Рішення № 14150982, 21.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р. Справа № 37/171-09

вх. № 4760/5-37

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Інте Т.В.

суддя Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Зучек Є.Н. за довіреністю № 199 від 12.11.2010 р.

відповідача - Черваньов Д.О., генеральний директор

1-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

2-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

3-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

4-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

5-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

6-ї 3-ї особи - не з'явився

7-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

8-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

9-ї 3-ї особи - не з'явився

10-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

11-ї 3-ї особи - ОСОБА_12. за довіреністю

12-ї 3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

3-і особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1. ОСОБА_1., м. Харків

2. ОСОБА_2., м. Харків

3. ОСОБА_3., м. Харків

4. ОСОБА_4., м. Харків

5. ОСОБА_5., м. Харків

6. ОСОБА_6., м. Харків

7. ОСОБА_7., м. Харків

8. ОСОБА_8., м. Харків

9. ОСОБА_9, м. Харків

10. ОСОБА_10, м. Харків

11. ОСОБА_11., м. Харків

12. Харківська міська рада, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Каравай", м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Каравай" (відповідач) в якій просить суд визнати право власності на п'ятиповерховий гуртожиток по АДРЕСА_1 за державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що гуртожиток по АДРЕСА_1 ніколи не відчужувався з моменту перетворення ДП "Харківхліб" у господарське товариство та залишився у державній власності, а не визнання з боку ВАТ "Каравай" права власності держави Україна на житловий будинок по АДРЕСА_1 дає підстави РВ ФДМУ подати позов про визнання права власності на згаданий об'єкт.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому вказував, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

1-11-а 3-я особа надали письмові пояснення по справі в яких вказували, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

12-а 3-я особа надала письмові пояснення по справі в яких вказувала, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Сторони та 3-і особи, крім 6-ї, 9-ї та 12-ї 3-ї особи, до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 21.02.2011 р. за вх. № Д350, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

6-а, 9-а та 12-а 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили.

Представник 3-х осіб - фізичних осіб, через канцелярію господарського суду 21.02.2011 р. за вх. № 4620, надав заяву про залучення до матеріалів справи копії довіреностей, яка господарським судом задовольняється та надані копії довіреностей судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 21.02.2011 р. за вх. № 3190, надав письмові пояснення, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача та представник 3-х осіб у судовому засіданні підтримали позовні вимоги по справі у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-х осіб, встановив наступне.

На підставі наказу РВ ФДМУ про приватизацію № 2055п від 10.10.1996 р. Державне виробничо-торгове підприємство "Харківхліб" було приватизоване.

За умовами Плану приватизації несільськогосподарського підприємства Агропромислового комплексу Державного виробничо-торгового підприємства "Харківхліб", а саме: розділу III "Характеристика статутного фонду ВАТ" "Майно, яке не включено до статутного фонду", до статутного фонду ВАТ "Каравай", правонаступника ДП "Харківхліб", не включений об'єкт незавершеного будівництва - гуртожиток по АДРЕСА_1. Дані відомості, також, підтверджуються і актом передачі нерухомого майна № 40 від 28.09.1998 р.

Згідно висновку Харківської державної академії міського господарства від 25.06.1996 р. за наслідками обстеження у червні 1996 року гуртожитку для малосімейних Хлібозаводу № 3 у м. Харкові по АДРЕСА_1, п'ятиповерховий гуртожиток завершений будівництвом у грудні 1993 року.

Рішенням виконкому Харківської міської ради від 27.06.1996 р. № 609 (пункт 1), Обласному виробничо-торговому підприємству "Харківхлііб" було дозволено розташування гуртожитку на території Хлібозаводу № 3 по АДРЕСА_1.

Пунктом 2 цього рішення обласному виробничо-торговому підприємству "Харківхліб" було запропоновано пред'явити об'єкт (гуртожиток по АДРЕСА_1) державній технічній комісії для прийняття до експлуатації.

Згідно довідок про сплату комунальних платежів 1994 - 1996 років мешканці житлового будинку по АДРЕСА_1 проживали у ньому ще до приватизації ДП "Харківхліб".

Таким чином, гуртожиток на території Хлібозаводу № 3 по АДРЕСА_1 є побудованим житловим будинком, будівництво якого здійснено у 1993 році, тобто, до початку приватизації ДП "Харківхліб".

Судом по справі була призначена судова будівельно - технічна експертиза та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса був наданий до суду висновок судової будівельно-технічної експертизи № 5344, яким було встановлено, що за технічним станом будинку, мається можливість проживання мешканців у п'ятиповерховому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок по АДРЕСА_1 обладнаний електромережами, водопроводом , каналізацією, газовими мережами.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. по справі № 29/429-07 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Каравай" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків, 3-і особи: 1) ОСОБА_1; 2) ОСОБА_2; 3) ОСОБА_3; 4) ОСОБА_4; 5) ОСОБА_5; 6) ОСОБА_6; 7) ОСОБА_7; 8) ОСОБА_8; 9) ОСОБА_9; 10) ОСОБА_10; 11) ОСОБА_11; 12) Харківська міська рада, про визнання права власності у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Судом встановлено, що Вищим господарським судом України від 30.09.2008 р. постанова Харківського апеляційного господарського суду від 23.06.2008 р. у справі № 29/429-07 була залишена без змін, а ухвалою Верховного Суду України від 11.12.2008 року ВАТ «Каравай» було відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.09.2008 року у даній справі.

При цьому суд зазначає, що вищевказаними постановами було встановлено те, що відповідно до наказу РВ ФДМУ по Харківській області № 380п від 03.03.1997 р. ДВТП “Харківхліб” було перетворено у ВАТ “Каравай”. Відповідно до ст. 3 Статуту ВАТ “Каравай” є правонаступником ДВТП “Харківхліб”. Актом передачі нерухомого майна № 40 від 28.09.1998 р. РВ ФДМУ по Харківській області передало у власність Державному виробничо-торговому підприємству “Харківхліб” саме те майно Хлібозаводу № 3, яке було перелічено у вказаному акті. Будівля гуртожитку за адресою по АДРЕСА_1 до переліку майна, переданого у власність відповідачу, не увійшла.

Також, у вищевказаних постановах вказувалося, що з рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради № 609 від 27.06.1996 р. “Про розташування гуртожитку по АДРЕСА_1” вбачається, що відповідачем було здійснено самочинне будівництво в період ще до 1996 р. При цьому вказане рішення не є підставою для набуття у Обласного виробничо-торгового підприємства “Харківхліб” права власності на вказану будівлю гуртожитку, оскільки механізм набуття права власності на самочинне будівництво визначений ст. 376 ЦК України.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що гуртожиток по АДРЕСА_1, що був побудований на державні кошти ДВТП "Харківхліб" не був включений до статутного фонду ВАТ «Каравай» (правонаступника ДВТП «Харківхліб»), він належить державі, але це право держави порушується (не визнається) ВАТ «Каравай».

Крім того, суд зазначає, що РВ ФДМУ здійснює розпорядження державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств при приватизації державних підприємств, на підставі «Положення про управління майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансах», яке затверджене спільним Наказом Фонду державного майна України та Міністерства Економіки України від 19.05.1999 р. № 908/68.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідачем не визнається за державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області право власності на п'ятиповерховий гуртожиток по АДРЕСА_1, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивач був звільнений від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подання даного позову до суду, та враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 35, 43, 44-49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на п'ятиповерховий гуртожиток по АДРЕСА_1 за державою Україна в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Каравай" (61153, м. Харків, вул. Гв.Широнінців, 1/А, код ЄДРПОУ 00384414, р/р 26000301950 в Першій Харківській філії ПАТ "АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351599) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові, код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31110095700002, код бюджетної класифікації - 22090200, символ звітності банку - 095) 102,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Каравай" (61153, м. Харків, вул. Гв.Широнінців, 1/А, код ЄДРПОУ 00384414, р/р 26000301950 в Першій Харківській філії ПАТ "АКБ "Базис", м. Харків, МФО 351599) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові ГУДКУ у Харківській обл., код одержувача - 24134490, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській обл., МФО банку одержувача 851011, номер рахунку 31219264700002) - 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Інте Т.В.

суддя Жигалкін І.П.

Рішення підписано 28.02.2011 р.