовязковим для виконання; протест - це думка прокурора, яка надсилається відповідному органу для вирішення питання по суті, а тому не дає підстав цьому органу діяти за межами наданих йому повноважень.

Прокурор міста Севастополя приніс протест на акт органу, який його видав, але не мав права його скасовувати, не скориставшись наданою йому законом альтернативною можливістю внесення протесту до вищестоящого органу.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації законних підстав для прийняття розпорядження від 03.08.2010 № 1659-р "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 07.04.2010 № 1252-р", оскільки вказане розпорядження було прийняте за межами повноважень наданих законом відповідачу.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятого їм розпорядження від 03.08.2010 № 1659-р.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Дружба-9" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 31 січня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №1659-р від 03.08.2010 "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 07.04.2010 №1252-р" протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

СуддяО.В. Гавура