Рішення № 14150963, 24.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2011 р. Справа № 5023/677/11

вх. № 677/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судового засідання Фоменко О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко Г.С., довіреність № 01-62юр/9215 від 19.11.2010 року, Алісултанова І.Б., довіреність № 01-62юр/6883 від 30.08.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків

до Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської районної державної адміністрації, Харківська область, м. Куп'янськ

про стягнення 6721,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 6721,60 грн. збитків. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що АК "Харківобленерго" має право на компенсацію збитків з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської районної державної адміністрації відповідно до ст. 17 Закону України "Про електроенергетику" за період з 23.05.2008 року по 01.01.2011 року.

23 лютого 2011 року до суду надійшло заперечення на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви, з мотивів, викладених у запереченні, а також просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

На підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у Законі України “Про міліцію" частину четверту доповнено словами “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Також ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку" доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Ст. 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну" доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу ІІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та п. 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення" закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Вказана норма стосовно введення “середніх норм споживання" визнана неконституційною.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно ст. 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначає, що Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. Ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» визначає, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання, в порядку передбаченому ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Крім того, вказаним Рішенням Конституційного Суду України чітко визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Відповідно до п. З «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України «Про міліцію», «Про пожежну безпеку», «Про державну кримінально-виконавчу службу України» Відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але Відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права АК «Харківобленерго».

А також відповідно до п. З «Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого постановою КМ України від 29.01.2003 р. № 117 (далі Положення) Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Отже, керуючись вищевикладеним, суд вважає, що АК «Харківобленерго» має право на компенсацію збитків відповідно до ст. 17 Закону України «Про електроенергетику» з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської райдержадміністрації на суму 6721,60 грн. за період з 23.05.2008 р. по 01.01.2011 р.

У відповідності зі ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 47-49, 82 -85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Куп'янської районної державної адміністрації (63700, Харківська область, м. Куп'янськ, пр. Леніна, 12, код 03196506) на користь АК Харківобленерго” (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149 п/р 260053011272 в Першій Харківський філії АКБ “Базис”, МФО 351599, код 00131954) збитків на суму 6721,60 грн. держмито у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ лютого 2011 року.