Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/700/26
№ 2/183/289/26
16 листопада 2026 року м.Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняу у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року АТ «СЕНС БАНК» (надалі Банк) звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №631455391 у розмірі 169055,39 грн.
Позов обґрунтований тим, що 07.09.2020 ОСОБА_1 уклав з АТ «Альфа-Банк» (в подальшому змінено назву на АТ «СЕНС БАНК») Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631455391 (надалі - Кредитний договір). Відповідно умов Кредитного договору Банк зобов`язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами Кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором становить 169055,39 грн., яка складається з наступного: 96409,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 72645,83 грн. - заборгованість за відсотками. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати.
Ухвалою судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від11 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник Банку не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 16.11.2026.
07 вересня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631455391.
Згідно з акцептом пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631455391 від 07.09.2020 ОСОБА_1 укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №631455391 та визначено тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії, сума кредиту - 200000,00 грн., процентна ставка 35,99% річних. Кредит наданий позичальнику для особистих потреб, розміром 200000,00 грн., шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах передбачених договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача .
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» змінив назву на АТ «СЕНС БАНК», що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно з випискою по особовому рахунку відповідача за період з 07.09.2020 по 02.10.2025, Банком перераховано відповідачу кредитні кошти, ця ж виписка містить відомості та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню кредиту та відсотків, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед АТ «СЕНС БАНК».
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц.
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором Банком здійснено розрахунок, згідно якого заявив до стягнення заборгованість у розмірі 169055,39 грн., яка складається з наступного: 96409,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 72645,83 грн. - заборгованість за відсотками.
До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1 та ч. 2 ст. 633 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування»).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженою судом випискою за картковим рахунком, у якій наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, частково сплачував заборгованість. Зазначений доказ є належним та допустимим і підтверджує обставини, на які посилається позивач у первісному позові.
Регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10 червня 2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів». З 10 червня 2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування», а у частині, що йому не суперечить - Закон України «Про захист прав споживачів».
Частина десята статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у редакції, що була чинною до 10 червня 2017 року, встановлювала обов`язковий досудовий порядок врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування», якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Якщо кредитодавець звертається до суду з позовом про стягнення споживчого кредиту, не заявивши вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту на підставі ст. 16 Закону України "Про споживче кредитування" або на підставі частини 10 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", то у споживача (позичальника) відсутній обов`язок повернути достроково споживчий кредит.
Такі ж висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц та у Постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-223цс16.
Таким чином, наведені приписи підтверджують обов`язковість досудового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту.
Оскільки у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту.
06.07.2025 за адресою, зазначеною у кредитному договорі, Банком направлено засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення на ім`я ОСОБА_1 досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за Кредитним договором, у якій вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії у розмірі 160477,57 грн.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву, не надав доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, не надав власного контр розрахунку щодо розміру заборгованості.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи що позивач виконав зобов`язання за кредитним договором, а відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення грошових коштів, з урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному вище розмірі.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу з відповідача судом не встановлено з огляду на наступне.
Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Договір про надання правової допомоги та подані на підтвердження його виконання докази повинні бути пов`язаними з розглядом конкретної справи.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, укладений між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс».
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, замовник замовляє, а виконавець зобов`язується надати послуги, які полягають у здійсненні від імені та в інтересах замовника юридичних та фактичних дій щодо стягнення заборгованості з боржників замовника, які виникли внаслідок невиконання/неналежного виконання такими боржниками кредитних договорів, договорів позики, інших угод, які не забезпечені заставою та/або спонуканню їх до погашення такої заборгованості, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Уся необхідна інформація для виконання послуг передається виконавцю у форматі реєстрів боржників або інших документів, узгоджених із замовником (п.2.10).
Доказів приймання-передачі послуг, Реєстру боржників, як це передбачено умовами договору, суду не надано.
Доказів надання АО «СмартЛекс» послуг правничої допомоги АТ «Сенс Банк» щодо стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_2 , як і доказів того, що представник позивача за довіреністю адвокат Дворська А.Р. є учасником АО «СмартЛекс», до позовної заяви не додано, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №631455391 від 07.09.2020 у розмірі 169055,39 грн., яка складається з наступного: 96409,56 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 72645,83 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено і підписано 16 листопада 2026 року .
Суддя Оладенко О.С.
Судове рішення № 141517484, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 16.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 183/700/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: