ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2011 р. Справа № 05/345-10
вх. № 11086/6-05
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Камінська М.І. (дов. № 60/01-20/03-16 від 10.01.2011 р.)
відповідача - Ройко А.Ю. (дов. № 4230 від 21.12.2010 р.)
розглянувши справу за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків
до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод", м.Харків
про стягнення 1 538,24 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державна екологічна інспекція в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харків-комуночиствод", шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки стічними водами у розмірі 1 538,24 грн. та покладенням на відповідача судових витрат.
Представник Позивача у судовому засіданні та у наданому запереченні на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату , час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника Позивача, Відповідача та Третьої особи всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі звернення гр. ОСОБА_1. № Кол-27 від 16.02.2009 року щодо підтоплення селища Мінутна зливовими стічними водами, Державною екологічною інспекцією в Харківській області 12.03.2009 року було здійснено обстеження селища Мінутна.
За результатами обстеження Інспекцією був складений акт обстеження від 12.03.2009 року с. Мінутка, у якому було зафіксовано, що в ході обстеження виявлено забруднення каналізаційними стічними водами земельної ділянки біля автодороги (навпроти автозаправної станції НК“Альянс”, на тролейбусне коло району “Нова Баварія”) та акт обстеження забрудненої земельної ділянки від 17.03.2009 року згідно якого площа забрудненої земельної ділянки становить 3034 м.кв. .
Заміри здійснювалися повіреною рулеткою (свідоцтво про повірку від 17.10.2008 № 5278, терміном дії до 17.10.2009).
Під час обстеження земельної ділянки, Інспекцією було здійснено відбір проб ґрунтів та фонова проба грунту, згідно акту відбору проб ґрунтів від 17.03.2009 № 4-бп/13-17 відділом інструментально-лабораторного контролю проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, про що складено протокол № 4-бп/13-17 від 06 квітня 2009 року вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.
За результатами лабораторного вимірювання встановлено, що вміст забруднюючих речовин у відібраних пробах з урахуванням методик виконання вимірювань перевищує фонові значення по вмісту фосфору (рухомих форм) в середньому у 1,89 рази. Дане є порушенням вимог ст. 44 Водного кодексу України та ст.ст. 96, 167 Земельного кодексу України.
З метою охорони навколишнього природного середовища на адресу КП КГ “Харківкомуночиствод”була надіслана телефонограма № 126 від 13.03.2009 щодо негайного вжиття заходів стосовно ліквідації забруднення земельних ресурсів, припинення роботи КНС № 27 з перекачування стічних вод по напірному колектору та проведення ремонтних робіт на колекторі в місцях проривів. Листом КП КГ “Харківкомуночиствод”від 16.03.2009 № 313 Інспекцію було проінформовано щодо ліквідації даної аварійної ситуації.
Відповідно до п. 2 “Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149, забруднення земель - це накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.
На підставі вище згаданої методики Держекоінспекцією була розрахована шкода, за забруднення земельної ділянки площею 3034,00 м2, яка становить 1538,24 грн.
Позивач зазначає, що розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої забрудненням земельної ділянки разом з Претензією № 431 від 11.09.2009 р. були надіслані Відповідачу.
Однак, після отримання Претензій № 431, що було підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, Відповідач шкоду за забруднення земельної ділянки добровільно не сплатив.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 14 Конституції визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів спеціально уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію; своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України - землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля ".
Відповідно до ст. 167 Земельного кодексу України, господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлених гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.
Згідно ст. 35 Закону України “Про охорону земель”, власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням; забезпечувати захист земель від забруднення та засмічення.
Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" - використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів; здійснення заходів щодо запобігання псування, забруднення, виснаження природних ресурсів, негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 187 Земельного Кодексу України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно ст. 111 Водного Кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно ст. 69 даного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно п. 1.6 Роз'яснень Вищого Господарського суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 року “Про деякі питання вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього середовища”вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.
В свою чергу відповідач не довів суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а докази останнього не спростовують доказів позивача по справі, а у судовому засіданні відповідач не заперечував своєї вини у завдані шкоди визначеної позивачем.
Виходячи з положень ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до п. 27 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 “Про державне мито”, розділу II Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 “Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів”Державна екологічна інспекція в Харківській області звільняється від сплати державного мита та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 17, 32, 43 Закону України “Про відходи”, ст.ст. 20, 55, 68, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 35 Закону України “Про охорону земель”, ст. ст. 167, 187 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харків-комуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26005010041510 у АКБ «Золоті ворота» м. Харкова, МФО 351931 код ОКНО 03361715) на користь місцевого бюджету (р/рахунок 33115331700004, УДК Київського району, м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134573, банк одержувача ГУ ДКУ в Харківській області, МФО 851011, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної класифікації 24062100) “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності”, шкоду, заподіяний державі внаслідок забруднення земельної ділянки стічними водами в розмірі 1538,24 грн. (одна тисяча пятсот тридцять вісім грн. 24 коп.)
Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харків-комуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26005010041510 у АКБ «Золоті ворота» м. Харкова, МФО 351931 код ОКНО 03361715) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 102,00 грн. державного мита.
Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харків-комуночиствод" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 2, р/р 26005010041510 у АКБ «Золоті ворота» м. Харкова, МФО 351931 код ОКНО 03361715) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31219264700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили
Суддя Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний 25 лютого 2011 року
по справі № 05/345-10
Судове рішення № 14150995, Господарський суд Харківської області було прийнято 21.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 05/345-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: