Рішення № 141510654, 09.11.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
09.11.2026
Номер справи
308/3479/26
Номер документу
141510654
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 308/3479/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Сліпокурова Ю.О., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені якого діє представник адвокат: Студеняк Оксана Станіславівна до Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай),-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 09.11.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 16.11.2026.

Позивач, ОСОБА_1 від імені якого діє представник адвокат: Студеняк Оксана Станіславівна, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Позов обґрунтовано тим, що у 2000 році було розпочато процес роздержавлення та паювання земель КСП «Дубрівське», під час якого виготовлено Державний акт на право колективної власності серії ЗК №012-0021. У додатку до цього акту (Список громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське») відомості про позивача містяться під порядковим номером 41.

У подальшому 12.06.2000 розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 вирішено затвердити розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське» згідно з розрахунком. Згідно з цим розрахунком розмір земельної частки (паю) 4,94 га.

Згідно з витягом із протоколу Загальних зборів КСП «Дубрівське» від 03.10.2000 вирішено погодити Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Дубрівське» (пай в двох та трьох ділянках); подати розроблену схему на розгляд і затвердження Дубрівській сільській раді.

На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 від 12.06.2000 позивач отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) РН №165229 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №662 від 24.12.2003 позивачу було виділено в натурі земельні ділянки та видано державні акти. Вищенаведене підтверджується інформацією, що надало Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відповідь на адвокатський запит (№29-7-0.31-5283/2-25 від 18.04.2025).

Позивачу частково виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки за рахунок земельного паю, а саме: земельну ділянку із кадастровим номером 2124882400:01:015:0002 площею 1,5101 га (державний акт серії ЗК № 034751 , зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - Книга записів реєстрації") 24.11.2005 р. за № 0105071000169); земельну ділянку із кадастровим номером 2124882400:01:001:0002 площею 3,0257 га (державний акт серії ЗК № 053859, зареєстрований в Книзі записів реєстрації 26.11.2004 р. за № 0104071003041) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Таким чином позивач приватизував 1,5101 га. та 3,0257 га., що загалом становить 4,5358 гектарів. Отже, неприватизованою залишилась частка у розмірі 0,4042 га.

При цьому у позовній заяві вказано на те, що у відповідях на адвокатські запити ГУ Держгеокадастру, Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області повідомили про те, що копії пайових сертифікатів відсутні, а виготовити їх дублікати неможливо.

У зв`язку з цим, позивач вимушений звернутися із позовною заявою до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання право власності.

Позивач при цьому вказує на те, що процес паювання земель КСП «Дубрівське» розпочався у 2000 році, позивач отримав Пайовий сертифікат на земельний пай у розмірі 4,94 умовних кадастрових гектарів. Загальними зборами КСП «Дубрівське» було вирішено, що земельний пай кожного члена КСП «Дубрівське» можна буде приватизувати шляхом виділу в натурі двох або трьох земельних ділянок. Позивач отримав два державні акти на земельні ділянки, загальною площею 4,5358 га. При отриманні державних актів позивач здав свій Пайовий сертифікат до відповідача.

У позивача залишилось дійсним право власності на земельну частку (пай) у розмірі 0,4042 га, що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) PH № 165229.

Однак, ні Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ні Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, ані Ужгородська районна державна адміністрація відповіли позивачеві що не мають змоги виготовити дублікат такого пайового сертифіката. В той же час, такий пайовий сертифікат у позивача - відсутній. А отже, пайовий сертифікат як правовстановлюючий документ - втрачено.

З огляду на факт втрати правовстановлюючого документа позивач не може скористатись своїм правом подачі до відповідного органу місцевого самоврядування заяви про виділення йому його земельної частки в натурі.

Зазначає, що позивач має намір в подальшому звернутися для виділення їй земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проте реалізація вказаного права можлива тільки на підставі правовстановлюючого документа, а в цьому випадку правовстановлюючий документ втрачений. Тому є необхідність захисту його невизнаного права в судовому порядку.

Позивач зазначає, що саме Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області як відповідний орган місцевого самоврядування має повноваження виділяти в натурі земельні ділянки власникам пайових сертифікатів і є тією особою, яка має до майна власний інтерес. Отже, позивач звертається із цією позовною заявою саме до Середнянської сели Ужгородського району Закарпатської області.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174-177 ЦПК України, ПРОСИМО: 1. 2. 3. Додатки: Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну частку (пай) розміром 0,4042 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, належного йому згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 165229 . Судові витрати покласти на відповідача. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Від представника відповідача надійшла заява в якій просить підготовче засідання провести без участі представника Середнянської селищної ради та закрити підготовче провадження у справі, при цьому вказує на те, що користуючись правом, передбаченим ч. 2 ст. 206 ЦПК України, Середнянська селищна рада Ужгородського району повністю визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує щодо ухвалення судом рішення про задоволення позову.

Також від представника відповідача надійшли письмові пояснення на позовну заяву про визнання права власності на земельну частку (пай), у яких зазначено, що земельна частка (пай), на яку претендує позивач, наразі не є сформованою земельною ділянкою в розумінні чинного законодавства; площа паю в умовних кадастрових гектарах може не відповідати фактичній площі земельної ділянки; відповідальність за виготовлення технічної документації та державну реєстрацію прав покладається не на селищну раду, а на уповноважених суб`єктів (власника, землевпорядну організацію, реєстратора); частина земель могла бути вилучена для потреб інфраструктури (дороги, лісосмуги), що вплинуло на фактичну площу ділянок.

У зв`язку з вищевказаним, представник відповідача просить врахувати надані письмові пояснення при розгляді справи по суті, оскільки вони підтверджують правову позицію відповідача щодо обставин формування земельних часток (паїв), а також обмеженості повноважень органу місцевого самоврядування у питаннях виділення та реєстрації земельних ділянок.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, представник позивача подала до суду заяву в якій вказує, що у зв`язку із поданням відповідачем - Середнянською селищною радою заяви про визнання позову, просить підготовче засідання провести без участі представника позивача та ухвалити рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. На адресу суду від представника відповідача надійшли заяви та письмові пояснення. Зокрема представник відповідача просить проводити підготовче судове засідання без участі представника Середнянської селищної ради та на підставі ч. 2 ст. 206 ЦПК України, Середнянська селищна рада Ужгородського району визнає заявлені позивачем вимоги.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи, що відповідач визнав позов, суд вважає за можливим ухвалити рішення у підготовчому засіданні на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у подальшому 12.06.2000 розпорядженням голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 вирішено затвердити розрахунки вартості земельних часток (паїв) та їх розмірів в умовних кадастрових гектарах КСП «Дубрівське» згідно з розрахунком. Згідно з цим розрахунком розмір земельної частки (паю) 4,94 га.

Згідно з витягом із протоколу Загальних зборів КСП «Дубрівське» від 03.10.2000 вирішено погодити Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Дубрівське» (пай в двох та трьох ділянках); подати розроблену схему на розгляд і затвердження Дубрівській сільській раді.

На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №253 від 12.06.2000 позивач отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) РН №165229 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації №662 від 24.12.2003 позивачу було виділено в натурі земельні ділянки та видано державні акти. Вищенаведене підтверджується інформацією, що надало Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області у відповідь на адвокатський запит.

Так, листом Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 29-7.0.31-5283/2-25 від 24.10.2025, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що згідно з інформацією, наданою відділом № 1 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління (далі - Відділ № 1) від 23.10.2025 № 1536/420-25-0.36,1, Колективному сільськогосподарському підприємству Дубрівське с. Дубрівка на підставі рішення 9 сесії XXIII скликання Дубрівської сільської Ради народних депутатів від 28.02.2000 року видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЗК 012-00021 від 06.04.2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 6.

Також Відділом № 1 надано інформацію, що згідно записів в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Ужгородською РДА (Дубрівська с/р) КСП Дубрівське:

за № 84 від 27.10.2000 року за гр. ОСОБА_2 зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №165229 розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів;

Також зазначено, що Головне управління є розпорядником інформації, що була отримана або створена в процесі виконання владних повноважень, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у його володінні. У відділі наявна наступна інформація щодо видачі державних актів громадянам згідно з переліком, серед інших: ОСОБА_1 на території Дубрівської сільської ради видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 053859, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26.11.2004 року за № 0104071003041, на земельну ділянку площею 3,0257 га та серії ЗК № 034751, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 24.01.2005 року за № 0105071000169, на земельну ділянку площею 1,5101 га.

Додатково повідомлено, що з 01.01.2013 вступили в дію ряд нормативно-правових актів, відповідно до яких реєстрація та припинення речових прав на земельні ділянки здійснюється органами державної реєстрації прав Міністерства юстиції України відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Як зазначено у листі Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 08.10.2025 року №01-49/2492, наданому у відповідь на адвокатський запит щодо інформації про наявність відомостей стосовно включення громадян до списку громадян членів КСП «Дубрівське» до Державного акту на право колективної власності на землю повідомлено, що згідно з копією Державного акту на право колективної власності серії ЗК №012-00021, виданого Дубрівською сільською радою народних депутатів Ужгородського району 06.04.2000 та додатку до нього - Списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства «Дубрівське», такі дані наявні, перелік порядкових номерів членів КСП «Дубрівське» вказаний у таблиці, яка міститься у додатку до цього листа. Також повідомлено, що розпорядником земель КСП «Дубрівське» була Ужгородська районна державна адміністрація. Розпаювання земель КСП «Дубрівське» проведено на підставі розпорядження Ужгородської районної державної адміністрації від 24.12.2000 №662. При цьому, оскільки земельні частки (паї) знаходяться за межами населеного пункту с. Дубрівка, відповідно Дубрівською сільською радою рішення про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) не приймалися. Сертифікати на право на земельну частку (пай) у процесі виготовлення державних актів були повернуті до Ужгородської РДА, відповідно селищною радою виготовити їх копії/дублікати не видається можливим.

Таблицею №1 (Список осіб членів КСП «Дубрівське», власників земельних часток (паїв)) підтверджується, що позивачу видано сертифікат серії РН № 165229, земельні ділянки: площею 1,5101 га (державний акт серії ЗК № 034751) та площею 3,0257 га (державний акт серії ЗК № 053859).

Матеріли справи місять державний акт серії ЗК № 034751, що підтверджує право власності позивача на земельну ділянку із кадастровим номером 2124882400:01:015:0002 площею 1,5101 га а також, згідно державного акту серії ЗК № 053859, на земельну ділянку із кадастровим номером 2124882400:01:001:0002 площею 3,0257 га.

Згідно з листом Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, наданим у відповідь на адвокатський запит щодо можливості повернення громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) або можливості отримання ними дублікатів сертифікатів на право на земельну частку (пай) повідомлено, що в районній державній адміністрації районній військовій адміністрації відсутні бланки сертифікатів на право на земельну частку (пай), оскільки на виконання Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 №720/95 Кабінетом Міністрів України було організовано виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай) в необхідній кількості. На сьогоднішній день земельне законодавство не передбачає виготовлення сертифікатів на право на земельну частку (пай). Відтак, виготовити дублікати сертифікатів на право на земельну частку ( пай) не видається можливим. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 №899-ІV право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Листом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, наданим у відповідь на адвокатський запит, повідомлено, що матеріалами роздержавлення земель Дубрівської сільської ради підтверджується, що на території Середнянської селищної ради, за межами населеного пункту села Дубрівка Ужгородського району, наявні землі, які входили до складу земель КСП «Дубрівське». На момент розпаювання КСП «Дубрівське» відповідно до проекту розпаювання розроблено схеми паювання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля та кормові угіддя). На підставі вказаних схем власникам земельних часток паїв виділено земельні ділянки в натурі на місцевості та видано правовстановлюючі документи на землю. Водночас на момент розпаювання КСП «Дубрівське» залишилася територія земель, яка перебувала у користуванні підприємства, однак власники земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (багаторічні насадження) не реалізували своє право на ці землі. Станом на сьогодні вищевказані землі проінвентаризовані та можуть бути виділені в натурі на місцевості власникам земельних часток (паїв) у встановленому законом порядку.

Таким чином, згідно матеріалів справи ОСОБА_1 , було видано сертифікат РН №165229 на право на земельну частку (пай) розміром 4,94 умовних кадастрових гектарів. На підставі вказаного сертифікату позивачу виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки за рахунок земельного паю з кадастровими номерами 2124882400:01:015:0002 площею 1,5101 га (державний акт серії ЗК № 034751) та №2124882400:01:001:0002 площею 3,0257 га (державний акт серії ЗК № 053859).

Тобто позивач приватизував 1,5101 га. та 3,0257 га., що загалом становить 4,5358 гектарів. Отже, неприватизованою залишилась частка у розмірі 0,4042 га.

Правовідносини щодо виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам врегульовані, зокрема, приписами Закону України № 899-IV від 05.06.2003 «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (надалі - Закон про паї).

Відповідно до ст. 1 Закону про паї, право на земельну частку (пай) мають, у тому числі, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, а також громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай). Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім цього, згідно зі ст. 2 Закону про паї, документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Положеннями ст. 5 Закону про паї, передбачено, що у подальшому на основі сертифікату на право на земельну частку (пай), сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень за заявою власників земельних часток (паїв) приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Правовідносини щодо паювання земель колективної власності станом на 2000 рік врегульовувалися приписами, зокрема, Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (надалі - Указ № 720/95). Згідно п. 1-2 Указу №720/95 паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають, зокрема, члени колективного сільськогосподарського підприємства

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п. 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) є основним документом що посвідчує право на земельну частку (пай) та є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості). Сертифікат на право на земельну частку (пай) видавався відповідною районною державною адміністрацією й у разі приватизації земельної ділянки (її виділення в натурі (на місцевості) повертався до районної державної адміністрації. Втрата такого документу може бути підставою для визнання права власності на земельну частку (пай) в судовому порядку.

Земельна частка (пай), сформована внаслідок паювання земель колективної власності, має особливий правовий статус. Головною її особливістю є те, що вона не є сформованою земельною ділянкою в розумінні земельного законодавства, а тому: не має визначених меж у натурі (на місцевості); не має кадастрового номера; не може бути внесена до Державного земельного кадастру до моменту виготовлення та затвердження відповідної технічної документації із землеустрою. Така правова позиція закріплена у статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до якої, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою до моменту її виділення в натурі (на місцевості).

Кожна земельна частка (пай) виражена в умовних кадастрових гектарах, які зазначалися у Сертифікатах на право на земельну частку (пай), що видавалися на підставі затвердженого проекту паювання земель колишнього КСП. Ці умовні кадастрові гектари відображали: якість ґрунтів, тип сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), бонітет земель (їхню сільськогосподарську цінність). Такі підходи були закріплені у Методичних рекомендаціях щодо паювання земель, затверджених наказом Держкомзему України від 04.06.1996 №?43 (які були чинними на момент проведення паювання).

Сертифікат на право на земельну частку (пай), в якому зазначено умовні кадастрові гектари, може бути реалізований у формі фізичних (реальних) гектарів після виготовлення землевпорядної документації. У процесі такого перетворення частина площі зазвичай «втрачається» внаслідок вилучення земель для: польових доріг, лісосмуг, деградованих та непридатних для сільськогосподарського використання земель.

Як зазначено в письмових поясненнях поданих відповідачем, у випадку з землями, які були розпайовані між власниками земельних часток паїв КСП «Дубрівське», середня частка паю складає 4,94 умовних кадастрових гектарів та складається з різних сільськогосподарських угідь а саме рілля; кормові угіддя та багаторічні насадження.

У процесі паювання власники земельних часток (паїв) реалізували свої права переважно на землі ріллі та кормові угіддя, які були переведені з умовних кадастрових гектарів у фізичні гектари. Ці земельні ділянки були виділені в натурі на місцевості, їм присвоєні кадастрові номери, вони передані у приватну власність.

Суд звертає увагу на те, що вказане підтверджується таблицею, що додана позивачем до матеріалів справи.

Поряд із цим, що також визнається відповідачем, на даний час, залишаються землі сільськогосподарського призначення багаторічні насадження, право на які власниками земельних часток ще не реалізоване. Вони й надалі обліковуються у вигляді умовних кадастрових гектарів, відповідно до сертифікатів на право на земельну частку (пай).

При подальшому виділенні земельних ділянок в натурі власникам паїв, залишки їхніх земельних часток будуть переведені з умовних кадастрових гектарів у фізичні кадастрові гектари. Це здійснюється з урахуванням вилучення площ під польові дороги, лісосмуги та інші непридатні для сільського господарства землі. Фактична площа сформованої земельної ділянки буде прирівняна до тієї, що зазначена в доданій позивачем таблиці і відповідно передана у власність.

Суд враховує пояснення відповідача з приводу того, що земельна частка (пай), на яку претендує позивач, наразі не є сформованою земельною ділянкою в розумінні чинного законодавства; площа паю в умовних кадастрових гектарах може не відповідати фактичній площі земельної ділянки; відповідальність за виготовлення технічної документації та державну реєстрацію прав покладається не на селищну раду, а на уповноважених суб`єктів (власника, землевпорядну організацію, реєстратора); частина земель могла бути вилучена для потреб інфраструктури (дороги, лісосмуги), що вплинуло на фактичну площу ділянок.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України та ч. 2 ст. 1 ЗК України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень п. 16, 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Як роз`яснено у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 №7 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України №2 від 19.03.2010), член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Указом Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (п. 1, 2) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Як вбачається з приписів пункту 5 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям», видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Таким чином, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Ураховуючи вимоги ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Таким чином, зважаючи на наведені обставини та те, що позивач довів своє право на земельну частку (пай), Середнянська селищна рада Ужгородського району відповідно до ст.206 ЦПК України визнає заявлені позивачем вимоги, суд вважає, що позов є обґрунтованим та наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 , право власності на земельну частку (пай) розміром 0,4042 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, що належить їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії PH №165229.

Керуючись ст. 13, 76, 81, 89, 223, 258, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Студеняк Оксана Станіславівна, до Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на земельну частку (пай) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну частку (пай) розміром 0,4042 умовних кадастрових гектарів із земель розпайованого КСП «Дубрівське», які розташовані на території Середнянської селищної ради за межами населених пунктів Ужгородського району Закарпатської області, належного йому згідно сертифіката на право на земельну частку (пай) серії РН № 165229

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 Адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Середнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області 89452, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Середнє, вул. Закарпатська, буд. 63.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Фазикош О.В.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141510654 ?

Документ № 141510654 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141510654 ?

Дата ухвалення - 09.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141510654 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141510654 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141510654, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Судове рішення № 141510654, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 09.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 141510654 відноситься до справи № 308/3479/26

Це рішення відноситься до справи № 308/3479/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141510653
Наступний документ : 141510655