Рішення № 141517500, 03.11.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
183/13353/25
Номер документу
141517500
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний унікальний номер справи 183/13353/25

Провадження № 2/183/4705/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання - Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі - позивач, новий кредитор) звернулося до суду з цим позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_2 (надалі - відповідач, Позичальник) заборгованість за договором позики № 6742592 від 10 січня 2024 року у розмірі 25 245,00 грн, з яких: 8 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16 745,00 грн - заборгованість за процентами за користування позикою, та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІФОЮ» (надалі - Первісний кредитор, Позикодавець) та ОСОБА_2 укладено договір позики № 6742592 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За цим договором відповідач отримала 8 500,00 грн із зобов`язанням повернути позику та сплатити проценти на погоджених сторонами умовах.

Позивач посилається на набуття права грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 11-01/2024 від 11 січня 2024 року, додаткової угоди № 5 від 17 липня 2024 року та акта приймання-передачі реєстру боржників № 5 від 17 липня 2024 року. Оскільки відповідач не виконала своїх зобов`язань за договором позики, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права..

Ухвалою суду від 16 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у тому числі шляхом надсилання SMS-повідомлень на номер мобільного телефону, зазначений у поданій нею письмовій заявці на електронних повісток засобами мобільного зв`язку.

Відповідач подала заяву про відкладення розгляду справи, призначеного на 11 травня 2026 року, «для надання доказів, що стосуються розгляду справи», у якій також зазначила про зміну прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 , у зв`язку з укладенням шлюбу.. Проте в подальші судові засідання, призначені на 06 липня 2026 року та 29 жовтня 2026 року, не з`явилася, доказів, про намір подати які зазначала в заяві, суду не надала.

Таким чином, відповідач була обізнана про перебування справи у провадженні суду та мала можливість подати докази на підтвердження своїх заперечень. Її подальша неявка та неподання зазначених у заяві доказів свідчать про те, що вона не скористалася наданою їй можливістю реалізувати відповідні процесуальні права. За цих обставин суд не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи лише з метою очікування таких доказів.

За таких обставин, з урахуванням положень частини першої статті 223 ЦПК України, неявка належно повідомленого відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у цій справі є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що 10 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ», як Позикодавцем, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено електронний договір позики № 6742592. Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти, а Позичальник зобов`язується повернути таку ж суму та сплатити проценти. Сума позики становить 8 500,00 грн. Первісний строк позики - 78 днів, до 28 березня 2024 року. Дата надання позики - 10 січня 2024 року.

Пунктом 2.4 договору визначено фіксовану акційну ставку 0,01 % на день протягом першого розрахункового періоду за дотримання встановлених договором умов; базову ставку 2,5 % на день для першого періоду у випадках, передбачених договором, та основну ставку 2,5 % на день протягом подальшого строку позики. За пунктом 2.5 позика надається шляхом безготівкового переказу на банківську картку НОМЕР_1 , зареєстровану Позичальником в особистому кабінеті.

Судом досліджено паспорт позики, підписаний відповідачем 10 січня 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором v28070, договір позики, додатки до нього та анкету клієнта, які містять ідентифікаційні й контактні дані відповідача.

06 лютого 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору позики № 6742592. Нею погоджено строк користування позикою в сумі 8 500,00 грн протягом 80 днів, до 26 квітня 2024 року, та фіксовану базову й основну процентні ставки 2,5 % на день. Додаткова угода містить електронний підпис Позичальника одноразовим ідентифікатором h10226. Отже, остаточний строк повернення позики сторонами змінено з 28 березня 2024 року на 26 квітня 2024 року.

ТОВ «МАНІФОЮ» виконало зобов`язання з надання позики. Це підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 05 листопада 2024 року № 2782_241105152409, відповідно до якого 10 січня 2024 року о 09:02:40 успішно перераховано 8 500,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 329920662. Маска картки відповідає зазначеній у договорі позики. Зазначені відомості узгоджуються з відображеною у розрахунку операцією надання позики.

Із розрахунку заборгованості за договором позики станом на 17 липня 2024 року вбачається надання відповідачеві 8 500,00 грн та сплата нею 06 лютого 2024 року 23,00 грн у рахунок процентів. Погашення основної суми позики в розрахунку не відображено. Позивач визначив залишок заборгованості за процентами у сумі 16 745,00 грн, загальну заборгованість - 25 245,00 грн. Проценти на прострочену позику до заявленої суми не включено.

11 січня 2024 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-01/2024. За пунктами 1.1, 1.2 договору Первісний кредитор відступає Фактору права грошової вимоги до боржників, визначених реєстром, а перехід прав відбувається з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників.

17 липня 2024 року сторони уклали додаткову угоду № 5 та підписали акт приймання-передачі реєстру боржників № 5. У витязі з реєстру за порядковим номером 71 зазначено ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , договір позики № 6742592, суму основного боргу 8 500,00 грн та процентів 16 745,00 грн, усього - 25 245,00 грн. Оплата за відступлення прав вимоги за додатковою угодою № 5 підтверджена платіжною інструкцією № 362 від 17 липня 2024 року.

Станом на день розгляду справи сторонами не надано доказів часткового чи повного виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, договір, укладений в електронній формі з дотриманням установлених законом вимог, є таким, що укладений у письмовій формі (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено можливість підписання електронного правочину електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Щодо переходу права вимоги, то за п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів (п. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З урахуванням досліджених судом договору позики, паспорта позики, додаткової угоди № 1, відомостей про електронне підписання та підтвердження успішного переказу коштів суд висновує про виникнення між відповідачем та Первісним кредитором зобов`язальних правовідносин. Договором факторингу, актом приймання-передачі реєстру боржників № 5 і витягом із нього підтверджено перехід права вимоги за договором позики до позивача.

Перевіряючи нарахування процентів, суд установив, що вони нараховані до 26 квітня 2024 року включно, тобто в межах строку, погодженого додатковою угодою № 1. За період з 11 січня до 06 лютого 2024 року нараховано 27 денних платежів по 0,85 грн; з 07 лютого до 23 квітня 2024 року - 77 платежів по 212,50 грн; з 24 до 26 квітня 2024 року - 3 платежі по 127,50 грн. Нарахування після остаточного строку повернення позики в поданому розрахунку відсутні.

Разом з тим сума зазначених денних нарахувань становить 16 767,95 грн (27 ? 0,85 + 77 ? 212,50 + 3 ? 127,50), а з урахуванням сплачених 23,00 грн залишок процентів становить 16 744,95 грн. Отже, визначений позивачем залишок у розмірі 16 745,00 грн завищений на 0,05 грн. Підстав для округлення заборгованості до цілої гривні суд не встановив, тому в частині стягнення 0,05 грн процентів належить відмовити.

Оцінюючи подані докази у сукупності, суд ураховує, що основну суму позики не повернуто, а розрахунок підтверджує наявність несплачених процентів у перевіреному судом розмірі. Неявка відповідача та неподання нею зазначених у заяві доказів самі по собі не є визнанням позову й не звільняють позивача від доказування. Висновок про часткову обґрунтованість вимог ґрунтується на досліджених документах і самостійній перевірці розрахунку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд висновує про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 25 244,95 грн, з яких: 8 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16 744,95 грн - заборгованість за процентами. У решті позову належить відмовити.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Згідно з частиною першою цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення вимог на суму 25 244,95 грн із заявлених 25 245,00 грн з відповідача на користь позивача належить стягнути 3 027,99 грн судового збору (3 028,00 ? 25 244,95 / 25 245,00). У решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 6742592 від 10 січня 2024 року у розмірі 25 244 (двадцять п`ять тисяч двісті сорок чотири) гривні 95 копійок, з яких: 8 500,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 16 744,95 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 027 (три тисячі двадцять сім) гривень 99 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 03 листопада 2026 року.

Суддя Г. Є. Майна

Часті запитання

Який тип судового документу № 141517500 ?

Документ № 141517500 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141517500 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141517500 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141517500 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141517500, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 141517500, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141517500 відноситься до справи № 183/13353/25

Це рішення відноситься до справи № 183/13353/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141517496
Наступний документ : 141517502