Рішення № 14150964, 22.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2011 р. Справа № 5023/817/11

вх. № 817/11

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Мунжиу О.П.

за участю представників сторін:

позивача - Тараненко О.В. дов. №331 від 16.02.2011 року відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Первомайське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства, м. Первомайський

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Первомайський

про стягнення коштів в сумі 2540,46грн., за договором №419 від 27.06.2007 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Первомайське виробниче управління водопроводно-каналізаційного господарства, м. Первомайський звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Первомайський на свою користь 1270,73грн. основного боргу, 1269,73грн. пені, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позов обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної сплати заборгованості за поставку води з комунального водопроводу та прийому стоків до комунальної каналізації за договором №419 від 27.06.2007 року на відпуск води з комунального водопроводу і прийому стоків до комунальної каналізації.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 22.02.2011 р. не зявився, ухвала про порушення провадження у справі, що була направлена відповідачеві за його юридичною адресою рекомендованим листом , повернулась з відміткою відділення зв'язку про закінчення терміну зберігання.

У відповідності до ст.93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом, та місцезнаходження юридичної особи вказується у його установчих документах. Також місцезнаходження юридичної особи, як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган), визначається, ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

У випадку зміни свого місцезнаходження, у відповідності до ч.1 ст.19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі. У разі, якщо подається (надсилається) реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, до неї додається свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи. Згідно ч.6 ст.19 вищевказаного Закону, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу. Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №181154 від 17.02.2011 року, копія якого залучена до матеріалів справи, місцезнаходження відповідача зазначено за адресою: АДРЕСА_1, тобто адресою, яка вказана позивачем у позові, та, за якою судом була направлена ухвала про порушення провадження у справі та призначення її до слухання на 10.11.2009 року та ухвали про відкладення розгляду справи. Ніяких записів про зміну місцезнаходження юридичної особи з моменту її державної реєстрації витяг не містить. Тобто суд вважає, що відповідач не виконав обовязок, покладений на нього Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, та не повідомив державного реєстратора про зміну свого місцезнаходження.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 27.06.2007 року між сторонами було укладено Договір №419, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу воду з комунального водопроводу та приймати стоки до комунальної каналізації, а відповідач - сплачувати надані послуги.

Відповідно до п.п 4.1 Договору позивач пред`являє відповідачеві рахунок за відпущену воду та прийняті стоки по діючим тарифам. Відпуск води та прийом стоків здійснюється після попередньої оплати послуг відповідачем до 25 числа поточного місяця.

Позивач свої зобов`язання за договором в спірний період виконав, що підтверджується матеріалами справи, 20.11.2009 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату суми боргу протягом 10-ти банківських днів із дня отримання вимоги (претензія на загальну суму 1270,73грн., вих.№689 від 20.11.2009 року). Претензія до цього часу залишилась без відповіді.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач документально довів суду обґрунтованість своїх позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 1270,73грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач відповідно до п. 7.1. Договору, за прострочення внесення абонентної плати за водокористування і прйом стоків в каналізацію нарахував відповідачеві пеню в розмірі 1% з простроченої суми за кожен день прострочення,але не більше 100% загальної суми боргу, яка за розрахунками позивача складає 1269,73грн.

ч.6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дані нарахування пені не суперечать вимогам чинного законодавства України, тому позовні вимоги в частині стягнення 1269,73грн. пені підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.526, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Первомайський (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Первомайського виробничого управління водопроводно-каналізаційного господарства, м. Первомайський (64100, Харківська область, м. Первомайський, вул.Комарова, 1, код ЄДРПОУ 22714272, р/р 26007348700006 у Харківському ГРВ "Приватбанк", МФО 351533) 1270,73грн. - основного боргу, 1269,73грн. - пені, 102,00 грн. - держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст судового рішення підписано 25.02.2011 року.