Постанова № 14151428, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2011 р. справа №2-а- 13488/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Старосєльцевої О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.,

представників

позивача - Малахової Н.В.,

відповідача - Малахової Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство Екоп"

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

провизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Екоп», звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням уточнень) просив скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000751505/0 від 13.10.2010р. та №0000751505/1 від 09.11.2010р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Висновки податкового органу, які викладені в акті №5731/15-509/30654386 від 30.09.2010р., є помилковими. Позивач стверджував, що порушень п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 і п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не вчиняв, господарські операції з ТОВ "Хартол" та ТОВ "Кассіда Проджектс" відбувались за правочинами, які повністю відповідають закону, зобов'язання між сторонами цих правочинів виконані в повному обсязі, первинні документи складені належно та правоздатними і дієздатними суб'єктами права. За таких обставин, додаткове визначення податкового зобов'язання з ПДВ є неправомірним. Посилаючись на перелічені обставини, представник позивача в судовому засіданні просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі імста Харкова з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

Відповідно до висновків акту перевірки №5731/15-509/30654386 від 30.09.2010р. ТОВ "НВП "Екоп" були порушені вимоги п.п. 7.2.3 п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включено до складу податкового кредиту з ПДВ виписані ТОВ «Хартол»та ТОВ «Кассіда Проджектс»податкові накладні у той час як перелічені суб'єкти господарювання не були подані до податкових органів податкові декларації по ПДВ за травень 2010р., тобто незадекларовані податкові зобов'язання з ПДВ. Посилаючись саме на вказані обставини, відповідач стверджував про нікчемність правочинів, укладених позивачем, ТОВ "НВФ "Екоп" з контрагентами - ТОВ «Хартол»і ТОВ «Кассіда Проджектс»та на цій підставі просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, виходить з наступних підстав та мотивів.

За матеріалами справи 30.09.2010р. відповідачем, ДПІ у Київському районі м. Харкова був складений акт №5731/15-509/30654386 перевірки діяльності ТОВ "НВФ "Екоп" з питання правильності визначення показників декларації з ПДВ за травень 2010р.

Згідно з висновками зазначеного акту ТОВ "НВФ "Екоп" вчинено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: до складу податкового кредиту включені податкові накладні, отримані від ТОВ «Хартол»і ТОВ «Кассіда Проджектс»в межах правочинів, які є нікчемними, оскільки ТОВ «Хартол»і ТОВ «Кассіда Проджектс»не задекларували податкових зобов'язань з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ "НВФ "Екоп".

З посиланням на акт №5731/15-509/30654386 від 30.09.2010р. ДПІ у Київському районі 13.10.2010р. було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000751505/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 70.150,50грн. (основний платіж - 46.767,00грн, штраф - 23.383,50грн.).

25.10.2010р. ТОВ «НВП Екоп»подало адміністративну скаргу на зазначене повідомлення-рішення до ДПІ у Київському районі м. Харкова, яка була залишена без задоволення, а ДПІ з мотивів, аналогічних мотивам винесення первісного податкового повідомлення - рішення, було додатково винесено податкове повідомлення-рішення №0000751505/1 від 09.11.2010р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті №5731/15-509/30654386 від 30.09.2010р. суджень суб'єкта владних повноважень на винесених на підставі таких суджень спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «НПП Екоп»та ТОВ «Хартол»були укладені наступні договори:

- №19/10-Х від 02.04.10р. на виконання робіт з реконструкції устроїв мікропроцесорної централізації ВАТ „Полтавський ГОК”. Виконані роботи прийняті ТОВ «НПП Екоп»згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 05.05.10р. На адресу замовника була виписана податкова накладна №50509 від 05.05.2010р. на суму 19.500,00грн., у тому числі виділена окремим рядком сума ПДВ - 3.250,0грн. Оплата за виконання робіт на адресу ТОВ «Хартол»проведена по безготівковому розрахунку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства, що підтверджується розрахунковим документом №1194 від 05.05.10р. на суму 19500грн., у тому числі ПДВ - 3250,0грн.

- №20/10-Х від 02.04.2010р.., на виконання робіт з технічного рішення та розрахунків систем керування, автоматизації, зв'язку та сигналізації ВАТ «Северний ГОК». Виконані роботи прийняті ТОВ «НПП Екоп»згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 27.05.10р. На адресу замовника були виписані податкові накладні №50510 від 05.05.2010р. на суму 49.500,00грн., у тому числі виділена окремим рядком сума ПДВ - 8.250,0грн. та №270508 від 27.05.2010р. на суму 74.220,00грн., у тому числі виділена окремим рядком сума ПДВ - 12.370,0грн. Оплата за виконання робіт на адресу ТОВ «Хартол»зроблена по безготівковому розрахунку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства, що підтверджується розрахунковими документами №1195 від 05.05.10р. на суму 49000грн. і №1212 від 31.05.10р. на суму 74.220,00грн.

- №21/10-Х від 07.04.10р. на виконання робіт з розробки розподільних схем електропостачання перевантажувальних пунктів ВАТ „Полтавский ГОК”. Виконані роботи прийняті ТОВ «НПП Экоп»згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.05.10р. На адресу ТОВ «НПП Экоп»була виписана податкова накладна №60508 від 06.05.10р. на суму 66.840,0грн., у т.ч. ПДВ - 11.140,00грн. Оплата за виконання робіт на адресу ТОВ «Хартол»зроблена по безготівковому розрахунку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства, що підтверджується розрахунковим документом №1196 від 06.05.10р. на суму 66.840,00грн.

Крім того, за матеріалами справи між ТОВ «НПП Екоп»і ТОВ «Кассіда Проджектс»був укладений договір №КП-10/14 від 15.04.10р. на виконання робіт з технічних рішень електропостачання, електроосвітлення та реконструкції устроїв електричної централізації ВАТ „Полтавский ГОК”. Виконані роботи прийняті ТОВ «НПП Екоп»згідно з актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.05.10р. На адресу замовника була виписана податкова накладна №1204 від 28.05.2010р. на суму 70.542,00грн., у тому числі виділена окремим рядком сума ПДВ - 11.757,00грн. Оплата за виконання робіт на адресу ТОВ «Хартол»зроблена по безготівковому розрахунку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підприємства, що підтверджується розрахунковим документом №1213 від 31.0.5.10р. на суму 70542,00грн.

З наявних у справі документів випливає, що надалі здійснені та передані роботи були використані в господарській діяльності ТОВ «НПП Екоп»і передані до основного замовника ТОВ «Южгипроруда». Так, між ТОВ «НПП Екоп»(виконавець) і ТОВ «Южгипроруда»(замовник) були укладені договори на виконання наступних робіт:

- 30.03.2010р. договір на створення науково-технічної продукції №17/10-Ю з теми: ВАТ „Полтавский ГОК”, реконструкції устроїв мікропроцесорної централізації;

- 31.03.2010р. договір на створення науково-технічної продукції №18/10-Ю з теми: ВАТ «Северний ГОК», технічне рішення й розрахунки систем керування, автоматизації, зв'язку й сигналізації;

- 05.04.2010р. договір на створення науково-технічної продукції №19/10-Ю з теми: ВАТ «Полтавський ГОК», розробка розподільних схем електропостачання перевантажувальних пунктів;

- 14.04.2010р. договір на створення науково-технічної продукції №20/10-Ю теми: ВАТ „Полтавский ГОК”, основні технічні рішення електропостачання, електроосвітлення й реконструкції устроїв електричної централізації

Виконані роботи були передані основному замовнику згідно з актами здачі-прийому виконаних робіт, ТОВ «НПП Екоп»на адресу замовника були виписані податкові накладні, що відповідачем ані в ході проведення перевірки, ані в ході судового розгляду не заперечувалось.

Суд зазначає, що за правилом п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що відсутність у спірних правовідносинах обставин, з якими п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про ПДВ" пов'язує виникнення податкових зобов'язань, відповідачем в ході розгляду справи не доведена.

Окрім того, суд зауважує, що приписи п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" регламентують виключно діяльність особи, на яку законом покладено обов'язок скласти податкову накладну, тобто продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг). За наявними у справі документами позивач у спірних правовідносинах здійснював навпаки придбання товарів (робіт, послуг), а отже об'єктивно не міг вчинити порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ".

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Стосовно судження податкового органу про порушення ТОВ "НВФ "Екоп" п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ»суд зазначає таке.

Відповідно до вказаної норми закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт укладання між позивачем, ТОВ "НВФ "Екоп" з ТОВ "Хартол" та ТОВ "Кассіда Проджектс" перелічених вище правочинів.

Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»суд робить висновок про те, що операції субєктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Довід відповідача про відсутність реальності господарських операцій за цими правочинами підлягає відхиленню, бо зазначений довід мотивований виключно посиланням на недекларування контрагентами позивача своїх зобов'язань з ПДВ. З цього приводу суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість" позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Аналізуючи положення п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459; далі за текстом Інструкція), Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758; далі за текстом - Порядок), суд доходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії у формі податкових повідомлень-рішень, які ухвалюються органами податкової служби з приводу визначення податкових зобовязань, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих рішень містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих рішеннях.

Проте, в у складеному суб'єктом владних повноважень акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за переліченими правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та ТОВ "Хартол", ТОВ "Кассіда Проджектс", про відсутність використання позивачем отриманих послуг у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність перелічених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Окрім того, оцінивши зібрані по справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку про наявність у ТОВ "НВФ "Екоп" наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах у зв'язку з реальністю понесення витрат.

За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення ТОВ "НВФ "Екоп" п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» за взаємовідносинами з ТОВ "Хартол" та ТОВ "Кассіда Проджектс".

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилом ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду доказів вчинення позивачем нікчемних правочинів або наявності у позивача наміру на безпідставне отримання податкової вигоди у спірних правовідносинах, викладені в акті №5731/15-509/30654386 від 30.09.2010р. судження суб'єкта владних повноважень з приводу нікчемності, які полягають виключно у недекларуванні контрагентами платника податку податкових зобов'язань з ПДВ, в силу норм ст.61 Конституції України та норм Закону України "Про ПДВ" не заслуговують на увагу, бо не враховують принципу індивідуальної юридичної відповідальності.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 71, 86, 94, 159-163, 167,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство Екоп" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №0000751505/0 від 13.10.2010р. та № 0000751505/1 від 09.11.2010р.

3.Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

4.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 28.02.2011 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.